5. Промисловість.

Особливості формування і функціонування територіально-виробничого комплексу району. Господарство Донецького економічного району є складним комплексом, котрий поєднує потужну промисло­вість з переважанням важкої індустрії та багатогалузеве сільське господарство і де розвинені усі види транспорту, крім річкового. В сукупній валовій продукції господарства на промисловість припадає 89%, на сільське господарство - 11%. Галузями спеціалізації є про­мисловість паливно-енергетична, металургійна, хімічна, машинобудівна та будівельних матеріалів, вирощування зернових, соняшнику, овочів.

Вугільна промисловість є провідною галуззю в господарському комплексі Донбасу. Балансові запаси вугілля в До­нецькій області за категоріями розвіданості (А + В+С ) становлять майже 10 млрд. т, з них коксівного - 56%, антрацитів - 12%. На дію­чих шахтах цих запасів понад 5 млрд. т, коксівного - 3 млрд. т, антрацитів - 1 млрд. т. Видобуте енергетичне вугілля використовується на електростанціях, промислових підприємствах та для комунально-побутових потреб; довгополум'яне та газове вугілля - та­кож як газогенераторне паливо; антрацити - для виробництва електрокорунду, карбіду кальцію, електродного та ливарного термо­антрациту. У Донецькій області розміщені 11 виробничих об'єднань з видобутку вугілля (96 шахт і шахтоуправлінь); 14 самостійних шахт, виробничі об'єднання «Донбастрансремонт» і технологічного зв'яз­ку, трест «Донецьк-вуглеавтоматика», комбінат «Донецькшахтобуд», виробниче об'єднання «Респіратор», 10 науково-виробничих і прое­ктних інститутів, інші підприємства та організації системи Мінпаливенерго України.

На території Луганської області 9 виробничих об'єднань з ви­добутку вугілля (71 діюча шахта), 8 самостійних шахт, 29 центральних збагачувальних фабрик, шахтобудівельні організації, інші підприєм­ства інфраструктури галузі. Виробнича потужність шахт близько 41,0 млн т, на шахтах працюють 145 тис. чоловік. Ма­ксимуму видобутку вугільна промисловість області досягла у 1976 р., після цього почалось падіння обсягів видобутку палива: 1986 р. - 61,5 млн. т; 1991 р. - 51,6 млн. т; на сучасному етапі видобувають в середньому - 23 - 25 млн. т., Основні причини не­задовільної роботи галузі - значне погіршення стану шахтного фонду, викликане незадовільним виділенням капіталовкладень, відсутністю коштів на придбання матеріально-технічних ресурсів для забезпечення життєдіяльності вугільних підприємств.

Окрім нового шахтного будівництва та переоснащення діючих шахт, однією з проблем зміцнення енергетичного комплексу Донець­кого району є використання горючого газу вугільних пластів. Щороку вугільні пласти дають 30 млрд. м³ попутного газу. Інший напрямок вирішення проблеми - пошуки та експлуатація родовищ природного горючого газу. Найбільш перспективні території газоносності - центральна й північна частини Луганської області (Лисичанський, Сватівський. Слов'яносербський, Новоайдарський, Старобільський, Станично-Луганський райони) та Бахмутська площа Донецької об­ласті. Так, якщо в 1981 р. в Луганській області видобули 900 млн. м природного газу, то на сучасному етапі - лише 200 – 220 млн. м³.

Для нарощування обсягів видобутку газу реалізуються дві програми. Одна з них - «Розвідка, оцінка і залучення у паливно-енергетичний баланс Луганської області ресурсів метану кам'янову­гільних покладів», яку здійснює «Луганськгеологія». Ведеться розвідка 5 газоносних ділянок, здійснюється буріння 6 свердловин, одна (Луганськ) готова до експлуатації (необхідні інвестиції). За дру­гою програмою освоєння ресурсів газу і нафти в Луганській області роботи проводить дочірнє підприємство «Донбастрансгаз». Пройдено 6210 м свердловин на трьох родовищах. На Капітанівському й Муратівському родовищах готові до експлуатації 4 свердловини.

За рахунок експлуатації газово-вугільних родовищ планується задовольнити 10% потреб Донецької області у природному газі. Най­більш перспективним є використання попередньо дегазованого метану як моторного палива та для виробництва електроенергії.

Основа електроенергетики Донецького економічного району - потужні ДРЕС і ТЕЦ. Виробництвом електроенергії займаються дер­жавні акціонерні електрогенеруючі компанії (ДАЕГК): ДАЕГК «Центроенерго» - їй належить Вуглегірська ДРЕС потужністю 3,6 млн. кВт. Інші електростанції належать ДАЕГК «Донбасенерго» - Зуївська, Курахівська, Луганська, Слов'янська, Старобешівська та ін. Транспортуванням електроенергії займаються Донбаські магістральні електромережі (МЕМ) - регіональні підрозділи Державної електричної компанії «Укрелектропередачі». Електроенергію споживачам постачають державні акціонерні електропостачальні компанії: ДАЕК «Донецькобленерго» та ДАЕК «Луганськобленерго».

Друга проблема енергетики - нарощування обсягів генеруючих потужностей, насамперед Луганської ДРЕС (м. Щастя). Є можливо­сті реабілітації та модернізації енергетичних блоків із застосуванням газощільної топки, установкою нових парових турбін. Потрібна установка котлів з циркулюючим киплячим шаром. Застосування нових котлів ЦКШ поряд з підвищенням вста­новленої потужності дасть змогу спалювати низькосортне тверде паливо без застосування природного газу чи мазуту.

На сьогодні великі площі Донбасу зайняті під складування від­ходів від вуглезбагачувальних підприємств (31 центральна збагачувальна фабрика у Донецькій та 29-у Луганській областях), ставами - відстійниками, що заповнені тонкими фракціями вугільних часточок (шламом). Досвід Пенсільванії (США) свідчить про можли­вість використання цих продуктів у котлах ЦКШ і відновлення втрачених родючих земель.

Чорна металургія представлена ВАТ: «Маріупольський мета­лургійний комбінат ім.Ілліча», Металургійний комбінат «Азовсталь», «Макіївський металургійний комбінат», «Алчевський металургійний комбінат»; металургійних заводів: «Єнакіївський металургійний за­вод», «Донецький металургійний завод». «Краматорський металургійний завод», «Костянтинівський металургійний завод», «Алмазнянський феросплавний завод», «Алмазнянський чавуноливарний завод»; заводів металовиробів: «Силур» (м. Харцизьк). «Дружківський завод металевих виробів», ЗАТ «Луганський трубний завод», «Харцизький трубний завод», «Макіївський труболиварний завод», «Донецький металопрокатний завод», «Дебальцевський завод мета­лургійного машинобудування», а також Лутугинським об'єднанням з виробництва прокатних валків, заводом металевих порошків (м. Кіровськ), «Радіан» (м. Артемівськ), Луганським ливарно-механі­чним заводом.

Галузь обслуговують ВАТ: «Авдіївський коксохімічний завод», ЗАТ «Коксан» (м. Горлівка), «Єнакіївський коксохімічний завод», «Маркохім» (м. Маріуполь), «Макіївський коксохімічний завод», «Донецьккокс», «Ясинівський коксохімічний завод», «Алчевський коксохімічний завод», «Стахановський коксохімічний завод»; гірни­чодобувними підприємствами з виробництва металургійних вапняків і доломітів: Новотроїцьким, Комсомольським рудоуправлінням, Докучаєвським флюсо-доломітним комбінатом (Донецька область), «Дружківське рудоуправління з видобутку вогнетривких глин і формовочних пісків»; вогнетривними підприємствами: Часів'ярський вогнетривний комбінат», «Сіверський комбінат». «Великоанадольський вогнетривний комбінат». «Красногорівський вогнетривний завод», «Костянтинівський вогнетривний завод». «Пантелеймонівський вогнетривний завод», «Кондратьєвський вогнетривний завод», «Білокам'янський вогнетривний завод», «Красноармійський динасо­вий завод», «Микитівський доломітний завод», ОП «Завод будматеріалів» (м. Луганськ), Комбінатом будматеріалів (м. Сєверодонецьк), заводом будматеріалів (м. Рубіжне).

Устаткування для виробництва та обробки металів виготов­ляють ВО «Верстатобудівельний завод» (містечко Іванівка Антрацитівського району), верстатобудівний завод (містечко Красноріченський Кремінського району), завод «Вогнетривреммаш» (м. Горлівка), АТЗТ «Гарант» (м. Часів Яр Артемівського району), підприємство «Контакт» (м. Маріуполь), завод кріпильних виробів (м. Міусинськ), ОП «Ливарник» (м. Донецьк), ЗАТ «Машинобудівний завод» (м. Краматорськ), завод «Металіст» (м. Луганськ), ВАТ «Дебальцевський завод металургійного машинобуду­вання», ВО «Верстатобудівний завод» (м. Луганськ).

Потужності підприємств чорної металургії Донбасу дають змо­гу виробляти до 23 млн. т чавуну, 27 млн. т сталі, 20 млн. т готового прокату, 15,6 млн. т коксу 6% вологості, 2,5 млн. т вогнетривів.

Виробничі потужності металургійних підприємств останнім ча­сом використовуються: з виробництва чавуну - на 60%. сталі – 55%, прокату – 50% , стальних труб - 32%.

Металургійний комплекс тривалий час експлуатувався на по­вне зношення; технічне переозброєння і реконструкція тут практично не проводились. У результаті спрацювання промислово-виробничих фондів становить у середньому 65%, а на окремих підприємствах -80%.

Основна продукція підприємств чорної металургії: чавун пере­робний і ливарний, феромарганець, сталь кругла, квадратна, листова, кутникова, арматурна; швелери, балки, катанка; лист гаряче та хо­лоднокатаний, оцинкований; рейки легкі, середні, важкі; товстий лист з конструкційних низьколегованих і легованих марок сталей для ко­тлів, суднобудування та конструкцій; штрипси, труби стальні й чавунні; спеціальні профілі для судно- й автотракторобудування та виробництва сільськогосподарських машин; стальні канати, дріт, ме­таловироби, кокс і хімпродукти коксування (сульфат амонію, сірчана кислота, сірка, бензол, пековий і електродний кокс, фталевий ангід­рид та інші продукти).

Кольорова металургія. Донбас - один з найбільших споживачів кольорових металів України. Його металургійний комплекс викори­стовує 85%, машинобудування - 8%, виробництво товарів народногоспоживання - 7%. Тут розміщені виробництва: свинцю, цинку, кад­мію (ВАТ «Укрцинк», м. Костянтинівка); кремнію полі- і монокристалічного, йодиду титану, феросплавів тугоплавких металів - молібдену, вольфраму, ванадію (Донецький хіміко-металургійний завод); алюмі­нієвих сплавів (Свердловський завод алюмінієвих сплавів, Луганська область), прокату кольорових металів і сплавів на основі міді й алю­мінію (ВАТ «Артемівський завод з обробки кольорових металів»); твердих сплавів на основі заліза, нікелю, кобальту; порошку на ос­нові заліза, нікелю, порошкової стрічки й доломіту, мідних порошків (ВАТ «Торезтвердосплав»); сурми й цезію (ВО «Вторчормет», м. До­нецьк; завод «Втормет» м. Костянтинівки, хіміко-металургійний завод у містечку Донське Волноваського району); металів для електронної промисловості - лантанідів, ербію, європію, самарію, гадолінію, те­рбію, скандію (Хіміко-металургійний завод містечка Донське Волноваського району), а також із заготівлі, переробки металобрух­ту та відходів кольорових металів, з випуску ливарних сплавів на основі міді, цинку, алюмінію (ВАТ «Донецькколмет»).

Промислові потужності підприємств кольорової металургії ста­новлять, тис. т за рік: з виробництва свинцю та його сплавів - 40,0; цинку - 20,0; кадмію - 0,13; ртуті - 0,45; прокату міді - 60,0; сплавів на основі міді, цинку, алюмінію - 50,0; міді фосфористої - 5,0; твер­дих сплавів і порошків - 2,5; із заготівлі та переробки металобрухту й відходів кольорових металів - 50,0. На підприємствах кольорової металургії працює 600 тис. чоловік. Частка експорту в обсязі реалі­зованої продукції галузі становить 17%.

Основні проблеми галузі в даний час: неплатоспроможність спо­живачів, збитковість виробництва на окремих підприємствах, відсутність оборотних коштів на закупівлю сировини, необхідність реконструкції окремих підприємств, низький рівень використання виробничих потужностей підприємств.

Машинобудування регіону виділяється високим ступенем спеці­алізації. Більшість підприємств випускають унікальну продукцію і займають монопольне становище з її виробництва в Україні.

У цілому до галузі машинобудування належать понад 200 під­приємств Донецької і 100 - Луганської областей. Більшість підприємств (90% виробничих потужностей) спеціалізуються на виро­бництві так званого важкого машинобудування для базових галузей промисловості. Найбільші в Україні машинобудівні підприємства -ВАТ «Азов» у Маріуполі (колишній концерн «Азовмаш») та АТ «Новокраматорський машинобудівний завод». Вони випускають доменне, сталеплавильне, прокатне, ковальсько-пресове устаткування для металургії, роторні екскаватори, шахтові підйомні машини, прохідни­цьке устаткування для гірничодобувної промисловості, потужні козлові і портальні крани вантажопідйомністю понад 100 т., залізни­чні цистерни.

Державна холдингова компанія «Луганськтепловоз» продукує магістральні тепловози, магістральні електровози, трамвайні вагони; Стахановський вагонобудівний завод - вантажні цільнометалеві ва­гони для залізниць. Устаткування для рухомого складу залізниць випускають: завод нестандартного обладнання у м. Авдіївці, за­вод у м. Донецьку, завод з ремонту транспортного обладнання (м. Донецьк). Працює Луганський авто­складальний завод.

Енергетичне устаткування випускають: гідравлічні турбіни й машини, парові та газові турбіни й двигуни - ЗАТ «Машинобудівний завод» (м. Краматорськ); електричні кабелі - АТВТ «Донбаскабель» (м. Донецьк); устаткування для енергетики - Зуївський електромеха­нічний завод, «Енергомашспецсталь» (м. Краматорськ), «Армліт» (м. Харцизьк), Слов'янський завод високовольтних ізоляторів.

На виробництві вугледобувної й гірничошахтної техніки спеці­алізуються акціонерні товариства (АТ) Дружківський, Горлівський, Ясинуватський машинобудівні заводи; «Донецькгірмаш» (м. До­нецьк);.завод гірничого машинобудування (м. Луганськ); завод гідрообладнання (м. Стаханов); підприємство «Вибухозахисні мате­ріали» (м. Докучаївськ); енергомеханічний завод (м. Харцизьк); ОП «Квант» (м. Донецьк); ВО «Луганськвуглеремонт» (м. Антрацит); ма­шинобудівні заводи міст Свердловська, Красного Луча й Артемівська. Машини для підземної виробки виробляє ЗАТ «Машзавод ім. Пар-хоменка» (м. Луганськ), бурові машини - завод бурового обладнання

(м. Брянка).

Устаткування для хімії й коксохімії виготовляють «Сніжнянськхіммаш» та «Словважмаш» (м. Слов'янськ), Кремінський завод хімічного устаткування; для виробництва будівельних матеріалів (це­менту, гіпсу, вапна, цегли, бетону) - завод «Строммашина» (м. Лисичанськ) та завод будівельних машин (м. Маріуполь).

Землерийні машини (бульдозери, екскаватори) випускають за­води будівельних машин у Маріуполі й Горлівці; крани мобільні (будівельні, автомобільні, залізничні) - ЗАТ «Машинобудівний завод» (м. Краматорськ), енергомеханічний завод (м. Харцизьк), механічний завод (м. Слов'янськ), Реммехзавод (м. Сніжне), рудоремонтний за­вод (м. Стаханов).

Деяка частина промислових підприємств Донбасу працює на

військово-промисловий комплекс.

Хімічна та нафтохімічна промисловість випускає понад 30% продукції України. З 51 млн. т потужностей нафтопереробки 16 млн. т припадає на нафтопереробний завод у Донбасі - фірма «Лінос» у м. Лисичанську. Тут виробляється уся гамма нафтопродуктів для потреб господарства. ДПП об'єднання «Азот» (м. Сєверодонецьк) виготов­ляє аміачну селітру, карбамід, а також концентровану азотну кислоту, калієву селітру, поліві­ніловий спирт, адипінову кислоту, ацетилен, вінілацетат. ВАТ «Лисичанська сода» (м. Лисичанськ) - найбільший виробник різних видів соди в Україні. ВАТ «Краситель» (м. Рубіжне) виробляє 88% ба­рвників для тканин у державі.

Серед 15 підприємств хімічної промисловості 4 найбільші ви­пускають близько 90% загального обсягу хімічної продукції Донецької області : ВАТ концерн «Стирол» (м. Горлівка), ВАТ «Со­довий завод» (м. Слов'янськ), Костянтинівський хімічний завод, ВАТ «Донецький завод хімічних реактивів». їх виробничі потужності ста­новлять, тис. т за рік: з виробництва аміаку - 1350, карбаміду - 780, аміачної селітри - 220, сульфату калію - 9, сірчаної кислоти - 900, соди каустичної - 25, полістиролу та напівполімерів стиролу – 21.

Гумові вироби в районі виготовляють: завод гумотехнічних ви­робів (м. Лисичанськ), «Донбаскабель» (м. Донецьк), концерн «Універсал» (м. Макіївка), «Ливарник» (м. Донецьк). Пластмасові ламіновані листи випускають: «Склопластик» (м. Сєверодонецьк), завод скловиробів (м. Костянтинівка), «Дон-техресурс» (м. Горлівка). Неорганічні кислоти виробляють: завод «Азотник» (м. Горлівка), об'єднання «Азот» (м. Сєверодонецьк), за­вод кисню та рідкісних газів (м. Лисичанськ), ВАТ «Донцемент» (містечко Новоамвросіївка), ВАТ концерн «Стирол» (м. Горлівка).

Фармацевтичні препарати виробляються в м. Артемівську; вінілові смоли, полівінілхлорид - завод «Полістирол» та ВАТ «Стирол» ( м. Горлівка).

Емалі, лаки, фарби, ґрунтовки продукують підприємство «Емаль» (м. Краматорськ) та «Луганський емалевий завод».

Проблеми в діяльності підприємств галузі пов'язані з неплато­спроможністю споживачів, роботою підприємств на імпортній сировині та зносом (до 50%) основних виробничих фондів.

Промисловість будівельних матеріалів (віконне скло, цегла, ке­рамічна плитка, залізобетонні конструкції, шифер, цемент) розвинена завдяки місцевій сировинній базі та великій потребі в продукції га­лузей важкої промисловості й житлового будівництва. Основні центри виробництва цієї продукції - Амвросіївка, Краматорськ, Єнакієве (це­мент), Костянтинівка. Дружківка, Луганськ. Лисичанськ, Попасна, Рубіжне, Свердловськ, Алчевськ, Антрацит. Продукцію високої якості та можливості її експортувати мають підприємства: з випуску портландцементу - ВАТ «Донцемент» (міс­течко Новоамвросіївка), цементний завод «Строма» (Амвросіївський район), АТ «Аргон» (м. Луганськ), завод вибухозахисних матеріалів (м. Докучаєвськ); гіпсу, шту­катурки, вапна - алебастровий комбінат (м. Горлівка), АТ «Аргон» (м. Луганськ), ВО «СОЮЗ» (м. Алчевськ), завод «Буддеталь» (м. Го­рлівка), вогнетривкий завод (м. Красногорівка Марійського району); листового скла - Скляний завод та завод «Пролетар» (м. Лисичанськ); цегли, керамічної плитки - підприємства міст Костянтинівки, Рубіж­ного, Сєвєродонецька, Світлодарська, Краматорська, Луганська, Донецька, Красноармійська, Слов'янська, Артемівська, Добропілля. Донбас споживає значні обсяги продукції деревообробної та целюлозно-паперової промисловості. Деревно-волокнисті, деревно-стружкові плити, фанеру виготовляють завод «Буддеталь» (м. Артемівськ), будівельні підприємства м. Слов'янська, м. Дебальцевеа, м. Макіївкаи, Сєвєродонецька і Стаханова, Донецька, завод ЗБК (м. Макіївка), ОП «Квант» (м. Донецьк), фабрика «Ліра» (м. Горлівка), ОП «Прогрес» (м. Торез), завод «Строма» (м. Амвросіївка).

Меблі виготовляють: «Донецькмеблі», ОП «Квант» (м. Донецьк), фабрика «Ліра» (м. Горлівка), АТ «Луганськмеблі» (м. Луганськ), «Меблева фабрика» (м. Ровеньки), меблевий комбінат (м. Кремінна), СП «Донбас-Ліберті» (м. Харцизьк), завод «Сигнал» (м. Алчевськ).

Друкарський папір випускає картонно-тарний комбінат (м. Ру­біжне); паперову упаковку, пакети, мішки - м. Торез, паперові вироби - «ДОНСЕРВІСПАК» (м. До­нецьк).

Легка промисловість представлена підприємствами з випуску бавовняних тканин: Донецький бавовняний комбінат, «Імпульс» (м. Макіївка), фабрика художньої галантереї (м. Донецьк), шовкових тканин - «Текстильеластотехніка» (м. Лисичанськ); вовняних тканин - тонкосуконний комбінат «Лутекс» (м. Луганськ); трикота­жного одягу - «Лутрі» (м. Луганськ). «Панчішна фабрика» (м. Рубіжне), «Доти», «Кальміус», фабрика «Динамо» (м. Донецьк); готового чоловічого, жіночого, дитячого одягу - підпри­ємства м. Макіївки («Добре діло», «Кудесниця», підприємство «Берізка», «Імпульс», «Ледіс», підприємства «Ліана», «Макіяночка», «Рубін», «Силует»), м. Донецька ( «Райдуга», підприємство «Успіх»), м. Артемівська (швейна фабрика ім. 8 Березня, підприємство «Лілія»), м. Луганська (швейна фабрика «Стиль», «Праця»), м. Алчевська (фабрика «Шарм»), м. Свердловська (фабрика «Маяк»), м. Горлівки (фабрика «Горлівчанка»), м. Світлодарська (ОП «Елегант»), м. Краматорська («Швачка»), м. Стаханова («Швейна фабрика») та ін.

Взуття стандартне виробляється на «Лугань» у м. Луган­ську - це флагман галузі, «Аспект», підприємстві «Люкс», «Шмрак», підприємствах «Ягуар» і «Крок» (м. Макіївка), «Сві­точ», підприємстві «Артемівськ-сервіс» (м. Артемівськ), «Стиль» (м. Маріуполь), «Елегант» (м. Світлодарськ).

Серед галузей харчової промисловості провідними є м'ясна, мо­лочна, олійно-жирова, кондитерська, борошномельно-круп'яна та ін. М'ясопродукти високої якості виготовляють: ОП «Делікатес» (м. До­нецьк), «Луганськм'ясо» (м. Луганськ), «Аграрник», «Ковбасна фабрика» (м. Костянтинівка), «М'ясокомбінат» (м. Артемівськ), м'ясопереробне АТ (м. Краматорськ). Виділяється соля­на промисловість: ВО «Артемсіль», «Словсіль».

В м. Артемівську в гіпсовій штольні розташований один з найбільших в Європі завод шампанських вин, продукція якого поступає як на внутрішній так і на зовнішній експорт.