4.Населення і трудові ресурси

На території Донецького району на 1 липня 2008 р. проживає 6841,87тис. осіб, із них у Донецькій обл. 4503,74 тис.осіб (5266,9 тис. осіб – у 1996), у Луганській — 2338,2 тис. осіб (2827,1 тис.осіб). Міського населення у Донецькій обл. — 90,4% (найбільше в Україні), у Луган­ській — 86,5%. У Донецьку проживало (на 1 липня 2008 р.) 988 тис. осіб, тобто на сьогодення це місто вже не являється містом міліонером, скоротилося і населення Луганська і сьогодні у Луганську — 446 тис. осіб. Про високий рі­вень урбанізації свідчить велика кількість міст і селищ міського типу. За цим показником Донбас також займає перше місце в Україні. Коли до 1917 р. тут офіційно було чотири міста, то вже в довоєнні роки їх стало 26, а на 2008 р. налічувалось 89 міст, з яких 42 мали статус районного, обласного та державного підпорядкування; 240 - селища міського типу. Найбільші міста Донецької області - Донецьк. Макіївка, Ма­ріуполь. Горлівка, Єнакієве, Дебальцеве, Краматорськ, Костянтинівка, Артемівськ, Слов'янськ, Торез; Луганської - Лу­ганськ, Лисичанськ, Сєверодонецьк, Рубіжне, Стаханов, Алчевськ, Красний Луч, Ровеньки, Краснодон, Свердловськ.

Середня густота населення — 128,6 осіб/км², у т.ч. в Донецькій обл. — 170 осіб/км² .

У районі неухильно знижується природний приріст на­селення. У 2008 р. народилося 8,8 осіб на 1000 осіб насе­лення, а померло — 18,8%, коефіцієнт природного приро­сту становив -10,0. Високою залишається і дитяча смертність, особливо в Луганській області 15,0 ‰ (в Україні-10,4‰). Показник шлюбності менше за середньо український і становить 4,6 ‰, кількість розлучень, навпаки, більша – 3,85‰.Відсоток населення старше працездатного віку в містах становить біля 24%.

В районі зосереджено15,6% трудових ресурсів України, які мають наступну структуру зайнятості.

Промисловість	42,5
Сільське та лісове господарство	8,4
Транспорт та зв'язок	7,0
Невиробнича сфера	23,1
інше	19,0

На національний склад населення вплинули історичні події, коли для "ліквідації за­порозької вольності» відкрили широкий доступ інозем­цям: сербам, хорватам, болгарам, молдаванам. Із вихідців із Австрії і Туреччини створювались поселення (Слов'яносербськ, Кринички, Троїцьке, Луганське). Територію засе­ляли поляками (басейн р. Бахмутки), греками (Приазов'я), військовополоненими турками й татарами, сюди завозили циган, євреїв, вірмен. Хоча склад району доволі багатонаціональний, лідирують такі національності: 51% українців, 44% росіян, інші 5% припадають на білорусів, греків, євреїв, татар, молдаван, вірмен, болгар, поляк, німців, циган, азербайджанців, грузин, мордвинів та чувашів.

В районі спостерігається одна з найбільших часток в Україні російськомовного населення, що зумовлено специфічністю географічного положення та особливостями історичного розвитку. Про культурний розвиток району, пов'язаний із зростанням національної свідомості, можна говорити починаючи з 1920-х років, коли, згідно з В.Кубійовичем, тут почали створювати українські школи, повні­стю були українізовані Інститут Народної Освіти в Луган­ську і частина преси. В містах і селах існували українські театральні трупи, пізніше і обласні драматичні театри, га­стролювали українські ансамблі (хор "Думка"). Етнографіч­на комісія досліджувала фольклор донецьких робітників. З 1926 р. існувало Наукове товариство на Донеччині. Діяла українізована письменницька організація. Однак цей ко­роткий період українізації був припинений на початку 1930-х років. На сьогодні картина невтішна, Донецький район – найбільш русифікований. Розподіл учнів денних загальноосвітніх навчально-виховних закладів за мовами навчання свідчить про майже суцільну російськомовність населення регіону. Учнів, що навчаються українською мовою, в Луганській області всього 9,2%, а російською - 90,8%, у До­нецькій - відповідно 6,0% і 94%.

Багато міст, поселень Донецького району пов'язані з іменами видатних людей України. Україну оспівав уродже­нець ст. Дебальцеве поет Володимир Сосюра (1898—1965), автор поеми "Мазепа". Тут в с. Половинкине Старобільського району Луганської обл. народився поет Іван Світличний (1929—1992); випускник Донецького університету Василь Стус (1938—1985).

У Донецькій обл. в с. Михайлівка Волноваського райо­ну народився Іван Дзюба (1931), літературний критик, громадсько-політичний діяч. Уродженець Маріуполя, художник-пейзажист Архип Куїнджі (1842—1910) відобразив у своїх творах мальовничу природу краю ("Чумацький шлях", "Степ", "Українська ніч"). У Старобільську проми­нуло дитинство письменника В.М.Гаршина (1855—1888). У

Соснівці (тепер с. Красне) Донецької обл. народився автор балетів "Війна і мир". "Попелюшка", "Ромео і Джульєтта" Сергій Прокоф’єв (1891 —1953). У Луганську народився автор тлу­мачного словника російської мови Володимир Даль, твор­чий псевдонім "Козак Луганський" (1801 —1872).

У районі розвиваються художні промисли. Художньою обробкою кістки та рогу займаються на підприємствах з відпо­відною сировинною базою в Донецьку, Луганську, Маріуполі; майоліковим (разновидность керамики, изготавливаемой из обожжённой глины с использованием расписной глазури. В технике майолики изготовляются как декоративные панно, наличники, изразцы и т. п., так и посуда и даже монументальные скульптурные изображения.) виробництвом з 1876 р. славиться Костянтинівка.