Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.96 Mб
Скачать

0,8% Ефірного масла

(основними діючими

речовинами його є

сесквітерпенові

лактони - хамазулін і

його попередник рохамазулін); сесквітерпенові вуглеводи (фармазен і

кадинін); сесквітерпенові спирти (бізаболол, бізабололоксид, кетоспирт);

каприлову кислоту. Крім цього, в суцвіттях наявні сесквітерпенові лектони

матрицин і матрикарин, флавоноїди, кумарини, ситостерин, холін, гіркі

речовини, полісахариди, каротин, аскорбінова кислота, ізовалер'янова і інші

органічні кислоти.

Застосування : Застосовують препарати ромашки при гастритах, гепатитах,

холециститах, колітах, циститах, підвищеній кислотності шлункового соку,

виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, злоякісних пухлинах,

зобі, для обробки гнійних ран і виразок, примочок при кон'юнктивітах,

дерматиті, опіках (для запобігання утворення пухирців), для спринцювань

при кольпіті. Настій суцвіть ромашки на олії використовують для натирання

при ревматизмі та подагрі.

Заготівля : Для медичних потреб використовують сушені квіткові кошики

ромашки. (Flores Chamomillae). Збирають кошики протягом усього періоду

цвітіння рослини в суху погоду і не після дощу, зриваючи їх руками або

спеціальними гребенями при самій основі або так, щоб залишки квітконосів

були не довшими за 3 см.

Препарати : Ромазулан , Алором , Арфазетин , Ротокан , Камілозид .

Potentilla erecta – Перстач прямостоячий

Rosaceae – Розові

Багаторічна трав'яниста рослина родини розових (Rosaceae) 15—50 см

заввишки з товстим, коротким бульбисто потовщеним дерев'янистим

кореневищем. Квітконосні стебла виходять з пазух прикореневих, збірних у

пучок листків. Стебла висхідні або прямостоячі, у верхній частині

вилчасторозгалужені, короткоопушені, листорозміщення чергове. Стеблові

листки зелені, трійчасті з великими парними прилистками, сидячі, з

клиноподібно-видовженими надрізано-пилчастими догори листочками.

Прикореневі листки 3—5-пальчасті, черешкові. Квітки на довгих

квітконіжках, поодинокі (10—13 мм у діаметрі), правильні, з подвійною

вільнопелюстковою оцвітиною. Чашечка з чотирма вузькими частками і

підчашею, волосиста. Пелюсток чотири. Вони блідо-жовті,

оберненояйцеподібні, виїмчасті, трохи довші від чашечки. Тичинок 15—20,

маточок багато, зав'язь верхня. Плід складається з багатьох горішкоподібних

сім'янок.

Перстач прямостоячий росте в соснових і мішаних лісах, на лісових полянах і

суходільних луках, на окраїнах боліт. Світлолюбна рослина. Цвіте у червні

  • вересні.

Хімічний склад : У науковій медицині застосовують кореневища перстача

прямостоячого — Rhizoma

Tormentillae, які містять

дубильні речовини (до

31 %), Кристалічний ефір

торментол, глікозиди,

хінну, елагову кислоти,

флобафени, смолу,

крохмаль .

Застосування :

Кореневища

використовують як

в'яжучий, кровоспинний ібактерицидний засіб, при запальних процесах

шлунково-кишкового тракту, при дизентерії, легеневих, кишкових і

маткових кровотечах, зовнішньо — при опіках, екземах та інших нашкірних

хворобах; при запальних процесах слизових оболонок рота.

Заготівля : Збирають кореневища восени або рано навесні, викопуючи

лопатами або виорюючи плугами. Вибирають, струшують землю, обрізують

гнилі та пошкоджені частини і миють у холодній воді.

Препарати : Спиртовий екстракт кореневища перстачу , настій перстачу .

Prunus spinosa – Терен колючий

Rosaceae – Розові

Гіллястий кущ (1—4 м заввишки) або невелике деревце з

широкояйцеподібною кроною, темно-сірою корою і численними колючками.

Молоді пагони червонувато-бурі, коротковолосисті або голі. Листки чергові

видовжені або видовжено-оберненояйцеподібні (2—5 см завдовжки, 1—1,8

см завширшки), при основі клиноподібні, городчасто-пилчасті, зубчики

залозисті. Молоді листки з обох боків опушені, пізніше зверху голі.

Квітки (0,6—1 см у діаметрі) поодинокі, рідше по 2—3 з короткими голими

квітконіжками. Квітколоже увігнуте, чашолистків п'ять, трикутно-

яйцеподібних, по краю війчастих; віночок білий або зеленкуватий, з п'ятьма

видовженими тупими пелюстками; тичинок 20, маточка одна, зав'язь верхня.

Плід — кістянка куляста або округло-конічна, соковита, однонасінна (10—12

мм завдовжки), чорна з восковим нальотом. Кісточка сплюснута,

яйцеподібна, зморшкувата, погано відділяється від м'якуша.

Морозостійка, світлолюбна рослина. Цвіте у квітні — травні, плоди

достигають у вересні .

Хімічний склад : До складу плодів входять цукри (5,6%), яблучна кислота

(3,3%), дубильні й ароматичні речовини, вітамін С (15—19 мг%).

Насіння терну містить жирну олію (до 37%), глюкозид амігдалін і може

слугувати сировиною для одержання жирної і мигдалевої ефірної олії. З

кісточок добувають активоване вугілля.

Застосування : У народній медицині терен здавна використовують як

дієтичний і лікувальний засіб при шлунково-кишкових захворюваннях.

Плоди, квітки і кору терну застосовують як

кровоочисний засіб, особливо

при нашкірних висипах, масових

фурункулах. Квітки терну корисні і при

різних хворобах печінки.

Заготівля : Збирають плоди, квітки, листки

і корені. Плоди збирають восени,

сортують, видаляючи пошкоджені і

домішки.

Препарати : Настій з квіток , відвар з

коренів .

Rubus caesius – Ожина сиза

Rosaceae – Розові

Кущ 0,5 – 1,5 м заввишки . Річні пагони дугоподібно вигнуті, циліндричні, з

сизим нальотом, густо вкриті прямими або вигнутими шипиками. Верхівки

пагонів, пригинаючись до поверхні ґрунту, здатні укорінюватись. Листки

трійчасті, з обох боків розсіяноволосисті, з широколанцетними прилистками,

листочки по краю неправильно надрізано-зубчасті. Квітки великі (до 3 см у

діаметрі), білі, зібрані в негусті щитки, квітконоси довгі, тонкі. Чашолистків і

пелюсток по чотири-п'ять. Тичинок і маточок багато, зав'язь верхня. Плід —

складна кістянка (до і см у діаметрі), тьмяно-чорна, соковита, вкрита сизим

нальотом. Кісточка сплюснута, з гачкоподібним, загостреним кінчиком.

Росте в підліску мішаних і листяних лісів по берегах озер, річок, на вирубках,

по балках. Тіньовитривала рослина.

Період цвітіння розтягнутий з травня по

серпень, плоди достигають через 4-6

тижнів після цвітіння.

Хімічний склад : Плоди містять цукри (6-

6,8%), яблучну, лимонну, винну і

саліцилову кислоти (0,96%о), дубильні й

азотисті сполуки, мінеральні речовини,

вітаміни С, Е і каротин. Насіння містить

9-12% жирної олії.

Застосування : У народній медицині

плоди здавна ціняться як кровоочисний,

протиглисний засіб та засіб, що поліпшує

перистальтику кишок. Плодами

лікують катари кишок, болі в шлунку, криваві проноси.

Заготівля : Збирають плоди вручну в маленькі 3-5 кілограмові кошики. Свіжі

плоди зберігають протягом трьох-п'яти днів. Сушать їх на сонці або в

вогневих сушарках при температурі 55-60°.

Препарати : “Стомаран”, Сухий екстракт з пагонів ожини .

Ulmus minor – В*яз листуватий

Ulmaceae – В*язові

Дерево родини в'язових (ільмових), висотою до 30 м з коричневосірою, у

старих дерев розтрісканою корою і овальними, на верхівці пригостреними

л истками. Відрізняється від в'яза

гладенького тупими чорно-бурими

бруньками, дрібнішими листками, які

зісподу вздовж усіх жилок, крім

волосків, вкриті ще й дрібними

червоними залозками. Бічні жилки

вилчасті.

Дрібні двостатеві квітки зібрані в густі

головчасті суцвіття. Плід — крилатка.

Горішок розміщений у верхній частині крилатки , поблизу виїмки . Цвіте

рано навесні до появи листків.

Хімічний склад : Містить дубильні речовини (близько 3%), слизові речовини,

флобафени , гіркоти .

Застосування :

Використовується при запальних процесах в шлунково-кишковому тракті ,

проносах, дизентерії та ін .

Водний екстракт, прийнятий всередину , діє протизапально і протипоносно

Відвар з кори в*яза листоподібного надає лікувальну і терпку дію при ранах

Заготівля : Навесні , до появи перших листочків .

Препарати : Водний екстракт , Відвар з кори в*яза.

3. Препарати з лікарської рослинної сировини , що

використовуються для лікування ентероколіту.

1.Репеїн

Склад і форма відпуску : Репеїн-

таблетки;

1 таблетка містить екстракт кореня

лопуха сухий – 221 мг , коріння лопуха – 221 мг , арабіногалактан – 66 мг , 40

шт . в упаковці .

Фармакологічна дія : Екстракт коріння лопуха сприяє очищенню крові , має

проносну , жочогінну , потогінну дію , посилює антитоксичну функцію

печінки .

Арабіногалактан складає основу камеді рослин , є джерелом розчинних

харчових волокон , має властивості преобіотика , покращує травлення ,

всмоктування і збереження в здоровому стані шлунково-кишкового тракту.

Спосіб застосування і дози : Перорально по 4 таблетки в день , під час їжі .

Тривалість прийому-не менше трьох місяців .

2 . Альтан

Склад і форма відпуску : Таблетки,

вкриті оболонкою, по 10 мг № 100 у

банках, № 20х5 у контурних чарунко-

вих упаковках;

1 таблетка містить альтану – 10 . 0 мг , допоміжними речовинами є цукор,

крохмаль картопляний, кальцію стеарат, повідон, аеросил, магнію сульфат,

тальк, масло вазелінове, віск бджолиний, титану діоксид .

Показання : В*яжучий засіб при гострих та хронічних ентеритах і

колітах .

Спосіб застосування і дози : Таблетки Альтану дорослі приймають

внутрішньо за 15 – 20 хвилин до їди по 1 таблетці 2–3 рази на добу.

Тривалість курсу лікування залежить від тяжкості захворювання іможе

становити від 1-го до 2-х місяців.

3.Звіробою трава

Склад і форма відпуску : Трава по 50 г у

пакетах поліетиленових , вкладених у

пачку .

Показання : В'яжучий та антисептичний

засіб при колітах, проносах , запальних

процесах у стоматологічній практиці .

Спосіб застосування і дози : Дорослим і підліткам для перорального

застосування призначають по 1/3склянки відвару 3 рази на день. Дітям віком

від 1 до 12 років рекомендують вживати від 2 чайних до 2 столових ложок 2

– 3 рази на день.

Тривалість курсу лікування визначають індивідуально для кожного пацієнта

з урахуванням характеру і ступеня тяжкості патологічного процесу,

особливостей перебігу захворювання, стабільності досягнутого

терапевтичного ефекту та переносимості препарату .