Змістовий модуль іі. Етапи написання наукової роботи.

Тема 7. Структура і зміст етапів дослідницької роботи студентів

Постановка проблеми. Актуальність дослідження. Понятійний апарат. Поняття мети, завдань, предмету та об’єкту наукового дослідження. Методичне на програмне забезпечення наукового дослідження. Аналіз даних. Формування висновків та пропозицій. Практична значимість наукової роботи.

Тема 8. Інформаційне забезпечення наукової роботи

Інформація та її види. Джерела інформації та їх використання у науково-дослідницькій роботі. Науковий документ. Методи пошуку і збору наукової інформації: бібліографічний пошук інформації, пошук у мережі Internet. Аналіз і інтерпретація інформації. Форми обміну науковою інформацією. Формування інформаційної бази дослідження.

Тема 9. Методика наукової роботи

Вивчення матеріалу як форма наукової роботи. Схема наукового дослідження. Організація творчої діяльності. Методика роботи над надрукованими літературними джерелами. Техніка роботи зі спеціальною літературою.

Тема 10. Технологія роботи над науковим текстом. Психологія наукової творчості

Вибір теми. Складання плану наукової роботи. Робота з науковою літературою та джерелами. Самоперевірка відповідності матеріалів наукової роботи встановленим вимогам. Психологія і технологія наукової творчості. Наукове мислення. Свідоме і підсвідоме у науковій діяльності.

Тема 11. Процес підготовки рукопису наукової праці

Композиція наукової роботи. Рубрикація наукового тексту. Прийоми викладання наукових матеріалів. Мова і стиль наукової роботи. Етика вченого.

Тема 12. Оформлення наукової роботи і передача інформації

Вимоги до змісту наукової роботи. Вимоги до оформлення наукової роботи. Правила подання текстового матеріалу. Правила цитування та посилання на використані джерела. Правила оформлення бібліографічного опису. Усна передача інформації про науковий результат. Підготовка та оформлення тез доповіді, доповіді. Написання та оформлення анотації, статті, реферату, курсової та дипломної(магістерської) роботи.

Тема 13. Організація наукових досліджень в Україні. Правові основи в сфері науки і науково-технічної діяльності

Історія створення академічних структур. Національна академія наук України. Наукові кадри та їх підготовка. Правовий статус суб’єктів наукової і науково-технічної діяльності. Авторське право. Право на винаходи.

3. методичні рекомендації до СемінарськИХ занятЬ

Семінарське заняття № 1

Тема 8: Інформаційне забезпечення наукової роботи та його складові

Мета заняття: поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про:

• поняття інформації та її видів, інформаційних джерел, наукового документу;

• інформаційні ресурси, методи пошуку і збору наукової інформації;

• аналіз та інтерпретацію інформації, форми обміну науковою інформацією.

План

1. Інформація та її види. Джерела інформації та їх використання у науково-дослідницькій роботі. Науковий документ.

2. Методи пошуку і збору наукової інформації: бібліографічний пошук інформації, пошук у мережі Internet.

3. Аналіз і інтерпретація інформації. Форми обміну науковою інформацією. Формування інформаційної бази дослідження.

Методичні рекомендації

Розглядаючи перше питання, необхідно пам’ятати, що для забезпечення наукового дослідження інформацією, необхідно, по-перше, визначити, яка саме інформація потрібна, по-друге, знати джерела інформації і доступ до них.

Від­повідно до мети і задач дослідження визначається потреба в інформації, обґрунтовується набір показників, що характеризують об'єкт, здійснюється збирання, накопичення і узагальнення фактів, вибираються і ретельно аналізуються літера­турні джерела, складаються анотації і реферати цих джерел. Інформація є теоретичним і експериментальним підґрунтям для досягнення мети наукових досліджень і вирішення поставлених зав­дань. Вона є доказом обґрунтованості наукових положень, їх досто­вірності і новизни.

Зверніть увагу, що інформація є загальнонауковим поняттям, яке включає не тільки відомості по об’єкт, а й збір, збереження та переробку.

Науковий документ оформляється у відповідності із чітко вста­новленими вимогами. Залежно від характеру інформації науковий документ може бути первинним або вторинним. Первинний — це статті, дисертації, монографії, наукові звіти; вторинні — довідники, огляди, реферати, анотація.

У науково-дослідній роботі особливе місце займає пошук і аналіз наукової інформації. У другому питанні покажіть, що інформаційний пошук — це сукупність операцій, спрямованих на пошук документів, які потрібні для розробки теми проблеми. Акцентуйте увагу на бібліографічному пошуку інформації, розкрийте сутність Універсальної десяткової класифікації (УДК). Пошук може бути: ручний, який здійснюється за бібліографічни­ми картками, картотеками, каталогами, механічним і автоматизова­ним. Визначення стану вивченості теми доцільно розпочати із зна­йомства з інформаційними виданнями, які містять оперативні систе­матизовані відомості про документи, найсуттєвіші сторони їх змісту. Аналізуючи принципи пошуку інформації у мережі Інтернет зверніть увагу на те, що стрімке зростання Web- ресурсів ускладнює пошук необхідної інформації. Для полегшення створена система інструментальних засобів, які називаються навігацією і полегшують орієнтацію в Мережі: спеціальні інформаційно-пошукові системи і каталоги Web-ресурсів.

Розглядаючи третє питання необхідно зазначити, що оволодіння прийомами та методами аналізу одержаних даних — запорука результативного дослідження. Для успішного проведення опрацювання інформації слід дотримуватися певної послідовності. Спочатку інформація проходить стадію попередньої підготовки до опрацювання, яка включає в себе ви­рішення двох основних завдань:

• перевірку інструментарію на точність, повноту та якість заповнення;

• кодування інформації, тобто її формалізація.

Процедура інтерпретації — це насамперед перетворення певних числових величин у логічну форму — показники (індикатори) за до­помогою гіпотез, які визначаються ще на стадії розробки програми дослідження, а включаються в роботу дослідника лише на стадії інтер­претації. Характер поведінки гіпотез залежить від типу дослідження.

Не забувайте, що до яких би статистичних і математичних методів аналізу отриманої інформації ми не вдавалися, вирішальна роль в інтерпретації емпіричних даних належить концепції наукового дос­лідження, науковій ерудиції дослідника, наскільки він зможе правильно, глибоко й всебічно інтерпретувати отриманий результат. Процедура аналізу соціологічно-економічної інформації містить органічно взаємопов'язані компоненти аналізу цих даних у їх взаємодіях і взаємозалежностях, що відтворює відповідні характеристики досліджуваного соціального об'єкта. Такий аналіз дозволяє переходити до формулювання основних висновків та розробки прак­тичних рекомендацій з метою конкретного застосування їх у науково-дослідній або практичній діяльності. Після завершення аналізу даних отримані результати оформлю­ють у підсумкові документи дослідження: інформації, інформаційні записки, аналітичні записки звіти про науково-дослідну роботу. Покажіть особливості складання цих підсумкових документів.

Закономірності розвитку науки вимагають постійного обміну інформацією — усною чи письмовою. Важливим джерелом інформації є наукові доповіді і особисті контакти на конференціях, симпозіумах, семінарах, форумах. Обмін інформацією можна проводи­ти у вигляді таких матеріалів, як наукова доповідь, монографія, стаття, науковий звіт, методичні розробки. Ознайомтесь з особливостями складання даних матеріалів.