Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Організація виробництва.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
302.59 Кб
Скачать
  1. Методи технічного нормування праці та їх характеристика.

Існує декілька методів тех. нормування виробітку їх можна поділити на дві групи:

  1. Сумарні (досвідний, статистичний)

  2. Аналітичні (дослідно-експериментальний, дослідно-розрахунковий)

Сумарні методи - технічного нормування праці характеризується тим чином, що норми виробітку встановлюються на кожну операцію в цілому не розбиваючи її на елементи.

Аналітичні методи встановлюються норми виробітку за нормами витрат часу розбиваючи операцію на сегменти та враховуючи всі види часу:

  • основний

  • допоміжний

  • час технічного обслуговування

  • час відпочинку (або регламентований перерв)

  • підготовчо заключний час

Досвідний метод, суть його полягає в тому, що нормувальник – людина, яка встановлювала норми виробітку, встановлювала їх на основі особистого досвіду.

Перевага методу в тому що він надзвичайно простий, не потребує обладнання, витрат, але має суттєвий недолік, він є суб’єктивним і якщо нормувальник не має суттєвого досвіду, то норма виробітку буде встановлена невірно.

Статистичний метод полягає тому, що норми виробітку встановлюються на основі даних за попередній період.

Перевага його також в простоті наглядності, а недолік в тому що треба мати певні статистичні дані щоб встановити нові норми виробітку.

Таким чином можна зробити висновок що сумарні методи встановлені нормою виробітку мають місце, але вони не спонукають робітників до підвищення продуктивності праці на удосконалення техніки, технології, та організації виробництва.

Тому у взуттєвій галузі при встановленні встановлюють групу аналітичних методів а саме.

Аналітично-експериментальний метод суть його полягає в тому, що норма виробітку на операції проводиться на основі експерименту досліду за допомогою такого вимірювального пристрою як секундомір та вибору для експерименту.

Дослідницько-розрахунковий метод встановлення норм виробітку полягає в тому що методом розрахунку на основі певних даних можна встановити норму виробітку наприклад на машинах де є вал що обертається можна встановити за формулою основний час. Відповідно норму часу і норму виробітку. Тобто розрахувати ці величини за формулами.

Таким чином всі методи нормування праці є дієвими за допомогою цих методів можна визначити норму виробітку на тех. операції яка є основою для нарахування робітнику заробітної плати.

Норми виробітку у взуттєвій галузі переважно встановлюється дослідно-експериментальним методом суть якого полягає у встановлені досліду, експерименту вибирається найкращий робітник який має високу кваліфікацію володіє передовими прийомами праці та виконує норми виробітку на 103-105%нормувальник за допомогою секундоміра вимірює всі витрати часу на протязі дня або на протязі виготовлення одного виробу. Обробляє дані вимірювань і встановлює норми виробітку на даній операції.

Отже дослідно-експериментальний метод дозволяє встановити тех. обґрунтовану норму виробітку на кожній операції цим самим підвищують продуктивність праці та підвищити ефективність виробництва.