Тема 1 (22) (2 год, одне заняття). Ампутація (купірування) вушних раковин у собак

Мета і завдання: навчити студентів техніки ампу­тації вушних раковин з косметичною метою у собак різних порід; звернути увагу на способи знеболюван­ня вушних раковин, утворення їх певної форми відпо­відно до порід, застосування пов'язки.

Оснащення: 1) живі об'єкти (собаки)—3 гол.; 2) комплект № 2 (в) — 3; 3) комплект № 3 — 3; 4) комплект № 4 (г) — 3; 5) комплект № 5 (а, б, в, г) — 3; 6) вушні затискачі для собак порід доберман, боксер, дог — по 1; 7) кишкові жоми — 3; 8) стрепто­цид (порошок) — 50 мг.

Методика проведення. Формують 3 бригади студен­тів. Перша надаватиме вушним раковинам собаки фо­рми, якої вимагає порода доберман, друга — порода боксер, третя — порода дог. Розподіляють оснащення.

Починають з підготовки операційного поля в ді­лянках внутрішньом'язових ін'єкцій для здійснення наркозу та на кожній вушній раковині, видаляючи во­лосся по лінії розтину тканин у вигляді смуги 1,5— 2 см завширшки.

Знеболювання. Надійного способу місцевого зне­болювання вушної раковини у собак не існує, тому пропонується виконувати потенційний наркоз, відда­ючи перевагу кетаміновому (див. тему 4, заняття 3). Наркотизовану тварину фіксують на операційному столі в боковому положенні. У зовнішній слуховий

164

прохід для запобігання затікання крові під час опе­рації вставляють тампон.

Гемостаз забезпечують здавлюванням тканин роз­простаної вушної раковини біля її основи кишковим жомом. Жом накладають з боку від передньовнутріш-нього краю раковини, підводячи кінці інструмента до нижнього рівня вушної кишеньки.

Викладач пропонує студентам кожної бригади ви­значити форму, якої надаватимуть вушній раковині собаки оперативним шляхом.

При оперуванні вушних раковин собаки для надан­ня форми відповідно до вимог породи доберман вико­ристовують рівний вушний затискач. Гвинти затиска­ча відгвинчують настільки, щоб через щілину розведе­них пластин вільно просувалась вушна раковина. В цю щілину вводять задньозовнішній край вушної ра­ковини до передбаченої лінії відтину периферійної частини. У породи доберман ця лінія повинна почина­тися на межі верхньої і середньої третини раковини, а закінчуватися біля основи раковини, захоплюючи ки­шеньку (рис. 73). По наміченій лінії зводять пласти­ни затискача і помірно закручують гвинти. Зміщують до основи вуха рухому шкіру його зовнішньої поверхні, щоб після ампутації закрити шкірою оголений хрящ. Остаточно перевіряють ретельність накладання затис­кача і закручують гвинти. Асистент утримує руками накладений вушний затискач за гвинти. Хірург, при­тримуючи лівою рукою частину раковини, яку відти­натиме за верхівку, веде скальпель безпосередньо по зовнішній стороні затискача від верхівки до основи вушної раковини. Відсікання виконують швидко, плав-но і рівномірно. Якщо допущено нерівність ліній ампу­тації, рухами леза скальпеля по затискачу їх ліквіду­ють. Вушний затискач, яким намічали форму лінії ам­путації, знімають відкручуванням його гвинтів. Зігну­тими ножицями заокруглюють куксу біля основи вуш­ної раковини, притримуючи пінцетом оголений хрящ.

На ранову поверхню накладають вузловий шов із шовку № 4—6. Попередньо рану присипають порош­ком стрептоциду. Стібки накладають на відстані 1— 1,5 см один від одного. Зшивають тільки шкірні краї рани (шкіру внутрішньої та зовнішньої поверхонь вушної раковини), уникаючи проколу хряща. В про­тивному разі можливий некроз хрящової тканини утво­ренням деформуючих рубців. Перші стібки бажано на-

165

Рис. 73. Ампутація вушних раковин у собак:

й — форма, якої надають вушним раковинам у собак по­рід доберман, боксер, дог; б — вушні затискачі; в — бин­това і г — лігатурна пов'язки після операції.

кладати в місцях розташування великих судин. Після накладання швів знімають кишковий жом і наклада­ють легку тимчасову бинтову пов'язку.

Купірування другої вушної раковини здійснюють у такій же послідовності, як і попередньої. Собаку пе­ревертають на другий бік, перевіряють наявність там-

166

пона в зовнішньому слуховому проході. Щоб форма другої вушної раковини була аналогічна до поперед­ньої, як шаблон використовують відрізану ділянку протилежної вушної раковини. Визначати розмірність вушних раковин при купіруванні можна й інакше. Най­більш істотною є ідентичність верхівок майбутніх ра­ковин, бо далі лінія відсікання відповідатиме формі вушного затискача, а біля основи орієнтуються на вуш­ні кишеньки. Тому на початку операції ретельно при­кладають одну до одної верхівки обох раковин і по передньовнутрішньому краю намічають висоту купі-рування. В цьому місці хірургічною голкою проколю­ють обидві вушні раковини, відступивши від краю на 1 —1,5 мм, і протягують шовкову нитку. Між ракови­нами нитку перерізують, зав'язуючи вузол на кожній з них. Ці вузлики і е точним орієнтиром рівня лінії відсікання.

Щоб забезпечити нормальне проходження після­операційного періоду та запобігти утворенню дефор­муючих рубців, накладають пов'язки. Існує два варі­анти їх накладання. За першим варіантом після знят­тя тимчасової пов'язки і видалення тампона із слухо­вого проходу зрізують лишок ниток шва, залишаючи по одному біля верхівки раковини. Обидві вушні ра­ковини укладають у ділянці потилиці на ватно-марле­ву подушечку, зв'язують між собою залишеними нит­ками шва і прибинтовують до голови. Щоб пов'язка не зміщувалась, її фіксують відрізком бинта. Спочат­ку проколюють скальпелем (зсередини назовні!) пе­редній край пов'язки точно посередині. Через утворе­ний отвір протягують складений удвоє бинт 1 м зав­довжки і закріплюють його зашморгом. Обидва кінці бинта ведуть у напрямку носа і на рівні внутрішніх кутів очей зав'язують вузлом. Далі кінці бинта обво­дять навколо щелеп і знову зв'язують вузлом так, щоб не перешкоджати тварині приймати їжу. Залишок кін­ців бинта фіксують з боків переднього краю пов'язки, протягуючи через зроблені скальпелем отвори. Задній край пов'язки також фіксують бинтом до нашийника.

За другим варіантом застосовують лігатурну по­в'язку. Між кінцями ниток шва вкладають валик із скрученого бинта і закріплюють його поверх рани по­вторним зав'язуванням вузлів нитками кожного стіб-ка. На рану кожної вушної раковини можна накласти самостійні валики або використати один видовжений

167

валик для обох вушних раковин, зближених верхівка­ми на потилиці.

При ампутації для формування вушних раковин відповідно до вимог порід боксер або дог студенти ви­користовують подібні вушні затискачі. Вимоги до фор­ми і висоти створюваних верхівок вушних раковин різ­ні. Для породи боксер верхній кінець лінії відсікання визначають майже посередині передньовнутрішнього краю раковини, а для породи дог — майже біля вер­хівки, трохи відступивши.

Викладач пояснює студентам, що в клінічній прак­тиці власнику оперованої тварини дають рекоменда­ції про необхідність зняття бинтової пов'язки на 4— 5-й, а швів (у тому числі і лігатурної пов'язки) — на 7-й день.

Т Е М А 2 (23) (2 год, одне заняття). КАСТРАЦІЯ (ОВАРІЕКТОМІЯ) КОРІВ

Мета і завдання: навчити студентів кастрації ко­рів черезочеревинним та черезпіхвовим оперативними^ доступами до яєчників.

Оснащення: 1) живі об'єкти (корови)—4 гол.| 2) комплект № 1 (б) — 4; 3) комплект № 3 — 2| 4) комплект № 4 (а) —2; 5) комплект № 5 (а, б, в,1 г) — 2; 6) екразер ланцюговий — 2; 7) колпотом (ска-| льпель з широким лезом) —2; 8) розчин фурацилшу| (1 : 5000) або етакридину (1 : 500) — 5л.

Методика проведення. Найдоцільніше проводити на І м'ясокомбінаті під час навчальної практики. Підгрупу! студентів ділять на дві бригади, які виконують на 5 одній корові оваріектомію черезочеревинну, а на дру­гій — черезпіхвову. Корів фіксують у стоячому поло­женні на короткій прив'язі. Перед операцією їх транк-вілізують, вводячи внутрішньом'язово ксиламін (ром-пун або рометар) із розрахунку 0,5 мл препарату на 100 кг маси тіла.

Черезочеревинна оваріектомія корів. Підготовку і поля операції, включаючи депіляцію, механічну об­робку та дезинфекцію, проводять у межах лівої голод- ної ямки. Для знеболювання тканин черевної стінки застосовують паралюмбальну анестезію (див. тему 4, заняття 2).

Оперативний доступ. Хірург розтинає шкіру в цен­трі голодної ямки, відступивши від поперечнореберних

168

відростків на 8—10 см. Розріз веде вертикально звер­ху вниз на 12—15 см. У напрямку шкірного розрізу розтинає також поверхневу і жовту (поверхневий ли­сток глибокої) фасції, оголюючи м'язові шари.

М'язи живота роз'єднують тупим способом розша­руванням по ходу м'язових пучків. Перший шар (зов­нішній косий черевний м'яз) добре помітний за каудо-вентральним напрямком його пучків. У центрі рани студент приставляє до м'яза держак скальпеля і різ­ким коротким поштовхом перфорує його. Потім руха­ми скальпеля каудовентрально і в протилежний бік (за ходом пучків) подовжує рану до розмірів, потріб­них для введення руки в черевну порожнину. Асистент за допомогою ранових гачків розширює рану. Відкри­вається наступний м'язовий шар — внутрішній косий черевний м'яз з майже перпендикулярним щодо кра-ніовентрального напрямком пучків. Цей шар роз'єдну­ють, як і попередній, але в напрямку його м'язових пучків.

Останній шар, що складається з апоневрозу попе­речного черевного м'яза, поперечної черевної фасції (глибокий листок глибокої фасції) та очеревини, які щільно прилягають одна до.одної, розтинають скаль­пелем у напрямку шкірної рани. Спочатку хірург ві­стрям скальпеля перфорує весь шар згаданих елемен­тів настільки, щоб можна було ввести два пальці лі­вої руки. Під їх контролем рана подовжується. Пере­вага цього способу лапаротомії в тому, що на заключ­ному етапі операції не застосовуються шви в межах м'язового шару, бо спадаючі краї м'язових ран усу­вають зяяння.

Оперативний прийом. Яєчники видаляють за допо­могою ланцюжкового екразера (рис. 74). Хірург вво­дить праву руку з екразером, петля якого надіта на пальці, в черевну порожнину. По рогу матки відшукує правий яєчник, переносить на його брижу петлю ек­разера і доручає помічнику поступово зменшувати пе­тлю поворотами рукоятки інструмента до відокрем­лення яєчника, який видаляють назовні. Таким же чи­ном діють і з лівим яєчником. Останній можна під­тягти до просвіту рани і оваріектомію проводити під візуальним контролем.

Заключний етап. Виконують двоповерховий шов. Перший поверх заглибленого кушнірського шва, що накладається із кетгуту, захоплює очеревину, попереч-

7 5 169

Рис. 74. Екразер:

о — загальний вигляд; б — надівання ланцюжкової петлі екразера на| пальці руки.

ну фасцію і апоневроз поперечного черевного м'яза,! Косі м'язи черева не зашивають, їх поверхню приси-| пають порошком антибіотика. На шкіру з жовтою че- \ ревною фасцією накладають вузловий шов із шовку І № 6—8.

Черезпіхвова оваріектомія корів. Оперативний до-\ ступ виконують через стінку купола піхви дорсальною! або вентральною колпотомією. Для знеболювання ви­конують низьку сакральну анестезію (див. тему 4). Під її дією розслаблюються зовнішні жіночі статеві органи і досить сильно розтягуються стінки піхви, що полегшує виконання операції. Після знеболювання ре­тельно миють з милом зовнішні статеві органи і хвіст. Порожнину піхви промивають розчином фурациліну (1 : 5000) або етакридину (1 : 500), а шкіру при вхо­ді в піхву дезинфікують 5 % спиртовим розчином йоду.

Дорсальна колпотомія. Студент вводить у піхву праву руку, в долоні якої приховується скальпель з широким лезом і коротким держаком або спеціальний ніж — колпотом. Промацує шийку матки, яку зміщує мізинцем або безіменним пальцем униз, а над нею приставляє до стіни піхви вістря колпотома таким чином, щоб зробити медіальний розріз. Поштовхом уперед розтинає шари стінки піхви і прилеглу очере­вину, яка тут створює прямокишково-маткове заглиб­лення. Хірург витягає ніж, а потім пальцями введеної руки знову розширює рану у черевну порожнину.

170

Вентральна колпотомія, обгрунтована О. Б. Бонда­ренком, знайшла поширення останніми роками. Щоб уникнути розрізу розташованого поряд сечового міху­ра, вентральний купол піхви розтинають у фронталь­ній площині. Останні маніпуляції аналогічні до вико­нуваних при дорсальній колпотомії. Перевага способу полягає у полегшенні доступу до яєчників.

Оперативний прийом. Через зроблений у стінці пі­хви і очеревині отвір хірург вводить руку в черевну порожнину і розшукує з боків шийки матки один з яєч­ників. Захоплює його між середнім і вказівним паль­цями і витягає в порожнину піхви. Лівою рукою підво­дить до яєчника кінець екразера з виведеною ланцюж­ковою петлею, яку переносить на мезоварій, і відок­ремлює яєчник. Не витягаючи з піхви руки, хірург по­вторює маніпуляцію з другим яєчником.

На заключному етапі шви не застосовують. Внаслі­док випотівання фібрину і злиплого запалення рана в черевну порожнину закривається в перші години піс­ляопераційного періоду. Якщо немає екразера, можна застосовувати емаскулятор або накладати на мезо­варій лігатуру.

Наприкінці заняття викладач підводить підсумки, робить критичний аналіз відпрацьованих операцій, оцінює працю студентів.

Ситуаційні завдання з оперативної хірургії* Хірургічна операція

1. При дослідженні корови лікар виявив у перед-двер'ї піхви злоякісне новоутворення. Як Ви вважає­те— це відносне чи абсолютне показання до операції?

2. У свинки виявлено в пупковій ділянці кулясту, не болючу, нормальної температури припухлість. Вміст легко вправляється в черевну порожнину через роз­ширене пупкове кільце. Діагноз після дослідження: вправна пупкова грижа. Показання до цієї операції абсолютне чи відносне?

3. При огляді худої 10-річної корови ветфельдшер установив надмірне слиновиділення з ротової порож­нини, переповнення лівої голодної ямки. Зліва, в се-

* У написанні завдань брали участь Л. А. Тихонюк та В. В. Нагорний.

171

редній частині яремного жолоба, в стравоході вет­фельдшер виявив стороннє тіло. Він поставив діагноз: закупорка стравоходу. За допомогою зонда Хохлова ветфельдшер намагався видалити стороннє тіло, але це йому не вдалось. Ваші дії?

4. На фермі було зареєстровано сибірку і накладе­но карантин. Через 4 міс. після цього захворіла 4-річ- : на корова. Лікар поставив діагноз: піниста тимпанія. Консервативне лікування не допомогло. Очевидна не­обхідність руменотомії. Що Ви порадите лікарю?

5. На комплексі з відгодівлі свиней було зареєстро­вано чуму свиней і накладено карантин. Через 6 міс. від свиноматок одержали приплід. Завідуючий комп-лексом дав розпорядження лікарю провести кастра­цію кнурців. Які дії лікаря у цій ситуації?

6. У колгоспі лікар кастрував 200 свинок. Минуло 10 днів після операції, і він зробив вакцинацію проти сибірки. Оцініть дії лікаря.

7. 4-місячне худе теля хворіє на гостру катараль­ну бронхопневмонію. Крім того, у теляти вправна пуп­кова грижа. Лікар вирішив зробити операцію. Дайте оцінку цього рішення.

8. Через 7 днів після щеплення свиней проти беши­хи лікар провів розтин грижі у 20 тварин. Оцініть дії лікаря.

8. У господарстві зареєстровано туберкульоз вели­кої рогатої худоби і накладено карантин. Незважаю­чи на це, лікар вирішив оперувати вправну пупкову. грижу у двох телят. Дайте оцінку цього рішення.

10. У колгоспі зареєстровано мит коней і накладе­но карантин. Через 6 міс. у кобили Зірка в ділянці стегна з'явилась флуктуюча припухлість. Лікар поста­вив діагноз: флегмона стегна. Оперувати лікар від­мовився, посилаючись на карантин. Оцініть дії лі­каря.

11. У спеціалізованому господарстві з виробництва свинини зареєстровано туберкульоз свиней і накладе­но карантин. Через 3 міс. настав строк кастрації кнур­ців. Лікар відмовився проводити масову операцію, по­силаючись на карантин. Чи правильно вчинив лікар?

12. Ветлікар колгоспу зробив корові кесарів роз­тин. Через 4 дні після операції корова загинула. Го­лова колгоспу звинуватив лікаря. Яку помилку допус­тив лікар?

13. У поросяти лікар виявив защемлену пахвинно-

172

мошонкову грижу. Операцію відклали на наступним день, а вночі порося загинуло. Яку помилку допустив лікар?

14. Лікар діагностував у корови асфіксію. Він по­чав шукати директора радгоспу, щоб той дав дозвіл на операцію. За цей час корова загинула. В чому по­милка лікаря?

Інструменти

1. Ветеринарний лікар для перкутанної кастрації взяв з собою такі інструменти: скальпелі черевисті, щипці Занда, емаскулятор, щипці Телятникова великі й еластратор. Які з цих інструментів зайві?

2. Готуючись до перкутанної кастрації баранчиків, ветеринарний лікар у список необхідних інструментів включив: скальпель з тупим кінцем, хірургічний пін­цет, щипці Телятникова малі, еластратор, щипці Мю-зо і Амосова. Які з цих інструментів знадобляться лікарю?

3. У коня в ділянці крупа виявлено абсцес. Для про­ведення операції лікар взяв з собою резекційний ніж, ножиці, ранорозширювачі, гостру ложку, скальпель гострокінцевий і черевистий, гострокінцеві Іщипці і жо­лобкуватий зонд. Які з цих інструментів зайві?

4. Для проведення операції у поросяти з пахвинно-мошонковою грижею лікар підготував такі інструмен­ти: скальпелі черевисті, гострокінцеві, ножиці Купера і прямі, голкотримач Матьє, хірургічні голки, лещата дерев'яні і гвинт Обіха, зонд з тупим кінцем, пінцети хірургічні, ранорозширювачі. Які з цих інструментів зайві?

5. Готуючись до кастрації жеребців, лікар просте­рилізував такі інструменти: скальпелі черевисті, гос­трокінцеві і ґудзикуваті, щипці Занда і Телятникова, лещата дерев'яні і гвинт Обіха, зонд з тупим кінцем, пінцети хірургічні, ранорозширювачі. Які з цих інстру­ментів знадобляться лікарю?

6. У корови в ділянці стегна нориця. Для досліджен­ня її лікар взяв зонд з тупим кінцем, гостру ложку, ножиці, ранорозширювач. Які інструменти знадобля­ться лікарю?

7. Для виконання трепанації лобної пазухи лікар підготував такі інструменти: скальпель черевистий, распатор реберний, кісткові ножиці, пилку дугову і

173

трепан. Які з перелічених інструментів необхідні лі­карю?

8. Для ампутації пальця у корови лікар узяв такії інструменти: долото для кісток, резекційний ніж, тре-панаційний молоток, трепан, пилку дугову і дротяну, голкотримач Матьє, скальпель черевистий, зонд жо-лобкуватий, распатор прямий. Які інструменти зна-[добляться лікарю під час операції

9. У корови в лобній ділянці рубана рана і сильнаї кровотеча. Для спинення кровотечі лікар відібрав та-кі інструменти: голкотримач Гегара і хірургічні голки, кишковий затискач, корнцанг, гемостатичні пінцети Кохера і Пеана, щипці Мюзо і вікончасті щипці. Які з цих інструментів не потрібні?

10. У ділянці передпліччя корови різана рана. Для накладання швів на рану лікар узяв такі інструменти: скальпелі черевисті і ґудзикуваті, щипці Мюзо, голко-тримач Гегара, хірургічні голки, корнцанг, кишкові но-жиці, гемостатичний пінцет Пеана, лігатурну голку. Які інструменти знадобляться лікарю?

11. Для розсікання фасціальних чохлів судин і не-рвів лікар відібрав лігатурну голку, зонд з тупим кін-цем і жолобкуватий, скальпель і ножиці. Які з цих ін-струментів для операції зайві?

12. Для перев'язки протоки слинної залози підго-тували такі інструменти: пінцет анатомічний, скаль­пель черевистий, ножиці, щипці Мюзо і гострокінцеві, кишкові затискачі, голкотримач Гегара і хірургічні голки. Які інструменти не знадобляться лікарю?

13. Для виконання резекції кишок лікар підготу-вав такі інструменти: пінцет анатомічний, скальпель черевистий, ножиці, щипці Мюзо і гострокінцеві, киш­кові затискачі, голкотримач Гегара і хірургічні голки. Які інструменти не знадобляться лікарю?

14. Ветеринарний лікар для ампутації кінцівки у собаки склав список інструментів: долото кісткове, пилка листова, ампутаційний ніж, скальпель, голка лі­гатурна, вікончасті щипці. Які з цих інструментів не знадобляться під час операції?

15. Для підготовки операційного поля перед тубер-кулінізацією корів ветеринарний фельдшер узяв з со­бою ножиці Ріхтера, Купера і кишкові. Які ножиці необхідні для цього?

16. Для трепанації верхньощелепної пазухи у ко­рови підготували такі інструменти: скальпель чере-

174

вистий, долото кісткове, трепанаційний молоток, дро­тяну пилку, гемостатичний пінцет Крхера, анатоміч­ний пінцет, хірургічні голки і голкотримач. Які з цих інструментів знадобляться під час операції?

17. Перед кастрацією кабанчиків лікар склав спи­сок інструментів: скальпелі черевисті, ножиці прямі, Купера і кишкові, щипці Мюзо і Занда. Які з цих ін­струментів зайві?

18. Для розсікання хрящової тканини лікар віді­брав такі інструменти: ножі резекційний і ампутацій­ний, ножиці Ріхтера, тенотом, дротяну пилку. Які з цих інструментів знадобляться під час операції?

Підготовка рук і операційного поля перед операцією

1. Перед проведенням операції з приводу грижі лі­кар простерилізував інструменти та хірургічні рука­вички. На операційному столі зафіксували кабанчика і підготували операційне поле. Лікар з фельдшером наділи стерильні рукавички і почали оперувати. Ви-правте помилки лікаря.

2. Лікарю необхідно було прооперувати корову з флегмоною і двох кабанчиків з пупковою і пахвинно-мошонковою грижами. Він простерилізував два ком­плекти інструментів. Спочатку лікар розтяв флегмону у корови, а потім прооперував грижу. Оцініть дії лі­каря.

3. Перед закінченням робочого дня лікар склав план роботи на наступний день: ранком — ректальне дослідження 25 корів, а після обіду — кастрація кнур-ців. Чи правильно складений план роботи?

4. Перед кастрацією свинок лікар підготував руки до операції. Невеличкі гнійні рани на руках він зма­стив 5 % спиртовим розчином йоду і приступив до опе­рації. Як повинен був діяти лікар у цьому випадку?

5. Об 11-й годині ранку лікар займався розтином трупа теляти, а о 14-й приступив до кастрації жереб­ців. Яку помилку допустив лікар?

6. Відомо, що найбільш патогенна мікрофлора зна­ходиться у вивідних протоках потових і сальних залоз. Під час операції вона виділяється з проток і засмічує операційну рану. Що необхідно зробити, щоб мікро­організми з вивідних проток не потрапляли в рану під час операції?

175

7. У центрі операційного поля знаходиться абсцес що прорвав. Як у такому випадку слід готувати опера-ційне поле?

8. Якими препаратами моясна замінити 5 % спир-товий розчин йоду для підготовки операційного поля перед кастрацією кнурців?

9. Готуючи операційне поле, лікар змастив його 5 % спиртовим розчином йоду, а через 2 хв зробив це по-вторно. Оцініть дії лікаря.

10. При механічній підготовці операційного пол? .видаляють волосяний покрив вистриганням або голін-ням. Оцініть ці способи.

11. Для підготовки операційного поля лікар про-мив кон'юнктиву 1 % розчином калію перманганату Оцініть дії лікаря.

12. У поросяти випала пряма кишка. Для підготов-ки операційного поля лікар промив слизову оболонку кишки розчином етакридину лактату (1 : 1000). Шкі­ру навколо анального отвору змастив 15 % спиртовим розчином йоду. Чи правильні дії лікаря?

13. При підготовці рук до операції лікар помив їх щіткою з милом і змив теплою водою. Потім витер рушником, протер серветками, просоченими 96° спир­том, і приступив до операції. Дайте оцінку підготовці рук лікарем.

14. Лікар помив руки 0,5 % розчином аміаку, стру­сив з поверхні шкіри краплини розчину і протер ват­ними кульками, просоченими йодованим спиртом (1 : 1000). Які помилки допустив лікар при підготовці рук?

15. Перед руменотомією у корови лікар вистриг шерсть на місці розрізу і промив його 1 % розчином калію перманганату. Потім просушив поле операції ватою і двічі змастив його 5 % спиртовим розчином йоду. Дайте оцінку такому способу підготовки опера­ційного поля.

Стерилізація інструментів

1. Готуючись до кастрації жеребців, лікар про-фламбував щипці Занда протягом 2 хв. Чи правильні його дії?

2. Для стерилізації інструментів лікар склав їх в емалевий кювет, облив спиртом і запалив. Чи буде до-

176

сягнуто повної стерилізації інструментів таким спо­собом?

3. Перед кастрацією кнурців лікар опустив скаль­пелі в 96° етиловий спирт на 15 хв. Чи буде стериль­ним такий інструмент?

4. Готуючись до кастрації кроликів, лікар опустив потрібні інструменти в 1 % розчин брильянтової зеле­ні на 5 хв. Виправте помилку лікаря.

5. Інструменти, призначені для кастрації свинок, лікар занурив у 5 % спиртовий розчин йоду на 25 хв. Чи правильно зробив лікар?

6. Знаючи про бактерицидні властивості хлоровміс-них речовин, лікар приготував 250 мл 0,5 % розчину хлораміну і занурив у нього металеві інструменти на 40 хв. Яку помилку допустив лікар?

7. Інструменти після операції необхідно відмити від крові. Для цього ветеринарний санітар застосував проточну воду, 0,5 % розчин аміаку і 0,25 % розчин хлораміну. Який з цих розчинів найефективніший?

8. Для кастрації жеребців ветеринарний фельдшер поклав необхідні інструменти в стерилізатор, залив їх проточною водою і кип'ятив протягом ЗО хв. Оцініть дії ветфельдшера.

9. Перед операцією ветеринарний фельдшер піді­брав необхідні нові інструменти. Потім склав їх на сітку стерилізатора, залив кип'яченою водою і стери­лізував протягом ЗО хв. Які помилки допустив фельд­шер? -

10. Для проведення надплевральної новокаїнової блокади у теляти необхідно було простерилізувати шприци та ін'єкційні голки. Перед стерилізацією лі­кар розібрав шприци. Поршень і циліндр обмот-ав марлею. Ін'єкційні голки наколов на шматок бинта, складений у кілька шарів. Підготовлені таким чином шприци та ін'єкційні голки лікар поклав на сітку і за­нурив у стерилізатор з 0,1 % розчином натрію гідрокси­ду і кип'ятив протягом 10 хв. Які помилки були допу­щені ветеринарним лікарем?

11. Для стерилізації інструментів кип'ятінням лі­кар приготував 1 % розчин натрік) карбонату на про­точній воді і вилив його в стерилізатор. Потім на сіт­ку склав скальпелі, ножиці, голкотримачі, хірургічні голки і занурив їх у стерилізатор. Інструменти лі­кар кип'ятив протягом 10 хв. Виправте помилки лі­каря.

177

12. Перед стерилізацією інструментів лікар спочат­ку їх підготував і розклав на сітці. У стерилізатор за­лив 3 % розчин натрію тетраборату, довів до кипіння і занурив у нього інструменти. Лікар накрив стерилі­затор кришкою і кип'ятив протягом 15 хв. Оцініть дії лікаря.

13. Перед масовим взяттям крові у корів для лабо­раторного дослідження на лейкоз ветеринарний фельд­шер на сітку стерилізатора склав голки Боброва, за­лив їх 1 % розчином натрію карбонату і кип'ятив про­тягом ЗО хв. Які помилки допустив ветеринарний лі­кар?

14. Після взяття крові використані голки ветери­нарний фельдшер промив проточною водою, опустив їх у киплячий 1 % розчин натрію карбонату і кип'ятив _ протягом ЗО хв. Чи правильні дії ветеринарного фельд­шера?

15. Перед розтином флегмони у корови лікар про­стерилізував хірургічні рукавички. Для цього він по- , клав їх у стерилізатор, залив 1 % розчином натрію гідрокарбонату і кип'ятив протягом 20 хв. Виправте помилку лікаря.

16. Після операції лікар вимив інструменти, вису­шив їх-і склав у шафу, в якій зберігались препарати йоду, хлоровмісні та інші лікарські речовини. Оцініть дії лікаря.

17. Після операції при гнійному процесі хірургічні інструменти ветфельдшер ретельно промив проточною водою, потім йоржиком у розчині прального порошку, обполоснув водою і поклав у стерилізатор для кип'я­тіння. Інструменти стерилізував у дистильованій воді протягом ЗО хв. Які помилки допустив фельдшер?

Стерилізація хірургічної білизни і перев'язного матеріалу

1. Перед проведенням операції простерилізували хірургічну білизну і перев'язний матеріал. Для цього в бікс склали спочатку халати, тапочки, косинки, про­стирало для ізоляції операційного поля, потім ватно-марлеві тампони, зверху — бинти. Бікс закрили криш­кою і поклали в автоклав. Що зробили неправильно?

2. У стерилізаційній хірургічну білизну і перев'яз­ний матеріал стерилізували парою під тиском 1,5 атм протягом ЗО хв. Після цього пару випустили, бікси

178

герметичне закрили і віднесли в операційну. Чи все було виконано правильно?

3. Хірургічну білизну і перев'язний матеріал стери­лізували парою під тиском 1 атм протягом 45 хв. Піс­ля того як усю пару випустили, білизну висушили, бі-кси герметичне закрили і віднесли в операційну. Які помилки були допущені?

4. У бікс в певному порядку склали перев'язний матеріал і хірургічну білизну, призначену для стери­лізації. Поклали бікс в автоклав і автоклавували про­тягом ЗО хв при тиску пари 1,5 атм. Після закінчення стерилізації пару випустили, білизну висушили, бікси витягли і занесли в операційну. Чи все було виконано правильно?

5. Для контролю за надійністю стерилізації в бікс помістили запаяну пробірку з порошком чистої сірки. Автоклавування проводили протягом 20 хв при тиску пари 2 атм. Після цього пару випустили, висушили бі­лизну, дістали бікс і побачили, що сірка не змінилась. Які Ваші дії?

6. Лікарю необхідно простерилізувати перев'яз­ний матеріал, а автоклав не працює. Що Ви порадите?

7. Щоб простерилізувати кетгут, лікар помістив йо­го в стерилізатор, залив 0,1 % розчином ртуті дихло-риду і кип'ятив протягом 15 хв. Яку помилку допустив лікар?

8. Лікар намотав шовк на скляні палички і зану­рив на 15 хв у 0,5 % розчин аміаку, а потім на 15 хв у 2 % водний розчин формальдегіду. Чи правильні дії лікаря?

9. Простерилізований способом Деніца шовк лікар помістив у скляну банку з 60° спиртом для зберігання. Пробка в банці не притерта. Які помилки допустив лі­кар?

Наркоз

1. Для виконання операції з дотриманням усіх пра­вил хірургії, спокійного орієнтування в тканинах лі­кар зробив загальне знеболювання коню масою 450 кг. З цією метою він ввів усередину 1500 мл 45° спирту етилового. Оцініть дії лікаря. Для чого застосовують загальне знеболювання?

2. Перед операцією на сечовому міхурі лікар зро­бив інгаляційний наркоз кішці. Для цього він відібрав

179

ефір, хлоралгідрат і хлороформ. Що доцільно засто­сувати для цього виду наркозу?

3. Перед ампутацією кінцівки у собаки лікар за­стосував змішаний наркоз: спочатку — хлороформ, по­тім — тіопентал-натрію. Оцініть дії лікаря.

4. Корова пригнічена, не встає, їй необхідно зроби­ ти кесарів розтин. Наслідок операції сумнівний. Лікар вирішив застосувати хлороформний наркоз. Оцініть дії лікаря. /

5. У верхового коня тріщина п'ясткової кістки. Лі­кар зробив глибокий наркоз, а потім наклав гіпсову пов'язку. Чи правильні дії лікаря?

6. У коня, що брав участь у змаганнях, виявлено тріщину ліктьової кістки. Перед поданням допомоги лікар дав йому 2 л розчину хлоралгідрату з розрахун­ку 0,2 на 1 кг маси. Перед цим коня напоїли вволю. Вкажіть на помилки, допущені лікарем.

7. Лікар вирішив зробити ректальний наркоз ко­неві за допомогою клістирного кухля. В пряму кишку він ввів 2 л розчину хлоралгідрату на підсолодженій воді з розрахунку 0,1 на 1 кг маси. Які помилки до­пустив лікар?

8. Корові масою 450 кг за допомогою гумової пля­шки лікар залив усередину 650 мл 45° етилового спир­ту. Під час операції корова поводилась неспокійно. Чому?

9. Лікар увів корові внутрішньовенне 45° спирт етиловий з розрахунку 250 мл на 100 кг маси. Оцініть дії лікаря.

10. Для наркозу лікар увів вівці всередину 700 мл 45° спирту етилового. Які помилки допустив лікар?

11. У коня виявлено флегмону, температура тіла підвищена. Перед операцією лікар увів тварині внут­рішньовенне 10 % розчин хлоралгідрату з розрахун­ку 0,1 чистої речовини на 1 кг маси тіла. Під час операції у тварини виник колапс. За якими ознака­ми лікар діагностував колапс і які його подальші дії?

12. Під час внутрішньовенного введення корові 10 % розчину хлоралгідрату частина його потрапила під шкіру. Ваші дії?

13. Перед операцією лікар внутрішньовенне ін'єк­тував собаці 5 % розчин тіопентал-натрію. Під час операції виникла зупинка дихання. Що повинен зро­бити лікар?

160

14. Перед кастрацією жеребця в стоячому поло­женні лікар зробив змішаний наркоз. Спочатку він увів внутрішньовенно 10 % розчин хлоралгідрату з розрахунку 0,1 чистого препарату на 1 кг маси твари­ни, а потім — внутрішньом'язово літичну суміш. Оці­ніть дії лікаря.

15. Сильно збудженого жеребця перед кастрацією лікар хотів оглушити за допомогою наркозу, однак тварина не підпускала його до себе. Як бути лікарю в цьому випадку?

16. Лікар діагностував у кобили пролапс (випадін­ня петель кишок під шкіру). Операція потребує три­валих і складних маніпуляцій. Лікар зробив тварині рауш-наркоз. Чи правильно це?

17. При кастрації жеребця лікар ввів 3 % розчин новокаїну у товщу сім'яника. Однак тварина поводи­лась неспокійно, тому додатково лікар увів внутріш­ньом'язово 10 мл 2,5 % розчину аміназину і 5 мл 1 % розчину димедролу. Після введення цих препаратів жеребець був неспокійний. Чому? Якими були б Ваші дії?

18. Під час внутрішньовенного введення 10 % роз­чину хлоралгідрату у корови почалось блювання. Лі­кар припинив введення препарату і послабив повал. Однак тварина загинула від асфіксії. Оцініть дії лі­каря.

19. Для внутрішньовенного наркозу свиноматці ма­сою 250 кг лікар приготував розчин: 95 мл 15 % роз­чину глюкози і 15 г хлоралгідрату. Після введення розчину тварині наркоз не настав. Чому?

20. Щоб заспокоїти жеребця і розслабити м'язи перед операцією, лікар вирішив зробити глибокий нар­коз введенням орально розчину хлоралгідрату з роз­рахунку 0,1 на 1 кг маси, попередньо розчинивши його в 2 л 3 % розчину глюкози. Для знеболювання лікар вирішив зробити інфільтраційну анестезію міс­ця розрізу. Чи правильні міркування лікаря і який вид наркозу він застосував?

21. Не зробивши вступного наркозу собаці, лікар, щоб прискорити підготовку до операції, зробив твари­ні ефірний наркоз. Однак тварина поводилась неспо­кійно, що заважало проведенню операції. У чому по­милка лікаря?

22. У корови спостерігалась висока температура протягом трьох діб, з'явилась необхідність операції.

Перед її проведенням лікар зробив алкогольний нар­коз. Чи правильно це?

23. Для змішаного наркозу кішці лікар зробив спо­чатку ефірний наркоз, а потім у черевну порожнину ввів натрію пентотал. Оцініть дії лікаря.

24. Для наркозу перед кастрацією жеребця в стоя­чому положенні лікар приготував 10 % розчин хлор­алгідрату на ізотонічному розчині натрію хлориду з розрахунку 0,1 на 1 кг маси тіла. Ваша думка з цього приводу.

25. Тільній корові масою 500 кг перед операцією лікар внутрішньовенно ввів 500 мл 10 % розчину хлор­алгідрату. Оцініть дії лікаря.

26. З метою премедикації свині внутрішньовенно ввели 5 % розчин натрію пентоналу в дозі 15 мг/кг, а потім 15 % розчин хлоралгідрату в дозі 0,1 г/кг. Ва­ша думка з цього приводу.

27. Поросній свиноматці масою 150 кг внутрішньо-кістково ввели 100 мл 10 % розчину хлоралгідрату, од­нак відчутного ефекту не досягли. У чому причина?

28. Лікар підготував для змішаного наркозу кішці кілька препаратів: хлороформ, ефір, натрію пентотал. Одним із них він не користувався. Які препарати лі­кар використав для наркозу?

29. У теляти з бронхопневмонією виникла необхід­ність термінової операції з приводу перелому кістки кінцівки. Для наркозу лікар внутрішньовенно ввів йо­му 150 мл 33° спирту етилового. Оцініть дії лікаря.

Місцеве знеболювання

1. Для знеболювання кон'юнктиви лікар піпеткою наніс на неї кілька крапель 3 % розчину новокаїну. Оцініть дії лікаря.

2. Щоб знеболити слизову оболонку сечового мі­хура у кішки, лікар зробив пункцію його і ввів у по­рожнину 10 мл 0,5 % розчину новокаїну. Чи правильні дії лікаря?

3. Для анестезії синовіальної оболонки скакально­го суглоба коня лікар зробив пункцію його ін'єкцій­ною голкою і в порожнину ін'єктував ЗО мл 2 % роз­чину новокаїну. В чому помилка лікаря?

4. У собаки необхідно ампутувати грудну кінцівку по діафізу п'ясткової кістки. Вище від місця розрізу

182

лікар зробив циркулярну анестезію 2 % розчином но­вокаїну. Визначте помилки лікаря.

5. Перед вправлянням перелому плеснової кістки у вівці в місце перелому лікар ін'єктував 20 мл 1 % розчину новокаїну. Після цього він наклав гіпсову по­в'язку, підняв тварину і відвів у станок. На подання допомоги було витрачено 50 хв. Оцініть дії лікаря.

6. Після отелення у корови спостерігаються сильні і часті потуги, що призвело до випадіння піхви. Щоб зняти потуги і вправити піхву, лікар застосував висо­ку сакральну анестезію. Чи правий лікар?

7. Для анестезії бокової черевної стінки у корови лікар вирішив зробити провідникову анестезію. Він підготував 100 мл 1 % розчину новокаїну й інфільтру­вав тканини по місцю розрізу. Оцініть дії лікаря.

8. Перед резекцією ребра у кодя лікар зробив бло­каду міжреберних нервів. Він ввів біля кожного нерва по 10 мл 5 % розчину новокаїну. Чи правильні дії лі­каря?

9. Щоб анестезувати очеревину у собаки, лікар ін'­єктував у черевну порожнину 20 мл 4 % розчину ново­каїну. Оцініть дії лікаря.

10. Для знеболювання ділянки шкіри передпліччя у корови лікар наніс на її поверхню декілька крапель 10 % розчину новокаїну. Виправте помилки лікаря.

11. Перед проведенням лапаротомії у корови лікар зробив лінійну інфільтраційну анестезію 4 % розчи­ном новокаїну. Оцініть дії лікаря.

12. Перед оперуванням вим'я у корови лікар засто­сував епідуральну анестезію. З цією метою він ввів 2 % розчин новокаїну до нервових корінців біля місця їх виходу із хребетного каналу. Визначте помилки лікаря.

13. Виконуючи епідуральну анестезію, лікар ін'єк­тував 40 мл 0,5 % розчину новокаїну. Виправте помил­ки лікаря.

14. У корови після отелення випала матка. Щоб вправити її і зняти потуги, лікар застосував високу сакральну анестезію. Для цього в епідуральний прос­тір між дугами І і II поперекових хребців він ін'єкту­вав ЗО мл 2 % розчину новокаїну. Визначте помилки лікаря.

15. Перед оперуванням вим'я у кобили лікар засто­сував низьку сакральну анестезію. Для визначення не­обхідної кількості новокаїну лікар виміряв довжину

183

тулуба тварини і з розрахунку на кожний сантиметр довжини тіла взяв 1 мл 1 % розчину новокаїну. Одер­жану кількість він ін'єктував в епідуральний простір. Оцініть дії лікаря.

16. Щоб вправити матку у кобили, лікар зробив високу сакральну анестезію. З цією метою в епідураль­ний простір він ввів 150 мл 2 % розчину новокаїну. Через 20 хв кобила лягла. Усі спроби лікаря підняти її виявились безрезультатними. Довелось вправляти матку лежачій тварині. Чим це пояснити?

17. Перед лапаротомією корови лікар зробив про­відникову анестезію 1 % розчином новокаїну. Під час операції корова поводилась неспокійно, тому лікар ввів їй орально 250 мл 40° спирту етилового. Виправте помилки лікаря.

18. У собаки виявлено новоутворення на третій по­віці. Перед операцією лікар вирішив зробити їй по­верхневу анестезію хлоретилом. Оцініть дії лікаря.

Спинення кровотечі

1. На пальмарній поверхні путової кістки у коро­ви різана рана і сильна кровотеча. Для її спинення в ділянці середньої третини п'ясткової кістки лікар на­клав джгут і сильно його стягнув. Джгут зняли через З год після накладання. Дайте оцінку дій лікаря.

2. При ампутації пальця у корови для профілакти­ки кровотечі на передпліччя було накладено джгут. Джгут зняли тільки після завершення операції — че­рез 2,5 год. Виправте помилки, допущені лікарем.

3. Перед ампутацією на статевий член лікар наклав джгут для попередження кровотечі. Перед накладан­ням швів лікар зняв джгут і почав спиняти кровотечу. В чому помилка лікаря?

4. Перед лінгвотомією лікар наклав джгут на язик і зняв його після завершення операції — через 1 год. Чи правильні дії лікаря?

5. На кровоточиву судину лікар наклав гемостатич­ний пінцет, а потім лігатуру і зав'язав її. Коли зняли пінцет, кровотеча повторилась. У чому помилка лі­каря?

6. При пошаровому розсіканні м'яких тканин лікар розрізав велику судину. Почалася сильна кровотеча. Оцініть дії лікаря.

7. У ділянці п'ястка у коня різана рана, з якої стру-

184

менем витікає кров. Чим можна спинити кровотечу? Що в такому випадку повинен зробити лікар?

8. При проведенні лапаротомії лікар розрізав пе­чінку, почалась паренхіматозна кровотеча. Як її спи­нити?

9. Для спинення кровотечі лікар змочив тампон 1 % розчином аміаку і ввів його в рану. Чи правильні дії лікаря?

10. Для попередження кровотечі перед операцією лікар внутрішньовенно ввів коневі 100 мл 1 % розчи­ну кухонної солі. Виправте помилку лікаря.

11. Для спинення кровотечі лікар просочив ватно-марлевий тампон розчином гепарину, але кровотеча не припинилась. Чому?

12. Після завершення операції на пальці у коня лікар зняв джгут. Почалась кровотеча, тому він на­клав джгут повторно на 40 хв. У чому помилка лікаря?

13. Для попередження кровотечі в товщу тканини лікар наклав на місце удару грілку з теплою водою. Чи правильно це?

14. Планується ампутація рога у корови. Вона су­проводжується сильною кровотечею. Що необхідно зробити для попередження кровотечі?

15. Для профілактики кровотечі перед операцією лікар ввів корові 4 % розчин кухонної солі. Оцініть дії лікаря.

З'єднання тканин

1. У ділянці крупа у корови рвана рана, забрудне­на каловими масами і землею. Після поранення мину­ло 24 год. Лікар полив рану антисептичним розчином і наклав глухий шов. Чи правильно він зробив?

2. Через 3 дні після поранення розвинулось гнійне запалення. Через 8 днів лікар наклав глухий шов, хоч не було вираженого зростання грануляційної тканини. Виправте помилку лікаря.

3. На асептичну рану у корови лікар наклав част­ковий шов. Оцініть дії лікаря.

4. У процесі операції фельдшер заправив лігатуру в другий отвір вушка хірургічної голки, внаслідок чо­го воно зламалось. Чому так сталося?

5. Лікар розрізав абсцес, промив порожнину і на­клав глухий шов. Оцініть дії лікаря.

6. У рані виявлено некротичні тканини. Лікар осу-

185

шив рану, припудрив її антисептичною присипкою і наклав глухий шов. Виправте помилку лікаря.

7. На рану накладено глухий шов. Через 4 дні піс­ля операції розвинулось гнійне запалення. Ваші дії?

8. У ділянці стегна у коня глибока різана рана. Які шви доцільно накласти на таку рану?

9. При з'єднанні країв рани вузловим швом краї розриваються і рана знову зяє. Які шви доцільно на­класти на таку рану?

10. У коня рана в сідничній ділянці, її краї загнуті всередину. Який шов Ви накладете на цю рану?

11. На неглибоку рану у вентральній ділянці че­ревної стінки у собаки лікар наклав кушнірський шов. Чи правильно це?

12. На рану лікар наклав вузловий шов і зав'язав кінці лігатури безпосередньо на рані. Виправте по­милку.

13. У лобовій ділянці у корови рвана рана у вигля­ді трикутника. Який шов слід накласти?

14. На боковій черевній стінці у кнурця довга різа­на рана. Який шов необхідно накласти?

15. У ділянці стегна у корови рана, краї вивернуті назовні. Який шов необхідно накласти?

16. Після руменотомії лікар зняв шви на 6-й день. Чи правильно це?

17. На 8-й день після екстирпації підшкірної лік­тьової бурси у коня лікар зняв шви. Оцініть дії лікаря.

18. Після знімання швів на 8-й день після кесаре­вого розтину у худої корови рана розійшлась. Виправ­те помилку лікаря.

19. У корови в лобовій ділянці різана рана і кро­вотеча. Які шви доцільно застосувати?

20. Під час випасання корові нанесено рогом гли­боку довгу рану в пахвинній ділянці. При досліджен­ні лікар установив, що збережена цілісність тільки поперечної фасції і очеревини. Інструментів для накла­дання швів у лікаря не виявилось. Не виключені роз­рив цих тканин і випадіння органів черевної порож­нини. Як діяти лікарю?

21. У клініку привели собаку із забитою раною в ділянці стегна. Від моменту травми минуло 2 год. Ваші дії.

22. Лікар зробив резекцію частини здухвинної і ободової кишок у собаки. Який тип з'єднання ділянок кишок він застосує?

186

23. Після руменотомії у корови лікар наклав на ру­бець шов Ламбера, а потім приступив до закривання рани черевної стінки. Оцініть дії лікаря.

24. Лікар провів резекцію некротизованої ділянки порожньої кишки у поросяти. З'єднання кінців кишок він проводив за типом «кінець у кінець». Шви лікар наклав так, щоб слизова оболонка з'єднувалась із сли­зовою. Оцініть дії лікаря.

25. Після розтину шлунка у свині лікар на перший поверх застосував шов Ламбера, а потім — Плахоті-на — Садовського. Чи правильно це?

26. Накладаючи шви на рубець, лікар наклав спо­чатку переривчасті вузлові шви Ламбера, а потім Плахотіна — Садовського. Оцініть дії лікаря.

27. Після резекції некротизованої ділянки двана­дцятипалої кишки у кішки лікар з'єднав кінці за ти­пом «кінець у кінець». Чи правильно це?

28. Під час кастрації свинки лікар розірвав стінку кишок. Шов на рану він накладав таким чином, щоб стібок од стібка був на відстані 5 мм, а уколи голки від краю рани — 6 мм. З'єднано було серозну оболон­ку з серозною. Виправте помилки лікаря.

29. На грижове кільце у поросяти лікар наклав ки-сетний шов. Через 5 днів після операції з'явився ре­цидив. Чим це можна пояснити?

Введення лікарських речовин

1. Перед введенням внутрішньом'язової лікарської речовини корові ветфельдшер змастив місце ін'єкції 5 % спиртовим розчином йоду. Оцініть дії ветфельд­шера.

2. Ветфельдшер проводив вакцинацію свиней. Вак­цину він вводив підшкірне в середню третину шиї. Чи правильно це?

3. Ветеринарний лікар проводив профілактичне ще­плення свиней. Вакцину він вводив внутрішньом'язово в сідничну ділянку. Оцініть дії лікаря.

4. Лікар підшкірне ввів корові 400 мл лікарської речовини в середній третині шиї в одному місці. Ви­правте помилку лікаря.

5. Лікар підшкірне ввів коневі 300 мл фізіологіч­ного розчину шприцом Жане в середню третину шиї. Які помилки допустив лікар?

: 187

6. Собаці лікар ввів під шкіру в колінну складку 50 мл гарячого фізіологічного розчину. Оцініть дії лі­каря.

7. Лікар ввів свині внутрішньом'язово розчин ан­ тибіотиків. Ін'єкцію він виконував у середній третині шиї, ін'єкційну голку ввів до муфти. Вкажіть на по­ милки лікаря. '

8. Перед пункцією яремної вени у коня лікар пере­ тиснув її великим пальцем лівої руки, а потім нижче, від місця стискування почав вводити голку. Оцініть' дії лікаря. І

9. Лікар внутрішньовенне ввів 10% розчин хлор-і алгідрату корові. Після пункції яремної вени лікар! приєднав до голки шла,нг зі шприцом і ввів розчин. Потім від'єднав шланг і витягнув голку. Визначте по­милки лікаря.

10. У шприц «Рекорд» на 20 мл лікар набрав 5 мл 20 % розчину камфорної олії і ввів її підшкірно вівці в середній третині шиї. Оцініть дії лікаря.

11. Лікар вирішив ввести хворій свині розчин лі­карських речовин. У яку вену він повинен це зро­бити?

12. Для лікування овець, хворих на диктіокаульоз, їм необхідно ввести підшкірно 40 % розчин локсурану. Порадьте лікарю, в якому місці найдоцільніше прово­дити ін'єкцію.

13. Перед проведенням планової вакцинації курей на птахофабриці проти чуми лікар проінструктував операторів про правила ветеринарних обробок. Він розказав, як розчиняють вакцину, готують операційне поле, що розчин вводять внутрішньом'язово. В якому місці слід вводити вакцину?

14. Перед проведенням планового щеплення сви­ней проти бешихи лікар проінструктував операторів про ветеринарні обробки. В якому місці слід вводити вакцину?

Десмургія

1. У корови в ділянці п'ястка рубана рана і силь­на кровотеча. Для її спинення лікар вирішив накласти тиснучу пов'язку і взяв з собою марлю і вату. Чого не врахував лікар?

2. У коня в ділянці передпліччя рвана рана, з якої виділяється кров. Для спинення кровотечі ветеринар-

188

ний фельдшер наклав зігрівальний компрес. Оцініть дії лікаря.

3. Перед накладанням бинтової пов'язки на гоміл­ку ветеринарний фельдшер вільний кінець зафіксував .зав'язуванням. Виправте помилку лікаря.

4. У коня в ділянці гомілки обширне ураження. По­даючи першу допомогу, лікар наклав спіральну по­в'язку. Чи правильно це?

5. Собаці на ділянку передпліччя лікар наклав цир­кулярну пов'язку, при цьому бинт до тіла накладав черевцем. Виправте помилку лікаря.

6. Коневі на п'ясткову ділянку лікар наклав спі­ральну пов'язку — починав нижче від зап'ясткового суглоба і спускався донизу. Чи правильно лікар на­клав пов'язку?

7. Накладаючи всмоктувальну пов'язку, лікар по­клав на рану гігроскопічну вату і зафіксував її бин­том. Виправте помилку лікаря.

8. Для захисту ран на хвості у коня від повторного забруднення лікар наклав спіральну пов'язку з пере­гинами, починаючи з кінчика хвоста. Оцініть дії лікаря.

9. На зап'ястковий суглоб коневі лікар наклав спі­ральну пов'язку. Яку пов'язку слід було накласти?

10. Накладаючи пов'язку на путовий суглоб корові, лікар задумався над тим, яку саме пов'язку слід на­класти. Допоможіть лікарю.

11. На скакальний суглоб бикові лікар наклав вось-миподібну пов'язку. Оцініть дії лікаря.

12. Для фіксації підкладкового матеріалу лікар наклав спіральну пов'язку з перегинами. Чи правиль­но це?

13. Для видалення згустків крові з рани лікар зро­бив ватну кульку. Оцініть дії лікаря.

14. На роговий відросток лобної кістки у корови після знімання рогового чохла лікар наклав спіральну пов'язку. Він почав її накладати від основи пошко­дженого рогового відростка і там же закінчив. Про­аналізуйте дії лікаря.

15. У корови перелом п'ясткової кістки. З лікуваль­ною метою лікар наклав шинну пов'язку. Чи правиль­но це?

16. При переломі кісток передпліччя у кішки лікар наклав гіпсову пов'язку. Оцініть дії лікаря.

17. У коня перелом діафізу п'ясткової кістки. Лі­кар наклав гіпсово-шинну пов'язку — почав від обля-

189

мівки рогового башмака і закінчив нижче від карпа-льного суглоба. Виправте помилки лікаря.

18. При переломі п'ясткової кістки у собаки лікар наклав тверднучу пов'язку, не застосувавши при цьо-,му підкладку.- Оцініть дії лікаря.

19. У корови в ділянці перелому п'ясткової кістки сильний набряк тканин. З лікувальною метою лікар наклав глуху гіпсову пов'язку. Через кілька днів на­бряк зменшився, пов'язка стала вільною. Лікар зняв її і наклав нову. Через певний час маніпуляцію дове­лося повторити. Яку пов'язку слід було накласти?

20. Готуючись накладати гіпсову пов'язку, лікар прогіпсував певну кількість бинтів, просочив їх гаря­чою водою, а потім приступив до накладання пов'язки. Яку помилку допустив лікар?

21. Нижче від гіпсової пов'язки м'які тканини кінцівки у коня набрякли, місцева температура зни­жена. Що повинен зробити лікар?

Новокаїнові блокади

1. Перед проведенням руменотомії для знеболюван­ня черевної стінки лікар вирішив виконати надплев-ральну новокаїнову блокаду черевних нервів і симпа­тичних стовбурів за В. В. Мосіним. Чи правильне це рішення?

2. У теляти кератокон'юнктивіт. Поряд із застосу­ванням тетрациклінової мазі лікар вирішив зробити ретробульбарну новокаїнову блокаду. Точку уколу він визначив на середині верхнього краю кісткової орбі­ти. Голку ввів через верхню повіку, безпосередньо ни­жче від орбітального краю, на глибину 5 см. Лікар ввів 20 мл 3 % розчину новокаїну. Оцініть дії лікаря.

3. У корови діагностували виразку рогівки. З ліку­вальною метою лікар призначив ретробульбарну но­вокаїнову блокаду. Повторні ін'єкції — через кожні 24 год. Чи правильне це рішення?

4. При лікуванні теляти, хворого на хронічну ка­таральну бронхопневмонію, лікар застосував новокаї­нову блокаду вагосимпатичного шийного стовбура. Голку ввів у середню третину шиї безпосередньо над яремною веною, спрямував її на дорсальну поверхню трахеї і ввів 40 мл 0,5 % розчину новокаїну. Виправ­те помилки лікаря.

5. Виконуючи новокаїнову блокаду вагосимпатич-

190

ного шийного стовбура, лікар ввів голку над яремною веною до упору в дорсолатеральну поверхню трахеї і ввів 40 мл 0,5 % розчину новокаїну. Після цього він ви-.тягнув голку і виконав аналогічну ін'єкцію з проти­лежного боку. Оцініть дії лікаря.

6. Хворому теляті лікар призначив новокаїнову бло­каду грудних вісцеральних нервів і пограничних сим­патичних стовбурів. З цією метою він надав тварині лежачого положення, верхню грудну кінцівку відвів максимально вперед. Точку уколу голки визначив на перетині каудовентрального краю лопатки з переднім краєм VII ребра.Толку просунув до упору в ребро. Переконавшись у правильності положення голки, лі­кар приєднав шприц і ввів 50 мл 0,5 % розчину ново­каїну. Укажіть на помилки лікаря.

7. З метою профілактики перитоніту у корови лі­кар виконав надплевральну новокаїнову блокаду. Гол­ку ввів позаду останнього ребра на ширину долоні від остистих відростків поперекових хребців на глибину 15 см. Потім він приєднав шприц і ввів 100 мл 0,5 % розчину новокаїну. Оцініть дії лікаря.

8. Вище від путового суглоба у коня гнійна рана. З лікувальною метою лікар вирішив виконати цирку­лярну новокаїнову блокаду: 0,5 % розчин новокаїну він ввів навколо п'ясткової кістки нижче від рани. Оці­ніть дії лікаря.

9. У корови в ділянці крупа абсцес. Лікар вирішив виконати коротку новокаїнову блокаду. Для цього він навколо патологічного осередка ввів 0,25 % розчин но­вокаїну. Як Ви оцінюєте дії лікаря?

10. Виконуючи надплевральну новокаїнову блока­ду у коня, лікар ввів голку в останньому міжребер'ї під кутом 40° до горизонтальної площини. Із канюлі бризнув червоний, пульсуючий струмінь крові. Чим це пояснити?

11. Лікар вирішив зробити хворому коневі пара-нефральну новокаїнову блокаду. Він ввів голку попе­реду поперечного відростка першого поперекового хре­бця на глибину 10 см. Приєднав шприц і почав вво­дити 0,5 % розчин новокаїну. Йому довелось докласти зусиль для того, щоб ввести розчин новокаїну. Чим це пояснити?

12. Хворій корові лікар вирішив застосувати попе­рекову новокаїнову блокаду. Ін'єкційну голку він ввів з лівого боку між поперечними відростками І і II по-191

перекових хребців на глибину 8 см і почав вводити 0,25 % розчин новокаїну в дозі 0,5 мл на 1 кг маси. Оцініть дії лікаря.

Кастрація домашніх тварин і аіслякастраційні ускладнення

1. Виконуючи кастрацію свинки, ветеринарний фельдшер зафіксував її в правому боковому поло­женні на драбині, яку поклав на два ящики. Лапаро­томію він виконав у лівій здухвинній ділянці. Лівий яєчник дістав і видалив, а правий так і не зміг підтяг­нути в рану. Виправте помилки фельдшера.

2. Ветеринарний лікар виконував оваріектомію у свинки. Після видалення обох яєчників він наклав кисетний шов на очеревину і два стібки вузлового шва на шкіру. На третій день після операції у свинки вия­вили пригнічений стан, блювання. Чим це можна по­яснити?

3. Виконуючи перфорацію очеревини під час каст­рації свинки, лікар відшарував очеревину від оточу­ючих тканин. Він дістав роги матки, на тіло матки на­клав щипці Занда і ампутував її. На заключному ета­пі операції лікар наклав два стібки вузлового шва на шкіру. Виправте помилки лікаря.

4. Каструючи свинку методом оваріектомії, вете­ринарний фельдшер видалив лише яєчники. Через мі­сяць після операції самка прийшла в охоту. Чим це пояснити?

5. У домашніх умовах студент кастрував 5 кролів 5-місячного віку. В мошонках чотирьох з них не вия­вилось сім'яників. Чим це пояснити?

6. Під час виробничої практики студент виконав кастрацію 8 кролів відкритим методом «на відрив». Після операції всіх тварин помістили в одну клітку. Протягом доби вони загинули. Виправте помилки сту­дента.

7. Готуючи жеребця до операції, ветеринарний лі­кар з допомогою помічників здійснив його повал і фік­сацію. Знеболювання не проводилось. Під час опера­ції тварина поводилась неспокійно, у певний момент почувся різкий короткочасний тріск. Після закінчен­ня операції виявили, що тварина зовсім не опираєть­ся на праву тазову кінцівку. Як цьому треба було за­побігти?

192

8. Жеребця кастрували в жарку сонячну погоду. Після закінчення операції його підняли і виявили ви-, тікання з мошонки частих крапель крові. Ветеринар­ний лікар порекомендував конюху прив'язати коня в прохолодному місці. Оцініть дії лікаря.

9. Студент кастрував місячного кнурця кривавим відкритим методом «на відрив». Через кілька годин тварина загинула. Що спричинило загибель тварини?

10. Ветеринарний фельдшер кастрував 3-місячно-го кнурця відкритим методом «на лігатуру». Через кілька хвилин після операції виявили, що з рани мо­шонки тонкою цівкою витікає кров. Ваша думка з цього приводу.

11. Ветеринарний фельдшер кастрував одноліт­нього бугая масою 350 кг закритим методом «на лі­гатуру». Через півтори години після кастрації поча­лася сильна кровотеча. Як її спинити?

12. Ветеринарний лікар проводив кастрацію 7-річ-ного жеребця відкритим методом. Після видалення сім'яників і знімання щипців Занда лікар побачив, що в порожнині мошонки від натуги з'явилися петлі кишок. Чому це трапилось і що Ви порадите вете­ринарному лікареві?

13. Через годину після кастрації жеребця конюх побачив, що з рани мошонки звисає тяж темно-чер­воного кольору. Ваші пропозиції.

14. Студент кастрував двомісячного кнурця відкри­тим методом «на відрив». Після операції він виявив випадіння петлі кишок з рани мошонки, вправив киш­ки в порожнину мошонки і наклав на рану 4 стібки вузлового шва. Оцініть дії студента.

15. Ветеринарний фельдшер кастрував,баранів пер­кутанним методом за допомогою щипців Телятнико-ва. Через місяць під час перевірки ефективності каст­рації пальпацією сім'яників він встановив, що 10 з про­оперованих баранів потребують повторної кастрації. Фельдшер кастрував їх перкутанним методом. Оцініть дії фельдшера.

16. Ветеринарний фельдшер для кастрації жереб­ця вибрав майданчик поблизу конюшні, який мав не­рівну поверхню, майже не вкриту травою. Чи пра­вильний вибір фельдшера?

193

Операції в ділянці черевної стінки

1. Ветеринарний лікар увів корові магнітний зонд ЗМУ-1. Під час витягування зонда відірвалась магніт­на головка. Ваші дії.

2. При оперуванні грижі на грижові ворота вете­ринарний фельдшер наклав кисетний шов. Через 5 днів виник рецидив грижі. Чим це пояснити?

3. Ветеринарний фельдшер виконав руменоцентез при гострій тимпанії рубця у корови. Після видалення газів із рубця він увів у гільзу стилет і витягнув троа-кар. Через 5 днів у корови виявили перитоніт. Чим це спричинене?

4. Ветеринарний лікар виконав кастрацію 4-місяч-ного кнурця з інтравагінальною грижею закритим ме­тодом. Через 20 днів виявлено рецидив грижі. Як цьо­му слід було запобігти?

5. Через два тижні після руменоцентезу рубця за допомогою ножа рана у корови не загоїлась, утвори­лась нориця з виділенням вмісту рубця. Чим зумов­лене ускладнення і як йому треба було запобігти?

6. При гострій тимпанії рубця у телиці треба ви­конати руменоцентез. Ветеринарний фельдшер -знає, що троакар вводять у центрі голодної ямки, але не пам'ятає, як його знайти. Допоможіть ветеринарному фельдшерові.

7. Ветеринарному лікареві треба виконати румено-томію в польових умовах, але він не зважується на опе­рацію через відсутність фіксатора рубця. Що Ви мо­жете порадити лікареві?

8. Під час родів у корови випала пряма кишка. Ве­теринарний санітар обмив її холодним 1 % розчином калію перманганату і вправив. Через 5 год кишка зно­ву випала. Ваші пропозиції.

ЗМІСТ

Тематика і орієнтовний розподіл годин ...... З

Оснащення занять ,. . ........ 5