
- •Державотворча роль української мови
- •Функції мови
- •Стилі мовлення
- •Офіційно-діловий стиль мовлення
- •[Ред.]Ознаки офіційно-ділового мовного стилю
- •[Ред.]Підстилі
- •Типи норм
- •1.3. Основні вимоги до мовлення
- •Дискусії
- •1.4. Мова і професія
- •Мислення. Види і форми мислення. Розумові операції.
- •1. По характеру вирішуваних завдань:
- •2. За способом рішення завдань (по генезису розвитку) :
- •Риторика
- •Правила риторики
- •Техніка підготовки виступу
- •Поняття етики ділового спілкування
- •3.2. Ділове спілкування та його особливості
- •Культура ділового спілкування
- •Професійна культура та мораль
- •2.1.6. Невербальні засоби спілкування
- •Види ділового спілкування
- •Особливості ділового спілкування
- •Зони спілкування
- •Рівні ділового спілкування
- •[Ред.]Основні правила ведення мовлення
- •[Ред.]Правила для слухача
- •Службова бесіда
- •Службова нарада
- •Ділова телефонна розмова
- •Поняття про терміни
- •Шляхи творення спеціальних термінів. Принципи класифікації термінів
- •Терміни та професіоналізми
- •Джерела формування фразеологізмів “Які джерела формування фразеологізмів?”
- •Однозначність і багатозначність слів
- •Омоніми, синоніми, пароніми в діловому мовленні § 3. Омоніми
- •§ 4. Пароніми
- •§ 5.Синоніми
- •Абревіатури в діловому мовленні. Правила скорочування слів
- •Роль термінологічних словників у підвищенні культури мови ділової людини в умовах двомовності
- •3 Вихованець і., Городенська к. Зазнач, праця. - с. 66.
- •Прикметник у професійному мовленні
- •Норми вживання числівника в професійному мовленні
- •Займенник у діловому мовленні
- •Особливості синтаксису ділового мовлення
- •Порядок слів у реченні
- •2. За призначенням:
- •6. За формою:
- •9. За стадіями створення:
- •Код форми документа.
- •6. Документ як основний вид писемного ділового мовлення 5бз
- •Вживання іншомовних слів в ділових паперах
- •Синоніми в діловому мовленні
Шляхи творення спеціальних термінів. Принципи класифікації термінів
Основні способи творення термінів:
зміна значення слова звичайної мови;
творення неологізмів шляхом словотвору з коренів та інших морфологічних елементів звичайної мови, що часто набирає форми кальок з іноземних мов;
запозичення з іноземних мов (етранжизми). Переважання перших двох способів пов'язане з тенденцією до пуризму. Для практичних цілей термінологія укладається в галузевих термінологічних словниках.
Термін не називає поняття, як звичайне слово, а, навпаки, поняття приписується терміну, додається до нього. У цій різниці вбачається відома конвенційність терміна, яка полягає в тому, що вчені чи фахівці тієї або іншої галузі домовляються, що розуміти, яке поняття вкладати в той або інший термін. Отже, конкретний зміст поняття, визначеного терміном, буде зрозумілим лише завдяки його дефініції — лаконічному логічному визначенню, яке зазначає суттєві ознаки предмета або значення поняття, тобто його зміст і межі. Усі терміни мають низку характерних ознак, до яких належать: а) системність терміна (зв'язок з іншими термінами даної предметної сфери); б) наявність дефініції (визначення) в більшості термінів; в) моносемічність (однозначність) терміна в межах однієї предметної галузі, однієї наукової дисципліни або сфери професійної діяльності; г) стилістична нейтральність; д) відсутність експресії, образності, суб'єктивно-оцінних відтінків. Терміни поділяються на загальновживані (авангард, ідея, гіпотеза, формула) та вузькоспеціальні, уживані в певній галузі науки (знаменник, дільник, чисельник). На відміну від загальнолітературної, мова професійного спілкування вимагає однозначності тлумачення основних ключових понять, зафіксованих у термінах. Для будь-якої сфери діяльності це дуже важливо, оскільки неточне вживання того чи іншого слова може мати небажані наслідки. Цього можна легко уникнути, якщо вживати терміни лише в тій формі та значенні, які зафіксовані в словниках останніх видань. У множині термінів кожної галузі вирізняють дві складові частини: термінологію і терміносистему.
Терміни та професіоналізми
Професіоналізми |
Терміни |
Належать до ненормативної спеціальної лексики |
Є нормативною частиною спеціальної лексики наукової мови |
Рідко подають у загальних та спеціальних словниках й існують переважно у сфері функціонування |
Фіксуються словниками і функціонують одночасно у двох сферах |
Використовують переважно в усному, розмовному мовленні |
Домінантною сферою функціювання є письмове мовлення |
Мають дещо ширшу сферу спеціальної діяльності |
Можуть бути відомі навіть людям, не пов’язаним із окресленою професійною сферою |
У певних галузях системні зв’язки виражено меншою мірю, ніж у термінах |
Системні зв’язки виражено більшою мірою, ніж у професіоналізмах |
Характеризуються прагненням до виразності, образності, експресії |
Позбавлені конотації |
Менша, порівняно з термінами, спеціалізація словотвірних засобів |
Більша спеціалізація словотвірних засобів |
Помітна тенденція до скорочення спеціальних виразів, наприклад, клавішник (музикант, який грає на клавішному інструменті), ударник (музикант, який грає на ударному інструменті) і т.ін. |
Не змінюють своєї літературної форми |
Належать до периферії відповідної термінологічної системи |
Належать до центру термінологічної системи |