7 Найпростіші (Protozoa) - одноклітинні тваринні

організми, налічують понад 65 000 видів, багато з

яких паразити.

Будова: тіло найпростіших складається із цито­

плазми, ядра і клітинної мембрани (тонка пелікула,

що зберігає властивості живої цитоплазми, і щільна

кутикула); цитоплазма диференційована на зернис­

ту рідку ендоплазму і більш в'язку склоподібну ек­

топлазму; в ній знаходяться органели загального і

спеціального призначення. Органели загального при­

значення забезпечують життєдіяльність організму

і притаманні будь-якій клітині. Органелами спеціаль­

ного призначення є скоротливі вакуолі, що беруть

участь в осморегуляції і виділенні рідких продуктів

обміну речовин, травні вакуолі, органели руху: псев-

доподії, джгутики, війки. Між джгутиком і тілом

найпростіших може знаходитися виріст цитоплаз­

ми - ундулююча мембрана, що є додатковою орга-

нелою руху; кількість ядер може бути від одного до

декількох (однакові чи різні за формою і функцією).

Живлення: гетеротрофне, поглинання їжі шля­

хом фагоцитозу і піноцитозу або осмотично; міксот-

рофом є евглена зелена, яка на світлі живиться ауто-

трофно, як рослина, а в темряві - гетеротрофно.

Розмноження: безстатеве (поздовжній та по­

перечний поділ, множинний поділ) і статеве (кон'ю­

гація, копуляція).

У зовнішньому середовищі більшість найпрос­

тіших утворюють цисти, що забезпечує їх тривале

перебування в несприятливих умовах.

Класифікація: базується на наявності певних

органел руху й особливостях життєвого циклу. За

новою зоологічною класифікацією (1980)? Най­

простіші (Protozoa) є підцарством, в якому виділя­

ють типи: Саркомастігофори (Sarcomastigophora) -

мають джгутики або псевдоподії, об'єднують у

підтипи Мастігофори (Mastigophora) (мають один

або більше джгутиків) і Саркодові (Sarcodina) (ма­

ють псевдоніжки); Апікомплекси (Apicomplexa) –

паразити, мають апікальний комплекс органел для

проникнення у клітину хазяїна; Ціліофори (СШор-

hora) - мають війки.

8 Лямблія (Lamblia intestinalis) - збудник лямбліозу.

Географічне поширення: зустрічається по­

всюдно, особливо в країнах з жарким кліматом.

Морфологія: існує у двох формах: трофозоїт

(вегетативна форма) і циста.

Трофозоїт (рис. 3.41) - грушоподібної форми,

передній кінець розширений і заокруглений, задній -

загострений. Довжина- 9-12 мкм, ширина- 8-10 мкм.

Органели симетричні (рис. 3.43). Має 2 однакові

ядра, 4 пари джгутиків, присмоктувальні диски для

фіксації і два тонких аксостилі по середній лінії тіла.

Рух активний, обертальний навколо поздовжньої осі.

їжу поглинає всією поверхнею тіла. Розмножуєть­

ся шляхом поздовжнього поділу. Умови цистоутво-

рення остаточно не з'ясовані, можливо, відбувається

в кислому середовищі.

Циста (рис. 3.42) - овальної форми, довжиною

10-14 мкм і шириною 6-10 мкм. Особливість –

щільна оболонка, часто відшарована від цитоплаз­

ми. На стадії цисти паразит готується до поділу, тому

ядра й органели подвоюються. Зріла циста має 4 ядра,

розташовані зазвичай біля переднього полюса. У

цитоплазмі можуть бути залишки у вигляді джгутиків

S-подібної форми і край присмоктувального диска.

Життєвий цикл: паразитує тільки в людини.

Інвазійна форма - циста, потрапляє в організм

через брудні руки, їжу і воду; механізм передачі -

фекально-оральний. Через 30 хв. після надходження

в організм із цисти виходять 2 трофозоїти, що актив­

но розмножуються; хвороба розвивається за умов

проникнення в кишківник людини більше 100 цист.

Локалізація: слизова оболонка верхніх відділів

тонкої кишки, особливо дванадцятипалої кишки (при­

стінкове розташування паразита). Утворення цист

відбувається періодично. Цисти зберігаються інва­

зійними до місяця, при висиханні швидко гинуть.

Патогенна дія: лямблії подразнюють нервові

рецептори слизової оболонки кишки, порушують про­

цеси пристінкового травлення та всмоктування,

особливо жирів і жиророзчинних вітамінів, сприяють

розвитку запалення жовчного міхура і жовчних ходів,

викликають токсично-алергічні процеси (результат

всмоктування продуктів обміну речовин лямблій і

речовин, що утворилися внаслідок їх загибелі).

Клініка: інкубаційний період 10-15 днів. У до­

рослих переважає безсимптомне носійство лямблій.

Клінічні прояви можуть бути при масивній інвазії на

фоні зниження шлункової секреції, недостатньої ак­

тивності ферментів (зокрема, лактази) і зниженні

рівня імуноглобулінів. Характерні періодична нудо­

та і болі в животі, рідкі випорожнення. Температура

тіла залишається нормальною.

У дітей переважно спостерігається клінічно вира­

жений лямбліоз. Болі в животі можуть бути інтенсив­

ними, іноді виникають у нічний час і супроводжують­

ся позивом на дефекацію ("симптом будильника").

Апетит знижений, періодично нудота, блювота. Не­

вротичні симптоми: слабкість, швидка втомлюваність,

плаксивість, запаморочення, головні болі і болі в серці.

Можуть бути алергічні прояви у вигляді шкірного

свербежу, кропивниці, астматичних бронхітів.

Діагностика. Клінічна: нестійка дисфункція киш-

ківника при мало зміненому самопочутті і нормальній

температурі тіла. Внаслідок безсимптомного носій-

ства, у дорослих діагноз "лямбліоз" вірогідний тільки

при ретельному обстеженні хворого і виключенні

інших можливих причин захворювання. Лаборатор­

на: в дуоденальному вмісті виявляють вегетативні

форми, у фекаліях (нативні і пофарбовані розчином

Люголя мазки) - цисти і вегетативні форми. Період

інтенсивного виділення цист від 1-2 днів до двох

тижнів чергується з таким же за тривалістю періо­

дом їх відсутності. Тому дослідження проводять до

6-7 разів з проміжками 1-2 дні.

Лікування. Застосовують антипротозойні препа­

рати: метронідазол, фуразолідон.

Профілактика. Особиста: дотримання санітар­

но-гігієнічних правил: миття рук, кип'ятіння води, за­

хист продуктів від механічних переносників цист

(мухи і таргани). Громадська: виявлення і лікування

хворих і цистоносіїв (обстежують працівників харчо­

вих підприємств і дитячих установ); контроль сані­

тарно-гігієнічного стану джерел водопостачання; зни­

щення мух, тарганів; санітарно-просвітня робота.