20 М. Тіло складається із голівки (сколекса), шийки

і членистої стробіли, окремі сегменти (членики) якої

називаються проглотидами (рис. 3.80). На голівці

є органи фіксації: присоски, присмоктувальні щіли­

ни (ботрії), може бути хоботок з віночком гачків. За

сколексом знаходиться коротка несегментована

шийка - частина росту, від якої відбруньковуються

членики. Стробіла складається із різної кількості

члеників (від 3 - до 4000). Проглотиди, що розта­

шовані безпосередньо за шийкою, називаються юни­

ми і мають тільки чоловічу статеву систему. Сере­

дину тіла складають гермафродитні членики, а

кінець стробіли складається із зрілих члеників, що

містять заповнену яйцями матку.

Покриви тіла утворюють шкірно-м'язовий

мішок. Зовнішній його шар - кутикула має мікро-

ворсинки для збільшення всмоктувальної поверхні,

тому що поглинання поживних речовин відбу­

вається всією поверхнею тіла. Такий спосіб жив-

лення визначив локалізацію статевозрілих особин

тільки в тонкій кишці хазяїна. Кутикула також

виділяє антипротеолітичні ферменти, що захища­

ють гельмінта від перетравлювання. Під кутику­

лою знаходяться шари кільцевої і поздовжньої

мускулатури. Простір між органами заповнений

паренхімою.

Травна, кровоносна, дихальна системи відсутні.

Видільна система протонефридіального типу, нерво­

ва система гангліонарно-драбинчастого типу.

Цестоди - гермафродити. Чоловіча статева си­

стема представлена сім'яниками, сім'явиносними

протоками, що зливаються в загальний сім'япровід

і закінчуються копулятивним органом - цирусом.

Жіноча статева система складається із яєчника,

яйцепровода, жовтівників, тільця Меліса, піхви, ооти-

пу, матки. Цирус і піхва відкриваються у статеву

клоаку, звідти чоловічі статеві клітини потрапляють

в оотип, де відбувається запліднення. Можливе пе­

рехресне запліднення між двома особинами або

різними проглотидами одного гельмінта.

Цестоди є біогельмінтами. Статевозрілі особи­

ни живуть у тонкій кишці тварин і людини. Розви­

ток відбувається зі зміною хазяїнів і двома личин­

ковими стадіями. Усередині яйця утворюється он-

косфера - шестигачковий зародок, що вивільняєть­

ся в тілі проміжного хазяїна. Там із онкосфери роз­

вивається друга личинкова стадія - фіна (ларво-

циста), інвазійна для остаточного хазяїна. Розріз­

няють кілька типів фін:

• циспшцерк - невеликий заповнений рідиною

міхурець розміром з горошину, всередину якого за­

вернутий один сколекс;

• цистицеркоїд - двостінний міхурець із за­

вернутим всередину сколексом і хвостоподібним

придатком;

• ценур - міхур, всередину якого завернуто

декілька сколексів;

• ехінококовий міхур - міхур, що досягає ве­

ликих розмірів, всередині якого знаходиться токсич­

на рідина, безліч сколексів, дочірні і внучаті міхурці;

• альвеококовий міхур - конгломерат дрібних

міхурів з колоїдним вмістом, всередині яких неве­

лика кількість сколексів;

• плероцеркоїд - червоподібна личинка з при-

смоктувальними щілинами (ботріями) на передньо­

му кінці