
- •1 Паразитизм широко розповсюджений у природі
- •1) Медична протозоологія - вивчає паразитів
- •2) Медична гельмінтологія - вивчає паразитів
- •3) Медична арахноентомологія - вивчає тва
- •2 Трансмісійними називаються захворювання,
- •3 Паразити - це такі організми, які використовують
- •1. Залежно від кількості ймовірних хазяїнів:
- •2. Залежно від терміну паразитування:
- •3. Залежно від місця локалізації:
- •4 Для більшості паразитів характерними є складні
- •5 Євгену Никаноровичу Павловському (рис. 3.17)
- •6 Численність видів збудників паразитарних хво
- •7 Найпростіші (Protozoa) - одноклітинні тваринні
- •8 Лямблія (Lamblia intestinalis) - збудник лямбліозу.
- •9 В організмі людини існують три види трихомонад:
- •Vaginalis) - у сечостатевих шляхах чоловіків і жінок.
- •4 Вільних джгутики й ундулююча мембрана, що до
- •5 См і більше. Характерні об'ємні серозно-гнійні ви
- •4 Міс. Від початку хвороби (до 6 міс). Зазвичай після
- •40° Південної широти (Бразилія, Аргентина, Пара
- •6.5 Мкм, кругле ядро і маленький овальний кінето-
- •10 Днів, можуть бути набряки стоп, стегон, облич
- •5 Разів на добу з домішками слизу, рідше з кров'ю.
- •0,7 Мкм, округлий або овальний, з ексцентрично роз
- •40 Хв. У місце первинної локалізації - клітини печін
- •72 Год (через 2 дні). При тропічній малярії синхрон
- •14 Годин. Після декількох нападів збільшуються і
- •12 Мм. На передньому кінці тіла знаходиться неве
- •2 Парагоніми; розвиток легеневих абсцесів; токсич
- •20 М), складається із 1000-2000 члеників (рис. 3.81).
- •30 Х 12 мм, довжина членика перевищує ширину
- •20 М. Тіло складається із голівки (сколекса), шийки
20 М), складається із 1000-2000 члеників (рис. 3.81).
Сколекс округлий, 1-2 мм діаметром, має 4 пігмен-
товані присоски. Шийка коротка і тонка.
Гермафродитний членик має дволопатевий яєчник.
Зрілі членики прямокутної форми, розміром 20-
30 Х 12 мм, довжина членика перевищує ширину
(3:1-4:1). Матка закритого типу, розгалужена у ви-
гяді стовбура, від якого з кожного боку відходять
17-35 бічних відгалужень, містить до 150000 яєць.
Кінцеві членики здатні до активного руху.
Яйця (рис. 3.82) округлої форми, мають заро
док - онкосферу з трьома парами гачків. Онкос-
фера оточена двоконтурною радіально посмугова
ною товстою оболонкою жовтаво-коричневого ко
льору (ембріофор). Зовнішня оболонка яйця тон
ка, безбарвна, у яєць, що виділилися, дуже швидко
руйнується.
Фіна типу цистицерк (Cysticercus bovi),
відрізняється від фіни свинячого ціп'яка меншими
розмірами (7,5-10 X 4-6 мм) і має вигляд просяно
го зернятка.
Життєвий цикл (рис. 3.83): неозброєний ціп'як -
біогельмінт.
Остаточний хазяїн - людина.
Локалізація в тілі остаточного хазяїна - тонка
кишка.
Проміжний хазяїн - велика рогата худоба.
У зовнішнє середовище членики виділяються з
фекаліями хворого або активно виповзають через
задній прохід. Велика рогата худоба заражається,
поїдаючи забруднену яйцями траву. У травному
тракті проміжного хазяїна онкосфери вивільняють
ся, проникають у кровоносні судини і з течією крові
потрапляють у міжм'язову сполучну тканину ске
летних м'язів, серцевий м'яз, язик. Через 7 місяців
після зараження фіни є інвазійними для людини і
зберігають інвазійність до 2-х років.
Людина заражається, з'ївши погано термічно
оброблену фінозну яловичину.
Інвазійна стадія - цистицерк. У кишківнику
сколекс паразита вивертається, прикріплюється до
стінки кишківника і починається ріст стробіли. Че
рез три місяці ціп'як досягає статевої зрілості. Три
валість життя - близько 10 років.
Розвиток фін в організмі людини неможливий.
Патогенна дія: внаслідок виділення паразитом
антипротеолітичних ферментів порушується трав
лення й всмоктування; призводить до схуднення;
механічне ураження слизової оболонки кишківни
ка органами фіксації.
Клініка. Інкубаційний період - від 8 до 10 тижнів.
Іноді єдиною скаргою хворих є виділення члеників
ціп'яка під час дефекації. Однак (особливо в дітей
та осіб, ослаблених іншими захворюваннями) мо
жуть бути нудота, блювота, запаморочення, біль у
животі, роздратованість, холецистит, панкреатит.
Діагностика. Клінічна: виділення члеників з
фекаліями і виявлення їх. Лабораторна: гельмін-
тоскопія фекалій, вид паразита визначають за
кількістю відгалужень матки (від 17 до 35); овоско-
пія зішкрібка з періанальних складок або виявлення
яєць за допомогою методу "липкої стрічки". Вияв
лення тільки яєць не дозволяє розрізнити озброєно
го і неозброєного ціп'яків.
Лікування. Застосовують протиглистяні препа
рати (празиквантел).
Профілактика. Особиста: дотримання правил
особистої гігієни, ретельна термічна обробка яло
вичини.
Громадська: контроль яловичини на ринках і
бойнях перед продажем, попередження фекально
го забруднення навколишнього середовища, санітар
но-просвітня робота.
23
Цестоди (клас Cestoidea, підклас Cestoda), або
стьожкові черви, відносяться до типу Плоскі чер-
ви (Plathelminthes). Цестоди мають стрічкоподіб
не сегментоване тіло довжиною від 2,5-5 мм до 18-