
- •1 Паразитизм широко розповсюджений у природі
- •1) Медична протозоологія - вивчає паразитів
- •2) Медична гельмінтологія - вивчає паразитів
- •3) Медична арахноентомологія - вивчає тва
- •2 Трансмісійними називаються захворювання,
- •3 Паразити - це такі організми, які використовують
- •1. Залежно від кількості ймовірних хазяїнів:
- •2. Залежно від терміну паразитування:
- •3. Залежно від місця локалізації:
- •4 Для більшості паразитів характерними є складні
- •5 Євгену Никаноровичу Павловському (рис. 3.17)
- •6 Численність видів збудників паразитарних хво
- •7 Найпростіші (Protozoa) - одноклітинні тваринні
- •8 Лямблія (Lamblia intestinalis) - збудник лямбліозу.
- •9 В організмі людини існують три види трихомонад:
- •Vaginalis) - у сечостатевих шляхах чоловіків і жінок.
- •4 Вільних джгутики й ундулююча мембрана, що до
- •5 См і більше. Характерні об'ємні серозно-гнійні ви
- •4 Міс. Від початку хвороби (до 6 міс). Зазвичай після
- •40° Південної широти (Бразилія, Аргентина, Пара
- •6.5 Мкм, кругле ядро і маленький овальний кінето-
- •10 Днів, можуть бути набряки стоп, стегон, облич
- •5 Разів на добу з домішками слизу, рідше з кров'ю.
- •0,7 Мкм, округлий або овальний, з ексцентрично роз
- •40 Хв. У місце первинної локалізації - клітини печін
- •72 Год (через 2 дні). При тропічній малярії синхрон
- •14 Годин. Після декількох нападів збільшуються і
- •12 Мм. На передньому кінці тіла знаходиться неве
- •2 Парагоніми; розвиток легеневих абсцесів; токсич
- •20 М), складається із 1000-2000 члеників (рис. 3.81).
- •30 Х 12 мм, довжина членика перевищує ширину
- •20 М. Тіло складається із голівки (сколекса), шийки
40 Хв. У місце первинної локалізації - клітини печін
ки. Там внутрішньоклітинно відбувається безста
теве розмноження паразита - тканинна (екзоерит-
роцитарна) шизогонія. Із кожного спорозоїта ут
ворюється кілька тисяч мерозоїтів, що руйнують ге-
патоцит і потрапляють у кров'яне русло. Тривалість
цього періоду 6-9 діб, залежно від виду плазмодія.
У PI. vivax і PL ovale виявлені два різновиди споро-
зоїтів: тахіспорозоїти і брадиспорозоїти (гіпно-
зоїти). Тахіспорозоїти починають свій розвиток
одразу, брадиспорозоїти знаходяться в печінці в
"дрімаючому" стані впродовж декількох місяців або
років і зумовлюють пізні рецидиви триденної малярії.
Клінічно період тканинної шизогонії відповідає інку
баційному періоду.
Тканинні мерозоїти проникають в еритроцити
(рис. 3.49) і починається еритроцитарна шизо
гонія. В еритроцитах трофозоїт послідовно прохо
дить стадії кільця, амебоподібного і зрілого трофо-
зоїта, шизонта і мерозоїта. Після утворення меро
зоїтів еритроцит розривається, у кров'яне русло по
трапляють продукти життєдіяльності плазмодія,
оболонки еритроцитів та інші токсичні речовини, а
мерозоїти, що вивільнилися, проникають у нові ерит
роцити. Тривалість періоду еритроцитарної шизогонії
складає 48 год для Pl. vivax, Pl. ovale, Pl. falciparum
і 72 год - для Pl. malariae. Після накопичення пев
ної кількості збудника у хворого починаються на
пади малярії. При триденній малярії (Pl. vivax і
Pl. ovale) напади повторюються кожних 48 год (че
рез день), при чотириденній (Pl. malariae) - кожні
72 Год (через 2 дні). При тропічній малярії синхрон
ності в закінченні еритроцитарної шизогонії немає,
тому лихоманка постійна, неправильна.
Зараження також можливе при переливанні крові,
трансплацентарно. Інвазійними в цьому випадку
будуть еритроцитарні стадії розвитку паразита (крім
гаметоцитів).
Після декількох циклів еритроцитарної шизогонії
з еритроцитах починається гаметогонія — утворю
ються мікро- і макрогаметоцити. Вони є інвазійни
ми для комара, і, якщо не потраплять у його організм,
гинуть через кілька днів.
Гаметоцити разом з кров'ю хворого потрап
ляють у шлунок комара і дозрівають, утворюючи
Рис. 3.49
Проникнення мерозоїта всередину еритроцита людини.
гаплоїдні гамети. Чоловічі гаметоцити змінюють
ся більш суттєво: їхнє ядро ділиться на 8 частин, з
цитоплазми утворюється відповідна кількість
джгутикоподібних ниток, що відокремлюються і
вільно плавають у шлунку комара (ексфлагеляція).
Чоловічі і жіночі гамети зливаються з утворенням
зиготи (статеве розмноження). Через 18-24 год.
вона стає рухомою, утворює оокінету, що прохо
дить крізь стінку шлунка комара, і на його зовніш
ній поверхні перетворюється в ооцисту (рис. 3.50).
Усередині ооцисти проходить спорогонія — про
цес утворення безлічі (кількох тисяч) спорозоїтів.
Згодом оболонка ооцисти розривається, спорозої-
ти з течією гемолімфи потрапляють у слинні зало
зи самки комара.
Процес розвитку плазмодія в організмі комара
продовжується 7—45 діб, залежно від температури
навколишнього повітря.
Патогенна дія: розвиток малярійного нападу як
реакції організму на дію пірогенних білків, що ви
вільняються при руйнуванні уражених еритроцитів;
розвиток анемії внаслідок розпаду еритроцитів; ауто-
імунні процеси.
Клініка. Інкубаційний період близько 7-20 днів,
іноді довше. Потім розвивається первинна (свіжа)
малярія. Характеризується типовими нападами ли
хоманки. Напад проходить зі зміною трьох по
слідовних фаз:
• фаза "ознобу" - починається з підвищення
температури до 39-40 °С, шкіра холодна, шорст
ка ("гусяча шкіра"), губи синюшні, може бути ну
дота і блювота; тривалість фази від 3-40 хв. до
2-3 годин;
• фаза "жару" характеризується збереженням
високої температури, наростає головний біль, болі у
м'язах; з'являється відчуття жару, шкіра гаряча на
дотик; продовжується 3-4 години;
• фаза потовиділення - температура швидко
знижується до норми або нижче норми, виражене
потовиділення; самопочуття поліпшується, але збе
рігається загальна слабкість, настає тривалий гли
бокий сон.
Загальна тривалість малярійного нападу від 6 до