66.Факторинг і форфейтинг.

Факторингові операції Факторинг - різновидність посередницьких операцій, що проводяться банком і спеціальними компаніями, яка представляє собою купівлю грошових вимог експортера до імпортера і їх інкасацію.

Види факторингу. 2 види: прихований і відкритий.

За відкритого факторингу, купуючи вимоги, фактор-фірма застосовує відкриту концесію, тобто повідомляє покупця (імпортера) про уступку вимог експортером. У випадку використання прихованого факторингу покупець не інформується про продаж зобов’язань фактор-фірми, не повідомляється також нікому із контрагентів експортера про кредитування його продаж факторною компанією.

Форфейтингові операції. Форфейтинг - купівля середньострокових векселів, інших боргових і платіжних документів, що виникають із товарних поставок, спеціальним кредитним інститутом (форфейтером) за готівковий розрахунок без права регресу на еспортера при наданні останнім достатнього забезпечення. Форфейтер бере на себе всі види ризиків.

Головні відмінності форфейтинга від факторингу:

1).неможливість регресу відносно експортера, тобто експортер повністю звільняється від ризику неплатежу; 2).форфейтинг здійснюється лише за сприяння банка і спеціального фінансового інституту (форфейтера); 3).продається лише одна вимога; 4).вимоги повинні носити середньо- і довгостроковий характер; 5).форфейтер бере на себе також політичні ризики; 6).сплата повної суми ціни вимоги (при факторингу звичайно заморожується 10%); 7).необхідність наявності банківських гарантій імпортеру.

67.Державне страхування експорту.

Для стимулювання експорту держава часто застосовує страхування експортних кредитів, яке здійснюється через державні та напівдержавні організації, а також за допомогою гарантій і поручень уряду.

Існування таких форм страхування пояснюється тим, що приватні страхові компанії не в змозі взяти на себе політичні і економічні ризики на довгий період. Страхування експортного договору залежить від лежачої в його основі експортної угоди, платіжеспроможності імпортера і його гарантії (банка чи уряду).

Гарантії видаються при виконанні наступних умов:

-заявник - резидент країни-експортера;

-товари і послуги мають походження країни-експортера;

-імпортер згоден здійснити аванс у розмірі 15-20% від суми поставки;

-графік погашення заборгованості по середньостроковим і довгостроковим кредитам передбачає декілька дат погашення на протязі строку дії кредиту;

-учасники угоди зобов’язуються своєчасно надавати дані про несвоєчасне погашення кредиту і про можливі збитки;

-дія гарантії починається після сплати збору, що отримує страхова організація.

Способи страхування експортних ризиків.

Для зниження ризиків, пов’язаних із здійсненням експортно-імпортних операцій, існують різні способи, а саме банківські інструменти страхування ризиків (акредитив, гарантія і т.п.) і страховки, особливо спеціальних страхових товариств

68.Способи фінансування імпорту.

Джерела фінансування імпорту схожі з джерелами фінансування експорту. Це обумовлено тим, що надання кредиту експортеру дозволяє йому розширяти торговий кредит імпортеру, а також тим, що надання кредиту імпортеру дозволяє експортеру отримати оплату негайно Способи фінансування імпортерів включають: 1)банківський овердрафт в нац. або ін. валюті; 2)позику в нац. або ін. валюті; 3)торгівлю по відкритому рахунку; 4)фінансування шляхом комісійної фірми; 5)розрахунки за допомогою акцептного акредитиву і акредитиву з розстрочкою платежу; 6)лізинг; 7) форфейтинг; 8)фінансування покупцю; 9)зустрічна торгівля; 10)банківський акцепт; 11)позика під продукцію.