63.Валютний ризик і стратегії його хеджування.

М/н фінансовому менеджеру приходиться у своїй роботі враховувати значно більшу кількість ризиків, ніж менеджеру фірми, що працює на внутрішньому ринку. Зокрема, він повинен постійно аналізувати валютно-курсові, національні і політичні ризики, пов’язані із здійсненням ЗЕД.

Валютний ризик є різновидом економічного ризику, поява його пов’язана з коливанням валютно-фінансового середовища, у якому діє ТНК, фірма, що здійснює експортно-імпортну діяльність або банк, обслуговуючий ЗЕД господарських суб’єктів.

Валютний ризик - вірогідність втрат або недоотримання прибутку у порівнянні із запланованими значеннями у результаті несприятливих змін величини валютного курсу.

Валютний ризик поділяється на ризики валютного контролю і валютно-курсові ризики, що включають в себе бухгалтерський ризик і валютно-економічний ризик

Ризики валютного контролю пов’язані з вірогідністю заборони здійснення валютних переказів за кордон, тобто з введенням валютного мораторію.

Політичні ризики характеризують нестабільність політичного середовища у країні, тобто частоту зміни уряду.

Ризик валютного контролю і політичні ризики об’єднуються в групу країнових або суверенних ризиків.

Широкі можливості у м/н фінансового менеджера є у прийнятті рішень про хеджування валютно-курсових ризиків.

64.Фінансування експорту.

Експортне фінансування - залучення, забезпечення і використання фінансових коштів в цілях здійснення експортної угоди.

В основі такої угоди лежить не лише торгівля товарами народного споживання, але й поставка машин і обладнання, продаж нематеріального майна (права, ліцензії).

Експортне фінансування повинно бути пов’язане безпосередньо з конкретним договором про поставку товарів і послуг, в якому урегульовані права і обов’язки продавця (постачальника) і покупця (підрядника).

При фінансуванні експорту використовуються практично всі форми кредитів, які використовуються для внутрішньої торгівлі.

Фінансування експорту може бути отримано звичайними і нетрадиційними методами і надаватись банками, небанківськими установами або державними організаціями.

Види фін-ня

Звичайні або традиційні методи фінансування

Нетрадиційні методи фін-ня

Короткострокове:1.1.Незабезпечений овердрафт у національній або іноземній валюті,1.2.Аванси під інкасо,1.3.Врахування або купівля векселів / чеків банком, 1.4.Акцептні кредитні лінії, 1.5.Аванси покупця , 1.1.Експортний факторинг, 1.2.Кредити експортних посередників, 1.3.Фінансування через комісійні фірми.

Середньострокові: 2.1.Позика в нац. Валюті, 2.2.Позика в ін. валюті, 2.3.Кредит спеціальної держ. установи , 2.1.Форфейтинг, 2.2.Лізинг, 2.3.М/н кредитні союзи ,2.4.Зустручна торгівля.

Довгострокове 3.1.Випуск єврооблігацій. 3.2.Кредит покупцю. 3.3.Проектне фінансування. 3.1.Випуск акцій,

65.Нетрадиційні форми фінансування.

Зустрічна торгівля - зовнішньоторгові операції, при здійсненні яких у документах фіксуються тверді зобов’язання експортерів і імпортерів здійснити повний або частковий збалансований обмін товарами.

Експертами ООН виділяються три основні види м/н зустрічних угод:

1)бартерні угоди; 2)торгові компенсаційні угоди; 3)промислові компенсаційні угоди.

Основні форми м/н зустрічних угод:

1.Бартер. 2.Клірингові угоди. 3.Паралельні угоди. 4.Попередня закупка. 5.Обернена купівля. 6.Промислова кооперація.

М/н лізинг.

Лізинг - це комплекс майнових і економічних відносин, що виникають у зв’язку з придбанням у власність майна і наступною здачею його у тимчасове користування і володіння за певну плату.

Економічна природа лізингу.

Лізинг класифікують як товарний кредит в основні фонди, а по формі він схожий з інвестиційним фінансуванням.