1. Бути надійними членами організації,

2. Уникати незаконних чи неналежних вчинків, здатних нанести шкоду організації,

3) максимально коректно і правильно вести себе з клієнтами і допомагати їм. Моральний кодекс корпорації передбачає, що керівництво не має наміру втруча- тися в особисті справи співробітників доти, поки їх поведінка не починає наносити шкоду репутації. Кожен з співробітників повинен вносити свій внесок в підтримку високих стан- дартів, що сформувалися в компанії, оперативно виносячи на розгляд і обговорення будь- яку ситуацію, що може перерости в конфлікт інтересів.

У 75% кодексів не згадуються особисті якості співробітників, безпека продук­ції, що випускається, її якість, захист навколишнього середовища й участь компанії в житті суспільства. При цьому в більшості кодексів значна увага приділяється та­ким питанням, як взаємини з урядом США, відносини з клієнтами і постачальниками, політична діяльність і рішення конфліктів інтересів.

Основні групи вимог, складені на основі аналізу моральних кодексів 83 корпорацій: Група 1. Бути надійними членами організації: Підкорятися інструкціям з техніки безпеки й охороні здоров'я, Бути ввічливим, чесним і справедливим, Не вживати на роботі наркотиків і алкоголю, Уміти правильно розподіляти власні доходи, Не прогулювати роботу і не спіз­нюватися на неї, Виконувати розпорядження старших за посадою, Не вживати нецензур­них висловлювань

Група 2. Уникати незаконних чи недоречних вчинків, здатних нанести шкоду організації. Вести бізнес відповідно до законодавства, Не допускати незаконної витрати засобів, не давати хабарів, Уникати будь-якої діяльності поза корпорацією, що може зашкодити ефективному виконанню професійних обов'язків, Зберігати конфіденційність, виконувати антимонопольні і комерційні закони, Строго відповідати правилам бухгалтерського обліку і контролю, Не використовувати власність компанії заради особистої вигоди Група 3. Коректно і правильно вести себе з клієнтами і допомагати їм. Правдиво описува­ти продукцію, що випускається, у рекламі, Виконувати свої посадові обов'язки максима­льно ефективно, Пропонувати продукцію чи послуги найвищої якості

до перекосу в розподілі ресурсів.

Інший підхід до етики — з погляду прав — засіюваний на повазі і захисті індиві­дуальної волі і привілеїв, включаючи право людини на особисте життя, свободу совісті, слова, належний розгляд позовів.

Наступний підхід заснований на застосуванні теорії справедливості до етики. Він вимагає від управлінського персоналу встановлювати максимально справедливі правила і неупереджено їх застосовувати. Підхід має свої переваги і недоліки: захищаються ін­тереси зацікавлених сторін, що недостатньо представлені у владних структурах чи ма­ють недостатні повноваження; але при цьому працівники можуть відмовлятися при­ймати на себе ризик, працюватимуть менш продуктивно.

Найсучасніший підхід одержав назву теорії інтеграції соціальних контрактів, при­пускає об'єднання наявних і нормативних (що повинні бути) відносин до ділової етики. Він грунтується на інтеграції двох "контрактів" - загального соціального контракту, що визначає правила ведення бізнесу, і конкретизованого контракту, що укладається між представника­ми місцевого співтовариства, яким визначаються прийнятні способи поведінки. Відповідно до цієї теорії, визначаючи розмір заробітної плати для робітників на фабриці, організа­ція повинна орієнтуватися на те, яка заробітна плата характерна для даної місцевості. Цей підхід вимагає, щоб менеджери, оцінюючи "правильність" чи "неправильність" своїх дій, орієнтувалися на етичні норми, що діють у конкретних галузях і корпораціях.

5. Лілова етика в міжнародному контексті

Етика бізнесу - ділова етика, що базується на чесності, відкритості, здатності ефек­тивно функціонувати на ринку відповідно із законодавством, правилами і традиціями.

Досвід міжнародного бізнесу підтверджує значимість ділової етики у формуванні успіху фірми.

Репутація фірми складається із прикладів достойної поведінки її співробітників, яка демонструється:

• у відношенні до майна фірми;

• у ситуаціях коли перетинаються різні інтереси;

• при встановленні зовнішніх ділових зв'язків; >

• при роботі з державними закладами;

• у взаємовідносинах з клієнтами і конкурентами;

• у досить делікатних ситуаціях, коли перед співробітниками фірми стоїть пробле­ма вибору: розголошувати чи зберегти таємниці стосовно порушення колегами внут-ріфірмових правил і норм.

Принципи ділової етики: