Наслідки ліквідації та форми реалізації майна банкрутів Визнання в установленому порядку боржника банкрутом має певні юридичні наслідки:

• перше, припиняється підприємницька діяльність боржника (підприємства, організації);

• по-друге, переходить до ліквідаційної комісії право розпорядження майном банкрута, всі його майнові права та зобов'язання;

• по-третє, вважаються закінченими строки всіх боргових зобов'язань банкрута;

• по-четверте, припиняється нарахування пені та відсотків на всі види заборгованості підприємства (організації) - банкрута.

Рішення про продаж майна банкрута за погодженням зі зборами (комітетом) кредиторів приймає ліквідаційна комісія, яка визначає порядок продажу цього майна (склад, умови та строки придбання майна). Реалізація майнових активів банкрута проводиться шляхом викупу у разі надходження лише однієї пропозиції; якщо пропозицій надходить кілька - призначається проведення конкурсу чи аукціону.

У світовій практиці загальноприйнятими способами реалізації активів є: а) продаж одному чи кільком покупцям; б) продаж на аукціоні або з допомогою тендера; в) здача в оренду одному чи кільком особам всіх або частини майнових активів банкрута з дальшим розподілом коштів, виручених від оренди , між кредиторами; г) передача заставленого майна заставодержателю; д) залишення боржникові збиткового майна або такого, що має незначну цінність і не впливає на збільшення майнових активів. Можна використовувати й інші способи реалізації активів, затверджені в судовому порядку.

У разі, коли суб'єктом банкрутства є унітарне державне підприємство або господарське товариство, у статутному фонді якого переважна частка майна належить державі, проведення аукціону (конкурсу) здійснюється органом приватизації. Якщо суб'єктом банкрутства є юридична особа, заснована на недержавній формі власності, ліквідаційна комісія може сама проводити аукціон, або доручити це спеціалізованому підприємству (установі).

Усі форми продажу майна банкрута оформляються договорами купівлі-продажу, який укладається між ліквідаційною комісією від імені підприємства-банкрута та покупцем. Ліквідаційна комісія за погодженням зі зборами (комітетом) кредиторів визначає послідовність реалізації об'єктів ліквідаційної маси та критерії їх відбору для продажу, оскільки допускається продаж як цілісних майнових комплексів, так і окремого індивідуально визначеного майна, об'єктів незавершеного будівництва або законсервованих об'єктів.

Черговість задоволення претензій кредиторів

Кошти, отримані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення претензій кредиторів (рисунок).

Вимоги кожної наступної черги задовольняються лише після повного задоволення вимог попередньої. У разі відсутності майна для повного задоволення всіх вимог однієї черги претензії задовольняються пропорційно сумі довго кожному кредитору.

Вимоги, не задоволені за браком майна, вважаються погашеними. Не розглядаються і вважаються погашеними також вимоги, пред'явлені після закінчення встановленого терміну подачі претензій. Майно (крім коштів державних підприємств-банкрутів), що залишилося після задоволення вимог кредиторів і членів трудового колективу, передається власникові або відповідному органу приватизації для реалізації, якщо арбітражний суд прийняв ухвалу про ліквідацію підприємства-боржника.

Кошти, що залишилися після задоволення державним підприємством-банкрутом вимог кредиторів і членів трудового колективу, зараховуються до відповідного позабюджетного фонду приватизації.

Після завершення реалізації майнових об'єктів та розподілу виручки між кредиторами ліквідаційна комісія складає і подає до арбітражного суду ліквідаційний баланс. Це вважається кінцевим етапом ліквідаційної процедури щодо банкрутів.

Арбітражний суд розглядає ліквідаційний баланс і виносить постанову про його затвердження або про відмову в затвердженні. Другий випадок може мати місце, якщо якісь із ліквідаційних процедур виконані незадовільно або надійшли заперечення з боку кредиторів. У цьому разі суд може висунути вимогу про виправлення допущених помилок (якщо це можливо зробити) або винести рішення про призначення нових ліквідаторів. Нова ліквідаційна комісія зобов'язана здійснити всі етапи ліквідації підприємства (організації) - банкрута заново.

Якщо ліквідаційний баланс затверджується Арбітражним судом, то останній:

• виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута;

• публікує цю постанову у відповідних виданнях оперативного характеру;

• звільняє ліквідаторів від виконання ними своїх обов'язків.

Таким чином, справа про банкрутство можна вважати закритим тільки після затвердження плану реструктуризації (санації) майна боржника або після затвердження ліквідаційного балансу. Якщо майна банкрута виявилося достатньо, щоб задовольнити вимоги кредиторів, він вважається вільним від боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність або організувати нову (звичайно, якщо залишилася частини майна достатньо для цього). Таким чином, активне антикризове управління на сучасному етапі господарювання дозволяє підприємству вибрати найбільш ефективні антикризові заходи.