
- •«Фізична реабілітація осіб при………………….. »
- •4. Висновки
- •5. Список використаної літератури (приблизно 30-35 літ.Джерел)
- •4. Висновки…………………………………………………………
- •5. Список використаної літератури………………
- •Розділ 1. Кульшовий суглоб до та після ендопротезування
- •1.1. Анатомо-фізіологічні особливості кульшового суглобу.
- •1.2. Порушення функціональних можливостей кульшового суглобу
- •1.3. Ендопротезування кульшового суглобу
- •Розділ 2. Фізична реабілітація після ендопотезування
- •2.1. Передопераційний період
- •2.2. Післяопераційний період
- •2.3. Соціальна і трудова адаптація
- •Додаток комплекси лікувальної фізичної культури різних періодів відновного лікування після ендопротезування кульшового суглобу
- •10 День після операції
- •Висновки
- •Список використаної літератури
1.3. Ендопротезування кульшового суглобу
Жити зі зношеним чи пошкодженим суглобом може бути дуже болісно, складно і навіть неможливо. З часом такі прості речі, як самообслуговування, не кажучи навіть про повсякденну працю, можуть викликати значний біль. Отож цілком закономірно виникає потреба у вирішенні цієї проблеми.
Операція дає можливість:
Заміна природних органів тіла на штучні називається протезуванням. Відповідно, штучні органи, які були введені в тіло хворого, називаються ендопротезами. Ендопротези, які заміняють лише частину суглобу(головку стегнової кістки), називають однополюсними, а ті які повністю заміняють кульшовий суглоб ( чашку і головку ), називають тотальними ендопротезами.
Сучасні методи були запроваджені у 1953 році американським хірургом Томпсоном, який запропонував заміну головки стегнової кістки при її переломах, а його колега Мак Кі розробив перший повний ендопротез кульшового суглобу. Він складався із металевої чашки, головки і ніжки та фіксувався спочатку без цементу. В подальшому конструкції штучних суглобів удосконалювались і у 1958 році науковець Чарнлі запропонував новий тотальний ендопротез, особливість якого в тому що і ніжка (металева) і вертлюжна впадина (тефлонова) кріпляться на цемент. Обидва методи використовуються і сьогодні лише дещо удосконалені.[2]
Розділ 2. Фізична реабілітація після ендопотезування
Виділяють такі періоди реабілітації:
передопераційний;
післяопераційний, який розподіляється на ранній, найближчий, пізній та період функціонального відновлення;
соціальної та трудової реабілітації.[1,19]
2.1. Передопераційний період
Основні задачі в передопераційному періоді:
2.2. Післяопераційний період
Виділяють чотири основних етапи цього періоду:
Ранній післяопераційний період (1-21 день)
Основні задачі цього періоду:
Найближчий післяопераційний період (2,5-3 місяці)
Пізній післяопераційний період реабілітації (3-6 місяців після операції)
Період функціонального відновлення (від 6 місяців до 1 року)
2.3. Соціальна і трудова адаптація
Через рік після операції хворим рекомендують відновне лікування двічі на рік, по можливості, одне з них у санаторно-курортних умовах. Дома важливі щоденні заняття лікувальною гімнастикою, а також відвідування занять в басейні. Корекцію подальшої терапії проводить лікар під час контрольних оглядів 3-4 рази на рік. Завдяки цілеспрямованому функціональному лікуванню під контролем лікаря відбувається подальша адаптація хворих до повсякденного й трудового життя.[27]
Додаток комплекси лікувальної фізичної культури різних періодів відновного лікування після ендопротезування кульшового суглобу
(автори В.А. Філіпенко, І.К. Бабова)
Ранній післяопераційний період
1 день після операції
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2-3 день після операції
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4-5 день після операції
6-7 день після операції
На 7 день починати ходьбу за допомогою милиць ( під контролем ).
8-9 день після операції
На 9 день почати навчання сідання на високий стілець