ЛЕКЦІЯ № 17. Адміністративно-правове регулювання в адміністративно-політичній сфері

ПЛАН

1. Загальні засади публічного адміністрування в адміністративно-політичній сфері

2. Система суб’єктів публічного адміністрування в адміністративно-політичній сфері

3. Публічне адміністрування в сфері оборони та з питань надзвичайних ситуацій

4. Публічне адміністрування в сфері національної безпеки та охорони державного кордону

5. Публічне адміністрування в сфері зовнішніх відносин

6. Публічне адміністрування внутрішніми справами

7. Загальна характеристики міліції України

8. Адміністративно-правове регулювання в сфері юстиції

1. Загальні засади публічного адміністрування в адміністративно-політичній сфері

Адміністративно-політична сфера є об’єктом публічного адміністрування, тобто сукупністю різновидів діяльності держави, що полягає у здійсненні нею управлінського, тобто організуючого впливу на ті сфери і галузі суспільного життя, які вимагають певного втручання держави шляхом використання повноважень виконавчої влади, і здійснюється шляхом прийняття нормативно-правових актів та проведенням відповідних організаційних заходів, спрямованих на їх виконання.

Організація і діяльність адміністративно-політичного апарату Української держави ґрунтується на загальновизнаних принципах, методах та формах діяльності державної влади в Україні, що обумовлює однакову суть і соціальне призначення управління в галузі адміністративно-політичної діяльності з іншими галузями державного управління. Однак управління адміністративно-політичною діяльністю має свої особливості, що насамперед залежить від характеру державних завдань та функцій у зазначеній галузі, системи структури державних органів, їх повноважень, форм і методів роботи в цій сфері.

Структуру адміністративно-політичної діяльності складають: забезпечення обороноздатності, забезпечення національної безпеки, внутрішні справи, закордонні справи, юстиція.

До особливостей адміністративно-політичної діяльності необхідно віднести таке:

1) як правило, правоохоронний характер функцій, які здійснюють суб’єкти (органи), що реалізують державну політику у цій сфері;

2) основу цього виду діяльності складають управлінські відносини, які мають свою специфічну структуру та особливості, і які є домінуючими, однак це не виключає можливості виникнення, розвитку чи припинення в їх діяльності інших неуправлінських відносин;

3) специфічний та нормативно-визначений характер суб’єктів та об’єктів адміністративно-політичної діяльності;

4) воєнізованість суб’єктів управління (за винятком управління юстицією);

5) змістом цієї діяльності є охорона та захист держави, суспільства та окремих громадян як від внутрішніх, так і зовнішніх загроз;

6) закріплення об’єктів охорони та захисту суб’єктами адміністративно-політичної діяльності на конституційному рівні;

7) встановлення для особового складу органів публічного адміністрування адміністративно-політичною діяльністю спеціальних звань, класних чинів, передбачення особливого порядку проходження державної служби та особливий порядок притягнення їх до відповідальності.

Таким чином, адміністративно-політичну діяльність можна визначити як специфічну діяльність системи уповноважених органів, як правило, правоохоронних чи воєнізованих, які виконують завдання та функції з охорони, захисту та забезпечення реалізації прав і свобод фізичних та юридичних осіб, законності та безпеки особи, суспільства і держави.

2. Система суб’єктів публічного адміністрування в адміністративно-політичній сфері

Особливості публічного адміністрування у сфері адміністративно-політичного будівництва відрізняються високим ступенем централізації системи органів виконавчої влади, що здійснюють різноманітні повноваження в галузі забезпечення законності, прав і свобод громадян, охорони власності та громадського порядку, оборони і безпеки, внутрішніх справ, забезпечення юстиції, закордонних справ, запобігання надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійних лих, цивільної оборони.

Для органів адміністративно-політичної сфери є характерним:

• єдність мети діяльності – здійснення єдиної політики;

• єдність завдань – ефективне використання всіх інструментів управління та контролю для забезпечення належної діяльності та обміну, захисту стабільності і безпеки держави;

• єдність функцій – участь у розробці та реалізації політики, забезпечення дотримання законності в межах наділеної компетенції щодо захисту інтересів України.

Систему суб’єктів публічного адміністрування в адміністративно-політичній сфері складають:

1. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Президент України в цій сфері здійснює наступні повноваження:

- представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;

- приймає рішення про визнання іноземних держав;

- призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях;

- приймає вірчі та відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;

- підписує Закони України про ратифікацію міжнародних договорів України.

- забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;

- призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення про його відставку;

- приймає відставку Кабінету Міністрів України;

- призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади

- утворює суди у визначеному законом порядку; здійснює перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років.

- є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України;

- призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань;

- здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;

- очолює Раду національної безпеки і оборони України, яка згідно зі ст. 107 Конституції України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України;

- вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних Сил України в разі збройної агресії проти України;

- приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України;

- приймає в разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує в разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації - з подальшим затвердженням цих рішень Верховною Радою України.

- присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини тощо.

2. До повноважень Верховної Ради України в даній сфері належить законодавче визначення:

- засад внутрішньої та зовнішньої політики України;

- засад організації й діяльності органів виконавчої влади, основ державної служби;

- територіального устрою України;

- судоустрою і судочинства, статусу суддів;

- організації й діяльності прокуратури, органів дізнання і слідства; нотаріату, органів і установ виконання покарань;

- основ організації та діяльності адвокатури;

- основ національної безпеки, організації Збройних Сил України і забезпечення громадського порядку;

- правового режиму державного кордону України;

- правового режиму воєнного і надзвичайного стану;

- оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру;

- схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;

- затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

- схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;

- затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях;

3. Істотним обсягом компетенцієї в адміністративно-політичній сфері наділений й Кабінет Міністрів України, зокрема він:

- забезпечує проведення державної правової політики;

- вживає заходів щодо захисту прав і свобод, гідності, життя і здоров'я людини та громадянина від протиправних посягань, охорони власності та громадського порядку, забезпечення пожежної безпеки, боротьби із злочинністю, протидії корупції;

- здійснює заходи щодо забезпечення виконання судових рішень органами виконавчої влади та їх керівниками;

- створює умови для вільного розвитку і функціонування системи юридичних послуг та правової допомоги населенню;

- забезпечує фінансування видатків на утримання судів;

- організовує фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності правоохоронних органів, соціальний захист працівників зазначених органів та членів їхніх сімей;

- забезпечує у межах своїх повноважень зовнішньополітичну діяльність України, розробляє та затверджує державні програми в цій сфері;

- забезпечує відповідно до закону про міжнародні договори вирішення питань щодо укладення та виконання міжнародних договорів України;

- забезпечує охорону та захист державного кордону і території України;

- вживає заходів щодо зміцнення національної безпеки України, розробляє та затверджує державні програми з цих питань;

- здійснює заходи щодо забезпечення боєздатності Збройних Сил України;

- вживає заходів щодо забезпечення обороноздатності України, оснащення Збройних Сил України та інших утворених відповідно до закону військових формувань;

- здійснює керівництво єдиною системою цивільного захисту України, мобілізаційною підготовкою національної економіки та переведенням її на режим роботи в умовах надзвичайного чи воєнного стану;

- вирішує питання забезпечення участі військовослужбовців України в миротворчих акціях у порядку, визначеному законом;

- визначає пріоритетні напрями розвитку оборонно-промислового комплексу;

- організовує проведення єдиної державної політики у сфері державної служби тощо.

4. До системи органів публічного адміністрування в зазначеній сфері також слід віднести ряд центральних органів виконавчої влади:

А) міністерства:

1. Міністерство внутрішніх справ України;

2. Міністерство закордонних справ України;

3. Міністерство оборони України;

4. Міністерство юстиції України.

Б) державні служби:

1. Державна архівна служба України;

2. Державна виконавча служба України;

3. Державна міграційна служба України;

4. Державна пенітенціарна служба України;

5. Державна реєстраційна служба України;

6. Державна служба експортного контролю України;

7. Державна служба України з надзвичайних ситуацій;

8. Державна служба з питань захисту персональних даних.

В)інші центральні органи виконавчої влади:

1. Служба Безпеки України;

2. Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;

3. Національне агентство України з питань державної служби;

4. Адміністрація Державної прикордонної служби України

5. Рядом функцій щодо здійснення публічного адміністрування в адміністративно-політичній сфері також наділено Раду національної безпеки та оборони України, Національний банк України, Вищу раду юстиції, Державну судову адміністрацію та деякі інші органи.