3. Адміністративно правове регулювання в сфері економіки та торгівлі

Економічна сфера — це цілісна підсистема суспільства, відповідальна за виробництво, розподіл, обмін та споживання матеріальних благ і послуг, необхідних для життєдіяльності людей. Економіка в адміністративному праві розглядається як сукупність економіко-правових відносин між людьми у процесі їх господарської діяльності, а також закономірності та регулювання такої діяльності. Найбільшими складовими економічної системи України є: промисловість; енергетичний комплекс; агропромисловий комплекс; будівельний комплекс; транспорт і дорожнє господарство; зв'язок; торговельний комплекс; житлове господарство; побутове обслуговування населення; сфера використання й охорони природних ресурсів.

Торгівля це галузь господарської діяльності, яка виконує функції обігу товарів (забезпечує їх рух із сфери виробництва у сферу споживання), тобто торгівля - це комерційна діяльність з обороту, купівлі та продажу товарів.

Держава встановлює правові основи для прийняття управлінських рішень, захищає інтереси національної економіки, формує її інфраструктуру, контролює процеси грошового обігу, встановлює і розвиває економічно вигідні для суспільства і держави правовідносини.

Основу нормативно-правового регулювання в сфері економіки та торгівлі складають ряд законодавчих актів. Зокрема, це норми Конституції України, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України, Митного кодексу України, Законів України „Про ціни і ціноутворення”, „Про зовнішньоекономічну діяльність”, „Про інвестиційну діяльність”, „Про аудиторську діяльність”, „Про торгово-промислові палати”, „Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон”, „Про захист прав споживачів”, Указ Президента України „Про Національний план дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки „Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава””, Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів” тощо.

Систему органів публічного адміністрування в сфері економіки та торгівлі складають:

1. Провідним центральним органом виконавчої влади у забезпеченні реалізації єдиної державної політики економічного розвитку та торгівлі України є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку України), створене відповідно до Указу Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" на базі реорганізованого Міністерства економіки України Мінекономрозвитку України входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку, цінової, промислової, інвестиційної, зовнішньоекономічної політики, державної політики у сфері торгівлі, державної регіональної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва, технічного регулювання та захисту прав споживачів, а також міжвідомчої координації з питань економічного і соціального співробітництва України з Європейським Союзом.

Мінекономрозвитку України є спеціально уповноваженим органом у сфері державних закупівель, метрології, з питань державно-приватного партнерства, оборонного замовлення.

Очолює відповідне міністерство — Міністр економічного розвитку і торгівлі України. Через діяльність керівника відповідного міністерства спрямовується і координується діяльність Державної служби експортного контролю України, Державної служби статистики України, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Державного агентства резерву України, Державної інспекції України з контролю за цінами, Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів.

Основними завданнями Мінекономрозвитку України є:

формування та забезпечення реалізації:

- державної політики економічного і соціального розвитку;

- державної цінової політики;

- державної регіональної політики;

- державної політики у сфері державних закупівель, державного замовлення;

- політики у сфері державно-приватного партнерства;

- державної політики у сфері державного ринкового нагляду;

- державної політики у сфері торгівлі та побутових послуг;

- державної політики з питань економічного і соціального співробітництва України з ЄС;

- єдиної зовнішньоекономічної політики, політики інтеграції економіки України у світову економіку, співробітництва із СОТ;

- державної політики у сфері співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями та з питань залучення міжнародної технічної допомоги;

формування державної політики:

- у сфері захисту прав споживачів;

- у сфері статистики, керуючись засадами професійної незалежності та самостійності органів державної статистики в частині розроблення і затвердження нормативно-правових актів у галузі статистики;

- з питань розвитку підприємництва, державної регуляторної політики, ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

- у сфері інвестиційної діяльності та управління національними проектами (стратегічно важливими проектами, що забезпечують технологічне оновлення та розвиток базових галузей реального сектору економіки України);

- з питань ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;

забезпечення нормативно-правового регулювання у вищезазначених сферах;

удосконалення в межах своїх повноважень інструментів, процедур та стандартів діяльності органів виконавчої влади.

2. Державна пробірна служба України (Пробірна служба України). Пробірна служба України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері державного пробірного контролю.

Пробірна служба України відповідно до покладених на неї завдань:

• проводить у межах своїх повноважень перевірки додержання суб'єктами господарювання, іншими установами та організаціями ліцензійних умов провадження господарської діяльності зі збирання, первинної обробки відходів і брухту дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;

• проводить в установленому законодавством порядку перевірки суб'єктів господарювання, які здійснюють операції з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, виробами з них та матеріалами, що містять дорогоцінні метали, а також скуповують, приймають у заставу і на комісію ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, здійснюють торгівлю ними або надають посередницькі послуги в торгівлі, зберігають та експонують різноманітні предмети, що містять зазначені цінності, збирають і переробляють відходи та брухт дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;

• веде реєстр суб'єктів господарювання, які здійснюють операції з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням тощо.

3. Державна служба статистики України (Держстат України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики. Держстат України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики у сфері статистики.

Держстат України відповідно до покладених на неї завдань:

• здійснює формування інформаційної бази для прогнозування та аналізу тенденцій і закономірностей соціально-економічного розвитку, складає національні рахунки;

• організовує і проводить статистичні спостереження за соціально-економічними процесами;

• вирішує питання пов’язані з зі збиранням і використанням даних банківської статистики та даних платіжного балансу суб’єктів господарювання.

4. Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України (Держінвестпроект України) є центральним органом виконавчої влади. Держінвестпроект України входить до системи органів виконавчої влади, є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері інвестиційної діяльності та управління національними проектами (стратегічно важливими проектами, що забезпечують технологічне оновлення та розвиток базових галузей реального

сектору економіки України).

Основними завданнями Держінвестпроекту України є:

• реалізація державної політики у сфері інвестиційної діяльності та управління національними проектами;

• сприяння залученню вітчизняних та іноземних інвестицій в економіку України;

• забезпечення управління національними проектами тощо.

5. Державна інспекція України з контролю за цінами (Держцінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади. Держцінінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику з контролю за цінами.

Основними завданнями Держцінінспекції України є:

• проведення постійного моніторингу, аналізу і дослідження динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку;

• надання у випадках, передбачених законодавством, висновків щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів);

• надає висновки щодо розрахунків економічно обґрунтованих планованих витрат під час формування оптово-відпускних цін для суб'єктів господарювання, які провадять діяльність з виробництва соціально значущих продовольчих товарів, зміни цін на які підлягають декларуванню тощо.

6. Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади. Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Держспоживінспекція України відповідно до покладених на неї завдань:

- здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів;

- здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням законодавства про рекламу;

- здійснює державний ринковий нагляд тощо.