5. Види запитань за характером ділення альтернатив

5.1. Питання з повним діленням. Набір альтернатив, запропонований респонденту, вичерпує весь понятійний зміст питання. „ЯКУ ЛІТЕРАТУРУ ВИ МАЄТЕ В СВОЇЙ БІБЛІОТЕЦІ?” (Відповідь: „Художню, політичну, наукову, навчальну”). Тому цей тип питання використовується частіше. Головне в цьому питанні – це правильно витримати обсяги і співвідношення підпонять, які виступають у ролі альтернатив.

5.2. Питання з неповним діленням. Набір альтернатив, запропонований респонденту, не вичерпує всього понятійного змісту питання. Наприклад, „ЯКЕ ПОЄДНАННЯ ФАРБ НАЙБІЛЬШЕ ВАМ ПОДОБАЄТЬСЯ?” Цей тип питання залишає певну невдоволеність. Хочеться спитати про багато речей, але обсяг питання та методичні вимоги до кількості альтернатив не дозволяють цього зробити.

При побудові таких питань допускаються такі помилки:

1) Альтернативи мають дуже великий рівень загальності. За обсягом їхня сукупність перевищує зміст поняття питання. Наприклад, „СКАЖІТЬ, БУДЬ ЛАСКА, ДЕ ВИ ОТРИМАЛИ ПРОФЕСІЙНУ ПІДГОТОВКУ?”

1. У ПТУ, ТУ та інших училищах.

2. На різних професійних курсах.

3. Безпосередньо на виробництві.

4. У технікумі.

5. У ВНЗ.

У цьому випадку альтернатива „У ВНЗ” описує ширше коло явища: поряд із професіональним ВНЗ дає і загальну вищу освіту.

2) Альтернативи мають невеликий рівень загальності, носять частковий характер, і за обсягом їхня сукупність не вичерпує обсягу поняття питання. Наприклад, „ЩО ДЛЯ ВАС Є НАЙВАЖЛИВІШИМ У ВИХОВАННІ ДИТИНИ?”

1. Чистота рук і одягу.

2. Акуратність.

3. Виконання своїх обіцянок.

4. Не обманювати.

5. Добре вчитися.

6. Любити батьків.

7. Інше, напишіть

Поняття „виховання” набагато ширше запропонованої сукупності понять в альтернативах. І хоча обсяг загального поняття в принципі вичерпується включенням останньої альтернативи, по суті це просто хитрощі соціолога, який зміг методично правильно побудувати питання.

3) Обсяги понять альтернатив можуть бути не співмірними, (а) коли обсяг понять однієї альтернативи може бути більше обсягу понять іншої або (б) коли одна альтернатива відривається від іншої, тобто відбувається розрив в обсягах понять, (в) або коли обсяги їх понять пересікаються.

Наприклад, „СКАЖІТЬ, БУДЬ ЛАСКА, ЧИМ ВАС ПРИВАБЛЮЄ ПРОЖИВАННЯ В СЕЛІ?”

1. Чисте повітря, ближче до природи, спокій, відсутність шуму

2. Власний будинок

3. Город, ділянка

4. Що ще, напишіть

Перша альтернатива в цьому наборі явно більша за обсягом, і відповідно, набере більшу кількість голосів.

„СКАЖІТЬ, БУДЬ ЛАСКА, ЩО ДЛЯ ВАС Є НАЙВАЖЛИВІШИМ У ЖИТТІ?”

1. Патріотизм

2. Громадянський обов’язок

3. Національна ідентифікація

4. Що ще, напишіть

Обсяги вказаних понять пересікаються, тому обрати серед них головне виявиться практично неможливим.

4) Альтернативи будуються не за єдиною логічною основою. Наприклад, „ЧИ МАЄТЕ ВИ НА ДАНИЙ ЧАС РОБОТУ (ПОСТІЙНУ ЧИ ТИМЧАСОВУ)?”

1. Маю постійну роботу

2. Маю тимчасову роботу

3. Не маю роботи

Тут дві логічні основи. Перша – чи має він постійну чи тимчасову основу. Друга – відсутність роботи. Проблема полягає в тому, що при обрахунку відповідей респондентів процент розподілу за кожною альтернативою йде від загальної кількості тих, хто відповів на питання, незалежно від змістовного значення альтернатив.