Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
УДК Профілактика Word.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3.92 Mб
Скачать

Оцінювання дієти пацієнта

Ім'я_ Дата

їжа

Група продуктів

Мо­лочна

М'яс­на

Овочі і фрукти

Хліб і зернові злаки

Не основ­на група Пусті калорії

Інше

Сніданок

2-й сніда­нок

Обід

Підвечірок

Вечеря

Резюме, коментарі та поради

Харчування матері-годувальниці та дітей першого року життя Добовий раціон матері-годувальниці

Для забезпечення повноцінного розвитку зубощелепної системи важливе значення має раціональне харчування матері-годуваль­ниці, тому що від кількості та якості їжі, яку вживає мати зале­жить склад грудного молока та його біологічна цінність.

Харчування жінки, яка годує дитину грудьми, повинно бути збалансованим і забезпечувати надходження в організм усіх хар­чових речовин, особливо білків тваринного походження за умови

31

о птимального вмісту у раціоні жирів, вуглеводів, вітамінів і міне­ральних солей (табл. 2.4).

Добова потреба матері-

Вміст харчових речовин у раціоні матері-годувальниці пови­нен бути більшим на 73 порівняно зі звичайним, вдвічі підвищується потреба у мінеральних речовинах і деяких вітамінах (особливо у кальції, залізі, віт. Д і С).

Важливе місце у харчуванні матері-годувальниці належить повноцінним білкам у вигляді білків м'яса, риби, яєць, молока і молочних продуктів (свіжого сиру). Із двох літрів рідини, що по- винна отримувати годувальниця, 0,5 - 1 л має припадати на моло- 32 _..

ко - джерело не тільки незамінних амінокислот, але і солей каль­цію, необхідних для формування скелету новонародженого.

Жири в раціоні годувальниці повинні надходити у вигляді верш­кового масла, вершків, сметани, нерафінованої соняшникової олії.

Оптимальний рівень вуглеводів грудного молока може забез­печуватись наявністю в раціоні матері-годувальниці молока та його продуктів (сир, кефір, ряжанка), хліба, каші (гречаної, вівся­ної), різноманітних овочів, фруктів (крім цитрусових). Не треба вживати надмірну кількість вуглеводів, які легко засвоюються (цукру, цукерок), бо вони перетворюються в жир, сприяють збільшенню маси тіла і гальмують лактацію.

Для покриття потреби у мінеральних речовинах, особливо кальції, залізі, необхідно включити у раціон квасолю, боби, гре­чану та вівсяну каші, овочі, фрукти, ягоди, зелень.

Категорично заборонено вживати спиртні напої, зокрема пиво, наркотики, палити, бо при цьому грудне молоко перетворюється з джерела життя у джерело отрути

Орієнтовний набір продуктів на добу:

200 г м'яса птиці або риби

1 л молока

100 - 150 г м'якого сиру

20 - 30 твердого сиру

200 - 300 г фруктів

до 10 г пивних дріжджів

1 ст. ложка риб'ячого жиру

200 г чорного хліба або з висівками

15 г масла вершкового

25 - 30 г олії

30 г сметани

60 г різних круп

60 г цукру, меду,варення

Добовий раціон дитини першого року життя

Сучасні дані про вікову фізіологію розвитку дитини свідчать, що перші 3-4 місяці життя повинні бути винятково "молочним" періодом, у зв'язку з незрілістю системи травлення, нирково-ви­дільних та регулюючих функцій, обмінних процесів та недоско­налістю імунної системи.

На основі ретельних досліджень, проведених в останні роки, встановлено, що введення в раціон дитини харчових коригую­чих додатків у вигляді соків та пюре, а також страв підгодову­вання у більш ранні строки життя (до 3-4 міс), може призвести до негативних наслідків: зниженню активності смоктання грудей, появі травних розладів та алергічних реакцій.

При грудному вигодовуванні дитина, що добре розвивається, може до 4 - 5 місяців обходитися без будь-яких харчових додатків. Материнське молоко містить в оптимальних кількостях і співвідно­шеннях біологічно повноцінні білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини, гормони, імунні тіла, ферменти, протимікробні і біфідогенні фактори. Дітей у цьому віці годують шість разів на добу через кожні 3,5 години з нічною перервою 6,5 годин. Переваги жіночого молока:

Вуглеводи жіночого молока представлені в основному Р-лак-тозою (90 "/о), засвоєння якої відбувається в тонкому кишківни-ку, де вона перетворюється на глюкозу і галактозу. Суха ж ре­човина сучасних молочних сумішей містить до 51 - 52 % рафіно­ваних вуглеводів. Отже, ці суміші повинні розглядатись як вик­лючно карієсогенні продукти.

Кількість мінеральних солей у жіночому молоці залежить від харчування матері. Вміст Са і Р є оптимальним і становить 1 і 2. Ні коров'яче молоко, ні штучні харчові суміші не забезпечу­ють достатнього надходження до організму дитини Са і І, а також вітаміну £> Тому діти, які перебувають на штучному вигодовуванні, частіше і важче хворіють на рахіт. Це захворю­вання призводить до формування зубощелепних аномалій та по­рушення процесів мінералізації емалі.

Грудне вигодовування, порівняно із штучним, забезпечує ви- сокий рівень імунного захисті організму дитини. Жіноче молоко 34 ті

Гема 2. Роль факторів зовнішнього середовища містить імуноглобулін трьох основних класів (А, М, Д), який забезпечує протимікробний та противірусний захист усього киш-ківника.

^ Захисним компонентом є лізоцим або фермент, який розчи­няє деякі мікроорганізми. Рівень лізоциму у грудному молоці є у 300 разів вищий, ніж у коров 'ячому. Діти, які вигодовуються жіно­чим молоком, рідше хворіють на вірусні та інфекційні захворю­вання, у них менша частота вірусних та бактеріальних стома­титів.

У грудному молоці міститься білок - лактоферин, якого особ­ливо багато до 4-6 місяця вигодовування. Його роль полягає у підтриманні депо заліза в організмі дітей першого року життя.

Дослідженнями останніх років встановлена наявність у жіночому молоці антистафілококового фактора, вміст якого у 5 разів вищий, ніж у коров'ячому. Він забезпечує захист від дії стафілококів, що зумовлює меншу частоту і більш легкий перебіг септичних процесів у дітей, вигодуваних грудним молоком. Цей фактор має певне значення для профілактики гнійно-запальних процесів щелепно-лицевої ділянки.

Введення харчових додатків (фруктових та овочевих соків) та підгодовування - це дуже відповідальні кроки до переходу дитини на нову форму харчування - від винятково рідкої до більш густої їжі, яка відрізняється за смаком від звичного грудного молока.

Соки та пюре потрібно вводити до раціону дуже обережно, не поспішаючи зі збільшенням їх об'єму та асортименту. Потрібно обирати помірно солодкі або м'які кисло-солодкі фрукти без до­давання цукру. Таку якість мають деякі сорти яблук, абрикосів, персиків, груш, черешні. Серед овочевих соків перевага надаєть­ся моркві та гарбузу.

На відміну від соків, плодоовочеве пюре відносять до групи продуктів для підгодовування, оскільки вони, як і легкозасвою­вані вуглеводи (фруктоза, глюкоза), вітаміни (С, Р, бета-каро-тин, Е тощо), мінеральні солі та органічні кислоти, містять пол­ісахариди (крохмаль, пектини) та харчові волокна, завдяки яким мають більш густу консистенцію.

Перше підгодовування при природному годуванні рекомен­дується вводити з 5-ти місяців, але деяким малюкам, за показамиПрофілактика стоматологічних захворювань

(в тому числі при змішаному та штучному вигодовуванні), мож­на починати з 4 - 4,5 місяців. Перевага надається ретельно пере­тертому овочевому пюре з додаванням 3 г олії на порцію (150 г).

Друге підгодовування — молочно-круп'яна (молочно-рослинна) або, за показами, безмолочна каша. її вводять до раціону через 1 -1,5 місяця після першого підгодовування (з 6 - 6,5 міс). Кашу реко­мендовано давати дитині один раз на добу. Перевага надається ка­шам з рисової або гречаної крупи, а не з манної чи вівсяної, які містять клейковину і можуть провокувати у дітей, вразливих до цього рос­линного білка, хворобу, пов'язану з ферментною недостатністю травлення та порушення всмоктування (целіакію). Пізніше можна давати й манну кашу, чергуючи її з іншими кашами.

Третє підгодовування — кисломолочні продукти спеціально­го приготування для дитячого харчування. їх вводять до раціону з 7 - 8 місяців.

Поступово всі види простого підгодовування ускладнюються за рахунок введення до раціону харчування інших продуктів: з 6-ти місяців дітям можна давати в їжу по 5 - 10 г 10 % вершків, а також вводити сир у вигляді молочно-сирної пасти або сирно-фруктового пюре.

З 6,5 - 7 місяців до овочевого пюре, каші або сиру додається протертий жовток круто звареного яйця (0,25 шт.), з 8-ми місяців вводиться м'ясо у вигляді ретельно перетертого пюре, яке дають з овочевою стравою. 3 9-10 місяців можна включати до раціону харчування страви з риби (суп, пюре) з овочами (табл. 2.5).

У багатьох матерів через різні причини молока виявляється або

н едостатньо, або надто рано воно зникає зовсім. Грудне мо­локо, навіть якщо його не вдосталь, все одно позитивно впливає на розвиток дитини, якщо ж не вдається відновити лактацію та забезпечити маля хоча б частково материнським молоком, то вихід може бути один - штучне вигодовування.Сучасний ринок України наповнений різноманітними сухими молочними сумішами - адаптованими замінниками грудного молока, максимально наближеними за своїм складом та якостя­ми до материнського молокаНайбільш відомі фірми-виробники дитячого харчування: "Нут-риція" (Голандія), "ХіПП" (Австрія), "Нестле" (Швейцарія), "Бона" (Фінляндія), Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів (Україна), "Бебі-Нова" (Німеччина) та інші.