Взірці пам'яток-листівок для молодших школярів

Десять порад школяреві під час відвідування стоматологічно­го кабінету.

Приходь до лікаря охайним, не забудь почистити зуби і взя­ти хустинку для носа.

Приходь на лікування в призначений час.

Не хвилюйся перед лікуванням — якщо ти звернувся за до­помогою своєчасно, всі дії лікаря не викличуть неприємних відчуттів.

Відповідай на запитання лікаря чітко і коротко.

Виконуй всі вимоги лікаря.

Від твоєї поведінки залежить успіх лікування.

Якщо спокійно поводитимешся в кріслі, лікар швидше закін­чить лікування.

Не бійся працюючої бормашини, вона — помічник лікаря.

Пам'ятай, що ти приклад для молодших дітей, які також прийшли лікувати зуби.

10. Не забудь подякувати лікареві за надану допомогу.

Десять способів зберегти зуби здоровими:

Енергійно пережовуй їжу, не відмовляйся від твердих овочів та фруктів.

Не захоплюйся солодощами і мучними виробами.

Вживай різноманітні харчові продукти, з'їдаючи необхід­ну порцію.

Повільно пий, затримуючи в роті молоко, чай.

Після кожного прийому їжі обполіскуй рот водою, лужною мінеральною водою або розчином соди.

Правильно проводь чищення зубів двічі на день: після снідан­ку і перед сном.

Після чищення зубів пальцем втирай пасту в емаль зуба протягом двох хвилин.

Між прийомами їжі обполіскуй рот розчином кухонної солі 2 — 3 рази на день.

Виконуй вправи з тренування щелеп і зубів, почергово легко і міцно стискаючи зуби, закриваючи рот з меншою і більшою силою, відводячи нижню щелепу вправо або вліво з ковзан­ням горбиків по горбиках.

10. Загартовуй свій організм, виконуй вправи гімнастики.

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ І СЕРЕДНІХ СПЕЦІАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ про профілактику стоматологічних захворювань

Стоматологічні захворювання, такі як карієс зубів і захворю­вання ясен можна попередити, якщо виконувати поради лікаря. Чим швидше в дитинстві вироблені здорові звички, тим менша ймовірність мати хворі зуби. Ті, хто не дотримувались цього пра­вила, зараз, напевно, жалкують про це, але ше не пізно змінити ставлення до свого здоров'я.

Профілактика стоматологічних захворювань У віці 15 років і більше необхідно:

не лише регулярно чистити зуби, а робити це якісно, ре­тельно очищаючи всі поверхні зубів від зубного нальоту. Якщо навіть невелика кількість зубного нальоту залишається на зу­бах, то профілактична мета гігієнічного догляду не досягаєть­ся. Існують спеціальні методи контролю якості чищення зубів, яким необхідно обов'язково навчитися в асистента стоматоло­га. Він допоможе підібрати зубну щітку і пасту, а також на­вчить правильно чистити зуби.

не їсти багато солодкого, особливо шкідливі для зубів цу­керки, тістечка, солодке печиво, вжиті у проміжках між основ­ними прийомами їжі. Необхідно підтримувати правильний ре­жим харчування і вживати різноманітні харчові продукти. Після їжі потрібно обов'язково прополоскати рот.

відвідувати стоматолога не менше одного разу в рік, не дочекавшись зубного болю. При цьому будуть своєчасно призна­чені профілактичні заходи і, якщо необхідно, проведено лікування зубів. Лікування карієсу зубів на початкових етапах безболісне, в той час як запущені хвороби лікувати важко, а інколи немож­ливо, тому зуб потрібно видаляти.

Тепер не батьки, а Ви самі відповідальні за своє здоров'я, тому своєчасно виконуйте поради лікаря, що допоможе Вам надовго зберегти здорові зуби і гарну посмішку.

Послідовність накопичення гігієнічних знань у батьків

Теми лекцій 3 урахуванням віку дитини	Контингент батьків (за віком дитини)	Специфічні питання для кожної вікової групи	Допоміжна робота
Взаємозв'язок стану порожнини рота і за­гального стану орга­нізму дитини (5 хв.)	До 1 року	Важливість спостере­ження стоматологом за дітьми, починаючи з 1 року життя, якщо у їхніх матерів була пато­логічна вагітність (5 хв.)	Додаткові бесіди, тек­сти для батьків­ських ку­точків, пам'ятки, матеріали для гігієн-нічного на­вчання каналами масової інформації
Важливість харчу­вання для забез­печення належного стану ротової по­рожнини і правил їди (15 хв.)	Від 1 до 2 років	Вірусний стоматит (5 хв.)
Значення оздо­ровчих заходів для розвитку органів і тканин порожнини рота (5 хв.).	Від 2 до 3 років	Значення активного жування (5 хв.)
Зміст гігієнічного забезпечення ро­тової порожнини (10 хв.)	Від 3 до 4 років	Психологічна підготовка дітей до відвідування ди­тячого стоматолога (5 хв.)
Виявлення та усунення шкідливих звичок для запобігання розвитку вад зубощелепної системи (10 хв.)	Від 4 до 5 років	Будова зуба та тканин, що його оточують.
	Від 5 до 6 років	Зміна зубів, як це позначається на процесі жування (5 хв.)
	Від 6 до 7 років	Можливість змін у порожнині рота в разі загальних хвороб (5 хв.)
Способи запо­бігання захворю­ванням ротової порожнини (10 хв.)	Від 7 до 8 років	Карієс зубів (5 хв.)
	Від 9 до 10 років	Запалення ясен (5 хв.)
	Від 10 до 11 років	Прояви загальних хвороб порожнини рота (5 хв.)

Послідовність накопичення гігієнічних знань і вироблення навичок у дошкільнят

Контингент дітей		Форми і зміст основної роботи					Допоміжна робота
		Послідовність навчання з огляду за зубами, конт­роль за формуван­ням навичок		Включення в дидактичні форми роботи тематичних елементів
Від 2 до 3 років		Полоскання рота водою після їди		їсти тверду і несолод­ку їжу, свіжі овочі та фрукти. Корисна заряд­ка. Шкідливо смоктати соску, пальці, тощо		Виховна ро­бота підгото­ваних за про­грамою гігіє­нічного навча­ння батьків
Від 3 до 4 років		Чищення зубів після сніданку та ввечері вертикаль­ними рухами у напрямку від ясен до коронки		У кожної дитини має бути індивідуальна зубна щітка. Перед чищенням зубів мити руки та щітку, після чищення щітку мити 3 милом і зберігати намиленою у склянці голівкою догори.
Від 4 до 5 років		Чищення жувальної поверхні зубних рядів повздовжніми рухами у напрямку від бічних зубів зліва до бічних зубів справа		Жувати ретельно, із закритим ротом, не запиваючи. Зубну щітку змінювати 4 ра­зи на рік, викори­стовувати дитячі зубні пасти, не гризти нігтів, не смоктати язик, тощо
Від 5 до 6 років		Чищення жувальної поверхні зубних рядів у напрямку спереду назад		Не відмовлятися від молочно-рослинної їжі, дотримуватись режиму харчування. Правильно стояти, сидіти, ходити, лежати. Відвідувати лікаря-стоматолога
Від 6 до 7 років		Чищення зубів ко­ловими, "підмітаю­чими" рухами, меха-нотренування зубів		Знати 10 правил при­йому їжі, 10 правил чи­щення зубів, прищеп­лювати гігієнічні на­вички молодшим дітям
Примітка. В алгоритмі чищення зубів за всіма типами рухів зберігається напрямок зліва направо. Першими починають чистити зуби верхньої щелепи.
Теми уроків гігієни відповідно до віку дитини	Контингент дітей відповідно до віку		Доповнення тематики уроків гігієни новим матеріалом		Включення тематичних матеріалів у навчальний процес			Допоміжна робота.
Як зберегти зуби здоровими (Юхв.)	Від 7 до 8 років		Карієс (5 хв.)		Теми для конт­рольного опи­тування, тексти диктантів, мате­матичні задачі: "Ознайомлення з навколишнім середовищем"; "Ознайомлення з фахом"; "Осо­биста гігієна"; "Самообслуго­вування"; "Режим дня"; "Організм лю­дини та охоро­на її здоров'я"; "їжа та гігієна харчування"й ін. Тексти для диктантів, пере­казів: "Бак­терії""; "Росли­ни" "Вода й водоймище"; "Електролітич­на дисоціація"; "Механіка" та ін.			Виховна ро­бота бать­ків, підгото­ваних за програмою гігієнічного навчання
Правила прийому їжі (10 хв.)	Від 8 до 9 років		Зубощелепні аномалії (5 хв.)
Поради під час відвіду­вання кабінету стоматолога (10 хв.)	Від 10 до 11 років		Прояви запаль­них процесів в органах ротової порожнини
	Від 11 — 14 років		Позакласна ро­бота: участь у роботі Товари­ства Червоного Хреста (підго­товка та прове­дення розмов 3 молодшими шко­лярами; виготов­лення наочних посібників; до­помога аси­стенту стомато­лога під час контролю за якістю чищення зубів; навчання молодших шко­лярів, що не вміють пра­вильно чистити зуби; підготовка інформативно-агітаційного ма­теріалу, тощо).

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ ВАГІТНИХ ЖІНОК

Невідкладне звертання до стоматолога - це необхідність!

Хвороби зубів і ясен можна попередити, якщо правильно хар­чуватися, ретельно чистити зуби і виконувати спеціальні профі­лактичні заходи, призначені стоматологом.

Пам'ятайте, що здоров'я майбутньої дитини залежить від Ва­шого здоров'я. Тому необхідно звертатися до стоматолога жіно­чої консультації для своєчасного лікування карієсу зубів і хво­роб ясен, а також виконувати призначення індивідуальної профі­лактики цих захворювань. Асистент стоматолога проконтролює гігієнічний стан ротової порожнини і, при необхідності, навчить Вас правильно чистити зуби і допоможе підібрати зубну щітку і пасту.

Для попередження захворювань зубів і ясен з перших днів після народження дитини необхідно: Чс> грудне годування до року;

^> суворе дотримання рекомендацій педіатра з режиму (го­дини) годування і норми цукру в харчових сумішах для дітей груд­ного віку. Надлишок цукру й постійне вживання солодких про­дуктів може призвести до швидкого руйнування молочних зубів.

Після появи перших молочних зубів (6-8 місяців) показати дитину стоматологу дитячої стоматологічної поліклініки для отримання рекомендацій з індивідуальної профілактики стома­тологічних захворювань, для раннього попередження і виявлення можливих відхилень від правильного розвитку зубів і щелеп у дитини.

ВЗІРЕЦЬ ТЕКСТУ БЕСІДИ для організованих груп населення про профілактику захворювань пародонту і слизівки

Порушення гігієни порожнини рота через послаблення конт­ролю і болісне випадання тимчасових зубів, недостатня міцність емалі постійних зубів, що тільки прорізалися, створюють особ­ливо несприятливе середовище для гінгівіту. Ця небезпека помітно зменшується лише у разі збереження всіх набутих гігієнічних на­вичок та оволодіння заключним етапом чищення зубів. Дітям пояснюють, що треба "вимести все, щоб було чисто". Для цього навчають "замітати" зубною щіткою у напрямку від ясен до зубів (зліва направо, спочатку зверху, потім знизу). Цей тип рухів за­безпечує і масаж ясен, що є профілактикою гінгівіту. Для про­довження впливу карієспрофілактичних паст на тканини зубів можна рекомендувати дітям після чищення втирати в поверхні всіх зубів пасту протягом 2 хв.

Діти повинні засвоїти вправи для механічного тренування зубів і щелеп (повільне стискання щелеп, швидке закриття рота, зміщен­ня нижньої щелепи в різні боки, щоб зуби ковзали по зубах). На­решті діти цього віку повинні засвоїти 10 правил їди і 10 правил чищення зубів.

Зубні гігієнічні пасти, що містять подрібнені абразивні доміш­ки (крейда), посилюють очисну дію щіток і, крім того, містять компоненти, які розчиняють клейку основу зубного нальоту.

Зубний наліт — липка білувато-жовта речовина, яка накопи­чується біля шийок зубів, у міжзубних проміжках. До її складу входять залишки їжі, продукти життєдіяльності бактерій ротової порожнини, злущені клітини епітелію, тощо. Ця маса негативно впливає на тканини зуба. Під нею руйнується емаль та виникає запальний процес у тканинах ясен. Основою для утворення зуб­ного нальоту є слиз ротової рідини, який добре розчиняється під час полоскання харчовою содою ('/₄ чайної ложки на склянку води). Оскільки сода має неприємний смак, цю процедуру вико­нують діти старшого віку. Оптимальний час для полоскання — до сніданку (розчиняється слиз, накопичений за ніч). До того ж лужне середовище згубно діє на інфекцію і нейтралізує кислоти, які розчиняють емаль. У лужному середовищі активніше "дозрі­ває" емаль зубів, які нещодавно прорізалися, тобто іони кальцію адсорбуються емаллю із ротової рідини. Якщо пришийкові та бічні поверхні зубів вкриті зубним нальотом, то емаль цих ділянок не зрошується свіжою слиною, збагаченою кальцієм. Вона зали­шається недозрілою та швидко руйнується під впливом чинника агресії зубного нальоту, запалення тканин пародонту, які оточу­ють зуб.

Окремо стоїть питання про запобігання захворюванням слизі­вки порожнини рота (стоматит). На першому році життя дитини через кисле середовище у роті найчастіше спостерігається гриб­ковий стоматит. Йому можна запобігти шляхом обробки соски, іграшок, сосків розчином харчової соди. На другому році життя у дітей переважно буває вірусний (герпетичний) стоматит. Збуд­ник передасться крапельним та контактним шляхами і може існу­вати в організмі дитини тривалий час, не спричиняючи захворю­вання, але у разі зниження опірності його (простуда) активізується й зумовлює гостре запалення м'яких тканин порожнини рота та інших органів. Добрий фізичний стан дитини та відсутність кон­тактів з хворими — ось головні методи запобігання цьому захво­рюванню.

Для профілактики алергічних хвороб треба оберігати дітей від незвичних харчових продуктів, препаратів побутової хімії та медикаментів. Знизити схильність м'яких тканин до запалення можна термотренуванням (полоскати порожнину рота спочатку водою помірної температури, а потім гарячою та холодною).

Для профілактики тріщин губ, що виникають у дітей через шкідливу звичку облизувати їх, треба поряд із відучуванням від цієї звички використовувати гігієнічну помаду та проводити міо-гімнастику. У будь-якому разі потрібно звернутися до лікаря-ортодонта, бо сухість і тріщини губ часто ускладнюють нормальне змикання щелеп.

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ про профілактику зубощелепних аномалій та деформацій у дітей до 3 років

Для попередження карієсу, флюорозу, зубощелепних аномалій у дітей необхідно:

*3> грудне годування до 1 року;

Ь у випадку штучного або змішаного годування соска повин­на бути пружною з маленьким отвором, щоб сприяти активно­му смоктанню та правильному розвитку щелеп;

Ь не користуватись сосками довший час (не більше 9-10 місяців);

Ь показати дитину дитячому стоматологу на першому пів-році життя, а на першому році відвідати кабінет ортодонта;

% привчити дитину до твердої їжі з моменту прорізування молочних зубів;

Ь з 2 років навчити дитину чистити зуби, а з 3-х років вона повинна чистити зуби зранку і ввечері самостійно.

Ь вести боротьбу із шкідливими звичками у дітей (смоктан­ня соски, язика, пальця, обкусування нігтів, звички дихати ротом);

*Ь контролювати кількість солодощів і цукру в раціоні харчу­вання.

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ І ВИХОВАТЕЛІВ дитячих дошкільних закладів з попередження зубощелепних аномалій і деформацій

Причинами виникнення зубощелепних аномалій і деформацій можуть бути внутрішні і зовнішні фактори. В період внутрішньо-утробного розвитку дитини профілактичне значення має здоро­вий спосіб життя майбутньої матері, носіння вільного одягу, раціо­нальне харчування, попередження різних захворювань.

Штучне вигодовування при нераціональному використову­ванні штучних сумішей може призвести до недостатнього хар­чування дитини га ослаблення його організму. Такі діти часто хворіють, а це нерідко є причиною виникнення зубощелепних де­формацій. Як відомо, дитина народжується із своєрідним поло­женням щелеп (нижня щелепа позаду верхньої). При штучному вигодовуванні вона затрачає недостатню кількість сил і нижня щелепа не висувається вперед. Дані про нормальне природне ви­годовування дитини вагітна жінка може отримати в жіночій кон­сультації. При необхідності штучного вигодовування дитячий стоматолог разом з педіатром укладає раціональні правила: пра­вильне укладання дитини, уникнення тиску шийки пляшечки на альвеолярний паросток, стимулювання зусиль дитини при году­ванні за рахунок правильного вибору отвору в сосці, викори­стання сосок, подібних за довжиною і формою з соском груді ма­тері, злегка нахилене положення пляшечки.

Рахіт - найбільш поширена хвороба раннього дитячого віку, яка призводить до розвитку зубощелепних деформацій. В резуль­таті нестачі вітаміну Д порушується обмін кальцію і фосфору, кістки формуються м'якими і легко деформуються.

Крім цього, при рахіті має місце порушення термінів прорізу­вання зубів, правильного їх положення. Хоча важкі форми рахіту відійшли в минуле, проте часто зустрічаються легкі форми. По­передження виникнення і лікування рахіту - це завдання педіатрів. Дитячий стоматолог слідкує за правильним розвитком зубоще­лепної системи, проводить санацію порожнини рота, допомагає батькам і вихователям у ліквідації шкідливих звичок у дитини. Батькам і вихователям необхідно слідкувати за жувальною ак­тивністю дитини. При появі ознак відхилення від норми в розвит­ку жувального апарату необхідно проконсультувати дитину в ортодонта.

Ускладнене носове дихання призводить до ротового дихання, верхня зубна дуга звужується, видовжується, виступає вперед, утворюється високе піднебіння, нижня щелепа зміщується назад. При підозрі на порушення носового дихання необхідно дитину проконсультувати в ортодонта і ЛОР-лікаря. Без нормалізації носового дихання важко розраховувати на правильне формуван­ня жувального апарату.

ПАМ'ЯТКА - ЛИСТІВКА Що корисно знати дітям і їх батькам про зубощелепні аномалії

Правильна форма зубів, зубних рядів і прикусу є необхідною умовою нормальної функції жувального апарату. Па жаль, дуже часто зустрічаються зубощелепні аномалії (в нашій країні в се­редньому у 33 % обстежуваний дітей). Поширеність зубощелеп­них аномалій значно зростає у дітей, які хворіють іншими стома­тологічними захворюваннями (карієс, пародонтит), і складає в се­редньому 50 %, а при нарахуванні загальних захворювань - 74 %.

При зубощелепних аномаліях змінюється конфігурація облич­чя, змикання зубних рядів - прикус, порушується жування, ди­хання, мова. Для усунення зубощелепних аномалій необхідно проводити ортодонтичне лікування, причому для своєчасного їх виявлення потрібно з 3 - 4-річного віку проконсультувати дити­ну у лікаря-стоматолога.

Додаток 1. Матеріали санітарно-освітньої роботи з населенням В процесі лікування лікар-ортодонт використовує різноманітні методи: міогімнастику, ортодонтичні апарати, хірургічні втру­чання. Чим раніше почати лікування, тим простіший метод може використати лікар і тим надійніший його результат. Успіх орто-донтичного лікування залежить від своєчасного відвідування ліка­ря і виконання його рекомендацій.

Ортодонтичні апарати, які є чужорідними тільки в порожнині рота, спричиняють дитині деякі не^учності (порушується мова, збільшується слиновиділення). При регулярному користуванні апаратом ці явища зникають через 7 - 10 днів. Ортодонтичне ліку­вання безболісне. При появі болю в зубах чи в інших ділянках порожнини рота необхідно відразу ж відвідати лікаря-стомато­лога.

ВЗІРЕЦЬ ТЕКСТІВ БЕСІД В ОРГАНІЗОВАНИХ ГРУПАХ НАСЕЛЕННЯ Виявлення та усунення шкідливих звичок для запобігання розвитку зубощелепних аномалій

Здоров'я дітей значною мірою залежить від повноцінності роз­витку зубощелепної системи. Навіть, коли зуби здорові, але роз­ташовані або змикаються неправильно, це позначається на одній із основних функцій порожнини рота — механічній обробці їжі, її відкусуванні та подрібненні. Недостатньо пережована їжа у по­рожнині рота не проходить певних стадій хімічної обробки й у розташованих нижче відділах травного каналу, не обробляється належним чином ферментами. Отже, засвоєння компонентів їжі стає неповноцінним, організм дитини не одержує потрібних по­живних речовин. До того ж створюється додаткове навантажен­ня на шлунок, кишку, що нерідко зумовлює запальні процеси в цих органах.

Нарешті, це важливий естетичний аспект. Привабливість об­личчя дитини чи підлітка залежить від стану передніх зубів і співвідношення зубних рядів. Виправити положення зубів так само важливо, як і повноцінно відновити їх форму після лікування, бо дитина соромиться свого вигляду, боїться усміхнутися. Через це вона тримається осібно, стає відлюдькуватою, похмурою, що призводить до формування неповноцінної особистості.

Відхилення в розвитку щелепних кісток, наслідками якого є неправильне змикання та порушення розташування, можуть спри­чинитися неправильною поведінкою не тільки дітей, але й матерів під час вагітності. Особливо небезпечні перші 3 міс. внутрішньо-утробного розвитку плода, коли закладаються органи. Що мен­ший термін вагітності, то складнішими можуть бути деформації внаслідок різних шкідливих впливів.

Крім спадковості та загальних захворювань жінок під час ва­гітності, всі інші причини патології розвитку дитячого організму можна усунути. Це отруєння плода алкоголем, нікотином, меди­каментами, виробничими отрутами, до яких чутливість під час вагітності значно підвищується. Безперечно, негативно познача­ються надмірні фізичні навантаження під час занять спортом, бо існує велика імовірність механічного ушкодження плода. Орга­ни, що розвиваються, дуже чутливі до тиску. Підвищення його навіть на кілька годин у ділянці живота вагітної може призвести до незворотніх змін у розвитку ембріона. За типового положення плода руки та ноги його притиснуті до обличчя і, під час механі­чного впливу ззовні під тиском кінцівок, насамперед деформу­ються кістки обличчя. Саме цим пояснюється шкідливість мало­рухомого, сидячого способу життя вагітної. Не можна носити одяг, що стискає живіт (джинси, пояси), втягувати живіт, тощо. Переїдання та надмірне вживання рідини також створюють умо­ви для компресії плода.

В грудному віці на розвиток щелепних кісток негативно впли­ває неправильний догляд за дитиною. Передусім це стосується характеру вигодовування. Під час годування груддю або з пля­шечки треба стежити, шоб не було тиску на обличчя немовляти. Не можна класти дитину з пляшечкою на бік (тиск на один бік обличчя), слід підтримувати пляшечку рукою. Соски мають бути м'якими, еластичними, круглої форми з обмежувачем довжини (від жорстких сосок можуть виникати пролежні на твердому піднебінні). Отвір у сосці має бути невеликий, щоб дитина смок­тала з деяким зусиллям. Тривалість смоктання під час годування повинна бути не меншою ніж 15-20 хв., чим забезпечується по­вноцінний розвиток нижньої щелепи.

Ще більш відповідальним моментом є організація підгодову­вання дітей. Малюк не повинен бути пасивним, коли йому дають їсти. Він має губами знімати їжу з ложки, напружуючи м'язи.

Вже згадувалося про необхідність у віці з І року поступово вводити в меню дитини тверді продукти, стимулюючи таким чином акт жування. Звичне недовантаження жувальних м'язів призводить до їх недостатнього розвитку і в старшому віці до­могтися активного жування стає дуже важко. А в той час інтен­сивне жування є одним із основних способів правильного розвит­ку не тільки зубів і ясен, але й щелепних кісток.

Важливе значення має також формування навичок з обробки їжі. Після відкусування передніми зубами губи повинні бути зімкнуті, їжа ретельно перетерта яснами в ділянці майбутніх бічних зубів. Треба стежити, щоб через відсутність бічних зубів дитина не подрібнювала їжу передніми, бо неприродна для них функція зумовить зміщення, а з часом навіть надмірний розвиток кістки, яка фіксує зуби.

Щелепно-лицева ділянка розвивається разом із усім кістко­вим скелетом. Малюки не повинні спати на животі або на боці, бо це може призвести до асиметричного формування лицевих кісток. Тим паче, не можна вкладати дітей спати з долонею під щокою. Аби не сформувався стійкий вигин хребетного стовпа, що теж впливає на формування щелепних кісток, ліжко не повин­но бути занадто коротким, прогинатися. Матрац має бути щіль­ним, подушка — пласкою, ковдра — легкою. Звичка спати зі схи­леною на груди чи закинутою назад головою призводить до по­рушення співвідношення верхньої та нижньої щелеп.

Дуже потрібен контроль за поставою та позами дитини під час ігор, ходьби, сидіння. Неприпустимо, аби дитина користувалася невідповідними меблями. Площина стола повинна бути на висоті половини грудей. Для контролю постави в положенні стоячи ди­тині пропонують притулитися спиною до стіни. Якщо її торка­ються 5 точок (потилиця, лопатки, сідниці, литкові м'язи, п'яти), а в ділянках шиї та попереку залишається деяка відстань (на ши­рину долоні дитини), то постава правильна. У разі порушення постави зубощелепні деформації спостерігаються в 2 рази часті­ ше, ніж у разі її норми. Треба навчити малюка правильно ходити: не нахиляти голову вперед або вбік, не сутулитися, не клишати, тощо. Не можна носити дитину на одній руці, водити переважно за одну руку, оскільки можливі викривлення хребетного стовпа та асиметричне формування обличчя. У дитячому віці з'являються шкідливі звички, пов'язані з неповноцінним актом смоктання в разі штучного чи змішаного вигодовування, а також з тим, що часто дитина тримає пальці біля обличчя. У нормі рефлекс смок­тання згасає наприкінці 1-го року життя, але часто в старшому віці діти, особливо з неурівноваженою психікою, смокчуть та кусають пальці, губи, щоки, язик, тощо.

Запобігти виникненню шкідливої звички смоктати можна за допомогою соски, але лише у віці до 6 міс (відразу після їди дава­ти соску до задоволення потреби в смоктанні, а пізніше — лише у неспокійному стані та перед сном). Не слід привчати дичину до соски в стані спокою, бадьорості та дозволяти нею користувати­ся після року життя, позаяк штучно підтримуваний смоктальний рефлекс може стати причиною шкідливих звичок. Спроби смок­тання належить припиняти, вчасно забирати руку малюка від рота, відволікаючи його грою, тощо.

Боротьба з цими звичками повинна бути наполегливою, бо вони майже завжди зумовлюють деформації прикусу, розсуван­ня зубів, випинання верхньої щелепи. Пальці, губи, інші предме­ти стають штучно створеними площинами, по яких ковзають зуби. Тому зуби, які прорізуються, ростуть неправильно, змінюється положення й тих зубів, що вже прорізалися. Якщо у дітей раннього віку об'єктом смоктання є пальці та деякі пред­мети, що виявляються дуже легко, то старші діти смокчуть губи, язик, а це виявити складніше. Смоктання губ через зниження внут-рішньоротового тиску призводить до збільшення їх розмірів, дис­пропорції верхньої та нижньої щелеп. Часто, внаслідок втягуван­ня губи в порожнину рота та її закусування зубами, шкіра нав­коло губ буває запаленою. Аби виявити причину такого явища, треба запропонувати дитині показати, як вона смокче чи заку­сує губи. Межа засмоктування губи збігається з межею ушкод­ження її шкіри.

До шкідливих звичок належать також жування передніми зу­бами, неправильне дихання, ковтання, вимовляння окремих звуків. Звичайно дитина дихає носом і лише за значних фізичних навантажень — ротом. Однак, при аденоїдних вегетаціях (полі­пах) у носових ходах спостерігається ротовий тип дихання, який може зберігатися і після оперативного усунення перешкод для вільного дихання носом. Перевірити це легко: потрібно запропо­нувати дитині дихати по черзі однією, а потім другою ніздрями при закритому роті. Якщо струмінь повітря вільно проходить через ніс, слід бути наполегливим у навчанні дитини правильно диха­ти. Поряд із цим потрібно проконсультуватися в оториноларин-голога та ортодонта.

У разі задавненої звички дихати ротом, особливо якщо раніше носове дихання було порушеним, з'являються характерні зовнішні ознаки: сухість губ, недорозвиток ніздрів (щілиноподібна форма), малорухливість під час вдиху через ніс та невеликі крила носа, широке перенісся, високе ("готичне") піднебіння, розходження верхніх передніх зубів, тощо.

Порушення функції ковтання є наслідком неправильного ви­конання цього акту в ранньому віці. На першому році життя ди­тина під час їди ковтає, коли щелепи розімкнені, а язик відштов­хується від стиснутих губ. Після 2 років через зміну характеру харчування акт ковтання перебудовується (тільки при стисну­тих щелепах язик відштовхується від верхніх зубів). Неправиль­ний розподіл сили під час обробки та ковтання харчової грудки нерідко призводить до зміни форми шелеп.

Ознаками неправильного ковтання у дітей віком понад 3 роки є неприродне в момент ковтання напруження деяких м'язів, які звичайно не беруть участі у цьому акті (закочування очей, по­смикування та опускання повік, кутів рота, наморщування лоба, витягування шиї), а також поява краплеподібних втягувань на підборідді ("симптом наперстка"). Навчає правильному ковтан­ню лікар, асистент стоматолога.

Нарешті, якщо в родині, де росте малюк, дорослі мають вади мови або свідомо говорять неправильно, у нього змінюється також артикуляція. Виправити дефекти мови допомагає лікар-логопед.

Для повноцінного розвитку окремих груп м'язів запропонова­но комплекси вправ міогімнастики, якими неважко оволодіти. Сформовані вади розвитку щелепних кісток лікують за допомо­гою різних апаратів.

Важливість харчування для забезпечення належного стану порожнини рота та правила вживання їжі

Однією із основних умов збереження здоров'я дитини є зба­лансоване харчування. Сьогодні відомо, що якісне харчування — це не надмірність їжі, а її раціональний склад, що забезпечує ба­ланс жирів, вуглеводів, білків, вітамінів, макро- та мікроелементів. Першої та другої складових завжди достатньо у нашому тради­ційному меню, останніх же трьох компонентів часто не вистачає. Особливо це стосується вітамінів у зимово-весняний період.

У питанні про правильне харчування треба виділити два мо­менти: 1) склад продуктів харчування в щоденному меню і відпо­відно в меню довгостроковому; 2) консистенція страв, по­слідовність їх вживання і культура їди.

У наш час лікарі-педіатри стурбовані ростом кількості дітей з надмірною масою тіла. Такі діти погано розвиваються фізично, часто хворіють, особливо на простудні недуги. Зрозуміло, зму­шувати дитину голодувати неприпустимо, але й шкідливо умов­ляти її поїсти після того, як вона вгамує голод, бо відчуття апе­титу — природний і надійний регулятор процесу вживання їжі. Часто батьки в тривозі за своє дитинча перегодовують його. За­ради того, аби дитина з'їла якомога більше, їй дають страву у перетертому, напіврідкому вигляді, та ще й надто солодку. Тому основними стають борошняні, картопляні страви з надлишком вершкового масла та цукру, а це зовсім неприпустимо. Висока енергетична цінність цих продуктів призводить до швидкого вга-мування голоду, дитина відмовляється від твердих, які потребу­ють жування, але важливих для здоров'я продуктів: м'яса, риби, овочів, твердих сирів. Страви, які містять вуглеводи, не поєдну­ються із продуктами, що багаті на вітаміни та мікроелементи і це призводить до неповноцінності харчування.

На сьогодні склалася парадоксальна ситуація: що більше до­рослі догоджають дитині, враховуючи її бажання і вимоги, то

Додаток 1. Матеріали санітарно-освітньої роботи з населенням більш хибна система її харчування. Тому потрібно суворо дотри­муватись принципів раціонального складання меню, включати до нього різні продукти (м'ясо птаці та молодих тварин, молочні продукти, ягоди, фрукти, овочі).

Дуже важливо прислухатися до рекомендацій лікаря про раціо­нальне харчування і обмежити вживання продуктів, які містять багато вуглеводів. Шматочок чорного хліба, спеченого з борош­на грубого помолу, містить вітаміь В, який конче потрібний для функцій нервової системи і обміну речовин. З каш кращі вівсяна, гречана з молоком і мінімальною кількістю цукру, гірші — ман­на, перлова. Каші не слід їсти щоденно, їх треба чергувати з ово­чевими рагу та гарнірами. Рослинні продукти грубоволокнисті, добре стимулюють скоротливу функцію кишок, запобігають зак­репу. Із овочевих страв треба обмежити картопляні через висо­кий вміст крохмалю, який перетворюється на цукор.

Жири в дієті вагітної та дитини повинні бути теж в обмеженій кількості. Корисні рослинні жири (олія соняшникова, кукурудзя­на, маслинова). Тваринний жир, у тому числі й вершкове масло, потрібно вживати дуже помірно, не щодня.

Основний продукт харчування вагітної та дитини — молоко. Цей продукт забезпечує повноцінний розвиток організму, що росте. Молоко вміщує всі життєво важливі біологічно активні речовини (вітаміни, білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі). Воно є головним джерелом кальцію та фосфору, які є основою твер­дих тканин зуба. Кальцій міститься також у значній кількості в капусті, картоплі, гречці, вівсі, бобових, фосфор — у м'ясі та рибі. Тому бажано поєднувати продукти цих груп в одній страві, оскільки засвоєння названих мінеральних речовин залежить від їх співвідношення.

Скарбницею вітамінів А, В,, В₆, Е, є чорний хліб, яєчний жов­ток, печінка і нирки тварин, гречка, овес, зелений горошок, мор­ква, помідори, яблука, груші, шипшина.

Основний мікроелемент, що сприяє зміцненню структури зубів, — фтор. Він міститься у моркві, горіхах, персиках, бобо­вих, зернових, морській рибі, яловичині, печінці.

Найбільше фтору у вдруге завареному і настояному протя­гом 15 — 20 хв. чаї, особливо грузинському: 1 чайну ложку чаю заливають склянкою окропу, першу порцію виливають (з нею видаляється майже весь кофеїн) і заварюють удруге. Дошкільня­там можна давити вранці і вдень по півсклянки чаю, школярам — по склянці.

Опитування 200 батьків, що мають дітей віком 3 — 7 років, свідчить про те, що 13,2 % дітей зовсім не вживають молочних продуктів, 14,5 % дітей випивають щоденно не більше склянки молока (рекомендована норма 0,5 л), 87 % майже не їдять смета­ну, сир, твердий сир, 77 % дітей не отримують або не регулярно їдять рибу, 56 % дітей часто (і у великій кількості — до 200 г на добу) їдять цукерки та інші кондитерські вироби, 61 % — не їдять житнього хліба.

Нагадаємо основні правила споживання їжі — як умови, що впливають на розвиток зубощелепної системи дітей.

Харчуватися дитина повинна стільки разів на добу, скільки рекомендує педіатр (з урахуванням вікових вимог до харчуван­ня). Дитині потрібно з'їдати всю порцію. Після кожної їди бажано одразу почистити зуби, щоб залишки їжі не розкладались у роті, сприяючи руйнуванню зубів, захворюванню ясен. Якщо це зро­бити неможливо, треба обов'язково прополоскати рот водою, краще лужною (не менше ніж 1/2 склянки).

Завершувати їду слід твердими, несолодкими продуктами, що сприятиме механічному очищенню зубів. Особливо корисно за­кінчувати їду твердим сиром, що творює стійку лужну реакцію слини. Це перешкоджає розмноженню мікробів і сприяє включен­ню кальцію в емаль зуба із слини.

Починаючи із року, дітям слід давати тверді продукти: спо­чатку маленькими шматочками (для жування), потім більшими, примушувати дітей активно відкусувати та інтенсивно жувати. З 3 років дитина повинна під час їди інтенсивно жувати не менше ніж 20 хв.

Жування сприяє зміцненню емалі й щелеп, стимулює слино­виділення, а свіжа слина, багата на іони кальцію, стимулює його поглинання емаллю. Слина змиває харчові залишки і знешкод­жує їх, тобто забезпечує самоочищення порожнини рота.

Нераціональна і шкідлива традиція закінчувати їду солодки­ми соками і компотами. Якщо дитина відмовляється від твердо-

Додаток 1. Матеріали санітарно-освітньої роботи з населенням го сиру, їй потрібно дати інші тверді продукти, фрукти, овочі (яблука, а ще краще моркву). У той час опитування батьків до­шкільнят засвідчило, що 86 % дітей завершують обід солодким десертом і тільки 72 % з них активно жують.

Оскільки солодощі не можна повністю вилучити із раціону дитини, бо мозку потрібна глюкоза, краще використовувати на­туральні продукти (мед, фруктові соки).

Жувальна гумка значно збільшує навантаження на зуби та сприяє очищенню зубів, збуджує слиновиділення. Але зразки, що випускаються, надто збагачені цукром, і це знижує її корисність. Треба застосувати її одразу після їди, інакше збуджується секре­ція травних залоз. Це саме стосується вживання солодощів в інтер­валі між їдою: несвоєчасно активізується процес травлення, по­рушується гігієнічний стан порожнини рота.

Слиновиділення стимулюється приємним виглядом страв та різноманітним меню, їжею грубої консистенції і полосканням рота лужними розчинами. А слина — це середовище існування і функ­ціонування зубів, від її кількості та якості залежить стан органів і тканин порожнини рота.