12.2. Вроджені і набуті морфологічні відхилення в розвитку зубощелепної системи

Морфологічні та функціональні відхилення в щелепно-лицевій ділянці протягом першого року життя:

аномалії форми та величини щелеп;

аномалії величини язика та прикріплення його вуздечки;

порушення термінів, парності та послідовності прорізуван­ня зубів;

зміна кривизни ясенних валиків та зубних дуг у вертикальній, сагітальній чи трансверзальній площинах;

недостатнє фізіологічне зміщення нижньої щелепи вперед;

порушення функцій смоктання, ковтання і дихання;

шкідливі звички.

Морфологічні та функціональні відхилення в щелепно-лицевій ділянці після першого року життя (до вище вказаних відхилень додаються наступні):

О часткова або повна адентія;

■=> діастеми та треми;

протракція фронтальних зубів;

■=> дистальне положення нижньої щелепи;

■=> сплющення фронтальної ділянки зубного ряду;

>=> недорозвиток верхньої або нижньої щелепи;

■=> збереження активного смоктального рефлексу;

^> слабке формування функції жування ("лінощі жування");

■=> шкідливі звички (користування соскою, смоктання пальця та ін.).

З моменту прорізування першого постійного моляра (6-7 років) до повної зміни молочних зубів (13 - 14 років) прикус носить на­зву змінного. Коли в зубних рядах знаходяться тільки постійні зуби, прикус називається постійним. Це приблизно з 13 - 14 років.

Класифікація аномалій Упа деформацій зубощелепної системи:

Ч> спадкові;

"3> вроджені;

*Ь набуті.

Спадкові аномалії

Спадкові аномалії передаються генетично, причини виникнен­ня яких ще недостатньо вивчені. В 1917 році було описано успад­кування протягом багатьох століть зрощення суглобів пальців (симфалангія). Вперше така аномалія була виявлена у полковод­ця ДжонаТальбота, який загинув у 1453 році. Прогенія, яка ус­падковувалась в імператорській династії Габсбургів, прослідко-вана з 1377 року.

В даний час відомо більше тисячі спадкових захворювань, се­ред них вади щелепно-лицевої ділянки:

^ розщілина губи, альвеолярного відростка, піднебіння;

-> мікро- або макростомія;

адентія, ретенція; + надкомплектні зуби, мікро- або макродентія;

діастеми і треми;

справжні прогенія або прогнатія, глибокий прикус. Генетично зумовлені можуть бути й деякі фактори ризику:

аномалія вуздечок губ чи язика;

діастеми і треми;

відхилення у фізіологічному прорізуванні зубів.

Вродженні аномалії та деформації

Аномалії жувального апарату, які розвинулися в ембріональ­ному (антенатальному) періоді називаються вродженими. До них ввідносяться:

^ часткова або повна адентія;

*Ь розщілини губ, альвеолярного відростка,піднебіння;

0> однобічна мікрогенія;

^ молочні зуби, які зрослися;

У$ потворна форма молочних і постійних зубів.

Причини виникнення вроджених аномалій та деформацій:

О екстрагенітальні захворювання матері;

■=> неповноцінне харчування;

О гестози (токсикози) вагітності;

■=> пряма дія травм на плід, великі розміри плода;

О шкідливі звички матері;

^> побічна тератогенна дія ліків;

<> вплив радіації, хімізації зовнішнього середовища;

■=> тісний одяг вагітної;

■=> пологова травма.

Набуті морфологічні відхилення в розвитку зубощелепної системи:

+ аномалії розташування окремих зубів (оральне, вестибуляр­не, мезіальне, дистальне, обертання зуба навколо повздовжньої осі),

-> аномалії зубоальвеолярних дуг (видовжена, вкорочена, зву­жена одно-двобічна, ІІ-подібна, трапецієподібна,сідлоподібна аномалії прикусу в сагітальній площині - дистальний, мезі-альний; у вертикальній площині - відкритий, глибокий; у гори­зонтальній - перехресний одно-двобічний.

Набуті функціональні відхилення в розвитку зубощелепної системи:

Чинники, які діють на дитину першого року життя і в наступні роки:

^ Дисфункції (порушення фізіологічних функцій):

> неправильна техніка годування і вкладання дитини до сну, а також порушення постави;

порушення функцій ковтання, дихання, жування і мови; Парафункцїї (шкідливі або стереотипні звички):

смоктання пустушки;

смоктання пальця, нижньої губи, язика і втягування сли­зівки щік;

підпирання підборідку;

> надгризання різних предметів і нігтів. 0> Карієс зубів та його ускладнення.

^ Передчасне видалення молочних зубів.

Ч> Механічні, термічні та інші травми щелепно-лицевої ділянки. Ч> Аномалійне прикріплення вуздечок губ. Ч> Захворювання верхніх дихальних шляхів. % Інфекційні та загальні захворювання.

Дисфункції

Неправильна техніка годування і вкладання дитини до сну:

часте нічне годування; неправильне положення дитини на руках матері під час годування;

■>неправильнегодуваннязпляшеч-ки(тискнанижнющелепу,ротоведихання) (рис. 12.1); Рис. 12.1. Неправильне

^ великий отвір у сосці - "лінощі" годування дитини з жування, "11" подібне піднебіння; пляшечки ^ '

н еправильне положення дитини в ліжечку (рис. 12.2). Якщо голівка лежить в одній площині з тілом (дорсальна або хребто­ва позиція), нижня шелепа змішується назад, виникає дисталь­ний прикус.

В исоке положення голівки на грубій подушці (черевна позиція) призводить до виникнення мезіально-го прикусу. Наслідок підкладання ручки або подушки під борідку на одному боці - перехресний прикус (рис. 12.3).

Язикові навички:

смоктання язика;

стиснення язика вперед;

гриз язика;

> вкладання язика між різцями, ковтання при цьому відбувається при відкритих вустах і, як на­слідок, - ротове дихання;

> низьке вкладання язика - зміщення нижньої щелепи вперед. Порушення функції дихання

Ротове дихання призводить до гіпотонії колового м'язу рота, внаслідок чого формується: Ч> високе тверде піднебіння; *Ь розходження верхніх передніх зубів.

Причини виникнення ротового дихання:

<> захворювання ЛОР-органів (аденоїди, поліпи носа, скривлення перегородки носа, хронічні риніти); О рахіт;

О високе вкладання немовлят до сну;

О ковтання при відкритих вустах;

"=> неправильне годування з пляшечки.

Наслідки ротового дихання:

т> надмірний нахил передніх зубів вперед;

дистальне розташування нижньої щелепи;

набряк, почервоніння і сухість слизівки;

негарний вираз обличчя дитини: широке переднісся, неве­ликі крила носа, постійно відкритий рот.