Тема 9. Епідеміологія стоматологічних захворювань Інші дані (клітини 29 і зо).

Дві клітини - 29 і ЗО - використовуються для запису іншої інформації про оглянутих осіб або про місцевість, де проводить­ся обстеження. Сюди може бути внесена інформація про куріння, використання жувальних гумок, еміграції, вміст фториду в питній воді. Якщо необхідна інформація про вживання цукру, то за до­помогою відповідних кодів вносять дані про кількість або регу­лярність його прийому.

Протипокази до обстеження (клітина 31).

Місцеві фахівці повинні самі визначити, які стани є перешко­дою для проведення будь-якої частини огляду і можуть представ­ляти ризик для пацієнтів або викликати у них почуття диском­форту. З цього приводу дослідники мають дати свою оцінку і внести такі коди:

- немає протипоказів

- протипокази.

Позаротове обстеження (клітина 32).

Огляд ділянки, яка оточує ротову порожнину, повинен прово­дитись в такій послідовності:

% загальний вигляд шкіряних покровів (голова, шия, плечі); Ч> навколоротова ділянка (ніс, щоки, підборіддя); *Ь лімфатичні вузли (голова, шия); % ділянки шкіри верхньої та нижньої губ; ^ червона облямівка губ та носогубні згортки; ^ ділянка скронево-нижньощелепного суглоба (ВНЩС) і біля-вушної залози.

Коди і критерії позаротового обстеження:

- нема ознак ураження.

- виразки, рани, ерозії, тріщини (голова, шия, плечі);

- виразки, рани, ерозії, тріщини (ніс, щоки, підборіддя);

- виразки, рани, ерозії, тріщини (носогубні згортки);

- виразки, рани, ерозії, тріщини (червона облямівка губ);

- злоякісні новоутворення;

- патологія ділянок верхньої і нижньої губ (наприклад, тріщини);

- збільшені лімфатичні вузли (голова, шия);

- інші припухлості обличчя і щелеп;

- не реєструється.

Оцінка скронево-нижньощелепного суглобу (клітини 33 - 36).

Симптоми (клітина 33).

- нема симптомів;

- клацання, біль або труднощі при відкриванні або закри­ванні рота (один раз на тиждень або частіше);

9 - не реєструється.

Ознаки (клітини 34 - 36).

0 - нема ознак

1 - клацання, напруження при пальпації або зменшення рухо­мості щелеп (відкривання ЗО мм).

9 - не реєструється.

Клацання (клітина 34) в одному або в обох скронево-нижньо­щелепних суглобах. Клацання оцінюють безпосередньо за допо­могою почутого звуку або при пальпації суглобів.

Біль при пальпації (клітина 35) скроневого і /або жувального м'язу з однієї або обох сторін оцінюють при односторонньому обстеженні двома пальцями шляхом сильного натискування двічі на найбільш виступаючу частину м'яза. Цей код реєструють лише в тому випадку, якщо пальпація спричиняє мимовільний реф­лекторний рух.

Обмеження рухомості щелепи - відкривання менше ніж на ЗО мм (клітина 36). Для цього вимірюють відстань між ріжучими края­ми центральних різців верхньої і нижньої щелеп. У дорослих ру­хомість щелепи зменшена в тому випадку, якщо пацієнт не здат­ний відкрити рота на ширину двох пальців.

Слизівки ротової порожнини (клітини 37 - 42).

Огляд слизівки та м'яких тканин всередині ротової порожнини і навколо неї потрібно проводити у кожного пацієнта. Дослі­дження повинно бути детальним і системним і здійснюватись у такій послідовності:

слизівки губ і борозни губ (верхньої і нижньої);

губна частина перехідних складок і слизівка щік (справа і зліва);

язик (дорзальна і вентральна поверхні, краї);

дно ротової порожнини;

тверде і м'яке піднебіння;

> альвеолярні відростки/ясна (верхні та нижні). 148:

Огляд проводиться за допомогою двох стоматологічних дзер­кал або одного дзеркала і ручки пародонтального зонда для відве­дення тканин. Коди і критерії:

- нема ознак ураження;

- злоякісна пухлина (рак ротової порожнини);

- лейкоплакія;

- червоний плескатий лишай;

- стоматит (афтозний, герпетичний, травматичний);

- гострий некротичний гінгівіт;

- кандидоз;

- абсцес;

- інші захворювання (вказати, якщо можливо);

- не реєструється.

Основну локалізацію ураження (уражень) слизівки записують в клітинах 40 - 42:

- червона облямівка губ;

- перехідні складки;

- губи;

- борозни;

- слизівка щік;

- дно ротової порожнини;

- язик;

- тверде і /або м'яке піднебіння;

- альвеолярний гребінь/ясна;

- не реєструється.

Наприклад, якщо у пацієнта виявлена лейкоплакія на слизівці щік і перехідних складках, реєстрація буде такою:

1 (37) (38) (39)		1	(40)
1		2	(41)
6		6	(42)

Плямистість/гіпоплазія емалі (клітини 43 - 52). Коди і критерії:

- норма.

- Обмежена плямистість. В емалі нормальної товщини і з інтак­тною поверхнею спостерігається різний ступінь порушення напівпро­зорості. Ці ділянки відділені від нормальної емалі чіткою межею і можуть бути білими, кремовими, жовтими або коричневими.

- Дифузна плямистість. Це також порушення емалі різного ступеня білого кольору. Відсутня чітка межа з прилягаючою нор­мальною емаллю, а форми плямистості - лінійні, зламані або ок­ремі плями зливаються в конгломерат.

- Гіпоплазія. Дефект, який захоплює поверхню емалі і пов'яза­ний з локальним зменшенням товщини емалі. Зустрічається у формі:

■=> щілин - одиноких або множинних, поверхневих або гли­боких, неправильно розкинутих або розташованих гори­зонтальними рядами на поверхні зуба;

■=> жолобків - одиноких або множинних, вузьких або широ­ких (максимально - 2 мм);

О часткова або повна відсутність емалі над значною ділян­кою дентину. Уражена емаль прозора або каламутна:

- інші дефекти;

- обмежена і дифузна плямистість;

- обмежена плямистість і гіпоплазія;

- дифузна плямистість і гіпоплазія;

- поєднання всіх трьох типів;

- не реєструється.

Клінічний огляд. Оглядають тільки щічні поверхні 10 індекс­них зубів і реєструють в клітинах 43 - 52. Якщо будь-який із індек­сних зубів відсутній, відповідна клітина (клітини) повинна зали­шатись незаповненою.

14 13 12 11 І 21 22 23 24

46 І 36

Диференційний діагноз між плямистістю емалі та іншими зміна­ми в ній проводять з:

початковим карієсом в стадії білої плями;

білими краями горбиків премолярів і молярів і деколи бічних

різців.

Флюороз зубів (клітина 53).

Флюороз має певну тенденцію розташовуватись на симетрич­них зубах з двох сторін у вигляді горизонтальних рисок на зубі. Частіше за все уражаються премоляри і другі моляри, далі за частотою йдуть верхні різці і, в останню чергу, - різці нижньої щелепи.

Дослідник повинен відзначити розташування будь-яких де­фектів і вирішити, чи є вони типовими для флюорозу. Рекомен­дується застосувати критерії індексу Dean, для оцінки якого ви­бирають два найбільш уражених зуба. Якщо ураження неодна­кові, реєструють менший код із двох.

Коди і критерії:

- норма. Поверхня емалі гладенька, блискуча, блідого кре­мово-білого кольору;

- сумнівний. Легкі порушення напівпрозорості нормальної емалі, які варіюють від декількох білих крапок до випадкових білих плям;

- дуже слабкий. Маленькі непрозорі білі плями, розкидані нерегулярно на поверхні зуба, займаючи менше 25 % зубної по­верхні;

- слабкий. Ділянки з білими плямами в емалі більш значні, ніж в коді 2, але займають менше 50 % поверхні зуба;

- помірний. Поверхні зубів схильні до помітного стирання, часто зустрічаються коричневі плями неправильної форми;

5 важкий. Уражені всі емалеві поверхні, і гіпоплазія так про­являється, що може змінитись форма зуба. Головна ознака цього коду - окремі або злиті ямки. Часто зустрічаються коричневі плями;

виключений (наприклад зуб, вкритий коронкою);

- не реєструється.

Комунальний пародонтальний індекс (СРІ клітини 54 - 59). Показники пародонтального статусу:

кровоточивість ясен;

зубний камінь;

пародонтальні кишені.

Застосовується спеціально розроблений легкий СРІ зонд з куль­кою на кінці, діаметром 0,5 мм, який має чорну облямівку між 3,5 і 5,5 мм і чорні кільця на рівні 8,5 мм і 11,5 мм від кінчика зонду.

Секстанти. Ротова порожнина ділиться на секстанти, які включають такі групи зубів: 18 - 14, 13 - 23, 24 - 28, 38 - 34, 33 -43, 44- 48. Секстант оглядають лише в тому випадку, коли в ньому присутні два чи більше зубів, які не підлягають видаленню. (При­мітка: це відміняє попередню інструкцію про включення єдиного в секстанті зуба у сусідній секстант). Індексні зуби у дорослих від 20 років і старше оглядають 10 наступних так званих індекс­них зубів:

17 16 11 | 26 27 47 46 31 | 36 37

У пацієнтів молодших за 20 років оглядають тільки 6 індекс­них зубів - 16, 11, 26, 36, 31 і 46.

Виявлення ясеневих кишень і каменя. При зондуванні в ділянці індексного зуба зонд застосовується як "чутливий" інструмент для визначення глибини кишені (виявлення під'ясневого зубного каменя і кровоточивості). Використана при зондуванні сила не повинна перевищувати 20 г. Практичним тестом для встанов­лення цієї сили є розташування зонда під ніготь великого пальця і натискування до появи дискомфорту. Для виявлення під'ясне­вого зубного каменя застосовують мінімальне зусилля, яке дає можливість кільцю просуватись впродовж поверхні зуба.

Після встановлення зонда, його кулька повинна рухатись по анатомічній поверхні кореня зуба. Якщо пацієнт під час зондуван­ня відчуває біль, це вказує на прикладання надмірного зусилля.

Для зондування кульку зонда потрібно обережно помістити в ясеневу боріздку або кишеню і прозондувати по всій довжині. Наприклад, зонд вводять в кишеню в дистальному відділі щічної поверхні другого моляра якомога ближче до контактного пунк­ту з третім моляром, розташовуючи його паралельно до повздов­жньої осі зуба. Далі зонд обережно просувають короткими руха­ми вверх і вниз впродовж щічної борозни або кишені до медіаль­ної поверхні другого моляра і від дистальної ділянки щічної по­верхні першого моляра до ділянки контакту з премоляром. Ана­логічні рухи виконуються на язикових поверхнях, починаючи з дистальної ділянки другого моляра.

Огляд і реєстрація. Індексні зуби або всі зуби, які залишилися в секстанті, де немає індексних зубів, повинні бути обстеженні і у відповідній клітині зареєстрований найвищий код.

Коди:

- немає ознак ураження;

- спостерігається кровоточивість, спонтанна або після зон­дування, яку видно за допомогою стоматологічного дзеркала;

- камінь, виявлений підчас зондування, але при цьому видно всю чорну ділянку зонда;

- кишеня 4 - 5 мм (ясеневий край на рівні чорної позначки на зонді);

4 - кишеня 6 мм або більше (чорна ділянка на зонді невидима); X - виключений секстант (якщо в секстанті присутні менше 2 зубів); 9 –