Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
УДК Профілактика Word.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3.92 Mб
Скачать

Проведення бесіди, виступу перед батьками і вихователями дітей дошкільного віку

У санітарно-освітній роботі у дитячому садку важливою є співдружність чотирьох ланок:

асистентів лікаря-стоматолога, які здійснюють профілак­тичну роботу;

Ч> вихователів;

% батьків;

Ч> дітей.

Порушення етапів роботи будь-якої ланки, протиріччя реко­мендацій, незлагодженість напрямків профілактики і та ін. може несприятливо впливати на ефективність профілактичних заходів. Чого варте, наприклад, таке зауваження батька (матері): "А ваш дідусь не чистив зубів і помер у 96 років не втративши жодного зуба".

Виступ або бесіда з профілактики вирішує два завдання:

стурбувати батьків станом зубів та ротової порожнини своїх дітей;

викликати безпосередньо зацікавленість у проведенні і підтриманні профілактичних заходів у дитячому садку.

Бесіди, або співбесіди з вихователями і батьками — важливий етап активних форм санітарно-освітньої роботи. У цих бесідах необхідно поставити мету та завдання профілактики в стомато­логії, окреслити коло заходів щодо її здійснення, об'єм роботи, бажаний час та умови їх здійснення.

Окремо належить об'єднати вихователів і медичних праців­ників дитячих закладів у продовженні роботи, підкреслити, що від їх участі, зацікавленості, вимогливості та майстерності зде­більшого залежить успіх та ефективність заходів профілактики.

Найзручніше бесіди або виступи організовувати перед батьків­ськими зборами, при цьому треба мати на увазі, що для даного заходу небажана велика аудиторія, тому не слід об'єднувати батьків дітей кількох груп.

Бесіду бажано проводити активно, цікаво, з багатьма прикла­дами, ілюстраціями, але конкретні негативні приклади з життя групи дітей краще не наводити або згадувати про них дуже обе­режно, бажано — позитивні. Тривалість бесід не повинна переви­щувати 20 — 30 хв., щоб такий же час залишити для відповідей на запитання.

Для початку необхідно акцентувати увагу на складних і не­приємних наслідках, до яких призводять хвороби зубів, щелеп, пародонту, порушення прикусу.

Проводити бесіди слід під девізом: "Краще запобігати, ніж лікувати". У бесіді варто вказувати на найбільш тяжкі наслідки недотримання профілактичних заходів. На такому фоні більш серйозно сприймається інформація про важливість профілактич­них заходів, з'являється відповідальність батьків за стан здоро­в'я своїх дітей.

Завершуючи бесіду (виступ), асистент лікаря-стоматолога повинен закликати батьків бути його помічниками у цій важливій справі і підкреслити залежність успіху профілактичних заходів від спільних зусиль. Особливий акцент робиться на контролі за культурою вживання вуглеводів (цукрів) та вітамінів, гігієнічного догляду за порожниною рота в домашніх умовах. Для закріплен­ня отриманих знань доцільно вручити кожному із батьків друко­вані пам'ятки-листівки.

Проведення уроку гігієни і здоров'я в молодших класах

Практичне навчання гігієнічним навичкам бажано проводити в класі гігієни. Незалежно від способу проведення заняття необхід­но продемонструвати чистоту зубів у всіх або частини дітей, ви­користовуючи метод фарбування зубів індикаторами зубного нальоту до і після чищення. Необхідно навчити всіх дорослих і школярів, які залучені до проведення уроку здоров'я, визначати індекс гігієни. Навчання бажано проводити в класі перед почат­ком планової санації, лише тоді буде формуватись правильне ставлення учнів до лікування.

Бажання завоювати авторитет навчаючого активізує дітей молодших класів до участі в різноманітних змаганнях і це необхід­но використати в гігієнічному навчанні і вихованні. Значно підви­щує активність та увагу дітей, розподіл їх перед початком за­няття на групи для порівняння: хто уважно слухав і більше запа­м'ятав (краще зрозумів).

Робота зі школярами, крім інших позакласних форм запровад­ження санітарно-гігієнічних знань (демонстрування тематичних фільмів, проведення бесід, написання дітьми творів і виконання ними малюнків), включає організацію театралізованих тематич­них вистав. В сценарій закладаються в дискусійному варіанті елементи знань з питань техніки чищення зубів, характеру хар­чування, ставлення до кондитерських виробів, обговорення їх в ігровій формі персонажами (ляльки, звірята) із зверненням до гля­дачів, що викликає дуже активну реакцію дітей і покращує зас­воєння ними інформації. До виготовлення наочних посібників, які використовуються на заняттях, залучають дітей з гуртків ма­лювання і ліплення в школі, Палацу школярів.

Робота з батьками здійснюється шляхом проведення бесід з акцентом на значенні гігієни ротової порожнини в розвитку КарІЄ- су зубів і захворювань пародонту. Демонстрування правильного догляду за порожниною рота поєднується з показом кінофільмів. Проводиться випуск санітарної стінної газети з відображенням питань попередження стоматологічних захворювань, а також розповсюдження серед батьків та учнів пам'яток-листівок. Готу­ючись до виступу перед батьками, необхідно використати форму викладання матеріалу і зміст рекомендацій відповідно до культур­ного рівня населення та умов життя в регіоні.

Під час проведення бесід із школярами необхідно враховувати прихильність до казкових героїв, що дає можливість застосува­ти під час навчання матеріали, які використовувались в роботі з дошкільнятами. Викладення матеріалу потрібно супроводжува­ти показом окремих малюнків, сюжетних серій, дидактичних пан­но, які значно спрощують завдання навчаючого. В наочних по­сібниках, призначених для дітей 7 — 9 років, обов'язково пови­нен використовуватись метод порівняння. Наприклад, будову ко­ронки зуба (емаль, дентин, пульпа) порівнюють з хатинкою (дах, стіни, кімната), а весь зуб (коронка, корінь) - з деревом і т. д. Важливим є розташування людини, яка проводить бесіду, рівна віддаль від усіх дітей, здатність тримати всіх у полі зору, актив­но залучати до бесіди.

Тривалість бесіди не повинна перевищувати 12 — 15 хв. За­трата більшого часу для інформації не дає бажаного результату, оскільки можливість напруженої уваги дітей цього віку обмежена.

Викладання матеріалу повинно бути доступним, мова — зро­зуміла дітям. Необхідні терміни потрібно вволити поступово, з обов'язковим їх поясненням. Закріплення знань проводити шля­хом запитань і відповідей.