Етапи активних форм санітарної освіти

До активних форм належать методи безпосереднього спілку­вання стоматологів, асистентів лікарів-стоматологів із населен­ням: уроки здоров'я, бесіди, виступи, лекції, доповіді.

Висока дійовість активних форм залежить від безпосереднього спілкування медичних працівників з аудиторією, що забезпечує: максимальний психологічний контакт;

■=> умови взаєморозуміння.

Перший етап — розмови або семінари з педагогами та медич­ними працівниками дитячої установи, медпрацівниками жіночих консультацій, під час проведення яких висвітлюють мету, зав­дання, заходи з профілактики стоматологічних захворювань, по­яснюють роль вихователів та медичних працівників у її здійсненні. Головна мета цього етапу — залучити педагогів, вихователів та медпрацівників до активної участі в санітарно-освітній роботі.

Другий етап активної санітарно-освітньої роботи в організо­ваних дитячих колективах та жіночій консультації проводять у формі розмови з батьками та майбутніми матерями, які повинні турбуватися про стан зубів і органів ротової порожнини своїх дітей, бути зацікавленими в проведенні профілактичних заходів.

До третього етапу активних форм санітарно-освітньої робо­ти належать розмови та уроки здоров'я, які проводять з ураху­ванням вікових особливостей дітей. Для малюків віком 2 — 4 роки вони мають бути у формі гри. Починаючи з 3 років і до молодшо­го шкільного віку (1—3-й класи), у дітей переважає реакція на­слідування дорослих. У цей період дуже важливими є особистий приклад членів сім'ї та показ елементів догляду за порожниною рота вихователем чи медпрацівником дитячих установ. У середніх та старших класах лекція з питань гігієнічної культури має но­сити науковий характер і впливати на емоції та розум слухачів.

Пасивні форми санітарної освіти

Пасивні форми санітарно-освітньої роботи головним чином адресовані батькам та дітям, майбутнім матерям, частково — медичним працівникам та педагогам. У школах, дошкільних ус­тановах та поліклініках засоби наочної агітації (стенди, плака­ти, санбюлетені, експозиції виставок, вітражі, тощо) доцільно розташовувати в кімнатах гігієни, а за відсутності таких — у холах або коридорах.

Таким чином, увесь комплекс санітарно-освітніх заходів по­винен бути спрямований на збереження здоров'я населення, профі­лактику стоматологічних захворювань. Обсяг цієї роботи схе­матично можна зобразити так:

інформація —*■ знання переконання —*- вчинки (навички). Подальшим важливим етапом санітарно-освітньої роботи є навчання методам гігієни ротової порожнини. Цією роботою та­кож треба охопити основні групи населення: педагогів (вихова­телів), медичних працівників дитячих установ, батьків та дітей. Робота з кожною із названих груп повинна бути чітко диферен­ційованою і проводитись поетапно.

Оформлення кімнати або куточка гігієни ротової порожнини.

Успішне проведення санітарно-освітньої роботи і навчання методам гігієни порожнини рота вимагає створення спеціальних центрів — кімнат гігієни та профілактики.

Залежно від площі, яка виділяється, є можливість компонува­ти декілька варіантів таких кімнат. При достатній площі (25 — ЗО м²) створюється типова кімната гігієни та профілактики, яка складається з декількох функціонально-орієнтувальних зон.

1. Зона активного навчання раціональним методам гігієни ос­нащується в обов'язковому порядку 8 — 10 мийками на висоті 70 см від рівня підлоги і відповідною кількістю великих дзеркал над мийками. Над дзеркалами повинні бути вивішені таблиці з правилами догляду за ротовою порожниною, на видному місці — демонстраційна зубна щітка великих розмірів і збільшені моделі щелеп.

Зона активноїі інформації передбачає встановлення стандарт­них шкільних меблів на 25 — ЗО місць у центрі кімнати гігієни, розташування діапроектора (кіноустановки) та екрану. Ця зона призначена для проведення активних форм санітарно-освітньої роботи.

Зона пасивної інформації розташовується на вільних стінах кімнати гігієни і передбачає створення постійно діючих виста­вок засобів, предметів гігієни і профілактики, стендів, таблиць, вітражів з підсвітленням, плакатів, пам'яток для різних груп на­селення. Призначена для здійснення пасивних і активних форм санітарно-освітньої роботи.

Профілактично-гігієнічна зона передбачає встановлення шаф з полицями для розташування індивідуальних засобів і предметів гігієни порожнини рота.

Зона обстеження та контролю ефективності гігієни і профі­лактики складається з робочого місця стоматолога або його аси­стента, де можна якісно здійснювати обстеження ротової порож­нини до і в процесі спеціальних гігієнічних та профілактичних заходів.

При створенні кімнат гігієни в дитячих дошкільних закладах і шкодах доцільно поєднувати їх разом з лікувальним стоматоло­гічним кабінетом на 1 — 2 крісла. Для цього потрібна кімната, яка має розміри звичайного класу. Створення оптимального гра­фіку проведення санаційної, профілактичної, гігієнічної роботи дає змогу на невеликій площі компактно проводити всі розділи лікувально-профілактичних заходів.

Якщо в дитячому садку або школі немає можливості виділити окрему велику кімнату, то всю наочну агітацію можна розта­шовувати в одному із холів приміщення, а практичні навички з гігієни порожнини рота і застосування спеціальних засобів профі­лактики проводити у вмивальній або пристосованій кімнаті. Можна використовувати мийки з дзеркалами, які за типовими проектами встановлюють в кількості 7 — 10 перед їдальнею. Зубні щітки для навчання гігієні порожнини рота зручно зберіга­ти в хімічних штативах щетиною доверху. Такі штативи з відпо­відним маркуванням повинні бути в кожному класі або групі і зберігатись в шафах із закритими полицями.

О блаштування типової кімнати гігі