Тема 3. Клінічні критерії стану здоров'я органів і тканин порожнини рота Зубні формули, які використовують в Україні

Тема 4 зубні відкладення та їх роль у розвитку стоматологічних захворювань

* Зубні відкладення — своєрідні м'які (зубний наліт, зубна бляшка) і тверді (зубний камінь) утворення на поверхні коронок зубів, пришийкових ділянках і коренів, які склада­ються з органічних і неорганічних речовин.

Зубні відкладення, контактуючи з твердими тканинами зуба, слизівкою ясен, які оточують зуб, сприяють розвитку карієсу, захворювань пародонту і слизівки, при певних обставинах шкідли­во впливають на організм людини.

П ервинний субстрат зубних відкладень складає зубний наліт — органічну основу, яку процес мінералізації перетворює у зубний камінь

Етапи створення зубного нальоту (рис. 4.1):

формування тонкої (1 — 10 мкм) безклітинної органічної плівки на поверхні емалі — пелікули в межах часу від декількох хвилин до декількох годин;

а дсорбція на поверхню пелікули білків, мікроорганізмів та епітеліальних клітин. Основний компонент зубного нальоту — осаджені вуглеводи, які продукують стрептококи з харчової са­харози;

стадія зрілої зубної бляшки, товщина якої біля 200 мкм;

власне зубний наліт;

перетворення зубної бляшки в зубний камінь.

Термін "зубна бляшка" (синонім "зубний наліт") широко ви­користовують зарубіжні стоматологи.

Зубний наліт розташовується на поверхні коронки зуба пере­важно в місцях важкодоступних для механічного очищення: ^при-шийкові ділянки, ^міжзубні проміжки, ^>ямки і фісури, ^прокси­мальні поверхні.

^{Інтенсивність утворення зубного нальоту залежить від: Ц}

■> мікрофлори порожнини рота; ^ в'язкості і складу слини;

злущення епітелію слизівки; ^ місцевих запальних процесів; ^ самоочищення ротової порожнини; ^ індивідуальної форми зубів і зубних дуг;

особливостей жування і характеру прикуса; ^ характеру їжі.

Зубний наліт дозріває до закінчення 9-го дня з нерівномірною швидкістю: найбільшою — протягом першої доби, пізніше швидкість сповільнюється, а з 5-ї доби до 9-ї зберігається на мінімальному рівні.

Бактеріальний склад зубного нальоту різноманітний: кокові і паличкові форми, гриби, актиноміцети, спірохети, спірили. Реак­ція середовища — слабокисла.

В білому зубному нальоті під впливом мікроорганізмів відбу­ваються процеси бродіння і гниття. Токсичні продукти, які утво­рюються при цьому, виявляють руйнівну дію на тверді тканини зуба і викликають різного ступеня подразнення і запалення слизів­ки ясен. Утворюється "гніздо", "фокус" для відкладення неорга­нічних солей і створення центру мінералізації — зубного каменя.

Білий наліт частіше зустрічається в осіб, які не дотримуються правил гігієни порожнини рота і досить легко видаляється за до­помогою зубної щітки і пасти.

Коричневий зубний наліт проникає в емаль, дентин, внаслідок чого погано піддається видаленню. Він зустрічається у курців і некурців, особливо у жінок. Темнокоричневий наліт може зустрі­чатись і у дітей, слина яких містить багато невідновленого залі­за, яке в порожнині рота, з'єднуючись із сіркою з гниючих білко­вих речовин, зумовлює коричневе забарвлення нальоту.

Зелений зубний наліт виникає переважно у дітей і в молодих осіб. Розташовується тонким шаром на губній поверхні фронталь- них зубів, деколи проникає в емаль. Зелений колір нальоту зде- 52

більшого пов'язують з дією гриба Ziehen dentalis. За допомогою мікроскопічних досліджень виявлені дрібні отвори, густо заселені грибами, які, уражаючи органічну основу емалі, сприяють ви­никненню карієсу.

Мінералізація зубного нальоту відбувається через декілька тижнів після початку його утворення і супроводжується імпрег­нацією кристалів фосфату кальцію. Час, необхідний для затвер­дження м'якої основи — біля 12 дніг. Консистенція зубного каме­ню залежить від кількості органічних і неорганічних (мінераль­них) речовин.