Харчування дітей дошкільного та шкільного віку

У міру росту і розвитку організму дитини зростає потреба у солях кальцію, вітамінах, білках, фторі, яку можна задовольнн-

ти шляхом збільшення у раціоні молочних продуктів, овочів, фруктів.

Всмоктування кальцію у кишківнику змінюється у зворотній пропорції до віку і кількості його надходження з їжею. Кальцій всмоктується більш ефективно при малому його надходженні, із віком ефективність всмоктування знижується. В 1 - 3 роки фізіо­логічна потреба кальцію - 800 мг, у 4 - 6 - 1200 мг, у 7 - 10 -1000 мг, після 11 років - 1100 мг. Підвищення споживання каль­цію з 4 - 6 річного віку фізіологічно виправдане, оскільки у цей період відбувається інтенсивний ріст і формування скелету.

Надлишковий вміст у їжі фосфатів та жирів, які утворюють з кальцієм нерозчинні сполуки, зменшує всмоктування кальцію у кишківнику. У зернових та м'ясних продуктах вміст фосфору ви­сокий (Са/Р у хлібі - 1:8,2; у яловичині - 1:21). Це негативно впли­ває на засвоюваність кальцію, тому до раціону треба включити (Са/Р у капусті - 1:0,7; у салаті - 1:5, у яблуках - 1:0,7).

В процесі обміну кальцію беруть участь магній, марганець, мідь. Відомо, що магній у великих кількостях зменшує здатність кісткової тканини зв'язувати кальцій. Встановлено, що при не­стачі марганцю і міді спостерігається затримання формування й росту скелета.

Фтор надходить до організму з питною водою. Його багато у чаї, морській рибі.

їжа дітей повинна містити збалансовану кількість білків, жирів і вуглеводів у співвідношенні 1:1:4. Переважно білковий раціон харчування сприяє високій засвоюваності білків, жирів, вугле­водів. При переважанні вуглеводного раціону (крупи, цукор, білий хліб) значно знижується засвоюваність білків, жирів і підвищуєть­ся засвоюваність вуглеводів.

Численні дослідження свідчать про прямий зв'язок між вживан­ням цукру та інтенсивністю ураження зубів карієсом. Вживання солодощів (більше 300 г на добу) під час їди дає менший приріст карієсу, ніж вживання малої кількості (ЗО - 100 г) у проміжках між прийомами їжі. Встановлена залежність між виникненням ка­рієсу у 2-річних дітей і тривалим смоктанням із пляшечки солод­кої молочної суміші або чаю. Карієсогенними є солодощі, особ­ливо шоколод, карамель, цукерки, солодкі напої. Розчинний цу­кор менш шкідливий, ніж грудками, оскільки час його контакту з зубами, зубним нальотом і слиною значно менший (15 хв. водний розчин цукру і ЗО хв. грудка цукру). Липкі продукти харчуван­ня - хліб, цукерки, іриски, карамель, кондитерські вироби з вели­кою кількістю масла*і маргарину - залишаються на поверхні зуба більше 1 години.

Безалкогольні освіжаючі напої (пепсі-кола, лимонад, фруктові соки) мають виражені карієсогенні властивості. Тому дітям до­цільно урізноманітнювати харчування фруктами і ягодами. Од­ним із виражених механізмів профілактики є самоочищення по­рожнини рота, вживання твердих продуктів (яблук, груш, морк­ви, огірків, сухарів), що стимулює секрецію слинних залоз і сприяє механічному очищенню порожнини рота.

У шкільному віці до харчування ставляться практично ті ж самі вимоги, що і у дошкільному віці. Враховується те, що і у шкільно­му віці відбувається зміна молочних зубів на постійні. Останні, прорізавшись, продовжують активно дозрівати протягом 5-15 років.

Харчуватися потрібно 4 рази на день. Інтервал між споживан­ням їжі не повинен перевищувати 6 годин (табл. 2.6). І сніданок містить 25 % добового раціону. Обід - 35 %. Полуденок - 20 %. Вечеря - 20 %.