3. Способи обліку виробітку та визначення заробітку при різних формах

оплати праці.

Заробітна плата за відпрацьований час нараховується всім категоріям працівни­ків. Щоб нарахувати заробіток робітникам, достатньо знати фактично відпрацьова­ний час (за табелем) і тарифну ставку (рис. 3.1.).

Рис.3.1. Розрахунок заробітної плати за простої погодинної оплати праці

Наприклад, працівник-погодинник V розряду відпрацював у жовтні за табелем 160 годин. Годинна тарифна ставка працівника V розряду — 1,64 грн/год. Заробіток робітника за місяць 262,4 грн (1,64 X 160).

Працівникам може встановлюватися штатним розкладом, контрактом чи нака­зом керівника підприємства місячний оклад. Тоді заробіток визначається виходячи з розміру окладу та фактично відпрацьованих днів.

Наприклад, працівнику, що обслуговує обладнання, визначено штатним розкла­дом оклад 264 грн. У жовтні було 22 робочих дні. Працівником фактично відпра­цьовано 21 робочий день. Його заробіток у жовтні становитиме 252 грн (264/22 х х21).

Для того щоб урахувати не тільки кількість, а і якість праці, використовують по­годинно-преміальну систему оплати праці. Показники преміювання та розміри премій визначаються положенням про преміювання.

Преміювання може здійснюватися за виконання таких показників:

• виконання і перевиконання виробничих завдань;

• підвищення продуктивності праці і виробітку;

• економію сировини, матеріалів та інших матеріальних цінностей;

• зменшення простоїв обладнання;

• сприяння винахідництву і раціоналізаторству;

• інші показники.

Наприклад, преміювання працівників, що займаються обслуговуванням вироб­ничого обладнання, здійснюється за скорочення простоїв обладнання. Норма прос­тою обладнання з технічних причин становить 7 %. При цьому за кожний відсоток зменшення простоїв нараховується премія 2 %. Якщо простої у звітному місяці зменшились на 3 %, то премія робітникам становитиме 6 % (2 х 3). її сума при окладі 264 грн буде (продовження попереднього прикладу) 15,84 грн. Загальний за­робіток робітника — 267,84 грн.

При відрядній формі оплати праці здійснюється вимірювання і визначається об­сяг виконаних робіт у натуральному виразі кожним працівником. Для цього вико­ристовують такі первинні документи: наряди на відрядну роботу, маршрутні листи (карти), рапорт про виробіток, відомість обліку виробітку тощо. Нарахування заро­бітку при прямій відрядній оплаті праці здійснюється за схемою:

Рис. 3.2. Розрахунок заробітної плати за прямої відрядної оплати праці

При відрядно-преміальній системі оплати праці за результатами роботи праців­никам нараховується премія. Нарахування здійснюється пропорційно до рівня по­ліпшення результатів роботи. При відрядно-прогресивній оплаті праці нарахування заробітної плати здійснюється за нормовану кількість продукції — за прямою відрядною розцінкою, за продукцію понад норму — за прогресивно зростаючими роз­цінками.

Акордна система оплати праці використовується при виконанні наперед визна­ченого завершеного циклу робіт комплексною бригадою працівників: при прове­денні капітального ремонту, будівництві тощо. Оплата праці здійснюється за весь обсяг робіт за визначеними розцінками в одиницях вимірювання кінцевої продукції із зазначенням максимального терміну виконання робіт. Після їх завершення заро­біток розподіляється між членами бригади виходячи з кількості відпрацьованого часу та їх розрядів.

За зміни умов праці з незалежних від працівника причин (заміна матеріалів, тех­нології та ін.) оформляють листок на доплату (форма П-48), у якому вказуються перелік додатково виконаних робіт, причини і винуватець доплати, час виконання додаткових робіт, розцінка за І годину, сума до оплати.

Для обліку часу простою використовують листок простою (форма № П-16), у якому вказуються: прізвище і табельний номер робітника, причини і винуватець простою, час простою, сума нарахованої заробітної плати. Нарахування заробітної плати робітникові за час простою здійснюється лише у випадку, якщо простій від­бувся не за його вини у розмірі не нижче від 2/3 тарифної ставки присвоєного йому розряду (окладу).

При виготовленні недоброякісної продукції, що не відповідає визначеним до неї вимогам, складається акт на брак (форма П-46), або відомість про брак.

Для обліку нарахування заробітної плати та інших виплат працівникам викорис­товується рахунок 66 «Розрахунки з оплати праці». За кредитом цього рахунка ві­дображається нарахована працівникам заробітна плата (основна і додаткова, інші нарахування), за дебетом — суми утриманих податків та платежів, виплата заробіт­ної плати, суми інших утримань із заробітної плати.

Рахунок 66 «Розрахунки з оплати праці» має такі субрахунки:

661. «Розрахунки за заробітною платою»;

662. «Розрахунки з депонентами».

Нарахування і виплати заробітної плати проводяться за рахунком 661 «Розрахун­ки за заробітною платою». За рахунком 662 «Розрахунки з депонентами» ведеться облік нарахованих, але не отриманих персоналом своєчасно сум заробітної плати.

Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться за кожним працівником, видами виплат і утримань.