- •5. Антропогенні впливи на гідросферу та літосферу
- •5.1. Групи взаємодій з конденсованими станами природного середовища
- •5.1.1.Водоспоживання і водокористування.
- •5.1.2. Осадження на поверхні конденсованих середовищ твердих часток з атмосфери.
- •5.1.3. Спорудження водосховищ.
- •5.1.4. Викиди на поверхню суші і води.
- •5.2. Класифікація стічних вод
- •5.3. Процеси, які протікають у водоймищах при забрудненні
- •5.3.1. Моделювання процесу забруднення проточної водойми
- •5.4. Нормування шкідливих речовин у воді. Умови скидання стічних вод
- •5.5. Оцінка ефективності заходів щодо захисту водоймищ від скидання стічних вод
- •5.6. Нормування шкідливих речовин в ґрунті
- •6. Вплив іонізуючого випромінювання на природне
- •6.1. Загальна характеристика джерел радіоактивного впливу на природне середовище
- •6.2 Нормування антропогенного навантаження при добуванні і переробці радіоактивних руд
- •6.2.1. Джерела іонізуючого випромінювання при добуванні
- •6.2.2. Класифікація і оцінка відходів при добуванні і переробці радіоактивних руд.
- •6.3. Вплив аес на навколишнє середовище при безаварійній експлуатації
- •6.3.1. Фізика ядерного реактора
- •6.3.2. Нормування радіаційної безпеки при безаварійній експлуатації аес.
- •6.4 Чорнобильська аварія
- •7. Тепловий вплив на навколишнє середовище
- •7.1. Теплові режими компонент навколишнього середовища
- •7.1.2. Тепловий режим гідросфери.
- •7.1.3. Тепловий режим літосфери.
- •7.2. Розповсюдження теплових викидів в навколишньому
- •7.2.1. Розповсюдження теплових викидів в атмосфері.
- •7.2.2.Розповсюдження теплових викидів в гідросфері.
- •7.3.1. Вплив теплових викидів на атмосферу.
- •7.3.2.Вплив теплових викидів на гідросферу.
- •8. Нормування шуму і вібрацій
- •8.1. Основні акустичні поняття
- •8.1.2. Вібрациія
- •8.2. Допустимі шуми і вібрації
- •9. Антропогенне навантаження при аваріях і
- •9.1. Моделювання процесів випару і розсіювання пари екологічно небезпечних рідин в атмосфері в результаті аварійних ситуацій
- •10. Антропогенне навантаження і можливості управління екологічними ситуаціями
- •10.1. Можливості саморегулювання в навколишньому природному середовищі
- •10.1.1. Циркуляція речовин
- •10.1.2.Засвоєння антропогенних впливів природним середовищем.
- •10.1.3. Вплив антропогенного навантаження на планетарні баланси.
- •10.2. Управління антропогенним навантаженням
- •11. Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •11.1. Теоретичні завдання
- •11.2. Розрахункові завдання
- •11.4. Вказівки до виконання розрахункових завдань
- •11.5. Тестові завдання
- •А.Л.Цикало, о.І.Бодюл прикладна еколоГіЯ: нормування антропогенного навантаження на природне середовище
- •65082, Одеса, вул. Дворянська, 1/3
6. Вплив іонізуючого випромінювання на природне
середовище
6.1. Загальна характеристика джерел радіоактивного впливу на природне середовище
До середини ХХ століття існували тільки природні джерела іонізуючого випромінювання: гірські породи, космос. Природний фон, що створюється космічним випромінюванням і розсіяними в земній корі радіоактивними елементами (уран, радій, торій і ін.), невеликий і зазвичай не представляє загрози для живих організмів. Природний фон в різних регіонах відрізняється, досягаючи максимуму в районах родовищ уранових руд, радіоактивних сланців, фосфоритів або кристалічних порід, радонових мінеральних джерел.
В даний час навантаження на всі компоненти природного середовища із-за дії іонізуючого випромінювання пов'язане з експлуатацією підприємств ядерного паливного циклу (ЯПЦ). На рис. 6.1. показана схема ЯПЦ. ЯПЦ починається із добування палива. по переробці уранової руди і рафінування рудного концентрату відбувається отримання уранового концентрату U3O8, частка якого використовується для виробництва газоподібної сполуки UF6 з метою його подальшого
Рисунок 6.1. Схема ядерного паливного циклу [16]
1 - Впливи, викликані гірничо-технологічною діяльністю; 2 - Хімічні впливи; 3 Тепловий вплив; 4 – Радіоактивний вплив.
збагачення ізотопом 235U. Із збагаченого урану і U3O8 , що за лишилася після рафінування готується паливо для АЕС. У міру вигорання палива активна зона реактора АЕС розвантажується. Після зберігання в басейнах витримки (не менше 150 діб для легководних реакторів - ЛВР) відпрацьоване паливо перевозиться на радіохімічний завод, де плутоній і уран, що залишився, хімічним шляхом відокремлюють від продуктів ділення і використовують для приготування нового палива. Радіоактивні продукти ділення, небезпечні для людини і природного середовища, є прямим відходом виробництва.
Радіоактивні відходи утворюються на всіх етапах ЯПЦ. На початковому етапі у відходи йде порожня порода, яка утворюється при відділенні уранового концентрату від уранової руди. Ці відходи не лише радіоактивні, але і хімічно токсичні. Їх радіоактивність зв'язана, в основному, з природним ізотопом 226ra, що має дуже тривалий період напіврозпаду, - 1620 років. При припиненні використання конкретного району поховання відходів уранової переробної промисловості він має бути стабілізований і озеленений для забезпечення від водної і вітрової ерозії; на цей район навіки накладаються обмеження по подальшому використанню.
Переважна частка радіоактивних відходів утворюється при вивантаженні відпрацьованого палива з реактора АЕС. З розрахунку на 1 Гвт електричної потужності при щорічному завантаженні 29,1 т 238U и 0,9 т 235U (3% збагачення) сумарна активність складає 12 Кі. (1 Кі – одиниця радіоактивності речовини, яка дорівнює активності 1 г 226Ra і що становить 37 млрд. розпадів в секунду. Для порівняння - активність 1 г 90Sr дорівнює 140 Кі). В процесі «ядерного горіння» відбувається поступове накопичення продуктів ділення і трансуранових елементів. Найбільшу екологічну небезпеку серед продуктів ділення, загальною масою близько 1 т, представляють 90Sr і 137Cs, маса (активність) яких складає відповідно 32 кг (4,6 106 Кі) і 75 кг (6 106 Кі), а періоди напіврозпаду 29 і 30 років. Серед трансуранових елементів найбільшу екологічну небезпеку представляють ізотопи плутонію, америцію і кюрію, щорічне виробництво яких в ЛВР складає близько 250 кг сумарною активністю 3,4 106 Кі (табл. 6.1).
Так, вивантажуване паливо з розрахунку на 1 Гвт електричної потужності має активність 10,6 млн. Кі. При ефективності виділення урану і плутонію 99,5% тільки 0,5% плутонію потрапляє в радіоактивні відходи. Проте і така їх кількість створює серйозні екологічні проблеми. З урахуванням виділення з відпрацьованого палива 99,5% урану і плутонію легководний реактор АЕС електричною потужністю 1 Гвт щорік вироблятиме близько 1800 кг відходів, включаючи 1 т продуктів ділення, 140 кг урану, 140 кг нептунію, 7 кг плутонію, америцію і кюрію.
Таблиця 6.1 - Річне виробництво трансуранових елементів в легководному реакторі електричною потужністю 1 ГВт [19]
Елемент |
Атомний номер ізотопу |
Період напіврозпаду років |
Маса, кг |
Активність, Кі |
Pu |
238 239 240 241 242 |
86,5 24400 6600 13,2 379000 |
5,9 143,7 59 27,8 9,6 |
1,01105 8.82103 1,30104 2,81106 0,04103 |
Am |
241 242 243 |
485 152 7950 |
1,32 0,01 2,48 |
4,53103 0,12103 0,48103 |
Сm |
242 243 244 |
0.45 32 17,6 |
0,13 0,002 0.91 |
4,40105 0,09103 7,38104 |
Сумарна кількість |
|
|
250,8 |
3,35106 |
