5.6. Нормування шкідливих речовин в ґрунті

Нормування здійснюється по трьом напрямам: вміст отрутохімікатів в кореневміщуючому шарі ґрунту на сільськогосподарських угіддях; накопичення токсичних речовин на території підприємств; забрудненість ґрунту в житлових районах.

Для кореневміщуючого шару встановлені наступні види показників допустимої концентрації [2, 3, 24]:

• допустима концентрація речовини в ґрунті, при якої його вміст в харчових і кормових ланцюгах не перевищить допустимі залишкові кількості (ДЗК) або ГДК в продуктах харчування;

• допустима (для летючих речовин) концентрація, при якій надходження речовини в повітря не перевищить встановлену ГДК для атмосферного повітря;

• допустима концентрація, при якій надходження речовини в ґрунтові води не перевищить ГДК для водних об'єктів;

• допустима концентрація, що не впливає на мікроорганізми і процеси самоочищення ґрунту.

Допустима залишкова кількість (ДЗК) - це максимальна кількість речовини, яка, потрапляючи в організм впродовж життя, не викликає ніяких порушень в здоров'ї дітей і дорослих людей[24].

Найбільш жорсткі з даних показників приймаються в якості ГДК_П. (табл. 5.5)

Санітарний стан ґрунту по комплексу гігієнічних показників можна оцінити за допомогою табл. 5.6.

Рівень накопичення відходів на території підприємства зазвичай встановлюється за двома показниками: граничній кількості токсичних промислових відходів на території підприємства і граничному вмісту токсичних з'єднань в промислових відходах. Гранична кількість відходів на території підприємства - це таке їх кількість, яку можна розмістити за умови, що можливе накопичення шкідливих речовин в повітрі не перевищить 30% ГДК в повітрі робочої зони. Але небезпечні речовини і токсичні відходи очисних споруд повинні видалятися з території підприємств протягом доби.

Граничну кількість відходів визначають шляхом виміру вмісту токсичних речовин в повітрі (з урахуванням ефекту сумації), отриманням середньозваженої концентрації і діленням її на відповідне значення 0,3 ГДК_РЗ. Якщо це відношення перевершує одиницю, тобто С/(0,3 ГДК_РЗ)>1, то кількість відходів, що знаходяться на території, вище граничних і вони мають бути негайно видалені.

Граничний вміст токсичних з'єднань у відходах визначає клас небезпеки цих відходів. Санітарний стан ґрунту оцінюється також за наступними показниками:

• санітарно-хімічні оцінки (кислотність, БСК, окислюваність, зміст сульфатів, хлоридів і ін.);

• санітарно-ентомологічні оцінки (чисельність комах, пов'язаних з житлом, насамперед, мух);

• санітарно-гельмінтологічні оцінки (чисельність гельмінтів);

• санітарно-бактеріологічні оцінки (бактерії кишкової групи і інші мікроорганізми, що викликають захворювання людей і домашніх тварин).

Таблиця 5.5 - Нормативи на вміст пестицидів в ґрунті і допустимих залишкових кількостей (ДЗК) в продуктах харчування мг/кг

Найменування	ГДКП	ДЗК	найменування	ГДКП	ДЗК
Хлорофос	0,5	1,0	Карбофос	2,0	1,0-3,0
Гексахлоран	1,0	1,0	Хлорамп	0,05	-

Таблиця 5.6 - Комплексні гігієнічні показники санітарного стану ґрунтів

Оцінка якості ґрунту	Найменування показників
	Личинки і лялечки в 0,25м3 грунту, екз.	Яйця гельминтів у 1 кг грунту, екз.	Колі-титр	Титр анаеробних бактерий	Санітарне число
Чиста	0	0	>1	>0,1	0,98-1,0
Слабо забруднена	одиничне	До 10	1,0-0,01	0,1-0,001	0,85-0,98
Забруднена	10-25	11-100	0,01-0,001	0,001-0,00001	0,7-0,8
Сильно забруднена	>25	>100	>0,001	<0,00001	<0,7

З кількістю забруднюючих домішок в ґрунті зв'язано нормування шкідливих речовин в харчових продуктах і по дії забруднень на рослини.

Нормування забруднюючих речовин в харчових продуктах. Основний показник - допустима залишкова кількість (ДЗК) шкідливої речовини в продуктах харчування або в урожаї в період його збору. Виражається в грамах або міліграмах на кг кормових або харчових продуктів.

Нормування забруднюючих речовин по дії на рослини. ГДК для рослин можуть значно відрізнятися від ГДК для людини. Стійкість різних рослин до забруднювачів різна і коливається протягом вегетативного періоду, залежить від поєднання абіотичних екологічних чинників. У зв'язку з цим ГДК для рослин визначаються по відношенню до процесів фотосинтезу (табл.5.7).

В більшості випадків ГДК для рослин нижче в порівнянні з ГДК для людини, що свідчить про вищу чутливість рослин до забруднень. Це характерно і для водоймищ, де необхідна якість води для багатьох організмів, особливо для памолоді, значно перевищує відповідні показники для людини. Тому при нормуванні антропогенного навантаження необхідно враховувати складний комплекс дій домішок на екосистеми в цілому.

Таблиця 5.7 - Граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі для рослин

Речовина	ГДК, мг/м3
	Максимально-разова для рослин у цілому	Для деревних порід			Для людини
		Максимально-разові		Середньо – добові
Діоксид сірки	0,02		0,03	0,015		0,5
Аміак	0,05		0,1	0,04		0,2
Бензол	0,1		0,1	0,05		1,5
Хлор	0,25		0,025	0,015		0,1
Сірководень	0,02		0,008	0,008		0,008
Формальдегід	0,02		0,02	0,003		0,035
Пил, цемент	-		0,2	0,05		0,5
Метанол	0,2		0,2	0,1		1,0