- •5. Антропогенні впливи на гідросферу та літосферу
- •5.1. Групи взаємодій з конденсованими станами природного середовища
- •5.1.1.Водоспоживання і водокористування.
- •5.1.2. Осадження на поверхні конденсованих середовищ твердих часток з атмосфери.
- •5.1.3. Спорудження водосховищ.
- •5.1.4. Викиди на поверхню суші і води.
- •5.2. Класифікація стічних вод
- •5.3. Процеси, які протікають у водоймищах при забрудненні
- •5.3.1. Моделювання процесу забруднення проточної водойми
- •5.4. Нормування шкідливих речовин у воді. Умови скидання стічних вод
- •5.5. Оцінка ефективності заходів щодо захисту водоймищ від скидання стічних вод
- •5.6. Нормування шкідливих речовин в ґрунті
- •6. Вплив іонізуючого випромінювання на природне
- •6.1. Загальна характеристика джерел радіоактивного впливу на природне середовище
- •6.2 Нормування антропогенного навантаження при добуванні і переробці радіоактивних руд
- •6.2.1. Джерела іонізуючого випромінювання при добуванні
- •6.2.2. Класифікація і оцінка відходів при добуванні і переробці радіоактивних руд.
- •6.3. Вплив аес на навколишнє середовище при безаварійній експлуатації
- •6.3.1. Фізика ядерного реактора
- •6.3.2. Нормування радіаційної безпеки при безаварійній експлуатації аес.
- •6.4 Чорнобильська аварія
- •7. Тепловий вплив на навколишнє середовище
- •7.1. Теплові режими компонент навколишнього середовища
- •7.1.2. Тепловий режим гідросфери.
- •7.1.3. Тепловий режим літосфери.
- •7.2. Розповсюдження теплових викидів в навколишньому
- •7.2.1. Розповсюдження теплових викидів в атмосфері.
- •7.2.2.Розповсюдження теплових викидів в гідросфері.
- •7.3.1. Вплив теплових викидів на атмосферу.
- •7.3.2.Вплив теплових викидів на гідросферу.
- •8. Нормування шуму і вібрацій
- •8.1. Основні акустичні поняття
- •8.1.2. Вібрациія
- •8.2. Допустимі шуми і вібрації
- •9. Антропогенне навантаження при аваріях і
- •9.1. Моделювання процесів випару і розсіювання пари екологічно небезпечних рідин в атмосфері в результаті аварійних ситуацій
- •10. Антропогенне навантаження і можливості управління екологічними ситуаціями
- •10.1. Можливості саморегулювання в навколишньому природному середовищі
- •10.1.1. Циркуляція речовин
- •10.1.2.Засвоєння антропогенних впливів природним середовищем.
- •10.1.3. Вплив антропогенного навантаження на планетарні баланси.
- •10.2. Управління антропогенним навантаженням
- •11. Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •11.1. Теоретичні завдання
- •11.2. Розрахункові завдання
- •11.4. Вказівки до виконання розрахункових завдань
- •11.5. Тестові завдання
- •А.Л.Цикало, о.І.Бодюл прикладна еколоГіЯ: нормування антропогенного навантаження на природне середовище
- •65082, Одеса, вул. Дворянська, 1/3
10. Антропогенне навантаження і можливості управління екологічними ситуаціями
10.1. Можливості саморегулювання в навколишньому природному середовищі
10.1.1. Циркуляція речовин
У глобальній циркуляції різних речовин важлива роль належить всім геосферам, а також процесам, що визначають умови життя рослин і тварин [18]. Сумарні антропогенні впливи всіх галузей господарства характеризують споживання з навколишнього середовища вуглецю, сірки, азоту, кисню, фосфору і ін.
Круговорот вуглецю. Більше 99% маси вуглецю (2,04·1016 т) зосереджено у складі осадових порід літосфери, 0,66% - в карбонатних
Час, хв..
Швидкість
вітру
а
Глибина
ураження (250 мг/м3)
при розливі аміаку у обваловку 190х95 м.
Потужність розливу 5000 т. Паскуіл =1
Глибина
ураження (250 мг/м3)
при розливі аміаку у обваловку 190х95 м.
Потужність розливу 5000 т. Паскуіл =4
Час, хв..
Швидкість
вітру
б
Глибина
ураження (250 мг/м3)
при розливі аміаку у обваловку 190х95 м.
Потужність розливу 5000 т. Паскуіл =6
Час, хв..
Швидкість
вітру
в
Рисунок 9.5. Глибина ураження при розливі аміаку
Рисунок 9.6. Еволюція газоподібної хмари, що утворюється при аварійному розливі низькотемпературної рідини.
сполуках океану і 0,18% - в карстобіолітах. Із загальної кількості вуглецю всього 0,1% складає активну частку, в основному зосереджену в
органічній речовині гідросфери, ґрунтів, біомаси континентів и атмосфери. Ця невелика частка вуглецю є визначальною в енергетичному балансі всіх геосфер планети [10].
У глобальній схемі круговороту вуглецю розрізняються два його основних механізму: материковий (літосферний) і океанічний (гідросферний). У гідросферному механізмі 38,4 млрд. т вуглецю щорік витягується з активної маси на синтез маси гідробіонтів. З цієї маси в процесі дихання переходить в зоопланктон і зообентос 24,9 млрд. т, а 11,9 млрд. т повертаються в розчин. Зіставляючи ці дані з антропогенною емісією вуглецю, що включає 15-25 млрд. т Со2 і 0,2-0,35 млрд. т СО в рік, ми бачимо, що на сучасному рівні розвитку техносфери ці величини одного порядку.
Круговорот сірки характеризується в основному активною часткою сірчистих сполук, зосереджених в атмосфері і верхніх шарах літосфери. Велика частка сполук сірки, що викидаються об'єктами енергетичної, металургійної, цементної, хімічної промисловості, а також ті, що знаходяться в добривах, поступає в приземний шар атмосфери і на поверхню літо- і гідросфери, тобто має прямий вплив на природний круговорот сірки.
Круговорот азоту важливий в забезпеченні життєдіяльності рослин і тварин. Разом з оксидами азоту, що утворюються при спалюванні органічних палив, в круговорот поступає азот, використовуваний у виробництві добрив, подвоюваний менш, ніж за 15 років. Поведінка сполук азоту, утворених в атмосфері в таких кількостях, яких не було при природному круговороті речовин, вимагає спеціального аналізу. Встановлено, що на висотах до 27600 км концентрація оксидів азоту в денний час в 20 разів вище, ніж перед сходом Сонця. Час життя оксидів азоту в атмосфері складає від декількох діб до декількох місяців.
Круговорот кисню. Маса активного кисню, що визначає природні біологічні процеси, складає 0,00046% його загальної маси. Велика частка біоактивного кисню зосереджена в зоо- і фітомасі суші, а також в органічній речовині суші і океану. Введення і виведення кисню з круговороту відбувається у вигляді молекулярного або атомарного кисню, озону і сполук кисню (вода, оксиди вуглецю, органічні речовини). Баланс кисню розглядується у вигляді комплексу циклів:
Фотосинтез - перехід створеної органічної речовини до гетеротрофів;
Життєдіяльність гетеротрофів;
Розпад і розчинення органічної речовини.
На сучасному рівні знань точність характеристик круговороту кисню у всіх циклах невисока: дані різних джерел відрізняються у декілька разів.
Антропогенна складова циклу кисню в основному визначається споживанням вільного атмосферного кисню і впливом на процеси, пов'язані з утворенням оксидів сірки, азоту, вуглецю. Дослідження круговороту кисню направлені на з'ясування зв'язку циклів з утворенням озону в озоносфері і у складі тропосфери.
Антропогенний вплив можливий на круговороти інших речовин. Наприклад, широке застосування фосфатів (до 2 млн. т/год) веде до зміни круговороту фосфору, який вважається за слабку ланку в життєвому ланцюзі, що забезпечує існування людини. Фосфор здійснює круговорот як необхідна частка цитоплазми. Біоредуценти мінералізуют органічні сполуки фосфору з померлих організмів у фосфати, які знов споживаються корінням рослин. У цьому циклі значна частка фосфатів вилуговується і несеться в моря, велика частка їх випадає в осідання. Невелика частка фосфору (близько 0,3%) повертається з морськими птицями і тваринами.
