Міністерство освіти і науки України

ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ холоду

А.Л.Цикало, О.І.Бодюл

ПРИКЛАДНА ЕКОЛОГіЯ:

НОРМУВАННЯ АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ на природне середовище

Навчальний посібник

Частина друга

Одеса

2009

ББК 20.1

М69

УДК 502.7

А.Л.Цикало, О.І.Бодюл. Прикладна екологія: нормування антропогенного навантаження на природне середовище. Одеська державна академія холоду, 2009, 115 с.

Майбутньому фахівцю-екологу у його професійної діяльності необхідне знання методів та заходів по нормуванню антропогенного навантаження на природне середовище, властивостей техногенних домішок у природному середовищі, процесів перетворення та розповсюдження забруднюючих речовин, моделей оцінки антропогенного навантаження, методів кількісної оцінки втрат від забруднення та екологічної експертизи джерел викидів забруднюючих речовин та енергії. Це дозволить приймати екологічно обґрунтовані рішення у майбутній практичній діяльності, що є необхідною умовою подальшого стійкого розвитку.

Посібник складений на основі лекційного матеріалу, який викладають автори в Одеській державній академії холоду, а також з використанням сучасної природничо-наукової літератури. Посібник призначений для студентів напряму підготовки «Екологія»

Рецензент: д-р технічних наук, професор В.Д. Гогунський

Завідувач кафедри хімії,

охорони навколишнього середовища

та раціонального природокористування А.Л.Цикало

Голова науково-методичної комісії

з напряму підготовки «Екологія» А.Л. Цикало

Зміст

5. Антропогенні впливи на гідросферу та літосферу……………….	4
5.1. Групи взаємодій з конденсованими станами природного середовища…………………………………………………………	4
5.2. Класифікація стічних вод………………………………………	11
5.3. Процеси, які протікають у водоймищах при забрудненні…...	11
5.4. Нормування шкідливих речовин у воді. Умови скидання стічних вод…………………………………………………………..	17
5.5. Оцінка ефективності заходів щодо захисту водоймищ від скидання стічних вод……………………………………………	22
5.6. Нормування шкідливих речовин в ґрунті…………………….	23
6. Вплив іонізуючого випромінювання на природне середовище	26
6.1. Загальна характеристика джерел радіоактивного впливу на природне середовище…………………………………………...	26
6.2 Нормування антропогенного навантаження при добуванні і переробці радіоактивних руд…………………………………...	29
6.3. Вплив АЕС на навколишнє середовище при безаварійній експлуатації……………………………………………………...	36
6.4 Чорнобильська аварія…………………………………………..	46
7. Тепловий вплив на навколишнє середовище…………………….	54
7.1. Теплові режими компонент навколишнього середовища…...	54
7.2. Розповсюдження теплових викидів в навколишньому середовищі………………………………………………………….	59
7.3 Оцінка дії теплового забруднення на природне середовище...	62
8. Нормування шуму і вібрацій………………………………………	67
8.1. Основні акустичні поняття…………………………………….	67
8.2. Допустимі шуми і вібрації…………………………………….	74
9. Антропогенне навантаження при аваріях і катастрофах………..	75
10. Антропогенне навантаження і можливості управління екологічними ситуаціями…………………………………………………	83
10.1. Можливості саморегулювання в навколишньому природному середовищі…………………………………………………..	83
10.2. Управління антропогенним навантаженням………………...	87
11. Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань…...	91
Предметний покажчик……………………………………………..	112
Література	113

5. Антропогенні впливи на гідросферу та літосферу

5.1. Групи взаємодій з конденсованими станами природного середовища

Можна виділити декілька груп найбільш важливих взаємодій із конденсованими станами навколишнього середовища, які визначають антропогенне навантаження:

1. Водоспоживання і водокористування, що обумовлюють зміну природного матеріального балансу водного середовища (перенесення солей, живильних речовин і ін.);

2. Осадження на поверхні твердих часток з атмосфери, що викликає зміну властивостей води, її кольоровості, альбедо;

3. Випадання на поверхні у вигляді твердих часток і рідких розчинів продуктів викидів в атмосферу, у тому числі: кислот і кислотних залишків; металів і їх з'єднань; канцерогенних речовин;

4. Викиди безпосередньо на поверхню суші і води;

5. Викиди твердих і рідких радіоактивних відходів, які характеризуються умовами їх розповсюдження в гідро - і літосфері;

6. Викиди теплоти, наслідками яких можуть бути: локальне підвищення температури у водоймищі; тимчасове підвищення температури; зміна умов льодоставу, зимового гідрологічного режиму; зміна умов паводків; зміна розподілів опадів, випарів, туманів;

7. Створення водосховищ в долинах річок або з використанням природного рельєфу поверхні, що викликає: зміну якісного і кількісного складу річкових стоків; зміну гідрології водного басейну; збільшення тиску на дно, проникнення вологи в розломи кори і зміну сейсмічності; зміну умов рибництва, розвитку планктону і водної рослинності; зміну мікроклімату;

8. Зміна ландшафту при споруді різних об'єктів, споживанні ресурсів літосфери, у тому числі: вирубка лісів; вилучення сільськогосподарських земель; взаємодія берегів з водосховищами;

9. Впливи викидів, виносів і змін характеру взаємодії водних басейнів з сушею на структуру і властивості континентальних шельфів

Приведене угрупування умовне, оскільки всі означені впливи зв'язані між собою і кожен вплив не може розглядуватися ізольовано, що утрудняє кількісні оцінки. Крім того, механізм взаємодії в кожній з груп заснований на різнорідних фізичних і фізико-хімічних процесах і явищах, ступінь вивченої яких в глобальному масштабі не дає даних, необхідних для достовірних кількісних оцінок.

Проаналізуємо деякі групи впливів.

5.1.1.Водоспоживання і водокористування.

Істотними джерелами антропогенного навантаження на поверхневі водні ресурси є значні об'єми водоспоживання в економічній діяльності, зростання забруднення водоймищ (таблиця 5.1). Проте, в Україні останніми роками спостерігається щорічне зменшення об'ємів водокористування. У 2002 р. цей показник склав 16,3 млрд. м3 води, що на 7,3% менше, ніж в попередньому році і в 2,2 разу менше, ніж в 1990 р.[1]. На кінець 2002 року в країні налічувалося 14,5 тис. основних водокористувачів, якими використано 11,6 млрд. м³ свіжою води. Це 2,6 разу менше об'ємів річного водокористування в 1990 р. Основна причина - зменшення використання свіжою води на сільськогосподарські (на 8,4% порівняно з 2001 р.) і виробничі потреби (з 16,2 млрд. м3 в 1990 р. до 6,6 млрд. м3 в 2002 р.). Велике значення має також введення в країні, починаючи з 1994 р., плати за використання прісних водних ресурсів. За рахунок оборотного і послідовного водопостачання заощаджено 41,3 млрд. м3 свіжою води. Зниження водокористування позначилося на об'ємах водовідведення, які склали в 2002 р. 10 млрд. м³, що в 2 рази менше, ніж в 1990 р.

Основний вплив на водні ресурси обумовлений безповоротним водозабором і скиданням забруднених вод. При щорічному зменшенні об'ємів водокористування ступінь антропогенного навантаження на водоресурсний потенціал на початку століття залишався на рівні 1990 р. У 2002 р. у водоймища скинуто 22,9 млрд.м3 забруднених стоків ( у 1990 - 3,2 млрд.м3), а частка забруднених вод в загальному водовідведенні за останнє десятиріччя зросла в 1,8 рази.

Близько 75% забруднених стоків поступає в поверхневі водоймища в результаті недостатнього очищення на очисних спорудах. 782 млн.м3 забруднених вод потрапили у водоймища без якого-небудь очищення, що в 1,7 рази більше, ніж в 1990 р.

У більшості (61%) водоймищ України, за результатами контролю на гідробіологічні показники, екосистеми знаходяться в стані екологічної напруги (річки Дніпро, Дунай, Південний і Західний Буг, Дністер, Кальміус, Рось і ін.). Решта водних об'єктів, у тому числі Сіверський Донець, Тиса, Прут, Лапань, Латориця - характеризуються екологічною напруженістю з елементами регресу.

Дуже гострою є проблема якості води, використовуваної для господарчо-побутових цілей і пиття. За даними Міністерства охорони здоров'я України кожна 7 з обстежених проб води, узята з системи господарського питного водопостачання, не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам на санітарно-хімічні показники і кожна 13 - на мікробіологічні.