Тема 7. Доходи населення, їх формування та розподіл
1. Сутність і види доходів. Функціональний розподіл доходів.
2. Персональний розподіл доходів. Сімейні доходи.
3. Диференціація доходів населення. Крива Лоренца і коефіцієнт Джині.
Сутність і види доходів. Функціональний розподіл доходів
В економічній теорії під "доходом" мають на увазі грошову суму, яка регулярно і законно надходить до розпорядження ринкового суб'єкта. Щоб робити висновки про величину доходу, розрізняють його номінальне та реальне вираження. Номінальний дохід - це сума грошей, яка надходить до особистого розпорядження одержувача. Реальний дохід - та кількість товарів та послуг, яку можна купити за номінальний дохід.
Розподіл доходів виконує такі функції:
а) встановлення внеску кожного учасника у вироблений продукт;
б) створення основи для досягнення певного рівня життя кожному учаснику економічного процесу;
в) стимулювання зростання виробництва та найбільш повне використання ресурсів;
г) задоволення загальних потреб, а також підтримання малозабезпечених та непрацездатних.
Всі витрати на виробництво беруть на себе власники факторів виробництва. Тому доходи спочатку зосереджуються в їх руках. А оскільки власник кожного фактора виробництва виконує певну функцію в ринковому господарстві, остільки первинний розподіл доходів одержав назву "функціональний розподіл доходів".
Функціональний розподіл доходів: учасники виробничого процесу одержують відповідні факторні доходи, тобто доходи, форма і розмір яких визначається вкладеними факторами виробництва:
- заробітна плата - доход власника праці;
- рента - доход власника землі;
- процентний доход або прибуток на капітал - доход власника капіталу;
- підприємницький доход (прибуток) - доход власника підприємницьких здібностей.
Заробітна плата має дві основні форми:
- відрядна - оплата праці залежить від обсягу виробленої продукції;
- почасова - оплата праці залежить від кількості відпрацьованого часу.
За аналогією з доходом розрізняють номінальну і реальну заробітну плату:
- номінальна (Wн) - сума грошей, а також грошовий еквівалент товарів і послуг, які найманий працівник одержує за свою працю протягом певного періоду часу;
- реальна (Wр) - маса товарів і послуг, які можна придбати за номінальну заробітну плату. Реальна заробітна плата залежить від величини номінальної і рівня цін і може бути розрахована за формулою:
Wр
=
100%
Ще Д. Рікардо відзначив, що створений у процесі виробництва доход подібний до пирога, який ділять учасники цього процесу. Чим більший шматок забере один з них, тим менші шматки дістануться іншим. Звідси виникає питання: що ж визначає частку кожного власника факторів виробництва у створеному доході?
Відповідь на це питання неоднозначна. Виділяють два принципово різних підходи до виявлення законів функціонального розподілу доходів: марксистський і маржиналістський.
Концепція марксизму полягає в наступному:
- у виробничому процесі беруть участь два чинники: праця і капітал;
- саме найманий працівник як носій здатності до праці, по-перше, переносить частину праці, втіленої у засобах виробництва, на створений продукт, а по-друге, створює нову вартість;
- таким чином, новостворена вартість формується виключно найманою працею; отже, на думку К. Маркса, найманий працівник має право на весь створений доход;
- але реально новостворена вартість поділяється на дві частини:
- v - величина змінного капіталу, тобто частина новоствореної вартості, яку одержують наймані працівники у вигляді заробітної плати;
- m - додана вартість, тобто частина новоствореного найманими працівниками продукту, яка привласнюється капіталістом;
- додаткова вартість, у свою чергу, підлягає розподілу між власниками промислового, торгового і позичкового капіталу, а також власниками землі.
Таким чином, теорія марксизму доводить експлуататорську природу прибутку і обґрунтовує класовий антагонізм.
Маржиналістська концепція побудована на інших принципах:
- власниками економічних ресурсів є домогосподарства;
- в процесі виробництва беруть участь чотири фактори: праця, земля, капітал і підприємницькі здібності, яким відповідають відповідні форми доходів;
- величина доходу на кожного з власників факторів виробництва визначається пропорційно внеску кожного з факторів у створенні доходу фірми.
Отже, маржиналістська концепція заперечує експлуататорську природу будь-якого з факторних доходів і доводить справедливість розподілу факторних доходів в ринковій економіці. Проте дана теорія не відповідає на питання, чому існує тенденція до поглиблення нерівності доходів між різними верствами населення.