3.Ринок земельних ресурсів. Ціна землі

Ринок землі - сукупність економічних відносин, що складаються між економічними суб'єктами у процесі купівлі-продажу землі.

Пропозиція землі в короткостроковому періоді є абсолютно нееластичною. Оскільки в короткостроковому періоді кількість землі, придатної для обробки, є фіксованою величиною. У довгостроковому періоді вона може змінюватися, хоча і незначно. Отже, пропозиція землі нечутлива до зміни цін.

Попит на землю, навпаки, чутливий до зміни цін. Тенденція до зростання попиту на землю визначає підвищення ціни на неї.

У результаті взаємодії попиту і пропозиції визначається ціна землі. Особливості ціноутворення в цій сфері визначаються тим, що земля -особливий товар, продукт природи, а не праці. Отже, її ціна ґрунтується не на її вартості, а на тому доході, який земля приносить своєму власнику, тобто ренті.

Ціна землі (V) визначається за формулою:

V =

де R - розмір ренти за рік;

S - ставка позичкового відсотка (% річних).

4. Агропромислова інтеграція і агропромисловий комплекс

Агропромислова інтеграція - встановлення стійких прямих зв'язків між сільськогосподарськими виробниками і підприємствами суміжних галузей. Агропромислова інтеграція призводить до формування агропромислового комплексу (АПК).

Агропромисловий комплекс - сукупність галузей економіки, зайнятих виробництвом, переробкою, зберіганням і доведенням до споживача, а також виробництвом відповідних засобів виробництва.

До складу АПК входять чотири сфери:

- ресурсна - галузі, що створюють засоби виробництва для АПК і забезпечують його виробничими послугами;

- аграрно-сировинна - безпосередньо сільське і лісове господарство;

- переробна - галузі, що переробляють сільськогосподарську продукцію, а також галузі, які займаються її зберіганням, транспортуванням і реалізацією;

- виробнича і соціальна інфраструктура.

Структура АПК України недосконала. У ній дуже велика частка двох перших і недостатня частка двох останніх сфер АПК. Це є причиною низької ефективності АПК України і значних втрат продукції на шляху до споживача.

5. Державна політика регулювання і підтримки сільськогосподарського виробництва

Сільське господарство - галузь, яка особливо потребує державного регулювання і підтримки. Це пояснюється наступним:

- значна залежність витрат і обсягів виробництва від природно-кліматичних чинників;

- нестабільність цін і доходів у агропромисловому виробництві;

- конкурентне середовище в сільському господарстві разом з високим ступенем монополізації у ресурсній і переробній сферах;

- необхідність екологізації сільського господарства;

- складність формування соціальної інфраструктури села та інші.

Отже, перед державою у сфері регулювання сільського господарства стоять наступні завдання:

- запобігання перевиробництву сільськогосподарської продукції;

- недопущення значних кон'юнктурних коливань на ринках сільськогосподарської продукції;

- обмеження монополізму в ресурсній і переробній сферах;

- розширення експорту сільськогосподарської продукції і продуктів її переробки;

- надання фінансових ресурсів на пільгових умовах.