20. Функції національних туристичних адміністрацій (нта):

• представлення урядових інтересів з туризму в міжнародному масштабі; укладання двосторонніх і багатосторонніх угод з метою збільшення туристських потоків між країнами-учасницями;

• організація спільних маркетингових досліджень туристичного ринку; оптимізація туристичних національних ресурсів; залучення технічного і фінансового співробітництва; забезпечення взаємного спрощення митного контролю; поліцейське і грошове регулювання;

• організація туристичних послуг на національному і міжнародному рівнях;

• планування і розвиток туризму;

• регулювання і контроль підприємств, включених у туризм (регулювання і правове забезпечення готельного господарства, класифікація готелів і ресторанів, інспекція і вивчення ліцензій на право діяльності);

• публікація статистики, оглядів, результатів досліджень ринку;

• збут туристичних продуктів в інших країнах (створення туристичних агентств за кордоном для забезпечення інформації і збуту; публікація брошур, листівок, путівників і спеціальної туристичної інформації);

• просування іноземних туристичних центрів (кампанії в пресі, на радіо, телебаченні);

• діяльність з полегшення, уніфікації або усунення митного і прикордонного контролю;

• створення структур по прийому гостей і забезпеченню туристичною інформацією;

• забезпечення професійної підготовки в туризмі (курси, семінари, навчальні програми);

• захист і збереження туристичних ресурсів і ексклюзивної спадщини (монументів, історичних місць), кампанії із захисту культури і мистецтва;

• охорона навколишнього середовища (проведення кампаній з охорони природи, парків відпочинку, природних ресурсів).

21. Всего существует 3 модели управления туризмом.

Первая модель предполагает отсутствие центральной государственной туристской администрации – все вопросы решаются на местах на основе принципов рыночной самоорганизации. Правительства отдельных стран принимают такое решение в тех случаях, когда туризм не является значимой для страны отраслью хозяйства либо когда субъекты туристского рынка сознательны, т.е. способны решить свои проблемы без государственного участия. Эта модель управления используется в США (в 1997 г. в США была ликвидирована государственная структура USTTA, ведавшая туризмом). Руководство страны решилось на это в силу ряда причин:

А) сокращение расходов федерального бюджета;

Б) наличие прочных позиций США на международном рынке туризма;

В) привлекательность страны для зарубежных туристов;

Г) присутствие сильных частных компаний в индустрии туризма, способных на мощные самостоятельные рекламные акции в интересах всего национального рынка.

Вторая модель предусматривает наличие сильного и авторитетного министерства, контролирующего деятельность всей отрасли. Для ее реализации требуются определенные условия, а именно: большие финансовые вложения средств в индустрию туризма, рекламную и маркетинговую деятельность, инвестирование в туристическую инфраструктуру. Подобная модель организации управления туриндустрией распространена в Турции, Египте, Тунисе и других странах, где туризм является одним из основных источников валютных поступлений.

Третья модуль преобладает в европейских государствах и состоит в том, что вопросы развития туристской деятельности страны решаются на уровне какого-либо многоотраслевого министерства. Чаще всего это министерство с экономическим уклоном. При этом подразделение министерства, которое занимается вопросами туризма, осуществляет деятельность в двух направлениях: решает глобальные вопросы государственного регулирования (разработка нормативно-правовой базы, координация деятельности регионов, международное сотрудничество на межгосударственном уровне, обработка статистической информации) и осуществляет маркетинговую деятельность, участие в вставках, управление туристскими представительствами за рубежом.