Методика проведення відтворення обстановки та обставин події:

Місце і час початку відтворення призначає слідчий залежно від поставлених завдань і обставин справи. Коли потрібно, щоб підозрюваний чи потерпілий показав місце вчинення злочину, знаходження речових доказів, шлях підходу-відходу, що матиме доказове значення, то починати відтворення потрібно з відділу міліції, або від сільради, розвилки доріг, іншої відомої всім точки. Якщо таких осіб декілька, то відтворення з кожним потрібно починати в одному місці, так звані «скорочені варіанти» як правило призводять тільки до негативних результатів. Коли підозрюваний буде демонструвати напад на нього у своєму будинку, то відтворення доцільно почати в будинку або біля нього, тому що показ ним свого будинку доказового значення не матиме, а тільки ускладнить відтворення. Якщо при перевірці видимості при ДТП необхідно сутінки або місячне освітлення, на місце відтворення потрібно прибути завчасно, підготувати місце події, техніку і людей.

Відтворення потрібно проводити тільки з однією процесуальною особою по даній справі – підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим, свідком, одночасна участь у відтворенні двох свідків, потерпілого і свідка, обвинуваченого і потерпілого є порушенням принципів кримінально-процесуального закону і знецінює результати даної слідчої дії, тому що покази однієї особи впливають на покази іншої. Якщо власник приміщення, де буде проводитись відтворення, одночасно є потерпілим, він не повинен бути при відтворенні, або з ним відтворення проводиться раніше, щоб результати відтворень були більш об’єктивними.

Коли після відтворення з кожним учасником виникають протиріччя і їх не можна усунути іншим шляхом, можливим є проведення відтворення - очної ставки, в якій дві особи будуть демонструвати певні дії чи події і слідчий зможе оцінити і усунути виниклі протиріччя. Наприклад, при ДТП два водія вказують маршрути руху, що не співпадають, а в ході такого відтворення слідчий може впевнитись, які покази є об’єктивними.

Всі учасники, крім прокурора, допускаються до участі у відтворенні тільки по запрошенню чи згоді слідчого. Всі вони записуються до протоколу відтворення і повинні весь час бути присутніми при його проведенні, їх заяви, пояснення і зауваження заносяться до протоколу. Якщо в ході відтворення прибуває новий учасник ( спеціаліст, прокурор і т.і.) це записується в описову частину протоколу і на відеозапис (при його проведенні), вказується час прибуття і ця особа підписує в кінці протокол.

Коли в ході відтворення застосовується відеозапис, слідчий відповідно до ч.2 ст. 85-2 КПКУ зобов’язаний на початку відтворення повідомити про це всіх учасників і надиктувати у відеозапис вступну частину протоколу, відзняти всіх його учасників, а в подальшому фіксувати відеозаписом його хід і результати, при необхідності надиктовувати найважливіші дані, обов’язково кінцеву частину протоколу, після відтворення переглянути відеозапис і скласти про це спеціальний протокол. Якщо відеозапис буде проводитись без дотримання цих формальностей, він не матиме доказового значення по справі як під час досудового слідства, так і в суді.

Так як відеозапис являється додатком до протоколу, він може проводитись з перервами, не обов’язково знімати 5-кілометровий перехід групи через поле до села або інші подібні епізоди. Знімати належить найважливіше, відеокамеру потрібно наводити на особу, яка говорить чи показує щось і забезпечити, щоб її покази було добре чути, найкраще застосувати мікрофон з подовжувачем або радіомікрофон. Зупинки відеозапису належить обумовлювати – для заміни живлення, перерви у відтворенні, переходу до іншого місця, тощо. На початку і в ході відтворення бажано непримітно фіксувати відеозйомкою і фотографією сторонніх осіб, які посилено цікавляться ходом і результатами слідчої дії, а потім оперативним шляхом перевіряти їх на причетність до злочину.

Зібравши слідчо-оперативну групу, слідчий зобов’язаний назвати учасників, роз’яснити їх права, обов’язки і завдання, в допустимих межах розповісти про обставини вчиненого, при необхідності попередити всіх про недопустимість розголошення даних досудового слідства і про кримінальну відповідальність за розголошення, про можливість застосування до них заходів безпеки, право заявити відвід учасникам. Свідок попереджається про відповідальність за відмову дати показання та дачу завідомо неправдивих показань, а потерпілий про відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань. Бажано щоб усі учасники, в тому числі слідчий, відключили мобільні телефони і пейджери, при необхідності включені засоби зв’язку передаються водію чи іншій особі, яка може відповідати на виклики, а при термінових - повідомити про це абонента - учасника відтворення.

Якщо відтворення проводиться із підозрюваним чи обвинуваченим, який має захисника, обов’язково потрібно запитати, чи мали вони розмову до початку слідчої дії і чи є заяви і клопотання. При наявності заяв чи клопотань потрібно їх вирішити – наприклад, запросити необхідних спеціалістів або витребувати певну техніку, передати обвинуваченому цигарки, таке інше. Якщо заяви чи клопотання не можуть бути вирішені, або будуть вирішені пізніше, про це повідомляються обвинувачений і захисник. При відсутності заяв і клопотань або після їх вирішення починається відтворення.

Обов’язково фіксується час початку та закінчення відтворення, температура, погодні умови і освітлення, про їх зміни відмічається в ході відтворення. При відеозаписі обов’язково включається таймер і в протокол записуються його покази. Найбільш доцільним є фотозйомка (і відеозйомка) місця відтворення – орієнтуюча, оглядова і вузлова з тих самих точок, як при огляді місця події, для спрощення їх порівняння і дослідження. Виявлені в ході відтворення сліди і предмети фіксуються також детальною фотозйомкою (і відеозйомкою) з спеціальною лінійкою для уточнення їх розмірів. В ході відтворення слідчий зобов’язаний детально вказувати, де знаходиться місце події і проводиться відтворення – населений пункт, вулицю, номер будинку, поверх, номер квартири і інші деталі; назву дороги, напрямок і кілометр по знаках; урочище в полі чи в лісі і найближчі орієнтири; наявність біля місця події будівель, споруд, лісу, кущів, водойм і т.і., зорієнтувати місце події по сторонах світу, в тому числі в населеному пункті і в будівлі.

Організовує хід відтворення і керує ним слідчий. Завершивши організаційну частину, він повинен запитати особу, чи згідна вона на проведення відтворення і при згоді пропонує розповісти і показати обставини та механізм події. Ця особа повинна коротко розповісти про обставини, які будуть відтворюватись, слідчому і іншим учасникам можна задавати уточнюючі, але не навідні запитання. Після цього всі учасники направляються за відтворюючою особою до місця, яке вона хоче показати або де буде проводитись безпосередньо відтворення.

Якщо особа при відтворенні показує місце вчинення злочину, рух до нього та від нього, місце схову речових доказів, тощо, і це має доказове значення, то потрібно зробити так, щоб в суді не виникло сумніву, що особа показувала шлях чи місце не самостійно, а її туди привели чи привезли працівники міліції чи слідчий. Коли учасники відтворення рухаються в машині, особа, з якою проводиться відтворення, повинна вказувати водію шлях, щоб чули поняті та інші учасники і це бажано фіксувати відеозаписом. Якщо учасники рухаються пішки, то ця особа повинна йти попереду всіх, саме в такому випадку дуже вигідні наручники з тросом для арештованого, конвойний йтиме позаду і трос не повинен бути натягнений.

Єдиним винятком буде випадок, якщо обвинувачений (підозрюваний) привів до приміщення чи сховища, де можуть бути зброя, його спільники або виникнути інші небезпечні обставини. Тоді по команді слідчого всі учасники зупиняються перед входом, працівники міліції перевіряють наявність небезпеки, при необхідності усувають її і відтворення продовжується. Якщо в такому приміщенні чи сховищі виявлена зброя або інші небезпечні предмети, працівники міліції не повинні їх вилучати без понятих та інших учасників відтворення. Коли виявлено предмет, який може вибухнути, при можливості його показують учасникам відтворення, фотографують і саперами проводиться розмінування.

Інколи виникає ситуація, коли обвинувачений не може точно вказати місце злочину, хоча слідчому воно відомо по виявлених при огляді місця події слідах. Це буває, коли злочин вчинено на незнайомій місцевості, вночі, в нетверезому стані, або коли немає ніяких конкретних орієнтирів, наприклад при ДТП з травмуванням пішохода на дорозі в степу. В таких випадках потрібно декілька разів запропонувати вказати місце злочину або хоча б орієнтовний район, так як по діючому КПК України проведення відтворення можливе тільки на місці злочину. Якщо обвинувачений заявляє, що не може його згадати, то прибувши до відомого слідчому місця злочину (а не безпосередньо на нього), слідчий в присутності інших учасників запитує обвинуваченого, чи може тут бути місце злочину і при ствердній відповіді слідчий оголошує, що тут місце події, після чого обвинувачений (підозрюваний) вказує обставини вчиненого.

Найчастіше при такому відтворенні обвинувачений починає згадувати деталі і вказує конкретні орієнтири місця злочину, залишені сліди. Наприклад, на рівному засніженому полі був виявлений труп жінки з колото-різаними ранами, при огляді слідчим було закопано пляшку із запискою, завірену підписами учасників огляду. На час відтворення сніг зійшов і обвинувачений, житель іншої місцевості, не міг згадати місця злочину, але коли його привели до місця події, він згадав, що під час злочину бачив верхів’я дерев, походив по полю і вказав місце події, яке було поряд із закопаною пляшкою.

Деякі вчені і працівники суду та правоохоронних органів вважають, що таке відтворення не матиме доказового значення, але фактично втрачається лише показ обвинуваченим місця злочину, а якщо він детально показує обставини вчинення злочину, виявляються нові речові докази, то це будуть належним чином отримані докази.

Грубим порушенням закону буде «оперативний», попередній показ місця події і інших обставин особі, з якою відтворення має проводитись. Інколи це робиться оперативними працівниками, щоб перевірити наявність закопаного трупу, схованих речових доказів, тощо, ніякі процесуальні документи не складаються, а потім в суді підсудний заявляє, що йому показали місце і обставини злочину при «оперативному» відтворенні, знаходяться свідки, в тому числі працівники міліції і тоді офіційне відтворення і всі його результати не визнаються доказами по справі.

При перевірці показів особи на місці завжди повинно не тільки перевірятись їх співпадання з вказаними місцем, обстановкою, предметами, слідами і іншими обставинами, що доказує лише попереднє перебування особи в цьому місці. Обов’язково повинні перевірятись дані, що можуть бути відомі особі тільки у зв’язку із злочином, з врахуванням її процесуального положення – підозрюваного, потерпілого або свідка. Свідок обов’язково повинен показати, що робив в цьому місці, звідки він бачив або чув подію, що саме, як і чому пересувався, що потрібно підтвердити або заперечити іншими доказами. Інколи після такої перевірки виявляється, що свідок не все розповів або він співучасник злочину. Тільки потрібно пам’ятати, що при виході на місце в особи різко активізується пам’ять і він може розповісти багато забутого, а не укритого умисно. Якщо під час допиту чи відтворення потерпілий чи свідок відмовляється назвати, звідки чи куди він йшов, деякі інші дані і це не може вплинути на об’єктивність слідчої дії, не потрібно на цьому настоювати, це буде грубим порушенням його Конституційних прав. Наприклад, свідок ДТП пояснює, що йшов по лівій стороні вулиці від центру міста і бачив пригоду від кіоску, а ніякого значення немає, від кого і до кого він йшов.

Категорично заборонено під час відтворення давати підозрюваному чи обвинуваченому ніж, сокиру, інші предмети, якими можна нанести тілесні ушкодження. Небажано давати гумовий макет ножа, що використовують при тренуваннях по Самбо, ним можна нанести серйозні тілесні ушкодження. Найкраще дати підозрюваному (обвинуваченому) цупкий картон і олівець, щоб він намалював на ньому ніж, ломик, сокиру або інше знаряддя в натуральну величину з усіма особливостями, слідчому вирізати цей малюнок, дати особі, покази якої перевіряються під час відтворення і саме ним вона демонструвати дії, що цікавлять слідчого. Такий макет повністю безпечний, дає можливість оцінити механізм дії, траєкторію руху, залишені сліди, а також створює додатковий речовий доказ, так як його потрібно долучити до протоколу, завіривши підписами всіх учасників.. По одній справі обвинувачений в ході відтворення намалював ніж із зламаним кінчиком в формі зубців, потім цей ніж було виявлено в болоті неподалік будинку, розмір ножа і форма зубців співпали. По справі про вбивство сокирою, обвинувачений при відтворенні таким макетом зачепив стелю і при її ретельному огляді були виявлені сліди справжньої сокири, не помічені в ході огляду місця події.

При відтворення по злочинах, пов’язаних з документами, можна давати тільки ксерокопії справжніх документів, щоб обвинувачений на них показав, де ставив підпис, які робив виправлення, як рвав документ, частини якого виявлені, тощо, тому що завжди існує небезпека знищення чи пошкодження справжнього документу. Якщо в ході відтворення може бути знищено чи пошкоджено цінні речі, їх також потрібно заміняти макетами. Наприклад, при відтворенні викрадення коробок з телевізорами із автофургона, з перекиданням в іншу автомашину, в коробки замість телевізорів поклали дерев’яні бруски відповідної ваги. Або якщо перевіряється можливість протиснути в пролом цінну річ, краще замість неї використати макет.

Специфіку має перевірка можливості чути певну розмову, при цьому особа, яка слухає, не повинна заздалегідь знати її зміст, слідчі і поняті навпаки ознайомлюються з ним, в ході відтворення проводиться звукозапис розмови в місці проголошення. Потім особа, яка слухала, повинна відтворити її зміст, що записується до протоколу і відмічається, що чули інші учасники; це повторюється декілька разів з різними текстами, при необхідності в різних умовах. Наприклад, якщо особа чула розмову з іншої кімнати через стіну, то вона проводиться декілька разів в різних місцях кімнати, різною силою голосу, обов’язково різних текстів, навіть якщо особа чула конкретні слова чи вигуки.

При перевірці можливості бачити важливо не тільки сила освітлення, але і його напрямок, джерело, хмарність, туман, інші фактори. Наприклад, галогенна лампочка фари автомобіля дає інше сприйняття кольору, як звичайна, забруднення фари впливає на силу і розсіювання освітлення. Різне буде освітлення кімнати, якщо в люстрі горить одна лампочка чи всі п’ять, в ясний день сонце світить через вікно в глибину кімнати чи під значним кутом. Якщо встановлено час спостереження, то метеослужба може дати дані про час подібного освітлення в інший день (кут підйому сонця над горизонтом, знаходження в певній точці, тощо), але для об’єктивності відтворення потрібно врахувати і інші метеорологічні особливості. Перевірка також повинна проводитись неодноразово, при різних умовах.

Якщо перевіряється можливість особи чути, бачити, відчувати запахи, вчиняти певні фізичні дії, в необхідних випадках призначається судово-медична експертиза з участю спеціалістів – окуліста, ЛОР, хірурга, спортивного тренера, тощо. Ця експертиза призначається після відтворення, щоб перевірити об’єктивність його результатів, або перед ним, коли виникає сумнів у стані здоров’я особи, покази якої перевіряються. Наприклад, підозрюваний заявив, що вночі не впізнав тещу, яка виносила забуті нею в машині речі з гаража, прийняв за грабіжника і застрелив, при відтворенні в максимально наближених умовах нікого не впізнавав, хоча інші учасники чітко розрізняли людей. Судово-медична експертиза встановила, що в результати захворювання очей обвинувачений погано бачить в темряві, що підтвердило уявну оборону.

Перевірка часу вчинення певної дії чи проходження події, що інколи називають хронометражем, вимагає ретельної підготовки. Якщо час відомо по даним годинника, спеціального приладу на деяких видах техніки (літаку, поїзді, великому кораблі), то проводиться неодноразово простий хронометраж дій чи подій, що дає об’єктивні результати. Час проходження технологічних чи біологічних процесів, виконання технічних дій (виготовлення деталей, збирання приладу, тощо) перевіряється тільки з участю відповідних спеціалістів, так як особа може умисно його прискорювати чи сповільнювати. Спеціалісти також можуть вказати технологічно необхідний час або середньостатистичний. Наприклад, час реакції водія на перешкоду є середньостатистичним, а час спрацьовування гальм – технологічно необхідним, не залежним від водія.

Хронометраж найкраще проводити за допомогою спортивного секундоміра, а не простого годинника, особливо якщо важливим є велика точність. Звичайно, час проходження свідком 3 - 4 кілометрів достатньо зафіксувати годинником, а от час реакції водія на перешкоду чи час дії певного механізму – тільки секундоміром і користуватись ним повинен спеціаліст з відповідними навичками – вчитель фізичного виховання, тренер по бігу, тощо.

При перевірці, за скільки часу особа пройшла певний шлях, потрібно врахувати особливості особи на момент події (втомленість, сп’яніння, важкий одяг, взуття, т.і.), стан дороги (грязюка, ожеледиця, сухий асфальт, сухий пісок і т.і.), наявність вантажу, чи поспішала людина, йшла впевнено чи шукала дорогу, інші дані. Найкраще проводити відтворення з особою, результати руху якої перевіряються, але якщо вона загинула чи підозрюваний не бажає відтворення, потрібно при підборі статиста врахувати якнайбільше вищевказаних обставин, час вивести за результатами декількох повторів. Не можна перевіряти, чи встигне особа перебігти дорогу перед транспортом і інше, що створює небезпеку для її життя і здоров’я.

Перевірка часу вчинення певних дій чи проходження певних подій буває дуже складною. Найчастіше особа встановлює час не по годиннику, а за суб’єктивним сприйняттям, що дуже утруднює його перевірку. В такому випадку відтворення потрібно проводити у два етапи – особі пропонується визначити час певних дій чи подій, не пов’язаних із злочином і результати порівнюються з даними годинника, що дає можливість оцінити точність її суб’єктивного сприйняття. Потім з особою проводиться відтворення і вона пояснює, скільки часу вона виконувала певні дії, скільки часу був відсутній підозрюваний, чи через скільки часу після певної події вийшов потерпілий.

Кожна дія під час відтворення повинна проводитись по заздалегідь розробленому слідчим плану, який коректується в ході слідчої дії. Відтворюючій особі при необхідності учасниками задаються уточнюючі запитання, пропонується повторити певні дії, інколи з різними статистами чи різною технікою, детально фіксується кожний результат і потім слідчим або спеціалістом(експертом) виводиться середні дані або робиться висновок про вірогідність результату на момент вчинення злочину. В більшості випадків не потрібно відтворювати всі дії чи події, що стосуються злочину, відтворення проводиться тільки для уточнення і перевірки тих даних, які не можна уточнити і перевірити іншим шляхом. Невиправданим буде відтворення шляху свідка до місця події і від нього, якщо це не викликає сумніву і не впливає на об’єктивність його показів, а от шлях руху злочинця до місця схову знарядь чи речових доказів після злочину необхідно пройти, це може допомогти знайти нових свідків чи інші докази.

В ході відтворення слідчий сам чи за допомогою спеціалістів виявляє та фіксує всі сліди і предмети, які можуть мати значення для справи. Опис виявлених слідів і предметів потрібно проводити з використанням спеціального довідника по огляду місця події, використовуючи вказані в ньому загальноприйняті терміни і умовні позначення, наприклад картографічні, залучаючи при необхідності спеціалістів в даній галузі – автомеханіка, пожежника, агронома і т.і. При вимірюваннях, необхідно вказати, чим вони проводились – рулеткою, лінійкою, мікрометром, циркулем, вольтметром, термометром, кроками, в яких одиницях – метрах, кілограмах, міліграмах, градусах. Недопустимі вирази «неподалік, приблизно, ніби», які потім неможливо перевірити і відтворити; «вироби із золота», «вибуховий пристрій», тому що потім експерт виявить, що це бронза, а не золото, дитяча іграшка, а не вибуховий пристрій. Краще описати зовнішність, форму, розміри, колір, маркування і інші деталі предмету. Всі вилучені речові докази, сліди та зліпки з них опечатуються, на упаковці або бирці робиться відповідний напис – що саме, коли і де вилучено, в ході якої слідчої дії, що завіряється підписами учасників відтворення.

При довготривалому відтворенні допустимі перерви, але всі учасники повинні бути разом, щоб виключити підозру про вплив на відтворюючу особу як з боку працівників міліції і слідчого, так і захисника. Коли виконано всі заплановані слідчим дії, відтворюючій особі задається питання, чи все вона розказала і показала, чи має вона заяви і клопотання. Якщо особа бажає доповнити свої покази чи виконати додаткові дії, це робиться із дозволу слідчого, а коли все зроблено, слідчий запитує всіх учасників, чи є в них заяви і клопотання, при наявності вони заносяться до протоколу. Слідчий пред’являє учасникам виявлені і вилучені речові докази в опечатаному вигляді. Після розгляду заяв і клопотань чи при їх відсутності слідчий оголошує, що відтворення обстановки і обставин події закінчено, всі учасники повинні підписати протокол після його виготовлення.