Оформлення і систематизація кримінальної справи

Законодавством не регламентується техніка оформлення, порядок систематизації і підшивки матеріалів кримінальної справи, недостатньо приділяється цьому уваги і в науково-практичних посібниках. Досить детально це питання було висвітлено в «Настольной книге следователя», випущеній Генеральною прокуратурою СРСР в 1949 році, але частина рекомендацій застаріла, та й сама книга стала бібліографічною рідкістю. В «Настільній книзі слідчого», випущеній в 2003 році, ці питання не розглядаються.

Оформлення, систематизація і формування матеріалів кримінальної справи являється не простою технічною роботою, це досить складний творчий процес, який вимагає не тільки знання законодавства, але й знання, осмислення і аналізу зібраних по справі доказів та їх джерел.

Інколи навіть при якісно і досконально проведеному досудовому слідстві в ході судового розгляду виникають проблеми, пов’язані з неналежною технікою оформлення, непродуманою систематизацією і підшивкою кримінальної справи. В суддів викликають негативну реакцію неохайно оформлена і підшита справа, відсутність в ній необхідної системи і довідкових даних. Такі недоліки утруднюють вивчення справи, дослідження та оцінку доказів, самому слідчому важче складати обвинувальний висновок, а судді – вирок.

В практиці автора був випадок, коли по одній справі по обвинуваченню 3 осіб майже в 100 епізодах розкрадання депонованих сум, слідчий міліції підшив протоколи допитів в хронологічному порядку і відповідно склав список потерпілих та свідків. Суддя повернув справу на дослідування з стадії попереднього розгляду по формальних підставах, але виставив одну умову – перешити справу по епізодах і відповідно скласти список потерпілих та свідків, апеляційний суд підтримав цю вимогу, тому що справу вивчати чи розглядати було неможливо. Після належної систематизації матеріалів, справа була без проблем розглянута судом.

Справу при тривалому розслідуванні найкраще підшивати по шаблону в стару тверду обкладинку і не нумерувати, або нумерувати м’яким графітовим олівцем, а перед закінченням підшити по готових отворах в нову обкладинку і вона матиме акуратний вигляд. Рекомендується виготовити шаблон з 5 отворами для підшивки і тоді при перешивці не потрібно робити нові отвори. Нумерувати аркуші справи чорнилом, кольоровим олівцем чи іншим барвником, який важко витирається, не рекомендується, тому що досить часто справу потрібно перенумеровувати. Вимога деяких керівників підшивати і нумерувати справу в ході розслідування без подальших змін не ґрунтується на законі і недоцільна практично. Відповідно до КПК матеріали досудового слідства пред’являються в підшитому і пронумерованому вигляді тільки обвинуваченому після закінчення досудового слідства, а до цього їх підшивка і нумерація не передбачена. Матеріали про застосування заходів безпеки підшиваються окремо і являються таємними.

Якщо потрібно підшити документи, що не мають полів, найчастіше це заяви і скарги, до них з двох сторін прозорою стрічкою (скоч) клеїться паперова смужка для підшивки, що залишає видимим весь текст і надійно тримає документ в справі.

Коли пишеться протокол, особливо самим допитуваним, слідчому обов’язково відкреслити поле для підшивки, тому що найчастіше на звороті поле роблять з протилежної, зовнішньої сторони.

При написанні документів і їх вивченні не рекомендується підкреслювати слова чи фрази, робити інші помітки, при друкуванні на комп’ютері виділяти важливі місця тексту іншим шрифтом чи кольором. В слідчих документах не допустимі будь-які виправлення тексту чи дописки, якщо документ набирається на комп’ютері, ці проблеми вирішити просто - коли помилки виявили при читанні на екрані, то вони виправляються, а якщо після друку – виготовляється інший, виправлений примірник. При написанні протоколів ручкою чи друкуванні на машинці потрібно в кінці абзацу, якщо помилка виявлена відразу, або в кінці тексту, якщо вона виявлена потім, написати фразу, «в абзаці 2 на аркуші 1 протоколу допущено помилку, замість тексту такого-то належить читати текст такий-то». Інколи також пишеться причина невірності тексту – механічна помилка, помилка допитуваного (забув або переплутав дані), зміна показів. Розповсюджений метод виправлення букв, цифр або слів з написом «виправленому з 20 на 25 вірити» є методично невірним і протирічить вимогам ст.85 КПК, яка говорить про вставки і поправки, які повинні бути застережені в протоколі перед підписами, а не про виправлення. Крім того, інколи особа називає спочатку вірні дані, а потім умисно невірні або навпаки і їх порівняння може допомогти в аналізі доказів.

До кримінальної справи, відповідно до ст.235 КПК, обов’язково приєднуються скарги на дії слідчого, матеріали їх перевірки та прийняті рішення, копії повідомлень скаржникам про результати розгляду. В справу не можна підшивати плани розслідування та плани окремих слідчих дій, це внутрішні робочі, а не процесуальні документи, і вони зберігаються в наглядовому провадженні.

При складанні справи для підшивки потрібно рівняти аркуші по зовнішній стороні, але слідкувати, щоб не підшити частину тексту. Обрізати підшиту справу для вирівнювання не рекомендується, майже завжди при цьому обрізається частина тексту. Якщо окремі аркуші довші або ширші, обрізати їх можна тільки ретельно пересвідчившись, що не буде пошкоджено текст, краще їх підгортати.

Досвідчені слідчі при остаточній підшивці великої кримінальної справи завжди вшивають в різні томи декілька документів, які не мають суттєвого значення. Це робиться для того, щоб при необхідності можна було замінити їх на інші, які забули вшити, після чого опис справи робиться новий. По одній справі слідчим було вшито супровідний лист до характеристики обвинуваченого, а довідка про сімейний стан на маленькому аркушику загубилась між планами і залишилась не вшитою. При ознайомленні з справою, адвокат звернув увагу на відсутність цієї довідки, вона була відшукана, представлена адвокату і вшита на місце супровідного листа, з переписуванням опису. При перешиванні не можна допускати фальсифікацій, так як в суді можна перевірити час отримання чи складання кожного документу. По справі не було зроблено повідомлення прокурору про проведення несанкціонованого обшуку, його потім склали і вшили на місце другорядного документу, суд витребував і оглянув книги вихідної та вхідної кореспонденції, де повідомлення не було зареєстровано і обшук визнали незаконним, а його результати такими, що не мають доказового значення.

Магнітофонні та відеокасети, дискети та лазерні диски, інші електронні носії інформації в справу підшивати непотрібно, вона втрачає вигляд і є небезпека їх пошкодження. Відповідно до статей 85-1 і 85-2 КПК вони повинні зберігатись не в справі, а при справі, як і речові докази.

Якщо документ є речовим доказом (підроблена накладна, фальшиве посвідчення, тощо) його потрібно зберігати в опечатаному конверті відповідного розміру при справі, а не підшивати в неї. На конверті пишеться номер і назва справи, що в ньому знаходиться, це завіряється підписами слідчого, понятих, при необхідності спеціаліста і інших осіб. Такі документи не можна перегинати, підрізати, робити в них отвори, наносити номери, вносити інші зміни. Після протоколу огляду документу можна вшити його ксерокопію, при необхідності кольорову.

З експертизи речові докази повинні повертатись в опечатаному вигляді, з підписом і печаткою експерта і так долучатись до справи. При необхідності їх огляду в ході слідчої дії, вони розпечатаються, оглядаються і знову опечатуються по загальних правилах.

Особисті документи (паспорт, військовий квиток, перепустка і т.і.) зберігаються при справі в конвертах, які можуть приклеюватись до обкладинки.

При виділенні матеріалів з справи потрібно вказати в постанові, які з документів виділяються в оригіналах, а які в копіях, не можна виділяти без залишення оригіналів або копій в основній справі, це може викликати обґрунтовану підозру про фальсифікацію матеріалів.

В багатотомній справі в останньому томі підшивається довідковий лист, які матеріали в якому томі знаходяться. Якщо в ході слідчої дії проводився відеозапис, до її протоколу додається протокол перегляду відеозапису. Фототаблиці, плани, схеми прикладаються тільки до конкретного протоколу слідчої дії, не може бути одна фотографія чи схема до основного і додаткового протоколу огляду місця події. Якщо особа допитувалась декілька разів, протоколи допитів підшиваються поряд по хронології.

На практиці склалось три основних види систематизації кримінальної справи:

1. В одноепізодній кримінальній справі документи формуються по системно-хронологічних ознаках.

2. В багатоепізодній справі формування проводиться по епізодах з внутрішнім розміщенням документів по системно-хронологічних ознаках, загальні документи – окремо по системно-хронологічних ознаках.

3. Якщо справа складається з об’єднаних справ, кожна формується по системно-хронологічних ознаках, а потім формується по аналогічних ознаках том (томи) із загальних питань.

Системно-хронологічний порядок формування справи полягає в тому, що більшість документів підшивається по хронології надходження їх до справи, але окремі документи формуються у групи (пакети) для зручності користування, використовуючи процесуальні і логічні взаємозв’язки. Ряд документів групуються для того, щоб легше було проконтролювати виконання вимог КПК по певній слідчій дії чи їх групі, а групування деяких прямо витікає з КПК. Наприклад, загальновизнаним практикою є група (пакет):

• постанова про вилучення чи відібрання зразків для експертного дослідження і протокол їх відібрання,

• постанова про призначення судової експертизи,

• протокол ознайомлення підозрюваного (обвинуваченого) з постановою,

• висновок експертизи,

• протокол ознайомлення підозрюваного (обвинуваченого) з висновком.

• аналогічні матеріали по додатковій чи повторній експертизі того ж об’єкту.

А з вимог КПК випливає пакет: постанова про притягнення як обвинуваченого, роз’яснення прав обвинуваченому, протокол допиту обвинуваченого.

Рекомендується такий порядок документів в кримінальній справі:

1. Опис документів, що знаходяться в справі,

2. Постанова про порушення справи,

3. Постанова про прийняття справи до свого провадження,

4. Привід до порушення кримінальної справи – заява, повідомлення, явка з повинною, тощо,

5. Матеріали дослідчої перевірки,

6. Матеріали досудового слідства в системно-хронологічному порядку:

• Протокол огляду місця події (при необхідності – з постановою суду), протокол освідування особи, постанова і протокол виїмки документів, постанова і протокол обшуку в хронологічному порядку з іншими документами,

• Акт ревізії з додатками або матеріали службової чи спеціальної перевірки з додатками, матеріали додаткової чи повторної перевірки,

• Документи про рух кримінальної справи, продовження строків слідства і тримання під вартою, письмові вказівки прокурора підшиваються в хронологічному порядку з іншими документами,

• Протоколи допитів свідків в хронологічному порядку, а якщо одна особа допитувалась декілька разів, то всі протоколи поряд в хронологічному порядку,

• Постанова про визнання особи потерпілим і протокол її допиту, при необхідності - матеріали, що характеризують особу потерпілого - довідки про судимість, сімейний стан, стан здоров’я, характеристики,

• Постанова про затримання особи, протокол затримання з додатками, повідомлення прокурору про затримання, повідомлення родичів про затримання, протокол роз’яснення прав підозрюваному, ордер або угода адвоката, постанова про допуск захисника, протокол допиту підозрюваного,

• Постанова про вилучення чи відібрання зразків для експертного дослідження і протокол їх відібрання, постанова про призначення судової експертизи, протокол ознайомлення підозрюваного (обвинуваченого) з постановою, висновок експертизи, протокол ознайомлення підозрюваного (обвинуваченого) з висновком. Матеріали додаткової чи повторної експертизи з протоколами ознайомлення.

• Постанова про притягнення як обвинуваченого з роз’ясненням його прав, протокол допиту обвинуваченого,

• Матеріали про обрання запобіжного заходу – клопотання слідчого про арешт, постанова суду, оголошена арештованому, повідомлення про арешт родичів і за місцем роботи; постанова слідчого про обрання запобіжного заходу і підписка про невиїзд, поручительство або інший документ,

• Протоколи очної ставки, впізнання, відтворення обстановки та обставин події в хронологічному порядку, але вони підшиваються після протоколів допитів осіб, з якими проведено ці дії,

• Копії запитів і одержані на них відповіді і матеріали,

• Протокол огляду речових доказів, постанова про прилучення їх до справи,

• Окреме доручення і матеріали його виконання,

• Матеріали відносно цивільного позову – позовна заява з додатками, постанова про визнання особи цивільним позивачем, протокол її допиту, постанова про визнання особи цивільним відповідачем і протокол її допиту,

• Матеріали пред’явлення обвинувачення в остаточній редакції і протокол допиту обвинуваченого,

• Матеріали, що характеризують особу обвинуваченого – довідки про судимість, наявність рахунків в банках, нерухомого майна, транспортних засобів, нагороди, сімейний стан, стан здоров’я, характеристики, копії вироків, тощо,

• Копія подання в порядку ст.23-1 КПК,

7. Документи про закінчення досудового слідства (як правило, один з них, але може бути і декілька – обвинувальний висновок по одній особі і закриття справи по іншій, тощо):

• Постанова про закриття кримінальної справи.

• Протоколи виконання вимог статей 217-220 КПК України.

• Клопотання обвинуваченого і захисника, заявлені при ознайомленні з справою, матеріали їх виконання або постанова про відмову в задоволенні.

• Обвинувальний висновок з додатками.

• Постанова про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності

• Постанова про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру

• Супровідний лист про направлення прокурору справи з додатками.

В одному томі підшивається 250-270 сторінок, але якщо в останньому (єдиному) томі обвинувальний висновок обсягом до 100 сторінок закінчує великий том, його краще підшити окремо, щоб було зручно підшивати судові документи. Документи більших форматів (А-3, А-2, А-1), з бухгалтерськими даними, кресленнями, картами, тощо, краще підшивати в окремий том відповідного формату, навіть якщо їх менше 100 сторінок, згорнутими вони спотворюють справу і пошкоджуються при розгортанні-згортанні.

Багатоепізодна справа підшивається в основному по епізодах і тільки загальні документи підшиваються окремо в системно-хронологічному порядку. По такій справі епізоди нумеруються по хронології вчинення, але якщо потім виявляються нові епізоди, вони нумеруються по порядку виявлення, зміна нумерації тільки ускладнює розслідування і вивчення справи.

Наприклад по багатоепізодній господарській справі початковий порядок формування документів такий:

1. Опис документів, що знаходяться в справі,

2. Постанова про порушення справи,

3. Постанова про прийняття справи до свого провадження,

4. Постанова про створення слідчо-оперативної групи, постанови про зміни в її складі,

5. Документи про рух кримінальної справи, продовження строків,

6. Акт ревізії з додатками,

7. Матеріали дослідчої перевірки,

Подальше формування йде по епізодах:

1. Довідковий листок з номером і назвою епізоду, на ньому також вказується, де знаходяться розділи в акті ревізії та судових експертизах, первинні документи, матеріали дослідчої перевірки по даному епізоду,

2. При необхідності - ксерокопії витягу з акту ревізії, судових експертиз, показів основних осіб, первинних документів по даному епізоду,

3. Покази свідків і потерпілих, матеріали цивільного позову по епізоду,

4. Матеріали огляду, виїмки, обшуку по даному епізоду,

5. Протоколи огляду документів і речових доказів по епізоду, постанови про прилучення їх до справи,

6. Окреме доручення і матеріали його виконання,

7. Матеріали судових експертиз по епізоду,

8. Якщо обвинувачений допитується поепізодно, то постанови про притягнення як обвинуваченого і протоколи його допиту підшиваються у відповідні епізоди.

9. Процесуальне рішення по даному епізоду. Епізоди, по яких справа закрита, рекомендується підшивати в окремі томи і робити відповідні написи і вони підлягають направленню до суду з іншими епізодами.

В кінці формується загальний том (томи), в якому підшиваються в системно-хронологічному порядку:

• матеріали додаткових чи повторних ревізій, відомчих чи позавідомчих перевірок по всіх чи більшості епізодів,

• матеріали загальних експертиз у вищевказаних пакетах,

• матеріали загального цивільного позову у вищевказаному пакеті,

• остаточні обвинувачення кожному в пакеті з протоколом допиту обвинуваченого і характеризуючими його даними,

• Копії подань в порядку ст.23-1 КПК,

• Документи про закінчення досудового слідства (як правило, один з них, але може бути і декілька – обвинувальний висновок по одній особі і закриття справи по іншій, тощо):

• Постанова про закриття кримінальної справи.

• Протоколи виконання вимог статей 217-220 КПК України.

• Клопотання обвинуваченого і захисника, заявлені при ознайомленні з справою, матеріали їх виконання або постанова про відмову в задоволенні.

• Обвинувальний висновок з додатками.

• Постанова про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності

• Постанова про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру

• Супровідний лист про направлення прокурору справи з додатками.

Бувають багатоепізодні справи, що складаються з окремих об’єднаних кримінальних справ, як правило раніше нерозкритих, порушених різними слідчими в різний час. Отримавши для об’єднання такі справи, слідчий в кінці кожної отриманої справи вшиває постанову про об’єднання і в подальшому це буде один з епізодів. Бажано не перешивати отриману справу і не змінювати нумерацію, щоб в суді було видно, що і коли по ній зроблено. Але в такий том необхідно дошивати всі документи по даному епізоду, наприклад після розкриття злочину знайомити обвинувачених з постановами про призначення і висновками судових експертиз, проведених раніше. В ці протоколи записувати, що обвинуваченого ознайомлено з постановою чи висновком, які знаходяться в томі № на аркуші №, щоб легше було проконтролювати повноту виконання вимог КПК.

Всі інші документи формуються і підшиваються як по звичайній багатоепізодній справі, тільки обкладинки на всі томи робляться однакові з номером об’єднаної справи, а з старих обкладинок залишають першу сторінку з номером і іншими реквізитами на кожній приєднаній справі.

Вказані рекомендації є загальними для всіх кримінальних справ, хоча в залежності від особливості справи, наявності та специфіки доказів і документів, кожна справа формується слідчим індивідуально, але при цьому не можна порушувати процесуальні і логічні взаємозв’язки.

З М І С Т :

	Огляд місця події	4
	Пам’ятка по проведенню подвірного (поквартирного) обходу	31
	Відтворення обстановки та обставин події	34
	Криміналістичні і інші обліки	68
	Залучення спеціаліста	92
	Оформлення і систематизація кримінальної справи	99

107