1. Друзі, знайомі та люди, з якими Ви зустрічаєтесь, можуть:

   • Знати про певні вільні робочі місця; погодитись повідомити Вас в тому разі, якщо в них буде інформація про вакансії;

   • бути знайомі з людиною, яка залишає роботу;

   • знати певні підприємства чи організації, до яких є сенс звернутись в пошуках вакансій;

   • мати інформацію про підприємства чи організації, які переїжджають в місцеві райони, чи підприємства, які планують розширити свою діяльність.

2. Люди, які працюють в організаціях, в яких Ви зацікавлені, можуть:

   • знати про вакансії на своєму підприємстві;

   • мати інформацію про звільнення з роботи людей на цьому підприємстві;

   • в разі, якщо підприємство планує приймати нові кадри, повідомити директору чи менеджеру про Вашу кандидатуру;

   • передати директору чи менеджеру Ваше резюме.

3. Той, хто тільки-но почав працювати на новому підприємстві, міг:

   • нещодавно звертатись у підприємство чи організацію, яка

   • пропонувала вакансію для людини Вашої кваліфікації.

4. Той, хто працює в тій самій професійній галузі, що й Ви, може:

   • взяти копії Вашого резюме та запропонувати їх особам, які

   • можуть бути в них зацікавлені.

5. Інші люди, які шукають роботу, можуть:

   • знати або чути про вакансії, які зацікавили їх і можуть бути корисними для Вас.

“Вільний пошук”

складається з планового і системного відвідування шукачем роботи підприємств і організацій. На місцях, які зацікавили вас залишайте свої анкети і номер телефону. А краще складене резюме.

Телефонування з приводу вакансії – один з найефективніших способів отримати запрошення на співбесіду. Телефонування може бути по рекламованій вакансії та у пошуковому варіанті. Мета телефонного дзвінка і розмови – викликати бажання у роботодавця зустрітися з Вами і більше про Вас дізнатися. Цій меті повинні бути підпорядковані всі Ваші дії. Якщо Ви відшукали оголошення, яке Вас зацікавило, уникайте спокуси одразу ж зателефонувати. Підготуйтесь до телефонної співбесіди так, як Ви готувались би до особистої розмови.

Адже телефонна розмова з роботодавцем – це перший контакт з ним, тому дуже важливо, яке враження про Вас у нього складеться! Перед тим, як телефонувати:

1. Покладіть перед собою об’яву (рекламне оголошення), за якою Ви телефонуєте.

2. Перепишіть або підкресліть:

• ім’я людини та назву підрозділу, з яким Вам необхідно зв’язатися;

• назву вакансії, в якій Ви зацікавлені;

• продумайте і запишіть Ваші можливі запитання до роботодавця;

• покладіть перед собою ручку і папір, щоб записати відповіді та необхідні деталі.

2. Стратегія пошуку роботи

Пошук роботи вимагає не тільки професійних знань, але й загальних правил поведінки, вміння ефективно використовувати конкретні ситуації, що виникають на цьому етапі.

Конкуренція при прийомі на роботу досить значна й продовжує зростати, тому знання певних правил, що вже склалися на ринку праці, має стати в пригоді кожному, хто шукає роботу.

Існує декілька поширених підходів до пошуку роботи, а саме:

1. Пошук роботи на основі власних бажань

2. Пошук роботи на основі врахування потреб ринку праці

3. Пошук роботи на основі особистого досвіду практичної роботи, професійних навичок та вмінь.

Не залежно від того, був у пошукача досвід працевлаштування або він займається в перший раз пошуком роботи, починати цей процес необхідно з розробки стратегії. Змінюється ринок праці, вимоги роботодавців до здобувачів, змінюються погляди здобувачів на те, яким повинне бути робоче місце, режим роботи, рівень зарплати. В процесі працевлаштування задіяні держава, вищі навчальні заклади, підприємства і пошукачі роботи. Але основними діючими особами ринку праці є роботодавці та пошукачі роботи, серед яких знаходяться і випускники вищих навчальних закладів.

Оскільки процес працевлаштування відбувається на ринку праці, то випускнику насамперед необхідно усвідомити, що його знання, уміння, навички, компетенції, особисті якості це ринковий продукт.

Знання — осмислена та засвоєна суб’єктом наукова інформація, що є основою його усвідомленої, цілеспрямованої діяльності. Знання поділяються на емпіричні (фактологічні) і теоретичні (концептуальні, методологічні).

Уміння — здатність застосовувати знання для виконання завдань та розв’язання задач і проблем. Уміння поділяються на когнітивні (інтелектуально-творчі) та практичні (на основі майстерності з використанням методів, матеріалів, інструкцій та інструментів).

Компетентність — здатність особи до виконання певного виду діяльності, що виражається через знання, розуміння, уміння, цінності, інші особисті якості.

Особисті якості це риси характеру особистості, претендента на вакансію, які формуються в процесі виховання і самовиховання.

Надзвичайно важливо вміти позиціонувати себе на ринку праці. Для цього необхідно розробити стратегію пошуку роботи, ретельно продумати індивідуальну тактику яка забезпечить успіх.

Розпочинати потрібно з огляду пропозицій вакансій, які існують на ринку праці, щоб не виникло розчарування від поверхневого враження, що роботу знайти дуже легко. При знайомстві з пропозиціями роботодавців, слід звернути увагу на функціональні обов’язки стосовно конкретної вакансії, а також вимоги які висуваються до кандидатів.

В «групу ризику» попадають здобувачі, що не мають досвіду роботи. Тому важливо, будучи ще студентом вищого навчального закладу, пройти стажування в провідній компанії, у якій згодом можливо буде вакансія, або попрацювати в поза навчальний час, на літніх канікулах, волонтерами. Аналіз пропонованих вакансій свідчить про те, що більшість наймачів запрошують на керівні посади фахівців з досвідом роботи в даній позиції не менше трьох років.

І все таки беззаперечно стверджувати, що випускник без досвіду роботи не потрібен роботодавцю, не має сенсу. Адже роботодавці зацікавлені в молодих перспективних працьовитих кандидатах. Більш того, є роботодавці які висувають до певних вакансій таку вимогу, як відсутність досвіду роботи у кандидата, тобто як кажуть фахівець – «білий аркуш». Такі роботодавці вважають, що краще на роботу прийняти випускника, який не несе в компанію тягар попередніх місць роботи. Випускники як спеціалісти більш пластичні, гнучкі і є можливість виховати їх під корпоративні особливості компанії.

Що випускники затребувані ринком праці свідчать «Дні кар’єри», які щорічно проводить університет. Адже підприємства, учасники цього заходу, розуміють, що кандидатами на пропоновані вакансії будуть здебільшого студенти випускних курсів без досвіду роботи.

Останнім часом до відділу кар’єри надходять вакансії на керівні посади (управляючі магазином), але для них передбачено попереднє стажування.

Таким чином, перегляд вакансій дозволяє скласти загальну картину: які посади пропонуються за спеціальністю, що випускник здобув в університеті, якими компетенціями він повинен володіти, які умови праці, рівень зарплати.

На наступному етапі випускник має визначитися яку б роботу він хотів виконувати, чим займатися, в якій компанії працювати.

Якій обстановці на робочому місці ви віддаєте перевагу? Вам подобається, щоб навколо вас кипіла робота, або була атмосфера спокою і розміреності? Ви волієте працювати в офісі або мати роботу пов’язану з відрядженнями? Яка робоча обстановка дозволяє вам найбільш ефективно працювати? Дізнайтеся більше про роботу, яка вас цікавить, наприклад, які вимоги висуваються до освіти, розмір окладу, умови роботи, майбутні перспективи та інше, що може допомогти звузити пошуки.

При пошуку роботи необхідно враховувати здібності якими вас наділила природа і знання, які ви придбали. Випускник повинен навчитися розуміти себе: свої цінності, схильності, здібності, особисті якості, стиль життя, який би вам хотілося вести, і усвідомити взаємозалежність між собою і обраною професією. Спробуйте визначити ваші сильні сторони і знайти їм застосування в кар'єрі.

Наступним кроком повинне стати визначення і оформлення мети пошуку роботи. Тобто розпочинаючи пошук роботи проранжуйте цілі, які ви перед собою ставите:

• Заробити небагато / багато грошей;

• Підвищити кваліфікацію;

• Пройти корисні тренінги;

• Придбати нові професійні навички;

• Освоїти нову спеціальність;

• Придбати нову професію;

• Поліпшити іноземну мову;

• Навчитися ефективно використовувати робочий час;

• Придбати навички управління;

• Потрапити в хороший колектив;

• Знайти нових друзів;

• Придбати ділові зв'язки;

• Освоїти комп'ютер;

• Навчитися вести переговори;

• Навчитися робити презентації;

• Вивчити ринок;

• Напрацювати клієнтську базу;

• Отримати кредит на квартиру;

• Стати відомим у своїй професійній області;

• Побороти нудьгу;

• Подивитися світ, роз'їжджаючи по відрядженнях;

• Отримати свободу творчості.

Список можливих цілей пошуку роботи далеко не повний.

Наступним кроком у стратегії пошуку роботи має стати організація власного тестування, визначення своїх переваг, тобто спроможність випускника об’єктивно оцінити наскільки бажане відповідає реальному, попит на ринку праці пропозиціям з боку випускника.

З цього дослідження випускник буде знати, які вміння цінуються найбільше роботодавцями. Якщо випускник усвідомив невідповідність між попитом ринку праці і тими пропозиціями, що він можете надати, необхідно попрацювати над усуненням недоліків. В жодному разі не зневірятися, не опускати руки, а працювати над власною стратегією пошуку роботи, можливо розпочати кар’єру з первинних посад.

Після дослідження ринку і власного тестування настав час вибрати роботодавців. Почніть складати список компаній, в яких, на вашу думку, є робочі місця за спеціальністю, обраною вами, або можуть бути в майбутньому. Коли прийде час починати пошук роботи, цей збільшуваний список буде представляти величезну цінність.

Психологічно важко шукати роботу на пізніх стадіях цього процесу, особливо, якщо вас звільнили або ви уже закінчили університет і не бачите перспектив працевлаштування.

Тому прислухайтеся до здорового глузду. Не очікуйте блискучої кар'єри в мить ока. Робіть те, що від вас чекають, і робіть це добре. Згадайте стиль, який приносив вам успіх в минулому. Це те, з чим ви швидше за все досягнете успіху.

Щоб реально оцінити свою вартість як професіонала, випускнику потрібно цікавитися ситуацією на ринку праці і зарплатними пропозиціями – щоб зрозуміти, скільки коштують фахівці такого рівня.