4. Висновки і рекомендації.

Гомеопатичне лікування - це мистецтво і клопітка праця. Вся складність цієї терапії полягає у важкості підібрати підходящий, так званий – конституційний препарат. Оскільки серединні і високі розведення гомеопатичних препаратів практично не містять молекул діючої речовини, вони діють на іншому, нематеріальному рівні, на організм людини. І діють лише в тому випадку, коли попадають в резонанс з цим організмом. Для того, щоб гомеопатичний препарат спрацював, він повинен підходити до людини, як ключик до замочка. Гомеопатичне лікування вимагає терпіння як від лікаря так і від пацієнта, але видужання є достойною нагородою.

З метою удосконалення гомеопатичних препаратів, при позитивних результатах перевірки клініцистами гомеопатичних засобів, слід розрішити суперечності в їх номенклатурі, технології, регламентації і контролі якості. Повинні бути проведені наукові дослідження, спрямовані на перегляд арсеналу гомеопатичних препаратів, збагачення його сучасними ефективними засобами, вишукування вітчизняних аналогів імпортних засобів. Асортимент регламентованих у гомеопатії препаратів і форм варто розширювати за рахунок ін"єкційних розчинів, очних лікарських форм, аерозолей, таблеток, терапевтичних систем і т. п. Ефективність гомеопатичних засобів можна підвищувати шляхом використання сучасних допоміжних речовин - високомолекулярних сполук, поверхнево-активних речовин, розчинників, стабілізаторів, емульсійних і гідрофільних основ для мазей та ін. Треба удосконалити технологічні процеси гомеопатичних есенцій, настойок, гранул, крапель та інших форм.

Для вивчення і контролю якості гомеопатичних лікарських засобів у різних концентраціях (розведеннях) можуть бути використані сучасні чутливі методи фізико-хімічного аналізу.

Невідкладна задача - дослідження доброякісності лікарської і тваринної сировини, а також стабільності різних гомеопатичних засобів при зберіганні, у т.ч. тих, які застосовуються в субмікроконцентраціях.

6. Список використаної літератури.

1. Ветютнева М.О. До питання нормування якості гомеопатичних лікарських засобів. //Ліки України. – 2002. №1. – с.40-42.

2. Ветютнева Н.О., Москаленко О.О., Горобійовська О., Оцінка якості гомеопатичних ЛЗ. Сучасний етап та перспективи. // Фармацевтичний журнал. – 1999. - №3. – с.28-33.

3. Гомеопатические лекарственные вещества. "Руководство по описанию и изготовлению". – Др. В. Швабе. – 1950. – перевод с нем. 1967. – 573 с.

4. Гомеопатические препараты на фармацевтическом рынке Украины. Провизор – 2000. №4. – с.12-15.

5. Гомеопатия как система лечения //Вестник АММ СССР.– 1991. - №5. с.52-55.

6. Державна Фапмакопея України,1-ше вид. – Х. : РІРЕГ, 2001- с. 556

7. Донилина Ч.Д. Гомеопатия на Украине. История развития. //Фармацевтичний журнал. – 1992. №1. – с.16-18.

8. Допоміжні речовини та їх застосування у технології лікарських форм /Ф. А. Жогло, В. Ф. Возняк, В. П. Попович, Я. Богдан. – Львів, 1996. – с. 96

9. Зеликсан Ю.И. Состав и технология ЛФ, применяемых в гомеопатии. //Фармация. – 1991. – Т.ОО, №6. – с. 85-90.

10. Костинская Н. Проблеми легализации гомеопатических средств. Гомеопатические лекарства. Мифы и реальность // Провизор. – 1998. – № 22. – с. 54-58

11. Парманов-Прафимов Б.И. Системный подход и синдромный принцип в гомеопатии. //Педиатрия. – 1998. - №2. – с.49-51.

12. Полочко В.М. Должиникова О.Н. Совершенствование организации обеспечения населения гомеопатическими ЛС. //Провизор. - 1999. - №6. - с.35-36.

13. Попова Т. Гомеопатия – наука элегантная. //Медичний всесвіт. – 2003. Т.З., №2. – с. 178-180.

14. Сопа И. Новые возможности гомеопатии. //Мистер Блистер. – 2006. - №9. – с.57.

15. Фазлєєв В. Гомеопатичні ліки: всебічний підхід до організму людини. //Ваше здоров"я. – 2006. - №39 (13. жовтень). – с.15.

38