- •Проаналізувати наслідки реформи 1861 року в українських землях у складі Російської імперії.
- •Причини Національно – визвольної війни
- •Причини та наслідки укладення українсько-російського договору 1654 року
- •Наслідки запровадження християнства як державної релігії Київської Русі
- •Наслідки монголо-татарської навали на Русі
- •Значення Запорозької Січі
- •Значення Галицько-Волинського князівства
- •Причини поразок Червоної армії в 1941-1942
- •Наслідки “Перебудови” в політичному та соціально-економічному житті України
- •Причини поразки та історичне значення Центральної Ради
- •Причини поразки та історичне значення Директорії
- •Причини поразки та історичне значення Гетьманату
- •Причини поразки та історичне значення зунр
- •Становище українських земель у складі Польщі, Чехословаччини, Румунії у міжвоєнний період
- •Наслідки підписання Брестського мирного договору унр з країнами Четвертного союзу
- •Суспільно-політичне життя України в 30-х рр
- •Суспільно-політичне життя в 70-х на поч. 80-х рр. Хх ст.
- •Наслідки реформування сільського господарства за доби відлиги
- •Наслідки форсованої індустріалізації в Україні
- •Наслідки суцільної колективізації в Україні
- •Наслідки культурної революції в Україні в 30-х рр
- •Особливості відбудови 1946-1950р. В Україні
- •Наслідки Голодомору 1932-1933 рр. В Україні
- •Наслідки політичних репресій в 30-х рр
- •Нова економічна політика в усрр 1921-1928
- •Політика українізації усрр в 1921-1928 рр
- •Чинники, що зумовили проголошення незалежності України
- •Наслідки радянізації західноукраїнських земель в повоєнний період
Нова економічна політика в усрр 1921-1928
Вводилися червінці, створюються банки, ринкові відносини, кооперування трудящих, запровадження продрозрахунку, посилення особистих зацікавлень у рез-х праці, використання іноземного капіталу, дозвіл оренди та найманої праці, дозвіл селянинові продавати на ринку свої продукти, підприємства малої та середньої промисловості поверталися господарям, скасування трудової повинності
Політика українізації усрр в 1921-1928 рр
Політика більшовиків у галузі культури
• Державний контроль над культурою, духовним життям суспільства.
• Боротьба зо всіма проявами вільнодумства, ухилами від політичної лінії РКП(б), КП(б)У.
• Перебудова культури на ідеологічних засадах марксизму.
• Використання українізації для досягнення цієї мети на початковому етапі.
Досягнення в галузі літератури і мистецтва
• В літературі з'являються нові талановиті твори (М Драй-Хмари, М. Зерова, М. Куліша, В. Сосюри, М. Хвильового, П. Тичини, В. Ялового та ін.).
• Набуло подальшого розвитку музичне мистецтво (композитори Г. Верьовка, П. Козицький, Л. Ревуцький та ін.; хорова капела "Думка").
• В образотворчому мистецтві працювали художники О. Кокель, С. їжакевич, Ф. Кричевський та ін., що прагнули правдиво відображувати сучасність.
• В 1922 р. в Києві було відкрито театр "Березіль" під проводом видатного театрального діяча Л. Курбаса.
• В 20-ті роки в Україні діє 45 професійних театрів.
• В 1922 р. увійшла до ладу Одеська, а потім Київська кіностудії. Було відкрито біля 500 кіноте¬атрів. З'являються кіномитці світового рівня (О. Довженко):
Досягнення в галузі освіти і науки
• Продовжується розширення мережі шкіл і вищих навчальних закладів.
• Завершується в основному боротьба з неписьменністю.
• Створюються навчально-виховні заклади для сиріт і безпритульних.
• Здійснюється, незважаючи на опір партійного і державного апарату, політика українізації.
• До 1925 р. плідно працювала Всеукраїнська Академія наук (потім вона стає філією АН СРСР).
• Серед членів Всеукраїнської Академії було багато видатних вчених: ботанік В. Липський; ма¬тематики Д. Граве і М. Крилов; хіміки Л. Писаржевський та В. Костяковський; історик М. Грушевський та ін.
Чинники, що зумовили проголошення незалежності України
Зовнішні чинники:
поразка соціалістичного табору в «холодній війні», порушення світового балансу сил у зв'язку з розпадом соціалістичної системи;
помітне погіршення соціально-економічної та політичної ситуації в СРСР;
втрата центром контролю за подіями на місцях;
синхронне посилення відцентрових тенденцій у союзних республіках;
поразка путчу, тимчасова деморалізація консервативних сил;
намагання Росії зберегти домінуючу роль у післяпутчовий період.
Внутрішні чинники:
існування в Україні системи формально легітимних (законних за радянським правом) органів державного управління;
бажання київської номенклатури звільнитися з-під опіки центру;
певна стабільність українського товарного ринку;
активізація націонал-демократичного крила політичних сил республіки;
післяпутчове посилення відцентрових настроїв у суспільній думці;
дотримання політичного нейтралітету армійськими формуваннями, небажання правоохоронних органів виступити проти власного народу;
багатовікова боротьба народу за створення власної незалежної держави.
