2.6. Case - технології − інструментарій підтримки життєвого циклу сучасних інформаційних систем

На теперішній час використання САSЕ-технологій охоплює не лише автоматизацію розроблення програмного забезпечення, а й поширюється на процеси створення складних ІС в цілому. САSЕ (Computer-Aided Software / System Engineering) являє собою сукупність методологій аналізування, проектування, розробки і супроводження складних програмних систем, підтриманну комплексом взаємопов’язаних засобів автоматизації. САSЕ − це інструментарій для системних аналітиків, розробників і програмістів, що замінює їм папір і олівець комп’ютером для автоматизації процесу проектування і розробки програмного забезпечення.

Основна мета САSЕ полягає в тому, щоб видокремити початкові етапи (аналізування і проектування) від подальших етапів розробки, а також не обтяжувати розробників усіма деталями середовища розробки і функціонування системи. Чим більший обсяг робіт буде винесений на етапи аналізування й проектування, тим краще. Під час використання САSЕ трансформуються всі етапи життєвого циклу ІС, при цьому найбільші зміни стосуються етапів аналізування і проектування.

Крім автоматизації методологій і, як наслідок, можливості застосування сучасних методів системної й програмної інженерії, САSЕ мають такі основні переваги:

1) поліпшують якість створюваної системи за допомогою засобів автоматичного контролю (передусім, контролю проекту);

2) дозволяють за короткий час створювати прототип майбутньої системи, що дає змогу на ранніх етапах оцінити очікуваний результат;

3) прискорюють процес проектування і розробки;

4) звільняють розробника від рутинної роботи, дозволяючи йому цілком зосередитися на творчій частині розробки;

5) підтримують розвиток і супровід розробки;

6) підтримують технології повторного використання компонентів розробки.

Сучасні САSЕ-засоби характеризуються такими властивостями:

• автоматична кодогенерація, призначена для одержання виконуваних машинних кодів із специфікацій ПЗ;

• використання комп'ютерного сховища, або репозитарію, − БД САSЕ, в якій зберігається вся проектна інформація;

• гнучкість, яка забезпечує здатність до адаптації у разі зміни вимог і цілей проекту;

• застосування базових програмних засобів різного призначення (БД і СУБД, компілятори, налагоджувачі, документатори, текстові редактори, оболонки експертних систем і БЗ, мови четвертого покоління та ін.);

• застосування потужної графіки для представлення та документування систем ПЗ, а також для покращання інтерфейсу з користувачем;

• інтеграція інформації та інструментальних засобів, що дозволяє керувати всім процесом проектування та розроблення ПЗ, використовуючи засоби планування проекту;

• обмеження складності з метою одержання керованих компонентів системи з простою структурою і доступних для огляду та розуміння.

Зараз існує два покоління САSЕ. Засоби першого покоління призначені для аналізування вимог, проектування специфікацій і структури системи і є першою технологією, адресованою безпосередньо системним аналітикам і проектувальникам. Вони включають засоби для підтримки графічних моделей, проектування специфікацій, редагування словників даних і концентрують увагу на початкових кроках проекту − системному аналізуванні, визначенні вимог, системному проектуванні, логічному проектуванні БД. Засоби другого покоління призначені для підтримки повного життєвого циклу розробки. В них, насамперед, використовуються засоби підтримки автоматичної кодогенерації, а також забезпечується повна функціональна підтримка для створення графічних системних вимог і специфікацій проектування; контролю, аналізування і зв’язування системної інформації, а також інформації щодо управління проектуванням; побудови прототипів і моделей системи; тестування, верифікації і аналізування згенерованих програм; генерації документів з проекту; контролю на відповідність стандартам по всіх етапах життєвого циклу (ЖЦ).

Стисла характеристика основних функціональних можливостей САSЕ-засобів:

• Автоматична кодогенерація. Кодогенерація здійснюється на основі репозитарію і дозволяє автоматично побудувати близько 80-90% об’єктних кодів або текстів програм мовами високого рівня. При цьому різними САSЕ-пакетами підтримуються практично всі відомі мови програмування.

• Верифікація проекту. САSЕ забезпечує автоматичну верифікацію і контроль проекту на повноту і спроможність на ранніх етапах розробки, що впливає на успіх розробки в цілому.

• Генерація документації. Вся документація з проекту генерується автоматично на базі репозитарію (як правило, на базі вимог відповідних стандартів). Безперечна перевага САSЕ полягає в тому, що документація завжди відповідає поточному стану справ, оскільки будь-які зміни в проекті автоматично відбиваються в репозитарії. Відомо, що за традиційних підходів до розробки АІСУП документація щонайбільше запізнюється, а ряд модифікацій взагалі не знаходить у ній відображення.

• Загальна БД проекту. Основа САSЕ – це використання БД-проекту (репозитарію) для зберігання всієї інформації про проект, яка може розподілятися між розробниками відповідно до їхніх прав доступу. Зміст репозитарію включає не тільки об’єкти різних типів, але і відносини між їх компонентами, а також правила використання або опрацювання цих компонентів. Репозитарій може зберігати понад 100 типів об’єктів, прикладами яких є діаграми, визначення екранів і меню, проекти звітів, описи даних, логіка опрацювання, моделі даних, моделі підприємства, моделі опрацювання, початкові коди, елементи даних і т. ін.

• Інтеграція засобів. На основі репозитарію здійснюються інтеграція САSЕ-засобів і розподіл системної інформації між розробниками. При цьому можливості репозитарію забезпечують кілька рівнів інтеграції: загальний інтерфейс користувача по всіх засобах, передачу даних між засобами, інтеграцію етапів розробки через єдину систему подань фаз ЖЦ, передачу даних і засобів між апаратними платформами.

• Підтримка колективної розробки й управління проектом. САSЕ підтримує групову роботу над проектом за допомогою засобів роботи в мережі, експорту-імпорту будь-яких фрагментів проекту для розвитку і/або модифікації, а також планування, контролю, управління, взаємодії, тобто функцій, необхідних для розробки і супроводження проектів. Ці функції також реалізуються на основі репозитарію. Зокрема, через репозитарій може здійснюватися контроль безпеки (обмеження доступу, привілеї доступу), контроль версій, контроль змін тощо.

• Прототипування. Важливу роль в автоматизації ранніх етапів ЖЦ відіграють можливості підтримки прототипування. САSЕ дозволяє будувати швидкі прототипи системи, що дає змогу на ранніх етапах розробки оцінити, наскільки майбутня система влаштовує замовника і наскільки “дружня” вона майбутньому користувачеві.

• Спільна графічна мова. САSЕ забезпечує всіх учасників проекту (в тому числі й замовників) спільною мовою, наочною, строгою та інтуїтивно зрозумілою. Це дозволяє залучати замовника до процесу розробки, спілкуватися з експертами ПрО, захищати проект перед керівництвом, поділяти діяльність системних аналітиків, проектувальників і програмістів, а також забезпечувати легкість супроводження і внесення змін у цільову систему. Графічна орієнтація САSЕ полягає в тому, що програми є двовимірними схемами, набагато простішими у використанні, аніж описи на кілька сторінок.

• Супроводження і реінжиніринг. Супроводження системи в межах САSЕ характеризується тим, що супроводжується проект, а не програмні коди. Засоби реінжинірингу і реверсного інжинірингу дозволяють продукувати схеми системи з її кодів та інтегрувати отримання схеми в проект, автоматично оновлювати документацію під час заміни кодів, автоматично змінювати специфікації при редагуванні кодів і т. ін.