Тестові завдання до письмового іспиту

з курсу „Статистика ”

для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня „Бакалавр”2012/13 нав. рік

з використанням персональних комп’ютерів

Визначити одну або декілька правильних відповідей:

1. Статистика – це наука, яка вивчає:

а) розміри та кількісні співвідношення масових суспільно-економічних явищ і процесів у нерозривному зв’язку з їх якісною визначеністю у конкретних умовах місця та часу, також закономірності їх формування, розвитку, взаємозв’язку;

б) якісну сторону масових суспільно - економічних явищ і процесів у конкретних умовах місця та часу.

2. До кількісних ознак відносяться:

а) групування робітників підприємства за стажем роботи;

б) групування студентів інституту за спеціальностями;

в) групування робітників підприємства за статтю;

г) групування студентів університету за віком;

д) групування студентів університету за курсами;

ж) групування робітників підприємства за професією.

3. До атрибутивних ознак відносяться:

а) групування робітників підприємства за стажем роботи;

б) групування студентів інституту за спеціальностями;

в) групування робітників підприємства за статтю;

г) групування студентів університету за віком;

д) групування студентів університету за курсами;

ж) групування робітників підприємства за професією.

4. Групування студентів університету за курсами – це приклад:

а) атрибутивної ознаки;

б) кількісної ознаки.

5. Групування студентів університету за віком – це приклад:

а) атрибутивної ознаки;

б) кількісної ознаки.

6. Групування робітників підприємства за стажем роботи - це приклад:

а) атрибутивної ознаки;

б) кількісної ознаки.

7. Групування населення країни за статтю – це приклад:

а) атрибутивної ознаки;

б) кількісної ознаки.

8. Етапи статистичного дослідження:

а) статистичне спостереження;

б) зведення та групування статистичних даних;

в) арифметичний контроль;

г) узагальнення та аналіз статистичних даних;

д) логічний контроль;

ж) моніторинг.

9. Статистичне спостереження – це:

а) упорядкування, систематизація та наукова обробка даних;

б) розподіл одиниць сукупності на групи за однією або кількома ознаками;

в) планомірне, науково організоване збирання масових первинних даних про явища та процеси суспільного життя.

10. Використовуються такі форми статистичного спостереження:

а) моніторинг; б) звітність;

в) опитування; г) основного масиву;

Д) реєстр; ж) спеціально організоване статистичне спостереження.

11. Види статистичного спостереження за охопленням одиниць сукупності:

а) суцільне; б) одноразове;

в) несуцільне; г) періодичне.

12. Види статистичного спостереження за часом проведення:

а) суцільне; б) одноразове;

в) вибіркове; г) поточне;

д) несуцільне; ж) періодичне.

13. Перепис населення країни – це:

а) реєстр населення;

б) спеціально організоване статистичне спостереження;

в) один з видів звітності.

14. Поточне спостереження – це:

а) систематична реєстрація фактів щодо явища у міру їх виникнення;

б) спостереження, яке проводиться в міру виникнення потреби в дослідженні явища чи процесу;

в) ретельне обстеження окремих типових одиниць сукупності.

15. Способи статистичного спостереження :

а) звітність; б) документальний;

в) реєстр; г) безпосередній облік фактів;

д) опитування; ж) моніторинг.

16. Опитування – це:

а) одна з форм статистичного спостереження;

б) один з способів статистичного спостереження;

в) один з видів статистичного спостереження.

17. Види помилок статистичного спостереження:

а) моніторингові; б) вибірки;

в) реєстрації; г) основного масиву.

18. Види контролю за статистичними даними:

а) арифметичний; б) постійний;

в) моніторинговий; г) логічний;

д) експедиційний; ж) періодичний.

19. Зведення та групування статистичних даних – це:

а) перший етап статистичного дослідження;

б) другий етап статистичного дослідження.

20. Статистичне зведення – це:

а) розподіл одиниць досліджуваної сукупності на групи за однією або кількома ознаками;

б) контроль та нагромадження даних спостереження, а також їх збереження;

в) упорядкування, систематизація і наукова обробка первинних статистичних даних.

21. Групування - це ...

а) упорядкування, систематизація та наукова обробка первинних статистичних даних;

б) контроль та нагромадження даних спостереження, а також їх збереження;

в) розподіл одиниць досліджуваної сукупності на групи за однією або кількома ознаками.

22. Види інтервалів при побудові статистичних групувань:

а) рівні та нерівні б) варіаційні та атрибутивні;

в) атрибутивні та кількісні; г) закриті та відкриті.

23. По підприємству на початок звітного року відомі наступні дані про стаж роботи робітників:

Стаж роботи, роки	до 3	3-5	5-10	10-20	20 та більше
Кількість робітників, чол.	15	28	23	35	10

Це приклад:

а) рівних інтервалів; б) відкритих інтервалів;

в) закритих інтервалів; г) нерівних інтервалів.

24. Рядом розподілу називається:

а) розподіл одиниць досліджуваної сукупності на групи за однією або кількома ознаками;

б) це ряд чисел, що характеризує розподіл одиниць сукупності на групи за певною ознакою.

25. Ряд розподілу складається з двох елементів:

а) підмета та присудка; б) варіант та частот;

в) рівнів ряду та періодів часу; г) частот та рівнів ряду.

26. Варіантами ряду розподілу називають:

а) окремі значення групувальної ознаки, які вона приймає в ряді розподілу;

б) числа, які показують скільки разів повторюються значення ознаки;

в) співвідношення показників, що характеризують різні об`єкти або території.

27. Частотами ряду розподілу називають:

а) окремі значення групувальної ознаки, які вона приймає в ряді розподілу;

б) числа, які показують скільки разів повторюються значення ознаки;

в) співвідношення показників, що характеризують різні об`єкти або території.

28. Залежно від природи групувальної ознаки розрізняють наступні види рядів розподілу:

а) атрибутивні; б) моментні;

в) інтервальні варіаційні; г) дискретні варіаційні;

д) складні; ж) прості.

29. В дискретних варіаційних рядах розподілу варіанти виражаються:

а) словами; б) числами; в) інтервалами.

30. В атрибутивних рядах розподілу варіанти виражаються:

а) словами; б) числами; в) інтервалами.

31. По підприємству на початок звітного року відомі наступні дані про стаж роботи робітників:

Стаж роботи, роки	до 5	5 -10	10-15	15-20	20-30
Кількість робітників, чол.	7	30	45	22	3

Це ряд розподілу:

а) атрибутивний; б) дискретний варіаційний;

в) інтервальний варіаційний; г) базисний;

д) складний; ж) простий.

32. По підприємству відомі наступні дані про денний виробіток робітників:

Денний виробіток, шт.	1-2	3-5	5-10	10-15	15-20
Кількість робітників, чол.	3	17	55	32	1

Це ряд розподілу:

а) атрибутивний; б) складний;

в) інтервальний варіаційний; г) базисний;

д) дискретний варіаційний ж) простий.

33. По підприємству відомі наступні дані про денний виробіток робітників:

Денний виробіток, шт.	5	6	7	8	9
Кількість робітників, чол.	2	17	45	33	1

Це ряд розподілу:

а) атрибутивний; б) складний;

в) інтервальний варіаційний; г) базисний;

д) дискретний варіаційний ж) простий.

34. По підприємству на початок звітного року відомі наступні дані про кваліфікацію робітників:

Тарифний розряд	1	2	3	4	5	6
Кількість робітників, чол.	11	8	33	45	10	3

Це ряд розподілу:

а) атрибутивний; б) дискретний варіаційний;

в) інтервальний варіаційний; г) базисний;

д) ланцюговий; ж) лінійний.

35. По підприємству на початок звітного року відомі наступні дані про стаж роботи робітників:

Стаж роботи, роки	до 5	5-10	10-15	15 -20	20 та більше
Кількість робітників, чол.	16	23	37	10	3

Варіанти ряду розподілу: а) 16; 23; 37; 10; 3;

б) до 5; 5-10; 10-15; 15-20; 20 та більше.

36. По підприємству відомі наступні дані про денний виробіток робітників:

Денний виробіток, шт.	1-2	3-4	5-6	7-8	9-10
Кількість робітників, чол.	3	37	55	32	1

Варіанти ряду розподілу: а) 1-2; 3-4; 5-6; 7-8; 9-10;

б) 3; 37; 55; 32; 1.

37. По підприємству на початок звітного року відомі наступні дані про кваліфікацію и робітників:

Тарифний розряд	1	2	3	4	5	6
Кількість робітників, чол.	10	18	23	33	11	3

Частоти ряду розподілу: а) 1; 2; 3; 4; 5; 6;

б) 10; 18; 23; 33; 11; 3.

38. По підприємству відомі наступні дані про денний виробіток робітників:

Денний виробіток, шт.	5	6	7	8	9
Кількість робітників, чол.	13	27	51	30	15

Частоти ряду розподілу:

а) 5; 6; 7; 8; 9. б) 13; 27; 51; 30; 15.

39. Абсолютні величини – це показники, які вказують на :

а) співвідношення показників, що характеризують різні об`єкти або території;

б) розміри, рівні, обсяги явищ та процесів у певних умовах місяця та часу;

в) скільки одиниць однієї сукупності припадає на одиницю іншої сукупності.

40. Одиниці вимірювання абсолютних величин:

а) відсотки, коефіцієнти, проміле;

б) натуральні, вартісні, трудові.

41. До абсолютних величин слід віднести наступні показники:

а) чисельність населення міста „А” на початок року 756 тис. чол.;

б) густота населення країни „А” 88 чол./км²;

в) прибуток підприємства „А” за рік склав 615 тис. грн.;

г) ціна товару „А” у серпні склала 15 грн.;

д) коефіцієнт народжуваності країни за звітний рік склав 16,8 ‰.

ж) прибуток підприємства „А” збільшився за рік на 3,2 %.

42. Будь-яку відносну величину визначають як:

а) ділення двох показників;

б) добуток двох показників;

в) різницю між двома показниками.

43. Форми вираження відносних величин:

а) натуральні, вартісні, трудові;

б) відсотки, коефіцієнти, проміле.

44. До відносних величин слід віднести наступні показники:

а) густота населення країни „А” 78 чол./км²;

б) прибуток підприємства „А” за рік склав 315 тис. грн.;

в) чисельність населення міста „А” на початок року 756 тис. чол.;

г) виробництво продукції підприємства „А” за рік склало 567 шт.;

д) коефіцієнт народжуваності країни за звітний рік склав 14,8 ‰;

ж) ВВП країни „А” на душу населення за звітний рік склав 12,5 гр. од..

45. Відносні величини координації показують:

а) у скільки разів одна частина сукупності більша (менша), ніж інша частина;

б) питому вагу частини сукупності у всієї сукупності;

в) зміну явищ та процесів у часі.

46. Відносні величини координації визначаються за формулою:

а) ·100 ; б) ;

в) ·100 ; г) .100.

47. Зміну явищ у часі характеризують:

а) відносні величини інтенсивності; б) відносні величини динаміки;

в) відносні величини порівняння; д) відносні величини координації.

48. Питому вагу частини сукупності у всієї сукупності показує відносна величина:

а) порівняння; б) структури;

в) інтенсивності; г) динаміки.

49. Відносні величини структури визначаються за формулою:

а) ·100 ; б) ;

в) ·100 ; г) .100.

50. За звітний період підприємство виробило продукції «А» на суму 55 тис. грн.., продукції «Б» на суму 48 тис. грн.., тоді відносні величини структури:

а) %; б) %; в) разів;

г) ; д) % ж) %

51. Магазину на звітний період був доведений план по товарообігу у розмірі 636,8 тис. грн., фактично товарообіг склав 627,4 тис. грн., тоді :

а) план по товарообігу магазин перевиконав;

б) план по товарообігу магазин недовиконав.

52. Середня арифметична зважена визначається за формулою

а) ; б) ; в) .

53. Середня гармонічна зважена визначається за формулою

а) ; б) ; в) .

54. До характеристик центру розподілу відносять:

а) середню величину; б) коефіцієнт концентрації;

в) моду; г) медіану;

д) коефіцієнт варіації; ж) коефіцієнт ексцесу.

55. Мода – це варіанта (значення ознаки):

а) що поділяє упорядкований ряд розподілу на дві рівні за чисельністю частини;

б) яка найчастіше зустрічається в сукупності.

56. За інститутом відомі наступні дані про кількість студентів за курсами

Курс	1	2	3	4	5
Кількість студентів, чол.	55	74	54	53	73

Мода дорівнює: а) 2; б) 74; в) 5.

57. По підприємству на початок звітного року відомі наступні дані про кваліфікацію робітників:

Тарифний розряд	1	2	3	4	5	6
Кількість робітників, чол.	10	18	62	45	10	3

Мода дорівнює: а) 62; б) 3; в) 6.

58. Відомі такі дані про розподіл робітників заводу за розміром заробітної плати

Розмір заробітної плати, грн.	до 7500	750-1500	1500-2000	2000-2500	2500 і більше
Кількість робітників	17	34	183	200	18

Модальним інтервалом є інтервал:

а) 2000-2500; б) 1500-2000.

59. Медіана - це варіанта,

а) що поділяє упорядкований ряд розподілу на дві рівні за чисельністю частини;

б) яка найчастіше зустрічається в сукупності.

60. Відомі такі дані про розподіл робітників заводу за розміром заробітної плати

Розмір заробітної плати, грн.	до 7500	750-1500	1500-2000	2000-2500	2500 і більше
Кількість робітників	17	34	183	200	18

Медіанним інтервалом є інтервал:

а) 2000-2500; б) 1500-2000.

61. По підприємству відомі наступні дані про денний виробіток робітників:

Денний виробіток, шт.	2-4	4-6	6-8	8-10	10-12
Кількість робітників, чол.	23	47	50	62	12

Медіанним інтервалом є інтервал:

а) 6-8; б) 8-10.

62. У разі правосторонньої асиметрії між середньою арифметичною, медіаною та модою існує розбіжність:

а) > М_е > М_о ;

б) < М_е < М_о.

63. Показник, який фіксує лише крайні відхилення і зовсім не враховує відхилень решти варіантів від їхньої середньої - це:

а) розмах варіації; б) коефіцієнт асиметрії;

в) коефіцієнт варіації; г) дисперсія.

64. Відомі наступні дані про денний виробіток робітників підприємства

Денний виробіток, шт.	6	7	8	9
Кількість робітників, чол.	27	68	37	19

Розмах варіації дорівнює:

а) 9- 6 = 3 шт.; б) 68-19= 49 чол.

65. Дисперсія визначається за формулою:

а) ; б) ; в) .

66. Лінійний коефіцієнт варіації визначають за формулою:

а) ; б) .

67. У скільки разів мінімальні доходи 10 % найбільш багатого (забезпеченого) населення перевищують максимальні доходи 10 % найменш забезпеченого населення показує:

а) децильний коефіцієнт диференціації;

б) квартальний коефіцієнт диференціації.

68.У скільки разів мінімальні доходи 25 % найбільш багатого (забезпеченого) населення перевищують максимальні доходи 25 % найменш забезпеченого населення показує:

а) децильний коефіцієнт диференціації;

б) квартальний коефіцієнт диференціації.

69. Види зв’язків між явищами за характером залежності:

а) інтервальний; б) стохастичний;

в) функціональний; г) моментний.

70. Кореляційний зв’язок - це такий зв’язок:

а) за яким певному значенню факторної ознаки відповідає одне чи кілька чітко визначених значень результативної ознаки;

б) за яким кожному значенню факторної ознаки відповідає певна множина значень результативної ознаки, які утворюють так званий умовний розподіл;

в) коли зі зміною факторної ознаки змінюється середня величина результативної ознаки.

71. Між урожайністю сільськогосподарських культур та кількістю внесених добрів існує:

а) функціональна залежність; б) стохастична залежність.

72. Між кваліфікацією робітників та їх денним виробітком існує

а) функціональна залежність; б) стохастична залежність.

73. Ряд динаміки – це...

а) послідовність чисел, які характеризують зміну того чи іншого соціально-економічного явища та процесу у часі;

б) ряд, який характеризує розподіл одиниць сукупності за групами за будь-якою ознакою.

74. Елементи ряду динаміки:

а) варіанти та частоти;

б) підмет та присудок;

в) рівні та періоди часу.

75. Види рядів динаміки за ознакою часу:

а) атрибутивні та варіаційні; б) інтервальні та дискретні;

в) інтервальні та моментні; г) ланцюгові та базисні.

76. По підприємству відомі наступні дані про залишок кредиторської заборгованості

Дата	на 1.01	на 1.02	на 1.03	на 1.04
Залишок заборгованості, тис. грн.	345,7	267,9	345,8	312,9

Це ряд динаміки:

а) інтервальний; б) моментний.

77. По підприємству відомі наступні дані про виробництво продукції

Період часу	1 квартал	2 квартал	3 квартал	4 квартал
Виробництво продукції, тис. грн.	545,7	497,9	565,8	612,9

Це ряд динаміки:

а) інтервальний; б) моментний.

78. Способи порівнянь рівнів ряду динаміки:

а) базисний; б) ланцюговий;

в) інтервальний; г) моментний.

79. Абсолютний приріст:

а) показує, на скільки одиниць змінився рівень поточного (звітного) періоду порівняно з попереднім або базисним періодом;

б) показує, у скільки разів змінився рівень поточного (звітного) періоду порівняно з попереднім або базисним періодом;

в) показує, на скільки відсотків змінився рівень поточного (звітного) періоду з рівнем попереднього або базисного періоду.

80. Абсолютний приріст вимірюється:

а) у відсотках;

б) у коефіцієнтах;

в) у тих самих одиницях вимірювання, що і рівні ряду динаміки.

81. Темп зростання визначають як:

а) різницю рівнів ряду динаміки:

б) ділення рівнів ряду динаміки.

82. Темп приросту показує:

а) на скільки одиниць змінився рівень поточного (звітного) періоду порівняно з попереднім або базисним періодом;

б) у скільки разів змінився рівень поточного (звітного) періоду порівняно з попереднім або базисним періодом;

в) на скільки відсотків змінився рівень поточного (звітного) періоду з рівнем попереднього або базисного періоду.

83. Темп приросту виражається:

а) у відсотках; б) у коефіцієнтах;

в) у тих самих одиницях вимірювання, що і рівні ряду динаміки.

84. Середній рівень інтервального ряду динаміки визначають за формулою:

а) середньої арифметичної простої; б) середньої хронологічної;

в) середньої арифметичної зваженої; г) середньої гармонічної зваженої;

д) середньої геометричної; ж) середньої квадратичної.

85. Середній абсолютний приріст показує:

а) на скільки одиниць у середньому за одиницю часу за певний період змінився рівень явища, що аналізується;

б) на скільки відсотків у середньому за одиницю часу за певний період змінився рівень явища, що аналізується;

в) у скільки разів у середньому за одиницю часу за конкретний період змінився рівень ряду явища, що аналізується.

86. Середній темп приросту показує:

а) на скільки одиниць у середньому за одиницю часу за певний період змінився рівень явища, що аналізується;

б) на скільки відсотків у середньому за одиницю часу за певний період змінився рівень явища, що аналізується;

в) у скільки разів у середньому за одиницю часу за конкретний період змінився рівень ряду явища, що аналізується.

87. Способи за допомогою яких можливо виявити та схарактеризувати основну тенденцію розвитку:

а) збільшення інтервалів

б) порівнянь у просторі;

в) згладжування за допомогою ковзної середньої;

г) оцінки впливу факторів на динаміку показника, який є результативним;

д) аналітичного вимірювання;

ж) розглядання взаємозв’язків між показниками.

88. Індекс – це:

а) це абсолютний показник, що характеризує результат зміни рівня будь-якого суспільного явища або процесу у часі, просторі чи у порівнянні з планом (нормою, стандартом);

б) це відносний показник, що характеризує співвідношення частини сукупності до всієї сукупності;

в) це відносний показник, що характеризує результат зміни рівня будь-якого суспільного явища або процесу у часі, просторі чи порівнянні з планом (нормою, стандартом).

89. За ступенем охоплення елементів сукупності розрізняють:

а) індивідуальні та загальні індекси;

б) індекси кількісних (об’ємних) та якісних показників;

в) динаміки, територіальні індекси та індекси порівняння з планом;

г) ланцюгові та базисні індекси.

90. Індивідуальні індекси:

а) дають порівняльну характеристику окремих елементів складного явища;

б) характеризують зміну складного явища до складу якого входять різнорідні елементи;

в) в індивідуальних індексах міститься характеристика зміни якісної ознаки.

91. Індивідуальний індекс цін визначається:

а) як різниця між ціною товару у звітному та базисному періодах;

б) як відношення ціни товару у звітному періоді до ціни базисного періоду;

в) як різниця між ціною товару у базисному та звітному періодах;

г) як відношення ціни товару у базисному періодах до ціни звітного періоду.

92. Собівартість продукції “А” у базисному періоді складала 65 грн., у звітному періоді 72 грн., тоді індивідуальний індекс собівартості продукції “А” складає:

а) ; б) ;

в) 72 - 65 = 7 грн.; г) .

93. Загальний індекс цін на послуги становить 105,6%, він показує:

а) ціни на платні послуги збільшилися на 105,6%;

б) ціни на платні послуги збільшилися в 1,056 разів, тобто на 105,6%;

в) ціни на платні послуги збільшилися в 1,056 разів;

г) ціни на платні послуги збільшилися в 1,056 разів, тобто на 5,6%.

94. Суму економії (додаткових витрат) населення за рахунок зміни цін визначають:

а) як різницю між чисельником і знаменником загального індексу товарообігу;

б) як різницю між чисельником і знаменником загального індексу цін.

95. Загальний індекс цін визначають за формулами:

а) ; б) ;

в) ; г) .

96. Вибіркове спостереження є найбільш поширеним видом:

а) суцільного спостереження;

б) несуцільного спостереження.

97. Генеральна сукупність – це:

а) вся досліджувана сукупність, з якої вибирають елементи для обстеження;

б) частина одиниць сукупності, яка відібрана для обстеження.

98. Чисельність генеральної сукупності:

а) менша, ніж вибіркової;

б) більша, ніж вибіркової.

99. Чисельність вибіркової сукупності:

а) менша, ніж генеральної;

б) більша, ніж генеральної.

100. Простий випадковий спосіб відбору одиниць у вибіркову сукупність передбачає:

а) відбір одиниць з генеральної сукупності шляхом жеребкування або таблиць випадкових чисел;

б) послідовний вибір одиниць через рівні проміжки (інтервали);

в) відбір одиниць цілими групами (серіями, гніздами) сукупності, в межах яких обстежують всі одиниці без винятку.

101. Помилки вибірки - це

а) помилки внаслідок неправильної реєстрації окремих одиниць, які входять в сукупність;

б) розбіжності між характеристиками (оцінками) вибіркової та генеральної сукупностей.

102. Суть перевірки гіпотез полягає в тому, щоб визначити:

а) узгоджуються чи ні результат вибірки з гіпотезою;

б) необхідність чисельності вибірки для перевірки статистичних гіпотез.

103. Статистична таблиця – це:

а) спосіб подання інформації, за допомогою різних статистичних прийомів та методів;

б) спосіб раціонального, систематизованого відображення статистичних даних про досліджувані явища та процеси за допомогою цифр, розташованих у певному порядку.

104. Складові елементи статистичних таблиць:

а) рівні та показники часу; б) варіанти та частоти;

в) підмет та присудок; г) рівні та присудок.

105. Присудок статистичної таблиці – це:

а) показники, які характеризують підмет як об’єкт дослідження;

б) об’єкт дослідження.

106. Підмет статистичної таблиці – це:

а) показники, які характеризують підмет як об’єкт дослідження;

б) об’єкт дослідження.

107. Види статистичних таблиць за структурою підмета:

а) прості; б) групові;

в) структурні; г) типологічні;

д) комбінаційні; ж) аналітичні.

108. Таблиця, яка характеризує зміну чисельності населення країни за останні 5 років, є:

а) груповою; б) комбінаційною; в) простою.

109. Таблиця, яка характеризує розподіл студентів інституту за курсами та факультетами, є:

а) груповою; б) комбінаційною; в) простою.

110. Статистичний графік – це:

а) спосіб наочного зображення статистичних даних про соціально-економічні явища та процеси за допомогою геометричних образів і їх різних комбінацій;

б) спосіб раціонального, систематизованого відображення статистичних даних про досліджувані явища та процеси за допомогою цифр, розташованих у певному порядку.