25. Аналіз продуктивності праці

Показники прод-ті праці характ-ть якісний бік викор-ня роб. сили на під-ві. Прод-сть праці (ПП) визначається 2ма показ-ми: кількістю прод-ї, випущеної за одиницю роб. часу, або к-стю часу, витраченого на вигот-ня 1го виробу. Останній показник називають трудомісткістю продукції.

ПП визначають як у натур., так і в грош. вимірах. Натур. вимірники викор-ть там, де виробляють 1 вид прод-ї або декілька дуже схожих виробів. Грош.вимірник має універ-сальніший характер і може бути викор-й на будь-якому під-ві, в галузі тощо. Для оцін-ки рівня інтенсивності викор. персоналу застос-ся сис-а узагальнюючих часткових та доп-х показників ПП.

Узагальнюючі пок-ки: 1) середньорічний (обсяг випу-ску прод-ї / ССЧр).

2)середньоденний(середньорічний/відпрацьовано 1-м роб-ком днів).

3)середнього денний виробіток прод-ї 1-м роб-ком (середньоденний/ТРД).

Часткові: 1)в-ти часу на ви-во 1ці прод-ї певного виду;2)випуск прод-ї певного виду в натур. виразі за 1люд/день або люд/год.

Допоміжні: 1) в-ти часу на виконання 1-ці певного виду робіт або 2) обсяг виконаних робіт за 1-цю часу.

Найб. узагальнюючим з них є середньоріч-ний виробіток прод-ї, 1м прац-ком – прод-ть праці. Його величина залежить не тільки виробітку роб-ків, а й від їх питомої ваги в заг. чисельності персоналу, від к-ті відправ-них ними днів та тривалості роб дня.

Закінчують аналіз підрахунком резервів зростання прод-сті праці та опрацюванням заходів з їх реалізації. ПП = ПВ_р * КД * ТРД *ГВ, (пит.вага роб-ків в заг.чисель-ті персоналу * к-ть днів, відпрацьованих 1-м роб-ком в сер-му за 1 рік * тривалість роб. дня * середньогод. виробіток роб-ка).

Факторний аналіз.

▲ППпв_р = ▲ПВр * КД⁰ * ТРД⁰ * ГВр⁰;

▲ППкд = ПВр¹*▲ КД* ТРД⁰*ГВр⁰;

▲ППтрд = ПВр¹*КД¹*▲ТРД* ГВр⁰;

▲ППгв_р = ПВр¹* КД¹*ТРД¹▲ГВр.

Перевірка: сума всіх розрахованих значень.

Особливо ретельно аналіз-ся зміна сер. ден-ного виробітку, так як він зумовлює серед-ньоденний та середньогодинний. Величина цього пок-ка залежить від багатьох факто-рів: кваліфікації роб-ків, їх труд. стажу, віку, орг-ції праці, її мотивування, техніки та технології ви-ва. Аналогічно аналізують вплив факторів на зміну середньорічн. ви-робітку роб-ка, яка залежить від КД, ТРД ГВР.

26. Аналіз використання фонду оплати праці. Аналіз фонду оплати праці (ФОП) починається з розрахунку абсол. та відн. відхилення його факт-го рівня від базис-ного. Абс. відхилення (ФОПабс) розрахо-вується як різниця між факт. та базисним ФОП. ФОПабс = ФОП1 – ФОП0. На абс. відхилення ФОП впливає 2фактори : 1) чис-ть роб-ків; 2) середньорічна З/П 1го роб-ка.

Оскільки абс. відхилення визначається без врахування зміни обсягу вир-ва прод-ї, то по ньому не можливо оцінити економію або перевитрати кошів на оплату праці.

Відн. відхилення розраховується як різниця між факт. ФОП та базисним фондом, скоригованим на індекс обсягу в-ва прод-ї. При цьому коригується тільки змінна час-тина (ФОПзм), яка змінюється пропорційно обсягу вир-ва прод-ї. Постійна частина (ФОПпост) не змінюється залежно від обсягу випуску.ФОПвід = ФОП1 – (ФОПзм0 • Івп + ФОПпост0)

У процесі наступного аналізу визначається вплив факторів на зміну ФОП. Змінна частина ФОП залежить від обсягу вир-ва прод-ї, її структури, питомої трудомісткості та середньогод. оплати праці. Постійна частина ФОП залежить від чис-ті прац-ків, кількості відпрац. днів 1м прац-ком в середньому за рік, сер. тривалості роб. дня та середньогодинної З/П.

Для детермінованого факторного аналізу відх-ня по ФОП можуть викор-ватися наступні моделі: 1)ФОП = ССЧ • РЗП 2) ФОП = ССЧ • КД • ДЗП.

3)ФОП = ССЧ • КД • ТРД • ГЗП

Велике значення має також вивчення фак.-торів впливу на середню З/П прац-ка (річну та денну), яке можна провести на основі моделей:РЗП = КД • ТРД • ГЗП,

ДЗП = ТРД • ГЗП

Розрах-к впливу факторів по вказаним мо-делям виконується методом абс. відхилень.

У процесі аналізу необхідно встановити відповідність між темпами росту середньої З/П та ПП. Для розширеного відтворення, отримання необхідного прибутку та рента-бельності важливо, щоб темпи росту ПП випереджували темпи росту її оплати.

Темп росту сер. З/П: Т_РЗП= РЗП ¹ / РЗП⁰ . Темп росту ПП: Т_ПП = ПП¹ / ПП⁰ .

Для визначення суми економії (-Е) або перевитрат (+Е) ФОП у зв’язку із зміною співвідношення між темпами росту ПП та її оплати можна використати формулу: ±Е_ФОП= ФОП¹ * (Трзп - Тпп) / Трзп

28.Аналіз екстенсивного завантаження та інтенс-сті використання вир. обладна-ння. Аналіз роботи обладнання базу-ється на системі пок-ків, що характ-ть викор-ня його чис-ті, часу роботи і потужності.

Для характ-ки ступеня екстенс-го заван-таження обладнання вивчають баланс часу його роботи. До нього входять:

- календарний фонд часу (ФРЧ_к) – максима-льно можливий час роботи обладнання (к-сть календ. днів у зв. періоду множать на 24 та на к-сть од-ць встановленого облад-ня);

- режимний фонд часу (ФРЧ_р) – визначають множенням к-сті одиниць встановленого обладнання на к-сть роб. днів зв. періоду і на к-сть годин щоденної роботи з урахуванням коефіцієнту змінності;

- можливий фонд (ФРЧ_м) – відрізняється від режимного часом перебування обладнання в плановому ремонті;

- плановий фонд (ФРЧ_п) – час роботи обладнання за планом;

- фактичний фонд часу роботи обладнання (ФРЧ_ф) за даними обліку.

Для характ-ики повноти викор-ня часу роботи обладнання визначають показники:

- коефіцієнт використання календарного фонду часу: К_кф = ФРЧф / ФРЧк;

- коефіцієнт використання режимного фонду часу: К_рф = ФРЧф / ФРЧр; - коефіцієнт використання можливого фонду часу: К_мф = ФРЧф / ФРЧм;

Осн. пок-ком, за допом. якого оцінюють повноту викор-ня фонду часу роботи обла-днання є коефіцієнт екстенс-го заванта-ження обладнання: К_екс = ФРЧф / ФРЧпл.

Він відображає ступінь викор-ня планового фонду часу роботи обладнання.

Під інтенс. завантаженням облад-ня розу-міють випуск прод-ї за од-цю часу (в серед-ньому за одну машино-годину). Пок-ком інтенс-ті роботи обладнання є коефіцієнт інтенс-ті його завантаження, який від обра-жає ступінь виконання плану по серед-ньогодинному виробітку: К_інт = ГВф/ГВпл.

Узагальнюючий пок-ник, що комплексно характ-зує викор-ня облад-ня, - коефіцієнт інтегрального навантаження. Визначається як добуток коефіцієнтів екстенс. та інтенс. завантаження обладнання: ІК = К_екс · К_інт

За групами однорідного облад-ня розра-ховують зміну обсягу вир-ва прод-ї за рахунок його к-сті, екстенс-ті та інтенс-ті викор-ня за наст. детермінованою фактор-ною моделлю:ОВП= К·КД·К_зм·ТЗ·ГВ.

Ця модель дозволяє визначити резерви зро-стання обсягу випуску прод-ї за рах-к уник-нення цілоденних та внутрішньозмінних простоїв, збільшення к-сті вир. обладнання, та зростання середньогодинного виробітку.

29. Аналіз ефективності використання виробничих запасів. Для характ-ки ефект-ті викор-ня вир. запасів застос-ть систему узагальнюючих та індивідуальних пок-ків. До узаг. показників належать прибуток на гривню матер. витрат, матеріаловіддача, матеріаломісткість. Прибуток на гривню матер. витрат є найбільш узаг-чим пок-ком ефект-ті викор-ня матер. ресурсів. Визнача-ється діленням суми одержаного прибутку від осн. дія-сті на суму матер. витрат.

Матеріаловіддачу визначають діленням вартості виробленої прод-ї на суму матер. витрат; Показує, скільки виробле-но прод-ї з кожної гривні спожитих матер. ресурсів.

Матеріаломісткість прод-ї М_м – відношення суми матер.витрат до вартості виробленої прод-ї. Показує, скільки матер. в-т припа-дає на вир-во од-ці прод-ї.

Індивід. (часткові) пок-ки заст-ть для характ-ки ефект-ті викор-ня окремих видів матер. ресурсів (місткість сировини, палива, металомісткість, енергомісткість).

Факторний аналіз М_м прод-ї можна прове-сти методом ланцюгових підстановок за моделлю: М_м = (С+П+Е) / ОВП

Оборотність вир. запасів характ-ся рядом взаємозалежних пок-ків: тривалістю 1го обороту в днях, к-стю оборотів за певний період (коеф-т оборотності), сумою зайня-тих на під-ві оборотних активів на одиницю прод-ї (коефіцієнт завантаження).

Тривалість 1го обороту обор. активів обчислюється за формулою Тоб= Фоб* Д/ ЧД , де Фоб – середньорічна варті-сть вир. запасів; Д – число днів в аналіз. періоді (при аналіт. розр-ках прийнято вва-жати, що тривалість року–360,кварталу– 90 і місяця–30дн.).ЧД – розмір чистого доходу (виторгу) від реаліз. прод-ї (ф.2, ряд. 035).

Зменшення тривалості 1го обороту свідчи-ть про поліпшення викор-ня запасів. К-сть оборотів за певний період, або коеф-т обо-ротності оборотних активів, обчисл-ся за формулою Коб = ЧД / Фоб

Чим вище за даних умов коеф-т обор-сті, тим краще викор-вуються вир. запаси. Коеф-т завант-ня запасів в обороті, зворо-тний коеф-ту обор-сті, визначається за формулою Кз = Фоб / ЧД.

Прискорення оборот-ті обор. активів має велике народногосп. значення. При цьому із запасів під-ва вивільняються величезні суми активів, які можна дод-во направляти на фінанс-ня розширення вир-тва.