23. Аналіз ритмічності виробництва

Ритмічність виробництва – це стійка і збалансована діяльність підприємства, яка дозволяє рівномірно випускати продукцію і відповідно виконувати свої зобов’язання перед покупцями. Ритмічністю вважається така робота, коли продукція виробляється рівними частинами за однакові проміжки часу.

Необхідно розрізнювати поняття “рівномірний випуск” та “ритмічний випуск” продукції.

Рівномірний випуск продукції – це однаковий випуск продукції за однакові проміжки часу.

Ритмічний випуск продукції – це виробництво згідно з плановим графіком. Планові графіки ритмічності складають незалежно від особливостей технологічного процесу. Так, у масовому виробництві ритмічність аналізують за добовим, годинним графіком. Якщо технологічний процес тривалий, ритмічність аналізу по 5-ти та 10-тиденному графіку. Аналіз ритмічності також здійснюють по місяцях кварталу та кварталах року.

Є багато способів розрахунку показників ритмічності роботи підприємства. Однак навіть найпростіші з них достатньо надійно характеризують це явище. Основні показники ритмічності такі: 1)коефіцієнт ритмічності; 2)коефіцієнт аритмічності. Коефіцієнт ритмічності характеризує питому вагу продукції, що виробляється згідно з плановим графіком. Він визначається як відношення фактичного випуску продукції, що не перевищує планового завдання, до випуску продукції за плановим графіком. Коефіцієнт аритмічності характеризує частку продукції, випущеної в результаті порушення графіка ритмічності. Він розраховується як одиниця мінус коефіцієнт ритмічності.

Ритмічність підприємства значною мірою залежить від ритмічності роботи окремих цехів, виробничих дільниць, у зв’язку з чим аналогічний аналіз здійснюється по виробничих підрозділах..

Основні причини неритмічності такі: недоліки в матеріально-технічному постачанні, непередбачений ремонт виробничого обладнання, перебої в енергозабезпеченні. Наслідки неритмічності: - неефективне викор засобів та предметів праці, порушення організації праці,збільшення кількості браку і відходів сировини й матеріалів; - погіршення якості продукції; - підвищення собівартості продукції; - порушення ритму відвантаження, а отже, затримка реалізації продукції; - погіршення виробничого клімату і посилення плинності кадрів; - сплата штрафів за порушення строків поставок продукції, збільшення кількості браку і відходів сировини та матеріалів,

27. Аналіз показників ефективності використання ОЗ. Джерела аналізу: 1) планові дані: бізнес-план, вир. програма, план техн. розвитку, проектно-кошторисна документація. 2)фін.звітність: баланс, звіт про фін. рез., примітки до річної фін.зв. – розділ 2 «ОЗ». 3) статистична зві-нь: форма ОЗ11 «Звіт про наявність і рух ОЗ, аморт-ю», форма №1 «Підприємництво», Звіт про осн. показники дія-і п-ва, розділ 5. 4) дані первинних документів та аналіт. обліку.

Для узагальнюючої характеристики ефект. викор. ОЗ застосовують такі показники:

1) Рентабельність основного капіталу Р_ОК=П/ОЗ. П- прибуток від реалізації прод-ї, валовий приб-к по формі 2. ОЗ – середньорічна вартість Оз. Відображає скільки прибутку приносить кожна грн. вкладена в ОЗ.

2)Фондовіддача Фв=ОВП/ОЗ. Відображає обсяг виробленої прод-ї на 1 грн ОЗ.

Обсяг вир. прод-ї визначається у натур. або вартісних пок-ках. Найчастіше узагальню-ючим вартісним пок-ком обсягу вир-ва є товарна або чиста прод-я. Фв показує заг. віддачу від викор-ня кож-ної гривні, витраченої на осн. вир. фонди, тобто ефект-ть цього вкладення коштів.

3) Фондовіддача акт. частини ОЗ Фа= ОВП/ ОЗа.

4) Фондомісткість Ф_містк =ОЗ / ОВП. Показує сер. вартість ОЗ, які забезпечу-вали вир-во прод-ї, вартістю 1грн.

5) Економія основного капіталу Еок = ОЗ¹ – ОЗ⁰* Івп. Івп- індекс обсягу випуску продукції.

Індивід. пок-ки застос-ть для характ-ки викор-ня окремих видів машин, облад-нання, вир. площі, наприклад сер. випуск прод-ї в натур. вираженні на од-цю облад-нання за зміну, випуск продукції на 1 м² вир. площі та ін.

У процесі аналізу вивчають динаміку перелічених пок-ків, виконання плану їх-нього рівня, проводять міжгосп. Порівня-ння. Після цього вивчають фактори зміни їхньої величини.

Найбільш узагальнюючим пок-ком ефект-ті викор-ня ОЗ є рентабельність кА-піталу, вкладеного в ОЗ. Її рівень залежить не лише від фондовіддачі, а й від рента-бельності продажів, а також від частки реалізованої прод-ї в її заг. випуску. Рок = П/ОЗ = (ОВП/ОЗ) * (РП/ОВП) * (П/РП) =

Ф * Чрп * Рп.

Ф = ОВП/ОЗ= ОЗ_а/ОЗ=ОЗм/ОЗа*ОВП/ ОЗм = ПВа * ВПм * Фм

Надалі аналізують вплив факторів на фондовіддачу машин і обладнання

Фм = ОВП/ ОЗм = ФРЧ*ГВ / ОЗм = К*ФРЧ одиниці *ГВ / К*Ц = КД*Кзм*ТЗ*ГВ/Ц.

Аналіз ефективності використання основних засобів поглиблюється вивченням факторної моделі фондовіддачі машин і обладнання: чисельник можна представити у вигляді добутку трьох факторів.

Питома вага активної частини ОЗ в загальній їх вартості(ПВа) визначається шляхом ділення середньорічночної вартості активної частини ОЗ на середньорічну вартість виробничих ОЗ. Птома вага машин і обладнання в активній частині основних засобів визначається аналогічно.

24. Аналіз використання фонду робочого часу. Повноту викор-ня персона-лу під-ва можна оцінити по кількості від-працьованих днів та годин одним прац-ком за аналізований період часу, а також по ступеню викор-ня фонду роб. часу (ФРЧ).

ФРЧ залежить від чисельності роб-ків (ЧР), кіль-ті відпрац. днів одним прац-ком в середньому за рік (КД) та сер. тривалості роб. дня (ТРД): ФРЧ = ЧР · КД · ТРД

Аналіз фонду робочого часу

Показники	Мин. рік	Звітн. рік	відхилення (+/-)
Середньосписк. чис-ть робітників(ЧР), чол.	160	164	+4
Сер. к-сть днів відправ. 1м роб-ком за рік (КД)	225	215	-10
Сер. к-сть годин відпра-цьов. 1м роб-ком за рік	1755	1612,5	-142,5
Сер. тривалість роб. дня (ТРД), годин	7,8	7,5	-0,3
Заг. ФРЧ, кіл-ть відпра-цьованих робітниками людино-годин	280 800	264 450	-16350

Аналіз впливу факторів на зміну ФРЧ

Зміна ФРЧ за рах-к фак-торів:	Формула	Розрах.	Значення
- ЧР	 ФРЧЧР =  ЧР * КД0 * ТРД 0	4 * 225 * 7,8	+7020
- КД	 ФРЧКД = ЧР 1 * КД * ТРД 0	164 + (-10) * 7,8	-12792
- ТРД	 ФРЧТРД = ЧР 1 * КД1 *  ТРД	164 * 215 * (-0,3)	-10578
Перевірка:  ФРЧ = ФРЧ 1 - ФРЧ 0 =  ФРЧ ЧР +  ФРЧКД +  ФРЧ ТРД			-16350

Як видно з розрах-ків під-тво використовує наявні труд. ресурси недостатньо повно. В сер-му 1м роб-ком відпрацьовано 215 днів, замість 225, внаслідок чого цілоденні втра-ти роб. часу на 1го роб-ка зросли на 10 дн, а на всіх – 1640дн або 12792 год. (1640*7,8).

Істотними є і внутрішньо змінні втрати роб. часу: за 1 день вони становили 0,3 години, а за всі відпрацьовані дні усіма прац-ками – 10578 год. (164*215*0,3). Для виявлення причин цілоденних і внутрізмінних втрат роб. часу зіставляють дані факт-го і план-го балансу роб. часу. Вони можуть бути зумо-влені об'єкт-ми і суб'єкт-ми обставинами, непередбаченими планом: додатк. відпуст-ками з дозволу адміністрації, захворював-ннями роб-ків з тимчасовою втратою пра-цездатності, прогулами, простоями через несправність устаткування, машин, механі-змів, через те, що немає роботи, сировини, матеріалів, електроенергії, палива і т. д. Втрати роб. часу можуть бути викликані різними суб’єкт-ми та об’єкт-ми обстави-нами. Втрати викликані суб’єкт-ми факто-рами (додатк. відпустки з дозволу адмін.-ї, прогули, простої) можна вважати не вико-ристаними резервами збільш-ня ФРЧ.

Заг. втрати роб. часу становлять: 23370 год. (12792+10578) або 8,8% (23370 / 264450).

Для виявлення причин цілоденних та вну-трішньо змінних втрат роб. часу спів став-ляють дані факт-го та план-го балансу роб. часу. Недопущення втрат роб. часу рівно-значно вивільненню праці 13роб-ків (23370 / 1755). Скорочення втрат роб. часу з вини прац-ків та під-ва є резервом зростання вир-ва прод-ї, що не потребує дод. інвес-тицій. Щоб його підрахувати, необхідно втрати роб. часу помножити на базисний середньогодинний виробіток продукції (284,9 грн.): 23370 · 284,9 = 6,7 млн. грн.