4.4. Приклад вирішення типового завдання

4.3.3. Скористаємося формулою еластичності попиту за ціною

Е_P^D = (∆Q/∆P)×(P/Q),

підставивши в неї відповідні значення

Е_P^D = - 4, ∆P = 30 – 40 = - 10, P = 40, Q = 250.

Одержимо співвідношення

– 4 = (∆Q/-10)×(40/250),

з якого визначимо приріст попиту

∆Q = 250.

Отже внаслідок зниження ціни обсяг попиту на квитки зріс на 250 одиниць і склав 500 одиниць.

Визначимо початковий і наступний виторги кінотеатру:

TR₁ = 40×250 = 10 000 грн. ,

TR₂ = 30×500 = 15 000 грн.

Отже, виторг кінотеатру зріс на 5000 грн., що свідчить про правильність прийнятого рішення.

Відповіді

Тестові завдання:

1. 3); 2. 2); 3 .3); 4. 4); 5. 4); 6. 4); 7. 2); 8. 1); 9. 2); 10. 1); 11. 4); 12. 2); 13. 1).

Практичні завдання:

4.3.1. 3) попит одиничної еластичності (рис.9), нееластичний (рис.10) та еластичний (рис.11); 4.3.2. 2) P>10 - еластичний, P=10 - одиничної еластичності, P<10 – нееластичний; 4) P=10; 4.3.3. ∆Q=250; ∆TR=5000 грн.; 4.3.5. 25 грн.; ні; 50 грн.; 4.3.6. 1) Е_P^D для ринків А, Б; Е_I^D для ринку В; E_AБ; 2) -1,125; 0,58; -0,5; -2,625;4) товари – замінники; незалежні товари; 4.3.9. ∆Q = 100; ∆ TR = 105 у. од.; 4.3.10. ∆Q = 15; ∆ TR = - 33 у. од.;

Тема 5. Теорія граничних продуктів та мікроекономічна модель фірми

5.1. Основні терміни та поняття

Фактори виробництва, ефективність виробництва, технологічна та економічна ефективність, миттєвий, короткостроковий та довгостроковий періоди виробництва, виробнича функція, сукупний, середній і граничний продукти, ізокванта, карта ізоквант, виробнича сітка. гранична норма технологічної заміни, ефект масштабу, постійний, спадний та зростаючий ефект від зміни масштабу.

5.2. Тестові завдання

1. Взаємозв’язок між можливими варіантами сполучень факторів виробництва та заданим обсягом продукції відображається за до­помогою:

1. кривої виробничих можливостей;

2. виробничої функції;

3. кривої сукупного продукту;

4. функції пропозиції.

2. Довгостроковий період функціонування фірми - це:

1. най триваліший цикл роботи фірми;

2. максимально можливий період функціонування фірми в даній галузі;

3. час, необхідний для зміни всіх залучених ресурсів;

4. часовий інтервал, протягом якого фірма може отримувати економічний прибуток.

3. Iзокванта ілюструє:

1. криву сукупного продукту;

2. рiзнi комбінації ресурсів, з яких можна виробити заданий обсяг продукту;

3. рiзнi обсяги продукту, які можна виробити за даної кількості ре­сурсiв;

4. криву середнього продукту.

4. Середній продукт змінного фактора – це:

1. сукупний обсяг випуску продукції, який відповідає певній кількос­ті змінного фактора за умови незмінності усіх інших;

2. сукупний обсяг випуску продукції, який припадає на одиницю змінного фактора за умови незмінності усіх інших

3. збільшення сукупного продукту змінного фактора відносно до збільшення змінного фактора на одну одиницю;

4. відношення граничного продукту до кількості змінного фактора, що зайнята у виробництві.

5. Максимальний обсяг випуску за певної технології досягається, якщо:

1. середній і граничній продукт дорівнюють один одному;

2. середній продукт досягає свого максимуму, а граничний продукт до­рівнює нулю;

3. досягається максимум значень граничного продукту при мінімаль­них значеннях середнього продукту;

4. граничний продукт дорівнює нулю, а середній продукт знижується.

6. Середній продукт досягає свого найбільшого значення (за незмінної технології ), якщо:

1. він більше граничного продукту;

2. менше граничного продукту;

3. дорівнює граничному продукту;

4. дорівнює граничному продукту, поділеному на обсяг залучених ресурсів.

7. Якщо граничний продукт змінного фактора досягає максимального значення, це означає, що в цій точці:

1. зростає і середній, і сукупний продукт;

2. сукупний продукт набуває максимального значення;

3. середній продукт збільшується, а сукупний продукт зменшується;

4. середній продукт зменшується, а сукупний продукт збільшується.

8. Виробнича функція показує:

1. максимальний обсяг випуску продукції фірмою при використанні різних сполучень заданих вхідних ресурсів;

2. витрати, які забезпечують той чи інший обсяг випуску;

3. найбільш вигідний для фірми обсяг випуску за даних цін ресурсів;

4. мінімальну кількість продукції, яку можна одержати, використовуючи певну кількість ресурсів.

9. Дія закону спадної віддачі означає, що:

1. за зміни обсягу виробництва граничний продукт не зростає.

2. зі збільшенням змінного фактору виробництва середній продукт цього фактору збільшується, досягаючи свого максимуму, а потім знижується;

3. зі збільшенням застосовуваних факторів виробництва ефект масштабу збільшується;

4. обсяг випуску продукції за окремих технологій має тенденцію до скорочення;

10. Якщо гранична норма технологічної заміни дорівнює нулю, то:

1. скорочення обсягу ресурсу на одиницю не приведе до зміни обсягу випуску;

2. буде нейтральний тип віддачі від масштабу;

3. перехід до нової технології не забезпечує додатного ефекту;

4. технологія не припускає заміни обсягів факторів виробництва.

11. Якщо гранична продуктивність зростає, то ефект масштабу:

1. має спадний характер;

2. має зростаючий характер;

3. залишається постійним;

4. може мати як спадний, так і зростаючий характер.