1.5 Опис трасування контактної мережі на перегоні

- підготовка плану перегону;

- попередня розбивка перегону на анкерні ділянки;

- розстановка опор на перегоні;

- обробка плану перегону;

- заповнення граф таблиць.

Підготовка плану перегону

План перегону виконується на аркуші міліметрового паперу у масштабі 1:2000 .На плані викреслюються дві прямі лінії (на відстані 1см один від одної),які представляють осі колії.

Пікети на перегоні розмічають тонкими вертикальними лініями через кожні 5см і нумерують в напрямку лічення кілометрів починаючи з пікету вхідного сигналу, який вказаний у завданні трасування контактної мережі на перегоні. Нижче викреслюється випрямлений профіль перегону . Відповідно з завданням на плані колій показуються штучні споруди, а на випрямленому профілі перегону відповідними умовними позначеннями показуються кілометрові позначки, направлення , радіуси та довжина кривих ділянок колій, кордони розташування високих насипів та виїмок, повторюється зображення штучних споруд.

Попередня розбивка перегону на анкерні ділянки

Розстановка опор на перегоні починається з переносу на план перегону опор ізолюючих спряжень станції, до якої прилягає перегін. Розташування цих опор на плані перегону повинно бути ув'язане з їх розташуванням на плані станції. Ув'язка здійснюється по вхідному сигналу, який позначений на плані станції і плані перегону.

Потім намічаються анкерні ділянки контактної мережі та приблизне розташування цих місць її спряжень. Після цього в середині анкерних ділянок намічається приблизне розташування місць середніх анкеровок, де два прольоти зменшуються на 5%(контактна підвіска компенсована) з зрівнянням з максимально розрахунковою довжиною на даній ділянці перегону. Неізолююче спряження анкерних ділянок виконується на прямих ділянках колії.

У кінці перегону знаходиться трьохпрольотне ізолююче спряження , яке розділяє перегін і станцію. Опори цього спряження відносяться вже до плану станції і на плані перегону не враховуються.

Розстановка опор на перегоні

Розстановка опор виконується прольотами по можливості рівними допустимим для відповідної ділянки колії і місцевості. Довжини прогонів, розташованих частково на прямих і частково на кривих ділянках колії, приймаються трішки більшими , ніж допустимі довжини прольотів для кривих ділянок колії.

На ділянках , де частково спостерігаються ожеледні утворення та можуть виникнути автоколивання дротів, прольотів чергуються: один з них дорівнює максимально припустимому, а другий на 7-8м менше.

Від краю кам'яних або залізобетонних труб, металевих або залізобетонних мостів опори влаштовуються не ближче 5м.

Довжина прольоту на мосту не перевищує 40-45м. При цьому точки підвісу проводів розміщуються симетрично відносно осі мосту.

Після розстановки опор показуються зиґзаґи контактних проводів , які на прямих ділянках колії будуть різнобокі, а на кривій спрямовані у зовнішню сторону кривої, тобто від її центру.

Обробка плану перегону

Після розстановки опор і зиґзаґів контактного дроту проводиться остаточна розбивка контактної мережі перегону на анкерні ділянки та викреслюються їх спряження. Неізолююче спряження анкерних ділянок на перегоні виконується еластичними по трьохпрольотній схемі з розанкеровкою несучого тросу та контактного дроту, так як підвіска компенсована.

Біля анкерних опор вказуються довжина та номер анкерної ділянки. В прольотах, намічених для середніх анкеровок, показуються середні анкеровки контактного проводу і несучого тросу.

На плані перегону виконується трасування проводів ДПР при змінному струмі 27,5 кВ, які підвішуються на кронштейнах з польового боку опор.