
- •1.Державне право зарубіжних країн як наука та навчальна дисципліна.
- •2.Система державного права в зарубіжних країнах.
- •4 Джерела дпзк
- •11. Форма конституцій
- •12. Структура конституцій
- •13. Порядок прийняття, зміни і скасування конституції.
- •1. Представницьким органом:
- •2. Народ(референдум)
- •3.Главою держави ( Монарх)
- •14. Прийняття конституції представницькими органами.
- •15. Прийняття конституції виборчим корпусом.
- •21. Поняття громадянства (гр)/підданства/. Проблема полі громадянства. Режим іноземців.
- •22. Способи придбання громадянства:
- •23. Способи припинення громадянства
- •24. Особисті /громадянські/ права, свободи і обов’язки.
- •25. Політичні права, свободи, обовязки
- •26. Економічні, соціальні і культурні права, свободи, обов’язки.
- •27. Поняття політичних партій. Функції політичних партій.
- •28.Основні види політичних партій в зарубіжних країнах.
- •1.За партійною шкалою:
- •2. В залежності від того :
- •3. В залежності від:
- •29.Організаційна структура політичних партій.
- •2)Організаційно неоформленні.
- •31.Форма правління зарубіжних країн.
- •32.Монархія – поняття і сутність. Основні ознаки монархії. Види монархій.
- •33. Республіка – поняття і сутність. Основні ознаки республіки. Види республік.
- •34.Форма державного устрою в зарубіжних країнах.
- •35.Унітарна держава,її ознаки.
- •36. Федеративний устрій, основні ознаки.
- •37. Розподілення компетенції між федераціїю та її суб’єктами.
- •38. Державний режим, його співвідношення з політичним режимом
- •49. Ознаки та види антидемократичного режиму
- •40.Ознаки і види демократичного режиму.
- •41.Парламентський і міністеріальний державні режими.
- •42.Поняття і принципи виборчого права. Активне і пасивне виборче право. Виборчі цензи.
- •43. Поняття і види виборів.
- •44. Поняття виборчої системи. Мажоритарна і пропорційна виборчі системи.
- •45. Поняття і види референдумів. Предмет референдуму. Формула референдуму. Народно законодавча ініціатива.
- •50.Правове положення комітетів парламенту.
- •51.Статус парламентарія. Юридична природа депутатського мандата. Парламентський імунітет, індемнітет.
- •53.Контроль парламентів за діяльністю урядів у парламентарних країнах.
- •54.Глава держави : поняття, основні ознаки і види. Місце голови держави в системі органів державної влади.
- •55.Монарх. Правове положення. Порядок успадкування престолу
- •56.Президент. Правове положення президента.
- •58.Повноваження, обов`язки і відповідальність президента
- •59. Місце уряду в системі вищих органів державної влади.
- •60. Види урядів
- •61. Склад урядів.
- •62. Порядок формування урядів і його залежність від форми правління.
- •63. Повноваження урядів.
- •64. Інститут конституційного контролю/нагляду/ в зарубіжних країнах
- •65.Початок конституційного розвитку в Північній Америці .
- •65. Конституція 1787 р. Сша і її специфічні риси
- •68. Конгрес сша. Правове положення і повноваження палат . Посадові особи палат.
- •73. Політична система Великої Британії.
- •74. Роль монарха Великої Британії в управлінні державою. Королівські прерогативи.
- •75.Парламент Великобританії,його правове положення і структура.
- •76.Комітети британського парламенту.Їх види та повноваження.
- •77.Порядок формування палат парламенту Великої Британії.
- •79. Основні напрямки діяльності уряду Великої Британії. Допоміжні органи уряду.
- •83. Органи конституційного контролю Франції. Порядок формування і компетенція Конституційної Ради Франції.
- •84. Регіональне і місцеве управління і самоврядування у Франції.
- •86. Федерація фрн.
- •87. Федеральний парламент фрн. Правове положення і повноваження палат. Законодавчий процес в фрн.
- •88. Федеральний уряд і канцлер Німеччини.
- •89.Конституційний контроль в фрн.
- •90. Муніципальна система фрн.
- •91. Політична система Японії.
- •92. Конституція Японії 1947 року
- •93. Правове положення імператора
- •94. П. , його структура. Способи прийняття законів
- •95. Уряд , його склад і порядок формування.
92. Конституція Японії 1947 року
К. Мейдзі Набула чинності 29 листопада 1890.
К. засновувала дуалістичну монархію, де імператор проголошувався главою держави, що з'єднує у своїй особі всі права верховної влади.
До спадкування трону повинні допускатися виключно нащадки Імператора чоловічої статі.
Особистість Імператора оголошувалася священною і недоторканною
Імператор здійснює законодавчу владу разом з парламентом. Парламент засновувався як двопалатна законодавча установа, що складалося з Палати перів і палати представників. Палата перів формувалася на основі поєднання принципів призначення Імператором, успадкування та виборності. Палата представників формувалася на основі принципу виборності. Строк повноважень Палати представників становив 4 роки.
Сприяти Імператору в здійсненні ним своїх конституційних повноважень були покликані Кабінет міністрів, Таємна Рада і т. зване «Генро» - радники Імператора.
Міністри були відповідальні не перед парламентом, а перед Імператором, їм вони призначалися і зміщувалися.
Передбачений ст. 73 К. порядок внесення до неї змін припускав, що проект змін повинен був вноситися в парламент виключно імператорським указом і затверджуватися більшістю у дві третини голосів присутніх членів у кожній з палат. При цьому кворум у палатах парламенту під час обговорення поправок у К. становив дві третини від загального числа їх членів.
14 серпня 1945 Японія прийняла умови Потсдамської декларації від 26 липня 1945 р. Декларація, крім вимог про беззастережну капітуляцію Японії, демілітаризації держави і повного усунення впливу військових на політику, покладала на японський уряд зобов'язання поваги до основних людських прав.
Окупаційна адміністрація прийняла рішення підготувати власний проект К., який, разом з ультимативними вимогами прийняти його за основу при розробці нової К. був переданий японській владі 13 лютого 1946
У червні 1946 р. проект нової К. був внесений в оновлений проведеними 10 квітня 1946 виборами парламент (Вперше брали участь жінки, вік активного виборчого права - 20 років), який затвердив його 7 жовтня. Вступила в силу К. 3 травня 1947
К. була прийнята згідно з процедурою внесення поправок до К. згідно ст. 73 останньої. Це дозволяє стверджувати, що нова К. - лише виправлена стара.
Однак така позиція йде врозріз з положеннями нової К., якими була оформлена зміна конституційного ладу Японії. Таким чином, нова К. у своєму фундаментальному принципі радикально пориває зі старою К.
К. може бути віднесена до категорії нерозгорнутих. Її положення носять загальний характер і деталізовані слабо. Вона складається з преамбули, 11 глав і 103 статей. К. проголосила принципи народного суверенітету, відмови від війни, визнання і гарантування основних прав людини, верховенства права, поділу влади, забезпечивши тим самим формування в Японії демократичного політичного режиму.
Японія - це парламентська монархія. Форма державного устрою - унітарна держава.
Система конституційного контролю в Японії побудована за американською моделлю.
Вся повнота судової влади належить Верховному суду і таким судам нижчих інстанцій, які будуть засновані законом.
К. є жорсткою. Внесення змін до неї вимагає схвалення проекту 2/3 голосів від загальної кількості членів в кожній з палат парламенту. Після цього проект повинен бути затверджений народом Японії. Поправки до К. будуть вважатися затвердженими, якщо за них висловилась більшість голосуючих, або в порядку окремого референдуму, або шляхом виборів - у відповідності з рішенням Парламенту.
В даний час К. не містить ніяких поправок.
Серйозним кроком у напрямі внесення поправок до Конституції Японії стало прийняття закону про конституційний референдум в 2007 р., Який набув чинності в 2010 р.