92. Конституція Японії 1947 року

К. Мейдзі Набула чинності 29 листопада 1890.

К. засновувала дуалістичну монархію, де імператор проголошувався главою держави, що з'єднує у своїй особі всі права верховної влади.

До спадкування трону повинні допускатися виключно нащадки Імператора чоловічої статі.

Особистість Імператора оголошувалася священною і недоторканною

Імператор здійснює законодавчу владу разом з парламентом. Парламент засновувався як двопалатна законодавча установа, що складалося з Палати перів і палати представників. Палата перів формувалася на основі поєднання принципів призначення Імператором, успадкування та виборності. Палата представників формувалася на основі принципу виборності. Строк повноважень Палати представників становив 4 роки.

Сприяти Імператору в здійсненні ним своїх конституційних повноважень були покликані Кабінет міністрів, Таємна Рада і т. зване «Генро» - радники Імператора.

Міністри були відповідальні не перед парламентом, а перед Імператором, їм вони призначалися і зміщувалися.

Передбачений ст. 73 К. порядок внесення до неї змін припускав, що проект змін повинен був вноситися в парламент виключно імператорським указом і затверджуватися більшістю у дві третини голосів присутніх членів у кожній з палат. При цьому кворум у палатах парламенту під час обговорення поправок у К. становив дві третини від загального числа їх членів.

14 серпня 1945 Японія прийняла умови Потсдамської декларації від 26 липня 1945 р. Декларація, крім вимог про беззастережну капітуляцію Японії, демілітаризації держави і повного усунення впливу військових на політику, покладала на японський уряд зобов'язання поваги до основних людських прав.

Окупаційна адміністрація прийняла рішення підготувати власний проект К., який, разом з ультимативними вимогами прийняти його за основу при розробці нової К. був переданий японській владі 13 лютого 1946

У червні 1946 р. проект нової К. був внесений в оновлений проведеними 10 квітня 1946 виборами парламент (Вперше брали участь жінки, вік активного виборчого права - 20 років), який затвердив його 7 жовтня. Вступила в силу К. 3 травня 1947

К. була прийнята згідно з процедурою внесення поправок до К. згідно ст. 73 останньої. Це дозволяє стверджувати, що нова К. - лише виправлена стара.

Однак така позиція йде врозріз з положеннями нової К., якими була оформлена зміна конституційного ладу Японії. Таким чином, нова К. у своєму фундаментальному принципі радикально пориває зі старою К.

К. може бути віднесена до категорії нерозгорнутих. Її положення носять загальний характер і деталізовані слабо. Вона складається з преамбули, 11 глав і 103 статей. К. проголосила принципи народного суверенітету, відмови від війни, визнання і гарантування основних прав людини, верховенства права, поділу влади, забезпечивши тим самим формування в Японії демократичного політичного режиму.

Японія - це парламентська монархія. Форма державного устрою - унітарна держава.

Система конституційного контролю в Японії побудована за американською моделлю.

Вся повнота судової влади належить Верховному суду і таким судам нижчих інстанцій, які будуть засновані законом.

К. є жорсткою. Внесення змін до неї вимагає схвалення проекту 2/3 голосів від загальної кількості членів в кожній з палат парламенту. Після цього проект повинен бути затверджений народом Японії. Поправки до К. будуть вважатися затвердженими, якщо за них висловилась більшість голосуючих, або в порядку окремого референдуму, або шляхом виборів - у відповідності з рішенням Парламенту.

В даний час К. не містить ніяких поправок.

Серйозним кроком у напрямі внесення поправок до Конституції Японії стало прийняття закону про конституційний референдум в 2007 р., Який набув чинності в 2010 р.