
- •1.Державне право зарубіжних країн як наука та навчальна дисципліна.
- •2.Система державного права в зарубіжних країнах.
- •4 Джерела дпзк
- •11. Форма конституцій
- •12. Структура конституцій
- •13. Порядок прийняття, зміни і скасування конституції.
- •1. Представницьким органом:
- •2. Народ(референдум)
- •3.Главою держави ( Монарх)
- •14. Прийняття конституції представницькими органами.
- •15. Прийняття конституції виборчим корпусом.
- •21. Поняття громадянства (гр)/підданства/. Проблема полі громадянства. Режим іноземців.
- •22. Способи придбання громадянства:
- •23. Способи припинення громадянства
- •24. Особисті /громадянські/ права, свободи і обов’язки.
- •25. Політичні права, свободи, обовязки
- •26. Економічні, соціальні і культурні права, свободи, обов’язки.
- •27. Поняття політичних партій. Функції політичних партій.
- •28.Основні види політичних партій в зарубіжних країнах.
- •1.За партійною шкалою:
- •2. В залежності від того :
- •3. В залежності від:
- •29.Організаційна структура політичних партій.
- •2)Організаційно неоформленні.
- •31.Форма правління зарубіжних країн.
- •32.Монархія – поняття і сутність. Основні ознаки монархії. Види монархій.
- •33. Республіка – поняття і сутність. Основні ознаки республіки. Види республік.
- •34.Форма державного устрою в зарубіжних країнах.
- •35.Унітарна держава,її ознаки.
- •36. Федеративний устрій, основні ознаки.
- •37. Розподілення компетенції між федераціїю та її суб’єктами.
- •38. Державний режим, його співвідношення з політичним режимом
- •49. Ознаки та види антидемократичного режиму
- •40.Ознаки і види демократичного режиму.
- •41.Парламентський і міністеріальний державні режими.
- •42.Поняття і принципи виборчого права. Активне і пасивне виборче право. Виборчі цензи.
- •43. Поняття і види виборів.
- •44. Поняття виборчої системи. Мажоритарна і пропорційна виборчі системи.
- •45. Поняття і види референдумів. Предмет референдуму. Формула референдуму. Народно законодавча ініціатива.
- •50.Правове положення комітетів парламенту.
- •51.Статус парламентарія. Юридична природа депутатського мандата. Парламентський імунітет, індемнітет.
- •53.Контроль парламентів за діяльністю урядів у парламентарних країнах.
- •54.Глава держави : поняття, основні ознаки і види. Місце голови держави в системі органів державної влади.
- •55.Монарх. Правове положення. Порядок успадкування престолу
- •56.Президент. Правове положення президента.
- •58.Повноваження, обов`язки і відповідальність президента
- •59. Місце уряду в системі вищих органів державної влади.
- •60. Види урядів
- •61. Склад урядів.
- •62. Порядок формування урядів і його залежність від форми правління.
- •63. Повноваження урядів.
- •64. Інститут конституційного контролю/нагляду/ в зарубіжних країнах
- •65.Початок конституційного розвитку в Північній Америці .
- •65. Конституція 1787 р. Сша і її специфічні риси
- •68. Конгрес сша. Правове положення і повноваження палат . Посадові особи палат.
- •73. Політична система Великої Британії.
- •74. Роль монарха Великої Британії в управлінні державою. Королівські прерогативи.
- •75.Парламент Великобританії,його правове положення і структура.
- •76.Комітети британського парламенту.Їх види та повноваження.
- •77.Порядок формування палат парламенту Великої Британії.
- •79. Основні напрямки діяльності уряду Великої Британії. Допоміжні органи уряду.
- •83. Органи конституційного контролю Франції. Порядок формування і компетенція Конституційної Ради Франції.
- •84. Регіональне і місцеве управління і самоврядування у Франції.
- •86. Федерація фрн.
- •87. Федеральний парламент фрн. Правове положення і повноваження палат. Законодавчий процес в фрн.
- •88. Федеральний уряд і канцлер Німеччини.
- •89.Конституційний контроль в фрн.
- •90. Муніципальна система фрн.
- •91. Політична система Японії.
- •92. Конституція Японії 1947 року
- •93. Правове положення імператора
- •94. П. , його структура. Способи прийняття законів
- •95. Уряд , його склад і порядок формування.
87. Федеральний парламент фрн. Правове положення і повноваження палат. Законодавчий процес в фрн.
В Основному Законі Німеччини слово «парламент» не вживається. Є дві палати – Бундестаг (з нім. Федерал. Зібрання) і Бундесрат (федарал. Рада). De jure на своєму офіційному сайті Бундестаг названий «офіційним парламентом ФРН» і «вищим органом законодавчої влади в Німеччині» . de facto роль верхньої палати виконує Бундесрат, а нижньої - Бундестаг. Бундестаг як держ. Орган був сформований відп. До Осн. Закону 1949р, і був наступником Рейстагу. Засідає в Берліні. Найважливіші задачі – участь в законодавчому процесі, вибори Федерального канцлера, парламентський контроль за роботою Федерал. Уряду. Засідання, як правило, є відкритими, але за клопотанням 1/10 частини його членів або за клопотанням Федерал. Уряду засідання рішенням більшості в 2/3 голосів можуть бути оголошені закритими. Рішення за таким клопотанням приймаються на закритому засіданні. члени Бундестагу обираються населенням шляхом прямих виборів на 4 роки. Повноваження Бундестагу можуть бути припинені достроково, у випадку його розпуску Федеральним Президентом за рекомендацією Канцлера, якщо Канцлер не отримав вотум довіри. Передбачається, що в Бундестазі 598 місць, 229 – кандидати, що перемогли в одномандатних округах, 229 – кандидати, включені в партійні списки. Але у випадку необхідності додаються додаткові місця. Бундестаг обирає свого Президента. Він є другою вищою посадовою особою після Федерального Президента. В Бундестазі є Рада старійшин, в який входить Президіум (Президент Бундестагу і Віце-Президент) і 23 члени. Члени Ради мають найбільший політичний досвід. Р.С. бере участь у вирішенні найважливіших питань, а також здійснює допомогу Федерал. Президенту у взаємодії з Бундестагом. Члени Б. об’єднуються в парламентські групи і діють в постійних комітетах (їх 22) в залежності від їх компетенції. До числа пост. Комітетів не належить Об’єднаний комітет Бундестагу і Бундесрату. Цей комітет буде діяти як загально націонал. Парламент тоді, коли Бундестаг не зможе почати своє засідання в умовах воєнного стану. Цей комітет на 2/3 склад. з членів Бундестагу і на 1/3 – Бундесрату. Бундесрат – законодавчий орган, що на федеральному рівні представляє 16 земель Німеччини. de facto – верхня палата парламенту ФРН, хоча офіційно йменується «конституційним органом» - наряду з Бундестагом. Мета Бундесрату – захист інтересів земель в безпосередніх конст.- правових відносинах з федерацією, і в опосередкованих – з ЄС. Важлива ф-ція – участь в законодавчому процесі. Засідання можуть бути закрити і відкритими, проводяться 1 раз в 3 неділі по п’ятницям в 9.30. рішення приймаються більшістю голосів. В Б. 69 членів урядів земель. Землі самостійно визначають, хто буде представляти їх інтереси в Бундесраті і володіють правом заміни цих представників. На засіданнях Б. керує голова, який обирається на 1 рік. В складі Б. діє 16 постійних комітетів, кожна із 16 земель має по 1 представнику в кожному комітеті. ЗАК.ПРОЦЕС.в ньому задіяні – Бундестаг, Бундесрат, Фед. Президент, Фед. Уряд. Зак. Ініціативу мають Бундестаг(партійна група або 5% і більше парламентарів), Бундесрат (більшість) і Фед. Уряд. Найчастіше законопроекти подаються в Бундестаг Фед. Урядом. Там законо-ект проходить 3 читання. Рішення про зак-ект – білль – приймається необхідною більшістю. Якщо білль одобрений Бундестагом, він передається в Бундесрат як акт. Можливість Бундесрату вплинути на зміст білля залежить від його змісту: 1) за заг. Правилом він не може вносити зміни в акт, незгода з актом може бути висказана на протязі 14 днів з дня отримання.2) для біллів напр. фінансових одобрення Бундесрату обов’язкове. Після одобрення Бундестагом і Бундесратом білль передається Фед. Канцлеру і компетентному федеральному міністру, який його підписує, таким чином і контрасигнує його. Далі – на підпис Фед. ПРезиденту. Потім публікується в офіц.. джерелі, чинності набирає як правило через 14 днів, якщо інше не вказано в самому акті.