87. Федеральний парламент фрн. Правове положення і повноваження палат. Законодавчий процес в фрн.

В Основному Законі Німеччини слово «парламент» не вживається. Є дві палати – Бундестаг (з нім. Федерал. Зібрання) і Бундесрат (федарал. Рада). De jure на своєму офіційному сайті Бундестаг названий «офіційним парламентом ФРН» і «вищим органом законодавчої влади в Німеччині» . de facto роль верхньої палати виконує Бундесрат, а нижньої - Бундестаг. Бундестаг як держ. Орган був сформований відп. До Осн. Закону 1949р, і був наступником Рейстагу. Засідає в Берліні. Найважливіші задачі – участь в законодавчому процесі, вибори Федерального канцлера, парламентський контроль за роботою Федерал. Уряду. Засідання, як правило, є відкритими, але за клопотанням 1/10 частини його членів або за клопотанням Федерал. Уряду засідання рішенням більшості в 2/3 голосів можуть бути оголошені закритими. Рішення за таким клопотанням приймаються на закритому засіданні. члени Бундестагу обираються населенням шляхом прямих виборів на 4 роки. Повноваження Бундестагу можуть бути припинені достроково, у випадку його розпуску Федеральним Президентом за рекомендацією Канцлера, якщо Канцлер не отримав вотум довіри. Передбачається, що в Бундестазі 598 місць, 229 – кандидати, що перемогли в одномандатних округах, 229 – кандидати, включені в партійні списки. Але у випадку необхідності додаються додаткові місця. Бундестаг обирає свого Президента. Він є другою вищою посадовою особою після Федерального Президента. В Бундестазі є Рада старійшин, в який входить Президіум (Президент Бундестагу і Віце-Президент) і 23 члени. Члени Ради мають найбільший політичний досвід. Р.С. бере участь у вирішенні найважливіших питань, а також здійснює допомогу Федерал. Президенту у взаємодії з Бундестагом. Члени Б. об’єднуються в парламентські групи і діють в постійних комітетах (їх 22) в залежності від їх компетенції. До числа пост. Комітетів не належить Об’єднаний комітет Бундестагу і Бундесрату. Цей комітет буде діяти як загально націонал. Парламент тоді, коли Бундестаг не зможе почати своє засідання в умовах воєнного стану. Цей комітет на 2/3 склад. з членів Бундестагу і на 1/3 – Бундесрату. Бундесрат – законодавчий орган, що на федеральному рівні представляє 16 земель Німеччини. de facto – верхня палата парламенту ФРН, хоча офіційно йменується «конституційним органом» - наряду з Бундестагом. Мета Бундесрату – захист інтересів земель в безпосередніх конст.- правових відносинах з федерацією, і в опосередкованих – з ЄС. Важлива ф-ція – участь в законодавчому процесі. Засідання можуть бути закрити і відкритими, проводяться 1 раз в 3 неділі по п’ятницям в 9.30. рішення приймаються більшістю голосів. В Б. 69 членів урядів земель. Землі самостійно визначають, хто буде представляти їх інтереси в Бундесраті і володіють правом заміни цих представників. На засіданнях Б. керує голова, який обирається на 1 рік. В складі Б. діє 16 постійних комітетів, кожна із 16 земель має по 1 представнику в кожному комітеті. ЗАК.ПРОЦЕС.в ньому задіяні – Бундестаг, Бундесрат, Фед. Президент, Фед. Уряд. Зак. Ініціативу мають Бундестаг(партійна група або 5% і більше парламентарів), Бундесрат (більшість) і Фед. Уряд. Найчастіше законопроекти подаються в Бундестаг Фед. Урядом. Там законо-ект проходить 3 читання. Рішення про зак-ект – білль – приймається необхідною більшістю. Якщо білль одобрений Бундестагом, він передається в Бундесрат як акт. Можливість Бундесрату вплинути на зміст білля залежить від його змісту: 1) за заг. Правилом він не може вносити зміни в акт, незгода з актом може бути висказана на протязі 14 днів з дня отримання.2) для біллів напр. фінансових одобрення Бундесрату обов’язкове. Після одобрення Бундестагом і Бундесратом білль передається Фед. Канцлеру і компетентному федеральному міністру, який його підписує, таким чином і контрасигнує його. Далі – на підпис Фед. ПРезиденту. Потім публікується в офіц.. джерелі, чинності набирає як правило через 14 днів, якщо інше не вказано в самому акті.