79. Основні напрямки діяльності уряду Великої Британії. Допоміжні органи уряду.

Новий уряд формується після кожних парламентських виборів. Королева призначає прем'єр - міністром лідера партії, що отримала абсолютну більшість мандатів у Палаті громад Після призначення прем'єр - міністр королева за його пропозицією призначає інших членів кабінету і всього уряду.

Прем'єр міністр відіграє провідну роль в кабінеті і уряді, здійснює керівництво їх діяльності, а так само керівництво основними міністерствами та центральними відомствами. Він є головним радником королеви, представляє їй для зачитування в парламенті тронну промову, службовку програмою уряду, виконує представницькі функції в міжнародних відносинах. Призначає вищих чиновників держави, скликає і розпускає парламент, оголошує війну та укладає мир. .

Для забезпечення ефективної діяльності глави уряду використовується особистий секретаріат прем'єр-міністра, який не має постійного складу.

Що стосується складу кабінету, то він визначається особисто прем'єр - міністром, і звичайно число міністрів в ньому коливається від 16 до 24 чоловік, вважаючи і самого прем'єра. Прем'єр - міністр групує навколо себе кілька міністрів, які займають особливе положення в кабінеті в силу важливості очолюваних ним відомств.

Робота кабінету організовується апаратом, до якого входять ряд органів: секретаріат, центральна статистична служба .

Уряд Великобританії має досить своєрідну структуру: Кабінет (власне уряд) та офіційний уряд не співпадають. Кабінет існує на основі конституційної угоди та складається з 20-22 міністрів найбільш важливих міністерств, таких як: Прем'єр-міністр, лорд-канцлер, канцлер Казначейства, міністр внутрішніх справ, оборони тощо. До Кабінету входить так званий “внутрішній кабінет” -неформальне об'єднання 3-5 міністрів, які користуються довірою Прем'єр-міністра.

У рамках уряду утворюються допоміжні органи - комітети (секретаріати). Статутне право не встановлює їх назви і кількість. Як правило, вони формуються Прем'єр-міністром за напрямами діяльності уряду. Наприклад, Комітет законотворчості, Комітет оборони. Комітет зовнішньої політики тощо. Основне призначення таких комітетів полягає в інформуванні міністерств, забезпеченні контактів з парламентом, підготовці документів тощо.

Відповідно до конституційної угоди уряд не збирається на засідання у повному складі, тому усі питання внутрішньої та зовнішньої політики вирішуються Кабінетом, який фактично здійснює вищу виконавчу владу. Компетенція Кабінету не залежить від його політичної орієнтації та була визначена ще в урядовій доповіді 1918 p.: а) визначення політичного курсу держави, який затверджується парламентом; б) реалізація контролю за виконанням актів парламенту: в) здійснення постійної координації діяльності органів виконавчої влади.

80. Президент Франції. Його повноваження і місце в системі держ органів. Презид належить центр місце в с-мі держ органів V республіки. Разом із урядом він утв центр викон вл. Він стежить за додерж К, забезп своїм арбітражем норм фун-ня держ інститутів, спадкоємність д-ви, вживає заходів щодо забезп її терит цілісності, забезп дотрим міжнар угод і договорів. През обир шляхом заг, прямого, рівного і таємного голосув. Строк повноваж 5р. Обмежень для переобрання не існує. Кандидат у Презид повинен задовол всім вимогам, що ставлят до осіб, які обир до Парлам. Нові вибори проводяться не раніш як через 20 і не пізніш як через 35 дн після відкриття вакансії. Період, коли През відсутній або не може здійсн свої ф-ції, не допуск ні голосуван довіри уряду, ні перегляд Констит. Існує 2 осн групи повноваж: - ті, що здійсн Презид самостійно: 1.Пр розпуску Нац зборів. 2.Пр призначати Пр-мін і за його поданням ін членів уряду, а також відкликати їх. При признач Пр-мін През доводиться враховувати позицію парт більшості Нац зборів. 3.Пр на пропозицію уряду під час сесії парлам або на спільну пропозицію 2 палат передавати на референд законопроект з пит орг-ції публ вл, екон або соц реформ і публ служб, що сприяють їм або дозволяють ратифікацію міжн дог, який не суперечить Конст, впливає на ф-ціонування держ інститутів. 4.Пр звертатися з посланнями до палат на їх роздільних засіданнях. 5.Пр на свій розсуд головувати в Раді мін. 6.Пр вводити в країні надзвич стан. 7.Пр звернення до Конст ради із запитами і призначення 1/3 його чл. 8.Презид - глава Збройн сил, він головує у вищих радах і комітетах Нац оборони. 9.Пр помилування. - ті, що потребують для свого здійснення контрасигнатури Прем'єр-міністра: скликання парлам на надзвич сесію; підпис декретів і ордонансів, прийнятих Радою мін; признач вищих цив і посадов осіб та їх усунення; ратифікація окремих міжн догов; признач дипломат представників; участь у розгляді законопроектом уряду.    През належить право зак ініціативи з пит, що стос конст переглядів, передачі законопроектів на референд; а також право відкладального вето на закони, прийняті парлам, або право зверн і до Конст ради на предмет відповідності закону Конст. Він представ країну в міжн відносинах; акредитує надзвич послів і посланників в іноз д-вах, а надзв посли та посланники цих держав акредитуються при ньому; веде переговори про уклад міжн догов і ратифікує їх, крім тих, для ратифікації яких потрібний закон, а для територ пит -ще й згода заінтересованого нас-ня. Має пр вводити в дію стратегічні ядерні сили, що надане йому звич декретом уряду. У сфері суд вл повноваж През істотно розширені порівняно з IV республ. Крім традиц для глави д-ви права помилув Презид став активно впливати на склад і д-сть Вищої ради магістратури, входячи до складу 2 її відділень і головуючи в ній. Це повноваж ефективно сприяє През у викон важл ф-ції гаранта незалежності суд вл. На практиці През має більші повнов, ніж ті, що належать йому за Осн законом. Він приймає ріш, якими втручається в компетенцію уряду, коли в парлам є “одноколірна” з През більшість, тобто коли През і парламентс більшість належать до 1 політ партії. През за Констит політично не є відповідальним. Він може бути засуджений лише за держ зраду, склад якої офіц не визначений. Обвинувачення може бути висунуто йому тільки 2 палатами парлам, що повинні прийняти ідентичне ріш відкритим голосув і абсолютною більшістю голосів своїх чл. Судить През в цьому разі Високий суд правосуддя, чл якого обираються в рівній к-сті Нац зборами і Сенатом зі свого складу після кожного повного або частков поновлення палат. Високий суд правосуддя скл з 24 суддів і 12 заступників. Офіц резиденція През - Єлисейський палац. През допомагає в його д-сті особистий апарат, що сягає кількох сотень чол. Апарат През скл: кабінет, ген секретаріат, військ комітет, чиновник для особливих доручень. Усі співробітники Єлисейського палацу призначаються та звільняються През на його власний розсуд.

81. Парламент Франції. Його структура, порядок формування і повноваження. Cкл.з Нац.зборів і Сенату (321 чл). Збираєт 1р на рік на сесію, що відкрив в 1-ий робоч день жовтня і закінч в остан роб день червня. К-сть днів, протягом яких палати можуть засідати, не повинна перевищ 120. Можуть проводитися як додатк засідання, так і надзвичайні сесії, відкриття і закриття яких здійсн декретом Презид респ. Члени парлам захищені депутатс індемнітетом, а з 1995 - обмеженим депут імунітетом. Вони мають вільний мандат при жорсткій фракційній парт дисципліні. Будь-який імперат мандат недійсний, права відкликання не існує. Суміщення депут мандата з держ посадами заборон. Для кер-цтва роботою кожна палата парлам ств бюро, до якого, крім голови палати, входять віце-голови, секретарі та квестори. Голов палати обир представник найбільш значної парт фракції в палаті. Гол Нац зборів обир на весь строк легіслатури (5 р), а гол Сенату - після кожного часткового поновлення цієї палати (сенат обир на 9 р і поновлюєт на 1/3 кожні 3 р). У палатах ств наради голів у складі гол і віце-голів, голів постійн комісій, голів парлам парт фракцій, 1-го з міністрів, а в нац зборах ще й ген доповідача фін комісії. На цих нарадах визн орг-ція обговор пит порядку денного. У палатах фр парлам відп до ч. 2 ст. 43 К, створ по 6 постійн комісій, що попередньо розгляд законопроекти й певною мірою контролюють д-сть уряду. Поряд із пост комісіями на вимогу уряду або за ріш відповідної палати можуть ств спец комісії для вивчення якогось конкретного законопроекту. До цих комісій на основі пропорційн пред-цтва вход 41 чл нижньої палати і 24 чл, що обир верхньою палатою. У разі необхідності ств на пріоритетних началах погоджувальні комісії і тимч спец комісії з розслідування і контролю, а також особливі комісії. Залежно від партійн належності парламентарі об'єдн у фракції, іменовані політ групами. У Нац зборах політ група повинна нараховувати не менше як 20 чл, а в Сенаті - не менше 14. Повноваж. Фр парлам має законод, контрол, суд, зовнішньополіт та ін повноваж. Здійсн законод д-сть, парлам приймає звич (прості) органічні та констит закони. Законода ініціатива належить пр-мін і парламентарям. Парлам може делегув свої законод повноваж уряду за умови тимчас х-еру такого делегування і наявності в уряді програми здійсн цих повноваж. За результ парлам контролю санкції до уряду може застосов тільки нижня палата. Вона може змусити уряд піти у відставку в резул винесення резолюції недовіри або відмови в довірі. У разі відмови в довірі уряд не може розпустити нижню палату, а верхня взагалі не підлягає розпуску. Право розпустити нижню палату має Президент. Зовнішньопол повноваж парлам зводяться до оголош війни, стану облоги та ратифікації міжн догов. До суд повноваж належить ств ним особл судів для розгляду справ вищих посад осіб -Високої палати правосуддя і Суду правосуддя республіки - й оголош амністії. Висока палата правосуддя форм для здійсн правосуддя стосовно През республіки за держ зраду, а Суд правосуддя республіки - для розгляду справ членів уряду з приводу злочинів або деліктів, вчинених ними при викон своїх ф-цій. Інституту імпічменту у Фр не існує.

82. Уряд Франції. Рада міністрів. Кабінет міністрів. Уряд - колегіал орган, що здійсн поряд або разом із Презид вик вл. Уряд Фр має своєрідну стр-ру. Він виступає у формі Ради мін, що об'єднує усіх його членів під головуванням Презид. Засідання у разі відсутності Презид іменуються Радою кабінету. Прем'єр-міністр може головувати в Раді мін тільки за спец повноваж Презид і за визначеним порядком денним. У Конст вказуються питан, які підлягають обов'язк розгляду в Раді мін. Усі найважлив проекти регламентарних норматив актів, проекти законів, рішен про постановку пит про довіру, про провед референдуму, призначен на вищі держ посади та деякі ін підлягають обговор в Раді мін. Ін повноваж здійсн на засідан Ради кабінету під головуванням Пр-мін. Формування уряду належить до компетенції Презид. През добирає кандидатуру на посаду Пр-мін і призначає його. Пр-мін добирає міністрів і представляє Презид, який призначає їх. Хоча призначення Пр-мін є особистим правом Презид, проте при цьому він змушений враховувати розстановку політ сил у Нац зборах, довіру яких повинен мати уряд.    Новий уряд за Констит не зобов'язаний подавати свою програму і склад на затвердж нижньої палати парлам. Проте уряд на власний розсуд просить Нац збори про схвал урядової програми або заяви з пит загал політики. Уряд несе колект відп-сть перед Нац зборами. Групою депутатів Нац зборів може бути поставлена на голосув резолюція недовіри. Голосуван за резолюцією недовіри проводиться не раніше 48 год після її надходжен до Бюро Нац зборів. Для її прийняття необхідна абсолютна більшість голосів депут.    У випадку відмови в довірі або прийняття резолюції недовіри Пр-мін повинен вручити Презид заяву про відставку уряду. Остаточне рішен приймає Презид, який може прийняти відставку уряду і призначити нового Пр-мін або прийняти рішен про достроковий розпуск Нац зборів і признач нових виборів. Констит заснувала інститут несумісності посади члена уряду з володінням парламентс мандатом, з якоюсь посадою проф пред-цтва загальнонац х-еру, а також з будь-якою держ службою або проф д-стю. Водночас зак-ством не заборон поєднувати членство в уряді з мандатом комунал радника, з посадою мера і навіть голови ген та регіонал ради. Повноваж уряду здійсн або разом із Президентом Республіки, або кабінетом, або одноособово Пр-мін. Констит підкреслює особливу роль Пр-мін. Він керує д-стю уряду, відповідає за нац оборону, забезп викон законів, здійсн регламентарні повноваж і призн на цив та військ посади. Окремі свої повноваж він може делегувати міністрам. Пр-мін належить право зак ініціативи. Для визначення відповідності прийнятого парлам законопроекту Конст він має право звертатися до Конст ради. На пропозицію Пр-мін склик надзвич сесії парлам, проводяться закриті засідання палат у формі секретного комітету і можуть подовжуватися строки чергових сесій парлам. Велике знач має також і те, що деякі важливі повноваж Презид здійсн на пропозицію або після консультацій з Пр-мін; Пр-мін у здійсн його ф-цій допомагає ген секретар уряду, а також власні служби - кабінет Пр-міністра, ген секретаріати планування, оборони та ін.