64. Інститут конституційного контролю/нагляду/ в зарубіжних країнах

Контроль передбачає можливість прийняття к.ючим органом обов'язкового, постановляє рішення про застосування будь-яких несприятливих наслідків у разі виявлення порушення конституції: про припинення дії правового акта підконтрольного органу, відмова від посади президента чи іншої посадової особи, ліквідації політичної партії та ін Конституційний к. може здійснюватися як главою дер ¬ жави, парламентом, урядом, так і судовими органами. Нагляд же означає спостереження і допускає лише право наглядає органу звернути увагу піднаглядного органу на порушення закону, скасувати ж відповідний акт може тільки сам піднаглядний або вищестоящий по відношенню до нього орган. Цю діяльність здійснюють органи прокуратури, уповноважений з прав людини та деякі інші органи, що володіють наглядовими повноваженнями, а також спеціалізовані органи, що діють у ряді країн, наприклад, Конституційна Рада Франції, колишній Комітет Конституційного нагляду СРСР. в якості органів конституційного к. виступають суди. Судовий конституційний к. буває двох видів: конституційний к., здійснюваний судами загальної юрисдикції (американська модель) конституційний к., здійснюваний специализиро ¬ ванними судами (європейська модель). Об'єктами конституційного к., в тому числі здійснюваного судовими органами, є: закони, їх різні різновиди: закони, що вносять изме ¬ нения і доповнення до конституції, закони, прийняті референду ¬ мом, конституційні, органічні закони, звичайні закони; регламенти та інші акти, прийняті законодавчими органами; нормативні правові акти органів виконавчої влади; нормативні правові акти органів місцевого самоврядування; внутрішньодержавні договори (у федераціях і конфедера ¬ ціях); акти судових органів; та ін.За часом здійснення він може бути попереднім і наступним. При попередньому контролі перевірка на відповідність основному закону провадиться після, як правило, їх ухвалення парламентом, але до промульгації та вступу цього акту в силу; наступний к. означає перевірку конституційності вступили в силу, діючих нормативних актов.По формі конституційний к. може бути абстрактним і конкретним . Абстрактний к. означає перевірку конституційності акта або його окремого положення поза зв'язку з будь-яким конкретним ділом, по самому факту невідповідності норми, тобто він абстрагується від таких справ. Абстрактний к. може бути попереднім і наступним. Конкретний к. означає перевірку конституційності акта або його окремого положення у зв'язку з конкретною справою, що розглядаються судом або іншим органом, в якому цей акт або правова норма застосовується, і виникло питання про його конституційність. Конкретний к. завжди явля ¬ ється последующім.В залежності від вмісту конституційний к. може бути матеріальним і формальним. При матеріальному контролі про-водиться змістовна перевірка актів (дій). При формальному контролі перевірці піддається правомочність органу видати оскарженого акт (вчинити певну дію), дотримання процедури (порядку) його прийняття (вчинення дії), опублікування і введення в дію, форми акта.По обов'язковості проведення к. може бути як обов'язковим, так і факультативним. Обов'язковий конституційний к. передбачає перевірку відповідності правових норм основного закону країни в обов'язковому порядку. Акт не може вступити в силу, якщо про його відповідність основному закону не висловився орган конституційного к.. Факультативний же конституційний к. полягає в перевірці відповідності правових актів, здійснюваної за запитом якогось встановленого конституцією або законом суб'екта.По правових наслідків конституційний к. може бути консультативним і постановляє. При консультативному контролі рішення компетентного органу про неконституційність акта містить рекомендацію органу, що видав цей акт, розглянути питання про його скасування. При постановляє контролі рішення компетентного органу носить обов'язковий характер.